Техніка лігатурного вісімкоподібного зв'язування зубів

Матеріальне забезпечення: лігатурний дріт бронзово-алюмінієвий діаметром 0,4-0,5 мм, ножиці по металу, затискач Мікулича (або москіт, Пеан) або голкотримач, зуболікарський пінцет, гачки Фарабефа, фантом голови з зубними рядами або пластмасові моделі щелеп, що зафіксовані в оклюдаторах.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта, який сидить у кріслі або лежить на операційному столі. Заздалегідь готує відрізки лігатурного дроту 10-12 см довжиною. Помічник лікаря відводить щоки та губи пацієнта гачками Фарабефа.

При демонстрації лігатурного зв'язування на моделях лікар тримає їх у лівій руці, а правою рукою здійснює пов'язку.

Методика проведення.

1. Лікар вибирає опірний зуб поряд з травмованим зубом. Обидва кінці відрізка лігатурного дроту лікар вводить в міжзубні проміжки з вестибулярної сторони так, щоб дріт охоплював в зв'язці обидва зуба.

2. Обидва кінці лігатури лікар повертає на вестибулярну поверхню через середній міжзубний проміжок цих зубів таким чином, щоб один кінець дроту пройшов над лігатурою з вестибулярній поверхні, інший - під нею.

3. На вестибулярної поверхні обидва кінці лігатурного дроту скручують між собою голкотримачем під натягом за напрямком годинникової стрілки.

4. Залишаючи 3-5 мм скрученого дроту, лікар ножицями по металу у порожнини рота обережно відрізає залишок лігатури та загинає відрізок, що залишився на пов'язці, у міжзубний проміжок за напрямком годинникової стрілки.

5. Для виключення травмованого зубу з оклюзії лікар може накласти допоміжну лігатуру через жувальну поверхню опірного зубу.

6. Пов'язку залишають на 4-5 тижнів, хворому рекомендують щелепну дієту, анальгетики та антибіотики строком до 7 діб. Після підтвердження даними ЕОД загибелі пульпи зубу травмований зуб депульпують та пломбують кореневі канали.

Техніка лігатурного міжщелепного закріплення відламків за методикою військово-медичної академії (просте лігатурне зв'язування)

Матеріальне забезпечення: лігатурний дріт бронзово-алюмінієвий діаметром 0,4-0,5 мм, ножиці по металу, затискач Мікулича (або москіт, Пеан) або голкотримач, гачки Фарабефа, зуболікарський пінцет, фантом голови з зубними рядами або пластмасові моделі щелеп зафіксовані в оклюдаторах.

Вимоги до лікаря.

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта, який сидить у кріслі або лежить на операційному столі. Заздалегідь готує відрізки лігатурного дроту 10-12 см довжиною. Накладання лігатур лікар починає з найменш пошкодженої ділянки зубного ряду. Помічник лікаря відводить щоки та губи пацієнта гачками Фарабефа.

При демонстрації лігатурного зв'язування на моделях лікар тримає їх у лівій руці, а правою рукою здійснює пов'язку.

Методика проведення:

1. Щоку або губи пацієнта лікар відводить за допомогою гачка Фарабефа. Лікар вибирає пари опірних зубів на кожному відламку нижньої щелепи та пари зубів-антагоністів.

2. Кінець лігатурної проволоки лікар фіксує голкотримачем або затискачем. Проводить лігатуру через міжзубний проміжок з вестибулярної поверхні на оральну або піднебінну поверхню, далі охоплює опірний зуб у ділянці його клінічної шийки і повертає лігатуру через інший міжзубний проміжок в присінку порожнини рота,

3. На вестибулярній поверхні зубу обидва кінці проволоки лікар скручує голкотримачем або затискачем за напрямком годинникової стрілки під натягом таким чином, щоб лігатура щільно охоплювала шийку зубу.

4. Другу лігатуру лікар таким же чином фіксує на сусідньому зубі.

5. Обидва зуби лікар об'єднує між собою, скручуючи кінці дроту за годинниковою стрілкою.

6. Подібним чином лікар фіксує дротяні лігатури на зубах іншого відламка і зубах-антагоністах.

7. Лікар репонує відламки нижньої щелепи пальцями рук, доводить зубній ряд нижньої щелепи до контакту з зубами верхніх щелеп.

8. Лікар фіксує щелепи, скручуючи кінці дротяних лігатур, що відходять від верхніх і нижніх зубів з боку присінку порожнини рота за напрямком годинникової стрілки.

9. Кінці дротяних лігатур довжиною до 0,3-0,5 см лікар у порожнини рота пацієнта обережно зрізає ножицями по металу та підгинає голкотримачем у міжзубні проміжки, щоб не травмувати слизову оболонку альвеолярних відростків, щік або губів.

Техніка виготовлення та накладанн я гладкої шини-скоби

Матеріальне забезпечення: кругла алюмінієва проволока діаметром 0,8 мм та довжиною 10-15 см, ножиці по металу, відрізки лігатурного дроту по 10-12 см (6-12 шт.), крампонні щипці, зуболікарський пінцет, затискач Мікулича (або москіт, Пеан) або голкотримач, гачок Фарабефа, фантом голови з зубними рядами або пластмасові моделі щелеп, що зафіксовані в оклюдаторах.

Вимоги до лікаря:

Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта, який сидить у кріслі або лежить на операційному столі. Нижня щелепа пацієнта знаходиться на рівні ліктьового суглоба опущеної руки лікаря при роботі на нижній щелепі, і на рівні плеча лікаря - при роботі на верхній щелепі. Голова хворого фіксується за допомогою підголівника, при проведенні маніпуляцій на верхній щелепі - закинута назад, при роботі на нижній щелепі голова опущена до грудної клітки.

Лікар заздалегідь готує відрізки лігатурного дроту 10-12 см довжиною. Помічник лікаря відводить щоки та губи пацієнта гачками Фарабефа.

При демонстрації лігатурного зв'язування на моделях лікар тримає їх у лівій руці, а правою рукою здійснює пов'язку.

Методика проведення:

1. Після провідникового знеболення лікар згинає кінець алюмінієвого дроту в вигляді петлі, що розташована навкруг шийки дистального зубу у зубному ряді, за допомогою крампонних щипців.

2. Лікар вигинає шину по формі зубної дузі таким чином, щоб шина контактувала з щічною поверхнею кожного зубу нижче екватора коронки.

3. Крампонними щипцями лікар вигинає петлю, що охоплює дистальний зуб з протилежного боку зубного ряду або вигинає шип, що буде розташований між дистальним та сусіднім з ним зубом для запобігання зміщення шини у передньо-задньому напрямку.

4. Після проведення ручної репозиції відламків щелепи до співставлення зубних рядів в фізіологічний для пацієнта прикус лікар за допомогою голкотримача та пінцета проводить в міжзубні проміжки опірних зубів відрізки лігатурного дроту, охоплюючи кожний зуб з язикової або піднебінної поверхні.

5. Для запобігання переплутування кінців лігатур лікар згинає медіальний кінець відрізка лігатурного дроту до верху, а дистальний - вниз.

6. Після припасовки і накладання шини на зубний ряд лікар скручує кінці лігатур між собою (медіальний кінець з дистальним) під натягом за напрямком годинникової стрілки. Пінцетом лікар або його помічник допомагає вірному розміщенню лігатур у ділянці клінічної шийки опірного зубу.

7. Скручені кінці лігатур обрізає, залишаючи вільним відрізок довжиною 3-5 мм, який підгинає в міжзубний проміжок за напрямком скручування лігатурного дроту - за годинниковою стрілкою.

8. Лікар перевіряє фіксацію шини на зубах. Для іммобілізації пошкодженої щелепи накладає підтримуючу пращоподібну пов'язку.

9. Лікар рекомендує хворому щелепну дієту, прийом анальгетиків, антибіотиків, протизапальних препаратів та препаратів, що стимулюють остеогенез.

Техніка виготовлення та накладання двощелепної шини з зачіпними гачками

Матеріальне забезпечення: круглий алюмінієвим дріт для шинування діаметром 0,8 мм та довжиною до 25 см (2 відрізка), ножиці по металу, відрізки лігатурного дроту довжиною 10-12 см, крампонні щипці, зуболікарський пінцет, затискач Мікулича (або москіт, Пеан) або голкотримач, гачок Фарабефа, ортодонтичні еластичні гумові кільця, фантом голови з зубними рядами або пластмасові моделі щелеп, що зафіксовані в оклюдаторах.

Вимоги до лікаря:

1. Лікар розміщується попереду і з права від пацієнта, який сидить у кріслі або лежить на операційному столі. Нижня щелепа пацієнта знаходиться на рівні ліктьового суглоба опущеної руки лікаря при роботі на нижній щелепі, і на рівні плеча лікаря - при роботі на верхній щелепі. Голова хворого фіксується за допомогою підголівника, при проведенні маніпуляцій на верхній щелепі - закинута назад, при роботі на нижній щелепі голова опущена до грудної клітки.

2. Лікар заздалегідь готує відрізки лігатурного дроту 10-12 см довжиною. Помічник лікаря відводить щоки та губи пацієнта гачками Фарабефа.

3. При демонстрації лігатурного зв'язування на моделях лікар тримає їх у лівій руці, а правою рукою здійснює пов'язку. Методика проведення:

4. Після проведеної провідникової анестезії лікар вибирає дистальні опірні зуби у зубних рядах верхньої та нижньої щелепи.

5. Лікар крампонними щипцями вигинає кінець відрізка алюмінієвого дроту в вигляді півкола навколо шийки дистальне розміщеного зубу у зубній дузі. Якщо неможливо вигнути такий кламер лікар згинає кінець дроту подібно шипу, що вклинюється в міжзубний проміжок дистального та передостаннього зубів.

6. Поза порожниною рота лікар вигинає шину для верхнього та нижнього зубного рядів за допомогою крампонних щипців, окремі моменти при вигинанні слід перевіряти приміркою шини з порожнині рота: лікар проводить вигинання петель (зачіпних гачків), які повинні бути розташовані по середини коронок зубів (як правило, це 16, 14, 12, 22, 24,26, 36, 34,32, 42, 44, 46 зуби), зігнути під кутом 45° до ясен, щоб не утворювати пролежнів на яснах, розмір петель повинен відповідати товщини щічок крампонних щипців, щоб не травмувати слизову оболонку губів та щік. Вигинати шину треба таким чином, щоб вона мала дотик до щічної поверхні кожного зубу у ділянці нижче екватора коронки.

7. Лікар за допомогою голкотримача та пінцету проводить лігатури біля опірних зубів верхньої щелепи та розподіляє їх кінці попарно та за для запобігання переплутування медіальний кінець вигинає у верх, а дистальний - до низу.

8. Лікар остаточно припасовує шини у порожнини рота та фіксує спочатку шину для верхнього зубного ряду до зубів верхньої щелепи за допомогою лігатурного дроту таким чином, щоб гачки знаходились з верху. Пінцетом лікар або його помічник допомагає вірному розміщенню лігатур у ділянці клінічної шийки опірного зубу.

9. Після пальцевої репозиції відламків нижньої щелепи до зіставлення зубних рядів в фізіологічний для пацієнта прикус лікар проводить лігатури біля опірних зубів за допомогою голкотримача та пінцета. Фіксує шину для нижнього зубного ряду до зубів нижньої щелепи таким чином, щоб гачки були вигнути до низу. Пінцетом лікар або його помічник допомагає вірному розміщенню лігатур у ділянці клінічної шийки опірного зубу.

10. Після перевірки фіксації шин лікар скручені лігатури обрізає, залишаючи відрізки довжиною 3-5 мм та підгинають їх в міжзубні проміжки за напрямком закручування лігатурного дроту - за годинниковою стрілкою.

11. Лікар установлює зубні ряди у положення центральної оклюзії та за допомогою голкотримача фіксує на зачіпних гачках еластичні гумові кільця у вертикальному та косих положеннях.

12. Для зменшення тяги м'язів, що зміщують відламки нижньої щелепи, пацієнту накладають пращоподібну пов'язку, рекомендують щелепну дієту № 1 та №2, призначають медикаментозне, фізіотерапевтичне лікування та заняття лікувальною фізкультурою.