Закріплення вивченого матеріалу. 1. Вміти давати відповіді на питання:

Основні поняття: відображення, свідомість, ідеальне, суспільна свідомість, мислення, пам’ять, воля, емоції, несвідоме, самосвідомість.

План:

1. Проблема походження свідомості.

2. Структура та функції свідомості.

1. Перші уявлення про свідомість виникли у стародавні часи, коли люди дійшли висновку, що процеси, які відбуваються в їхніх головах., відмінні від процесів природи, що їхнє бачення світу, а відповідно і місце в ньому, відрізняється від тваринного. Такі особливі властивості приписували душі як прояву чогось надприродного. Найперші складності розуміння та вивчення свідомості пов'язані значною мірою з тим, що ми не можемо спостерігати явищ свідомості безпосередньо, чуттєво, не можемо їх вимірювати, досліджувати за допомогою різноманітних приладів.

Ознаки свідомості:

1.особливий, небіологічний тип поведінки

2.використання предметів культури за їх призначенням

3.оперування не наданим наявна (предметним) змістом реальності

4.продукування того, що не існує (творчість)

5.мова (мовлення)

6.цілеспрямування дій та думок людини

Свідомість має унікальні властивості, які зумовлюють неможливість її прямого вивчення та вимірювання; проте вихідні ознаки свідомості дозволяють стверджувати її реальне існування, але в особливих якостях та характеристиках.

Сучасна філософія (і наука) не може дати остаточного і безсумнівного розв'язання проблеми її походження. Сучасні концепції походження свідомості:

Самосвідомість – це здатність людини робити об'єктом розгляду свою власну свідомість. На рівні самосвідомості людина (на основі ідеальних еталонів) здійснює самооцінку та самоконтроль, проводить аналіз своїх знань, думок, ідеалів, мотивів, вчинків.

Функції свідомості:

- інформативна: забезпечення людини інформацією про стан та процеси дійсності;

- пізнавальна: отримання знань у вигляді предметних характеристик дійсності;

- творча: перетворення знань та інформації за допомогою мислення, інтуїції, уяви;

- оціночна: визначення на основі ідеальних еталонів, норм, правил, ступеня значущості тих чи інших явищ;

- цілепокладання: формування образу-результату діяльності;

- сенсотворча: формування життєвих сенсів через зіставлення реальності з ідеалами, цілями, еталонами;

- організаційно-вольова: зосередження духовних та фізичних сил у напрямі досягнення мети;

- контрольно-регулятивна: свідоме спостереження за діями та їх коригування;

- самовиховна: прагнення організувати життя згідно з вищими цінностями.

Свідомість пов'язана з продукуванням всеохоплюючих, еталонних, універсальних систем, відліку та предметних орієнтацій, завдяки яким людина створює поняття, принципи, ідеї, тобто такі форми знання та мислення, що мають всезагальний та необхідний характер.