Поняття про логістичні ланцюги

В англо-американській економічній літературі умовними сино­німами терміна «логістичний ланцюг» (1о§І8Ііса1 спаіп) вважаються поняття: «логістичний канал» (1о§І8Ііса1 спаппеї), «канал розподілу» (сіізпіЬигіоп спаппеї) та ін. У Німеччині дуже поширеним поняттям є «логістичний ланцюжок», що знайшло відо­браження в одному з національних стандартів.

Логістичний ланцюг — це складна система, що формується впорядкованою і взаємодіючою сукупністю фізичних чи юридич­них осіб на ринку виробництва і постачання матеріальних ресурсів,

виробництва та розподілу продукції, які виконують логістичні опе­рації, спрямовані на доведення матеріального потоку від однієї ло-гістичної системи до іншої та до кінцевого споживача.

Взаємовідносини в такому ланцюзі формуються на підставі за­мовлень та пропозицій на ринку виробництва сировини (зі своїми постачальниками, посередниками, споживачами), виробництва і споживання продукції відповідного асортименту і якості, виконан­ня роботи, надання послуги (рис. 3.4).

Виробник сировини

Виробник продукції

Споживач продукції

Рис. 3.4. Структуризація логістичного ланцюга (Крикавський, 2004)

Логістичний ланцюг має такі характеристики: логістичний ка­нал, логістичний цикл та логістичний центр.

Часто логістичний канал ототожнюють з каналом товароруху, каналом збуту, каналом розподілу. Але визначення всіх цих понять потребує певної субординації та уточнення. Так, логістичний канал є більш широким поняттям, аніж усі інші. Логістичний канал — це шлях, що формується частково впорядкованою сукупністю юри­дичних або фізичних осіб (постачальників, виробника і посередни­ків), що об'єднані для досягнення спільної мети, і забезпечують створення та доведення матеріального потоку від однієї логістичної системи до іншої та до кінцевого споживача. У маркетингу синоні­мічними поняттями можуть бути канал розподілу і дистрибуційний канал. Логістичний канал складається з каналу постачання та кана­лу товароруху.

Канал постачання — частково впорядкована сукупність юри­дичних або фізичних осіб — постачальників сировини, матеріалів, полуфабрикатів, комплектуючих тощо, які забезпечують початкове створення матеріального потоку.

Канал товароруху — це частково впорядкована сукупність по­середників (роздрібних та оптових, транспортно-експедиційних компаній) для доведення товарів від конкретного виробника до йо­го кінцевих споживачів. Іншими словами це система, де продукція і відповідальність за неї або власність на неї передаються від рівня до рівня (від посередника до посередника), в результаті досягаючи споживача.

Тут має значення час з моменту оформлення замовлення на по­стачання продукції до її доставки кінцевому споживачу, який і ви­значає логістичний цикл. У маркетингу синонімом каналу товаро-руху може бути маркетинговий канал.

Канал збуту — це шлях від виробника товару безпосередньо до кінцевого споживача без посередників.

Логістичний канал має свої межі: географічні (сфера ринку), економічні (можливість контролювати продаж визначеного обсягу товарів або послуг) і соціальні (можливість взаємодіяти). Крім того, канал, як і інша система, є складовою частиною більш крупної сис­теми, що забезпечує його факторами виробництва і обмежує його діяльність.

Логістичний канал існує як частина структури розподілу всієї економіки країни, що охоплює інші канали. При цьому структура розподілу є підсистемою загальнонаціонального бізнес-сере-довища, яка, у свою чергу, є підсистемою міжнародного середови­ща (рис. 3.5) (Штерн, 2002).

МІЖНАРОДНЕ БІЗНЕС-СЕРЕДОВИЩЕ

Економічна підсистема НАЦІОНАЛЬНЕ БІЗНЕС- кономічна СЕРЕДОВИЩЕ підсистема

Соціальна підсистема

Соціальна підсистема

Структура розподілу

Логістичний

Системи каналів розподілу що конкурують

Політико-правова підсистема

Культурна підсистема

Політико-правова підсистема

Культурна підсистема

 

Рис. 3.5. Логістичний канал як технологічна підсистема бізнес-середовища

Таким чином, логістичний канал має охоплювати не тільки сфе­ру виробництва (її функціонування і внутрішній транспорт), але й

інші ланки ланцюга, зокрема постачальників різних компонентів виробу й остаточний розподіл (рис. 3.6). З іншого боку, будь-яка організація може бути одночасно частиною кількох логістичних каналів, а це означає появу конкуренції логістичних ланцюгів, а не окремих, наприклад, виробників (Крикавеький, 2004).

Постача льник

компоне нти

Склади постачання Транспор­тування

Внутрішні склади

Вироб­ництво

Зовнішні склади

Розподіл товарів

ив ач

Рис. 3.6. Логістичний канал ланцюга (Крикавеький, 2004)

Кількість товарів і засобів, а також кількісні відносини дуже рі­зноманітні на окремих етапах логістичного каналу. Це призводить до різноманітного попиту щодо частоти поставок, ефективності за­собів, а також швидкості, якщо ступінь використання повинен збе­рігатися на задовільному рівні. Інше джерело проблем — це дифе­ренціація функцій, що існують у потоці. До початку виробництва функція, яку виконує канал, полягає в передачі товару вперед од­ним або декількома паралельними потоками або в об'єднанні необ­хідних до певного моменту компонентів. Ця частина потоку має властивість концентрування, на відміну від частини потоку, що діє після закінчення виробництва і яка має властивість розсіювання (Крикавеький, 2004).

 

Останні досягнення теорії та практики логістики призвели до фор­мування так званих логістичних центрів. Логістичний центр — одна юридична особа, яка бере на себе виконання значної частини логісти­чних операцій (транспортування, складування, пакування, комікуван-ня, комплектація тощо) з централізацією на одному підприємстві (на­приклад, транспортно-експедиційній організації) і наданню нових, раніше нехарактерних логістичних функцій (Крикавський, 2004).

Таким чином, логістичний ланцюг значно складніший порівня­но з логістичним каналом і формується на засадах взаємодії з ме­тою спільної координації їх діяльності в координатах «простір-час» (Економічна, 2001):

1) постачальників сировини, матеріалів, покупних частин і т.д.;

2) перевізників;

3) складських підприємств;

4) посередників на етапі постачання;

5) виробників;

6) виробників-субпідрядників;

7) підприємств і організацій дистрибуційної мережі;

8) споживачів.

У логістичних ланцюгах виділяють такі основні компоненти: зовні­шню логістику (постачання), внутрішню (виробничу) логістику, розпо­діл продукції та сервісне обслуговування споживачів чи замовників.

Форми логістичних ланцюгів залежать від кількості ланок та схем організації вантажопотоків.

Ефективність логістичних зв'язків між ланками логістичного ланцюга значною мірою залежить від таких факторів:

1) інфраструктура підприємств;

2) управління трудовими ресурсами та кваліфікація персоналу;

3) розвиток технології виробництва;

4) МТП підприємства;

5) раціональна організація матеріальних, енергетичних та інфо­
рмаційних потоків.

Необхідним є постійний контроль усього ланцюга, починаючи з виробника сировини і закінчуючи споживачем. Види взаємних від­носин можуть бути різними залежно від відмінностей між постача­льниками окремих компонентів, виробниками і споживачами.

Природно, що успішне функціонування названих факторів ви­магає раціональної організації доставки вантажів та транспортно-складського господарства.

Організаційна побудова логістичних ланцюгів може бути різно­манітною і залежить від:

1) розмірів підприємств;

2) масштабів їх діяльності;

3) концепції управління;

4) матеріаломісткості;

5) галузі економіки.

Крім цього, на організаційну побудову мають вплив такі групи проблем:

1) межі сфери компетенції логістичних концепцій або логістич-
них ланцюжків в організаційній структурі підприємства та фірми;

2) матеріальний та функціональний поділ сфери логістики;

3) централізована (децентралізована) форма організації управління
матеріально-технічним забезпеченням фірми (Кальченко, 2000).