Зворотність (незворотність) управлінських рішень

Головне положення, на якому ґрунтується уявлення про оборотність управлінських рішень, полягає в тому, що при відмові від частини ухваленого плану на якусь глибину у виробничо-економічній системі виникнуть додаткові неефективні витрати, пов'язані з незворотністю «переналаштування». Ступінь незворотності плану при глибині відмови t можна охарактеризувати відношенням

де S - ступінь незворотності плану;

- приріст витрат у зв'язку з необхідністю переналаштування системи при глибині відмови від частини плану;

- плановий рівень витрат.

Ступінь оборотності плану дорівнюватиме 1-S

Істотний вплив на оборотність планів надає їх еластичність. Враховуючи вищесказане, є широкі можливості цілеспрямованого управління ступенем оборотності управлінських рішень.

 

12. Види маневрування. Граничні маневреності.

Існує широка гамма можливостей маневрування:1) ресурсами;2) продукцією;3) способами функціонування;4) інтенсивностями способів.

По кожному з перелічених напрямків можливі два способи маневрування:- зміна об’ємних характеристик;- організація взаємозаміни у межах наявних можливостей.

Слід зазначити, що маневреність – це категорія, якою можна і треба керувати. Тому вона виступає як важлива характеристика оптимальних планів, на яку суттєво діють некеровані внутрішні та зовнішні фактори, Маневреність через еластичність впливає на рівень ризику. При розробці надійних, з допустимим ризиком, еластичних планів треба виходити із конкретних умов і цільових стратегій, маневрування способами та їх інтенсивностями (переходи від способу до способу і зміна інтенсивностей при змінних зовнішніх і внутрішніх умовах виконання планів) може бути наповнене різним конкретним змістом.

Маневрування в конкретних умовах може заключатись в змінах:

§ основних напрямів науково-технічного прогресу з формуванням нових напрямів;

§ інтенсивностей по наявному складі (в просторі і часі);

§ місць і умов розміщення елементів системи і їх зв’язків;

§ техніко-технологічних параметрів і характеристик економічної системи (склад і параметри обладнання, технологічна схема);

§ рівнів концентрації і спеціалізації, форм кооперування і потужностей, номенклатури випуску продукції;

§ організаційних форм управління і організації виробництва.

Всі перераховані зміни характеризуються цілим спектром різних маневрених можливостей і інерційних властивостей, які до того ж у визначеній мірі піддаються управлінню.Чим вища міра маневреності, тим ширша можливість отримання еластичного плану. У одноперіодичній задачі із незмінним періодом [0, Т] знання граничних прискорень дозволяє встановити гранично можливі прирости інтенсивностей і об’ємів використовуваних ресурсів в економічній системі при використанні того або іншого способу, тобто встановити і . Причому, як і раніше

(1)

Незважаючи на наявність різних в загальному випадку значень граничних маневрувань за ресурсом та інтенсивностями, природно, що якщо лімітуючою ланкою виступає граничний приріст інтенсивностей , то надлишок маневреності за ресурсом не зможе бути реалізованим і виконається рівність = , де

Аналогічно, якщо лімітуючою ланкою виявляється маневреність за ресурсом, то не зможе бути реалізована гранична маневренність за інтенсивностями і виконається рівність , де

 

13.Постановка задачі оптимізаційного планування з врахуванням маневреності якостей управлінського рішення

Розглянемо умови постановки задачі управління маневреністю на прикладі класичної задачі лінійного програмування. , , , , , ,

Цільова функція передбачає мінімізацію витрат, перше обмеження – обмеження на випуск продукції, друге обмеження – обмеження на поставки ресурсів. В даній моделі означає як швидкість використання ресурсів так і швидкість випуску продукції, тому що ця величина залежить від одиниці часу. Нехай , при зміні будь-яких умов реалізації плану можуть змінюватись і використання ресурсів і інтенсивність випуску продукції. Якщо цю зміну характеризувати через прискорення то таку залежність можна представити співвідношенням:

Ввівши нові позначення отримаємо: , де , , - показники, що виражають прискорення даної системи маневреності при використанні і – го ресурсу j –им способом.

Найпростіша постановка задачі знаходження оптимального плану з врахуванням його маневреності по ресурсах, може бути представлена так:

, , , , , , , , , де - граничне значення величини , - норма міри маневреності, визначається експертним шляхом.