Виробництво мікробних ферментних препаратів

Мікроорганізми синтезують комплекс ферментів. У залежності від складу по­живного середовища й умов культивування продуценти ферментів накопичують різ­ний їх склад, серед яких переважає один Із ферментів. У виробництві спирту з крох-

малевмісної сировини для найбільш повного використання її складових речовин не­обхідні амілолітичні, протеолітичні, целлюлолітичні та геміцелюлазні ферменти.

У результаті оптимального гідролізу білкових речовин для утворення біомаси дріжджів використовуються амінокислоти, які є не тільки джерелом азоту, а і вугле­цю. Це приводить до збільшення виходу спирту у зв'язку з тим, що на синтез біома­си дріжджів зменшується витрата цукрів. Ще недостатньо досліджений оптималь­ний склад комплексу гідролітичних ферментів, який розраховують лише за аміло-літичними ферментами - -амілазі і глюкоамілазі.

ПРОДУЦЕНТИ ФЕРМЕНТІВ

Продуцентами гідролітичних ферментів для спиртового виробництва викори­стовують мікроміцети (мікроскопічні гриби), дріжджеподібні мікроорганізми і ба­ктерії. Для промислового виробництва ферментних препаратів використовують як природні штами мікроорганізмів, так і мутантні штами.

Мікроорганізми в оптимальних умовах ростуть дуже швидко і за короткий проміжок часу можуть синтезувати велику кількість ферментів. Перед поділом фо­рмуються оболонки і мембрани клітини і батьківська клітина поділяється на дві ідентичні дочірні клітини, кожна із яких росте так само, як і вихідна клітина. Тому в технологічних процесах вказують не вік мікроорганізму, а час "подвоєння". Для бактерій найбільш типовий час подвоєння 45-60 хв, для дріжджеподібних мікро­організмів - 90-120 хв, для мікроміцетів - 4-8 год.

Мікроміцети широко використовують для синтезу амілолітичних ферментів. Мікроміцети роду , видів:; роду

видів: та ін.

Мікроміцети мають ниткоподібну будову тіла і специфічну форму плодонос­них органів. Тіло грибів складається із довгих переплетень ниткоподібних гіфів сірого або білого кольору. Вони розміщуються на поверхні субстрату, утворюючи міцелій. Деякі гіфи мають органи плодоношення, які називають конідіями - або спорангієносцями. На кінці спорангієносця мукорових грибів знаходиться кулепо­дібне розширення, покрите оболонкою, всередині якої утворюються спори.

Конідії або спори відділяються, попадають у поживне середовище і пророста­ють, потім гіфи розгалужуються, утворюючи міцелій. Якщо поживних речовин не­достатньо в середовищі, то гриб переходить у стадію споро- або конідієутворення.

Аспергіли - типові аерофіли, тому вони розмножуються тільки на поверхні поживного середовища або в рідкому середовищі при достатньому аеруванні. Для більшості аспергілів оптимальна температура 25-30° С, для деяких - до 35° С.

Дріжджеподібні мікроорганізми родів синте-

зують амілази. Синтезують активну глюкоамілазу 20-9,

які синтезують в основному глюкоамілазу і мало - -амілазу й інші ферменти, тому їх використовують у спиртовому виробництві разом з ферментними препаратами із мікроміцетів або бактерій.

----------------------------------------- Одержання солоду та мікробних ферментних препаратів ----------

Бактерії синтезують в основному високоактивну термостабільну -амілазу, що використовується у спиртовому виробництві для розріджувння і декстринізації крохмалю на стадіях теплової обробки замісу й оцукрювання. Продуцентами амі­лаз використовують бактерії: та ін. Вони мають паличкоподібну форму діаметром 0,6-0,8 мкм і завдовжки 1,2-1,3 мкм. Палички з'єднані по декілька, іноді утворюючи ланцюжки.