Грошовий ринок та його характеристика

Гроші - сукупність фінансових активів,які використовуються для проведення розрахунків при здійсненні операцій (засоби платежу, що приймаються в обмін на товари й послуги).

Готівкові гроші – це паперові гроші (банкноти) та монети. Паперові гроші - грошові знаки, що випускаються центральним банком для покриття фінансових потреб держави і забезпечені певною купівельною спроможністю.

Безготівкові гроші – це записи на банківських рахунках і внески в комерційних банках.

До безготівкових грошей належать банківські депозити (поточні та строкові рахунки), чеки й кредитні картки.

Сукупність готівкових і безготівкових грошей, які забезпечують

обіг товарів і послуг в економіці країни становить грошову масу.

ГМ = ГГ + БГ (9.1).

Грошовий ринок – це ринок, на якому економічні суб’єкти купують потрібні їм ліквідні засоби, виписуючи на себе або пускаючи в обіг короткострокові зобов’язання, тобто банкноти. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) – це ринок, що забезпечує рух фінансових засобів від тих, хто заощаджує, до тих, хто інвестує. Кредитний ринок (ринок позичкового капіталу) відрізняється тим, що зобов’язання, які перебувають у обігу, є довгостроковими.

Грошовий та кредитний ринки перетинаються та утворюють грошово-кредитний ринок.

Грошова пропозиція є реальною грошовою масою та визначається за формулою:

ГП = ГМ/РЦ (9.2).

Грошові агрегати – окремі сукупності грошових активів, які різняться між собою рівнем ліквідності.

Структура грошової маси в Україні

Грошові агрегати	Склад грошового агрегату
М0	готівкові гроші поза банками
М1	М0 + кошти на поточних рахунках у національній валюті
М2	М1 + строкові депозити в національній валюті й валютні кошти
М3	М2 + кошти клієнтів за трастовими операціями банків (операції із цінними паперами клієнтів) і цінні папери власного боргу банків

Пропозиція грошей

 

Збільшення пропозиції грошей стимулює сукупний попит і є важливим інструментом стабілізаційної (антициклічної) політики.

Попит на гроші – це попит на реальну грошову масу. Він включає попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) і попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші).

ПГ = ПГу + ПГа (9.3).

Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші) відображає ту кількість грошей, яку економічні суб’єкти хотіли б мати на руках для здійснення повсякденних ділових угод.

Попит на гроші для угод (трансакційний попит на гроші)

 

Кількість грошей у обігу при цьому визначається рівнянням обміну, відомим як формула Фішера:

ГМ х ШОГ = РЦ х О (9.4), де:

О – кількість угод.

Цілком справедливо вважати, що немає таких угод, які не були б враховані у ВВП. Тоді:

ГМ х ШОГ = РЦ х ВВПр (9.5), де: РЦхВВП р = ВВП номінальний.

Попит на гроші для угод (ПГу) дорівнює:

ПГу = (9.6).

ГМ = (9.8).

(9.9).

Попит на гроші як активи (спекулятивний попит на гроші)

 

Рівновага на грошовому ринку

 

 

2.Банківська система та грошовий мультиплікатор

Банки – це особливі фінансові інститути, що акумулюють грошові кошти та інші нагромадження (золоті запаси, цінні папери та ін.), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки, випуск у обіг грошей та цінних паперів, операції із золотом та інші функції.

Банківська система – сукупність банківських установ, які функціонують на території даної країни. Вона має два рівні: центральний банк (в Україні – Національний банк) і комерційні банки.

Основні функції центрального банку держави.

1. єдиний емісійний центр держави.

2. банк банків, здійснює кредитно-розрахункове обслуговування

інших банків та кредитних установ, надання кредитів комерційним банкам.

3. орган банківського нагляду.

4. банк уряду.

5. провідник офіційної грошово-кредитної політики.

6. керує золотовалютними резервами країни.

7. представляє інтереси держави в міжнародних фінансових організаціях.

8. науково-дослідний, інформаційно-статистичний та консультативний центр держави.