Ведення наступального бою в особливих умовах

201. Для захоплення об'єкта в місті взвод (відділення) десантується на найближчих підступах до нього, на аеродромах, а без важкої техніки – на керованих парашутах на стадіон, площу, парк та на інші відкриті площадки.

Об'єктами захоплення в місті можуть бути пункти управління, вузли зв’язку, що розташовуються у будинках або підземних спорудах, та інші об'єкти.

Висування до об’єкта захоплення взвод (відділення) здійснює, як правило, на бойових машинах (бронетранспортерах), стрімко, найкоротшим маршрутом по одній з вулиць. При сильному опорі противника особовий склад спішується і просувається уздовж вулиці, використовуючи проломи в стінах, підземні комунікації та інші приховані підступи, вогнем і гранатами знищує противника в першу чергу в підвалах і нижніх поверхах будинків.

Бойові машини (бронетранспортери) та придані вогневі засоби, просуваючись за відділеннями, ведуть вогонь по амбразурах оборонних споруджень та вікнам будинків, знищують противника і забезпечують виконання поставленого взводу (відділенню) завдання.

Для захоплення підготовлених до оборони будинків та споруджень взвод, а іноді і відділення можуть діяти в складі штурмової групи. У цьому випадку вони звичайно підсилюються самохідними артилерійськими гарматами, гранатометами, вогнеметами та іншими вогневими засобами. До складу штурмової групи можуть включатися сапери. Крім того, взводу (відділенню) видається збільшена кількість боєприпасів, ручних гранат, вибухових речовин, димових і запальних засобів, а також пристосування для штурму будинків і подолання перешкод.

Організувати захоплення об'єкта у будинку, командир взводу (відділення) ретельно вивчає характер оборони об’єкта, особливо систему вогню і можливість ведення вогню із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи до об'єкта та наявність загороджень.

Перед атакою самохідні артилерійські гармати та бойові машини вогнем прямого наведення знищують противника у атакованому будинку та у сусідніх будинках. Одночасно особовий склад взводу (відділення) веде вогонь по вікнам, дверям, амбразурам і висувається до об’єкта.

При наближенні взводу (відділення) до об'єкта, що атакується, вогонь гармат та інших вогневих засобів переноситься по верхніх поверхах і горищних приміщеннях будинків. Діючи сміло та рішуче, особовий склад уривається в будинок і, переходячи з одного поверху на іншій по сходам або через проломи в міжповерхових перекриттях, знищує противника вогнем в упор з автоматів, кулеметів, гранатами та у рукопашній сутичці.

Придані взводу (відділенню) сапери в цей час проробляють проходи в стінах і міжповерхових перекриттях, підривають входи у підземні спорудження.

Сильно укріплені будинки блокуються, а потім підриваються, або підпалюються.

202. У горах, на важкодоступних ділянках місцевості, взвод може діяти самостійно, у відриві від роти, а відділення, як правило, у складі взводу.

При організації бою в горах командир взводу крім загальних питань, що вирішуються при захопленні об'єктів у звичайних умовах, зобов’язаний:

вивчити характер охорони й оборони об’єкта противника та його систему вогню;

вибрати приховані підступи для здійснення обходів та наступ відділень;

визначити, якими вогневими засобами і звідкіля вигідно уражати противника, місця можливих завалів, обвалів, каменепадів, наявність і характер природних перешкод і порядок їхнього подолання.

У ході наступу посилюється спостереження, особлива увага звертається на своєчасне оволодіння командними висотами в районі об’єкта захоплення, придушення вогневих засобів противника, що ведуть фланговий вогонь, а також виявлення та знищення засідок.

Для захоплення командних висот взвод без важкої техніки може на керованих парашутах десантуватися безпосередньо на ці висоти та атакувати противника зверху вниз.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням противника його вогневі засоби та жива сила придушуються одночасно на всіх ярусах. Під час атаки першого ярусу частина вогневих засобів взводу (відділення) веде вогонь по противнику на наступних ярусах і по його вогневих засобах, які ведуть фланговий вогонь.

Бойові машини і придані вогневі засоби пересуваються по доступній для них місцевості та підтримують взвод вогнем. Важкодоступні ділянки місцевості бойові машини долають після захоплення їх особовим складом, що діє у пішому порядку.

Взвод (відділення) може діяти у складі загону, що обходить, або робити обхід самостійно. При здійсненні обходу він може підсилюватися гранатометами, протитанковими ракетними комплексами, саперами та іншими фахівцями. Для дій у високогірних районах взвод (відділення) забезпечується гірським спорядженням.

Дії взводу (відділення), що робить обхід, можуть підтримуватися артилерією. Для своєчасного виклику і корегування вогню з командиром взводу (відділення) може знаходитися артилерійська група розвідки та корегування вогню.

Взвод (відділення), використовуючи приховані підступи і проміжки в обороні противника, виходить на фланг та у тил противнику самостійно або у взаємодії з підрозділами, що наступають із фронту, рішуче атакує противника й оволодіває об’єктом.

203. У лісі взвод (відділення) наступає, як правило, уздовж дороги, чи просіки по визначеному азимуту.

При організації наступу у лісі командир взводу (відділення), крім загальних питань, повідомляє командирам відділень (особовому складу) азимут напрямку наступу, встановлює порядок подолання лісових завалів та знищення противника, що веде вогонь з дерев.

Взвод (відділення) діє звичайно у пішому порядку, маючи скорочені інтервали між відділеннями. Командир взводу просувається за направляючим відділенням.

Бойові машини і придані вогневі засоби пересуваються за бойовою лінією взводу (відділення) по доступній для них місцевості і підтримують взвод (відділення) вогнем.

У ході наступу у взводі (відділенні) ведеться кругове спостереження, при цьому особлива увага звертається на виявлення та знищення протитанкових засобів противника. Противник, що веде вогонь з дерев, знищується спеціально призначеними кулеметниками та автоматниками. Для безпосередньої охорони командир взводу (відділення) висилає дозорних.

Лісові завали та інші загородження взвод (відділення), як правило, обходить, а при неможливості обходу долає по проробленим проходам.

204. При підготовці до десантування і захоплення об'єктів взимку командир взводу (відділення) звертає особливу увагу на підготовку озброєння, бойової техніки і засобів індивідуального захисту до застосування їх в умовах низьких температур, на попередження переохолодження та обмороження особового складу, забезпечення машин засобами підвищення прохідності. Особовий склад забезпечується маскувальними костюмами, а бойова техніка офарблюється в білий колір.

В нічних умовах основна увага приділяється орієнтуванню і створенню запасів засобів освітлення. Площадка приземлення вибирається якнайближче до об'єкта захоплення. Наступ ведеться, як правило, уздовж доріг, рік та по інших доступних напрямках.

При глибокому сніжному покрові взвод (відділення) звичайно діє на лижах. Бойові машини, забезпечені засобами підвищення прохідності, просуваються по дорогах (уздовж доріг) і підтримують вогнем дії особового складу. Командир взводу (відділення) повинен передбачити заходи для надання допомоги застряглим машинам.

У ході наступу та атаки об'єкта між взводами і відділеннями можуть бути великі проміжки. Це вимагає організації розвідки на флангах і постійній безпосередній охороні підрозділів, особливо в нічний період та в інших умовах обмеженої видимості.

205. При десантуванні та захопленні об'єкта вночі або в умовах обмеженої видимості командир взводу (відділення) крім загальних питань визначає завдання по знищенню приладів нічного бачення та засобів світлового забезпечення противника, а також заходи щодо маскування і захисту особового складу від світлового випромінювання.

При організації взаємодії командир взводу додатково вказує:

пункт збору особового складу після приземлення;

видимі вночі орієнтири і порядок постановки світлових орієнтирів;

азимут основного напрямку дій і направляюче відділення;

порядок використання приладів нічного бачення, порядок висвітлення місцевості й об'єкта захоплення, позначення проходів у загородженнях та рубежу, досягнутого підрозділами;

сигнали взаємного впізнання, цілевказівок та взаємодії;

пункт збору особового складу після виконання завдання.

Командир взводу (відділення) повинен забезпечити швидкий збір і приведення особового складу в готовність до бою після приземлення. Для швидкого виявлення особовим складом установленого світлового сигналу збору, користування електричними ліхтарями для освітлення місцевості під час збору повинне бути обмежено, а їхнє світло повинне маскуватися. Рух бойових машин на площадці приземлення здійснюється з використанням приладів нічного бачення. Після збору взвод (відділення) висувається до об'єкта захоплення у складі роти (взводу) з дотриманням світлового маскування, а також з використанням захисних та маскувальних властивостей місцевості.

З виходом взводу (відділення) на рубіж переходу в атаку особовий склад стрімко атакує противника і захоплює об'єкт (рубіж).

206. Висвітлення місцевості та об'єктів (цілей) противника узгоджується з просуванням підрозділів. Для досягнення раптовості атака і бій щодо захоплення об'єкта (рубежу) можуть проводитися без вогневого нальоту і застосування засобів висвітлення, а тільки з використанням приладів нічного бачення. При діях взводу в пішому порядку бойові машини наступають у бойової лінії взводу в проміжках між відділеннями.

У ході бою командири підрозділів повинні витримувати визначені напрямки атаки, не допускаючи їхнього перетинання з напрямками інших підрозділів і зустрічних дій. Особлива увага приділяється забезпеченню флангів.

Для захисту особового складу від світлового випромінювання ядерного вибуху противника, використовуються захисні властивості бойової техніки і спеціальні захисні окуляри. Крім того, прилади нічного бачення і скло кабін підготовлюються для ослаблення світлового імпульсу.

207. Водні перешкоди взвод (відділення) при виконанні завдань у тилу противника форсує, як правило, з ходу.

Для форсування захоплюються ділянки з доступними берегами і підходами до них, які забезпечують добре маскування.

Командир взводу (відділення) при підході до водної перешкоди вказує:

пункт підготовки бойових машин для дій на плаву;

вихідний рубіж для форсування і порядок виходу до водної перешкоди;

місця спусків до води і виходів з води;

порядок ведення вогню при форсуванні і завдання на протилежному березі.

Підготовка бойових машин до форсування водної перешкоди проводиться в призначеному пункті (укритому місці) у 3-4 км від зрізу води. Вихідний рубіж для форсування може бути призначений у безпосередній близькості від водної перешкоди.

При підготовці бойових машин до подолання водної перешкоди перевіряються наявність і щільність закриття водозливних пробок, щільність закриття люків, бійниць, наявність чохлів на курсових кулеметах, справність водовідкачувальних насосів, водометних двигунів і приводів керування ними, а також відкриття клапана забору повітря для живлення двигуна з бойового відділення і люка видачі протитанкових керованих ракет.

Особовий склад взводу (відділення) перед форсуванням водної перешкоди на бойових машинах надягає рятувальні жилети.

Командир взводу (відділення) керує підготовкою бойових машин і особового складу до дій на плаву, особисто перевіряє готовність кожної бойової машини до подолання водної перешкоди і про готовність взводу (відділення) доповідає командиру роти (взводу).

Взвод (відділення) по команді командира роти (взводу) стрімко виходить до водної перешкоди, за підтримкою вогню артилерії і бойових машин інших підрозділів, не затримуючи, форсує її на бойових машинах по захопленій мостовій переправі (на поромах). Неглибокі ріки взвод (відділення) долає убрід. Межі броду позначаються добре видимими знаками.

Противника, що здійснює опір, взвод (відділення) знищує вогнем усіх засобів. З виходом на протилежний берег взвод (відділення), використовуючи результати вогню артилерії, разом з іншими підрозділами знищує противника і продовжує виконання поставленої завдання.

208. Гранатометний взвод з виходом до водної перешкоди займає вогневу позицію на захопленому березі і вогнем підтримує форсування водяної перешкоди парашутно-десантними підрозділами і їхній бій на протилежному березі. Він переборює водяну перешкоду по команді (сигналу) командира батальйону (роти). З виходом на протилежний берег швидко займає вогневу позицію і здійснює підтримку атакуючих підрозділів.