Palmer F.R. Mood and modality Cambridge University Press, 2001 - Language Arts & Disciplines - 236 pages

1.2.1 Модальність – не тільки характеристика реальності і нереальності, а й ставлення мовця до висловлюваного. В залежності від того, что піддається оцінці: позамовна дійсність чи саме висловлюваня, відповідно виділяють два типи модальності: об'єктивну та суб'єктивну [с. 57]. Мещеряков В.Н. Модальность текста / В.Н. Мещеряков // Филологические науки. – № 4. – 2001. – C. 99 – 105. Об’єктивна модальність є необхідною ознакою будь-якого висловлювання, однією з категорій, що формує предикативну одиницю – речення і виражає ставлення мовця до дійсності в плані реальності (здійсненності), пов’язана з категорією часу і диференційована за ознакою часової визначеності – невизначеності. Значення часу і реальності/ірреальності злиті воєдино, комплекс цих значень називається об’єктивно модальними значеннями. Об’єктивна модальність приймає два значення: реальна і нейтральна модальність. До засобів формалізації об’єктивної модальності відноситься категорія способу дієслова, реальна модальність виражається дійсним способом, тоді як нереальна модальність виражається умовним способом, а також, на думку багатьох учених – наказовим способом. Об’єктивна модальність приймає два значення: реальна і нейтральна модальність відповідє висловам, зміст яких має місце в існуючому світі. Наприклад, реальна модальність може бути виражена реченням з присудком дійсного способу:

Ex.: He is having a rest at the moment.

Крім того, прикладом реальної модальності може слугувати складнопідрядне речення: They are studying because they have a test tomorrow. Висловлювання з нейтральною модальністю співвідноситься з іншим, нереальним світом (світ думок, бажань, гіпотетичний світ). Наприклад, вислів I wish I had telephoned you before, буде мати відношення до світу бажань мовця.

Суб’єктивна модальність на відміну від об’єктивної, виражає відношення мовця до виловленого і є «факультативною ознакою висловлювання» [с. 303] Языкознание. Большой энциклопедический словарь [Текст]: словарь / гл. ред. В.Н.Ярцева. 2-е изд. – М.: Большая Р оссийская энциклопедия, 1998. – 685 с.

З метою визначити поняття суб’єктивної модальності більш конкретно і російські і зарубіжні лінгвісти останнім часом використовують класифікацію модальності на алетичну, епістемічну та деонтичну. Алетичною є модальність, яка вказує умови істини, зокрема умови логічної необхідності, можливості або неможливості. Loos, Eugene E.; Susan Anderson; Dwight H. Day, Jr.; Paul C. Jordan; J. Douglas Wingate. «What is alethic modality?» Glossary of linguistic terms.SIL International. Retrieved 2010-01-03 Висловлювання, з алетичною модальністю виражають абсолютні припущення, тобто такі, що указують на абсолютні модальні поняття "логічно можливо/неможливо" й приписують певному референту властивість бути можливим чи неможливим.

Ex: I only meant that there are perhaps better things to be done with Miss Stant than to criticize her.

Модальне слово perhaps (мабуть) указує, що мовець припускає (вважає за можливе), ніби міс Стент гідна кращого ставлення по відношенню до себе.

За визначенням Н.В. Скибицької, епістемічна модальність – «складник суб’єктивної модальності, зорієнтована на вираженні значень вірогідності/ достовірності, істинності повідомлюваного, ступеня повноти та характеру знань мовця про повідомлюване» [c. 1]. Скибицька Н.В. Епістемічна модальність в англійській мові (діахронічний аспект): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук: спец. 10.02.04 “Германські мови”/ Н.В. Скибицька. – К., 2004. – 21 с.

Ex.: She might be at home.

Поруч з терміном «епістемічна модальність» в лінгвістиці також використовують й такі терміни як модальність вірогідності, персуазивна модальність, модальність істинності, модалізація і т. ін.

Деонтична модальність показує, яким світ повинен бути, у відповідності до певних норм, очікування:

Ex.: All elections shall take place on schedule.

Типи модальності пов’язані з коммунікативною направленістю висловлювання: алетична (можливість/дійсність) – з оповіддю, епістемічна (знання/сумнів) – з питальністю, деонтична (обов’язок/бажаність) – з спонуканням і оптативністю.