Тема: становлення класичного міжнародного права в епоху нового часу (хуіі-хуііі СТ. )

І. Визначення термінів: суверенітет, нейтралітет, категорія "справедливої війни", принцип свободи морів, поняття «територіальне море», принципи «державного інтересу», «релігійної свободи».

ІІ. Питання для обговорення:

1. Особливості розвитку МП у ХУІІ-ХУІІІ ст. Панування доктрини державного інтересу, доктрини політичного інтересу, доктрини рівності придбання.

2. Вестфальський мир і його вплив на розвиток МП: формування нових принципів, норм та інститутів.

3. Вестфальський мир як основа європейського правопорядку.

4. Подальший розвиток договірного та дипломатичного права, закони і звичаї війни у ХУІІІ ст.

5. Розвиток морського та торгівельного МП.

6. Роль Г.Гроція у формуванні науки міжнародного права.

ІІІ. Ознайомтесь з міжнародними прецедентами:

Вестфальська система договорів; Аугсбургський мир.

ІУ. Ознайомтесь з міжнародно-правовими документами:

Оснабрюцький і Мюнстерський договори; Німвенгенський мирний договір.

Література

[1], [ 3], [ 4], [5 ], [ 6], [7 ], [8], [9], [10], [12], [13], [15], [18], [20]

Методичні рекомендації

Основна мета даного практичного заняття: дослідити, які зміни у МП відбуваються під впливом Вестфальського миру 1648 р., що виводять його на новий щабель розвитку.

На початку занять студенти мають надати визначення термінів та понять, що характеризують еволюцію міжнародного права в епоху Нового часу та розкрити особливості розвитку МП у ХУІІ-ХУІІІ ст. При цьому необхідно виділити такі важливі події як поступове звільнення міжнародно-правової свідомості від релігійного впливу, що призводить до становлення системного, відокремленого від канонічного та римського міжнародно-правового вчення, утворення національних держав та утвердження абсолютизму як основної форми політичної влади і формуванням у зв’язку з цим нового поняття суверенітету та суб’єктів міжнародного права, поширення колоніальної експансії та здійснення активної зовнішньої політики на основі доктрини державного інтересу, політичного інтересу та рівності придбання. Студенти мають звернути особливу увагу на те, що всі ці доктрини сприяли розгортанню та обґрунтуванню нових війн за територіальні надбання, а також процесу колонізації «нецивілізованих» народів.

Саме у період, що розпочався з 1648 р., коли відбувся Вестфальський конгрес, починає формуватися той тип міжнародного права, який у науковій літературі багатьма дослідниками позначається як «Класичне міжнародне право». Тому, розкриваючи друге питання про вплив Вестфальського миру на розвиток МП, студенти мають на основі аналізу Оснабрюцького і Мюнстерського договорів показати яке саме нові принципи, правила та інститути затверджуються у міжнародно-правовій практиці.

У третьому питанні необхідно розкрити процес становлення першої системи міжнародно-правового порядку на основі Вестфальського миру шляхом виділення тих рішень конгресу, які затверджували міжнародно-правові гарантії миру та принцип мирного вирішення спорів.

Наступне питання присвячується дослідженню розвитку договірного та дипломатичного права, законів і звичаїв війни у ХУІІІ ст., які змінюються внаслідок активної зовнішньої політики, процесі загарбницьких війн та колонізації народів.

Питання про розвиток морського та торгівельного права характеризується становленням системи нейтралітету, загального морського кодексу.

Висвітлення питання про роль Г.Гроція у формуванні науки міжнародного права має зосередити увагу студентів на пануванні природно-правової концепції, закріпленні ідей миру та засудженні війни, як способу вирішення міжнародних спорів, розробці принципу суверенітету, рівності, гуманного ведення війни та інш., що сприяло утвердженню системного міжнародно-правового вчення.

 

Практичне заняття № 6

ТЕМА: формування принципів сучасного МІЖНАРОДНого ПРАВа у ХІХ ст. ст.

І.Дайте визначення понять: дипломатичний конфлікт, озброєний нейтралітет, міжнародна солідарність, національне самовизначення, принцип невтручання у внутрішні справи держави.

ІІ.Питання для обговорення:

1. Вплив Французької революції на формування сучасного міжнародного права.
2. Розвиток консульського і посольського права.
3. Мирні способи вирішення міжнародних конфліктів. Вашингтонський договір 1870 р. Зміни у законах і звичаях війни (Петербурзька декларація 1868 р.)
4. Загальна характеристика міжнародно-правових вчень у працях французьких просвітників та німецьких мислителів ХІХ ст.

ІІІ. Ознайомтесь з міжнародно-правовими документами: Віденський протокол 1815 р., Аахенський протокол 1818 р., Послання президента США Монро конгресу 1823 р., Петербурзька декларація 1868 р., Регламент про дипломатичні привілеї 1895 р., Регламент про консульські привілеї 1896 р.

Література

[1], [4], [5], [6], [7], [8], [9], [10], [16], [18], [21], [26], [28], [30], [31], [34], [35], [36], [38], [43], [45], [46], [48], [51], [53]

Методичні рекомендації

Розвиток міжнародного права у ХІХ ст.. з одного боку проходить під впливом Французької буржуазної революції і характеризується входженням у міжнародно-правову свідомість буржуазно-демократичних принципів поваги до прав людини, національного самовизначення, поваги територіальній цілісності, невтручання у внутрішні справи держав, рівності держав, гуманізації та кодифікації МП, з іншого – продовженням геополітичної та колоніальної експансії, боротьбою за територіальні надбання, виходом нових політичних сил на міжнародну арену, перш за все – Росії, Пруссії, Туреччини, створенням коаліцій. Разом з тим співіснують мілітаризм та прагнення держав до обмеження військової зброї і гуманізації ведення війни. Протягом всього ХІХ століття в основі міжнародної практики лежать доктрини «цивілізованих і нецивілізованих народів», «національного інтересу», «свободи договорів». Важливе значення для розвитку МП відіграють інтеграційні процеси, що проявляються у скликанні міжнародних конгресів та конференцій, утворенні міжнародних союзів невійськового значення.

Інтенсивного розвитку зазнає договірне право, спрямоване на пошук і закріплення мирних засобів вирішення міжнародних конфліктів, обмеження зброї та гуманізації ведення як сухопутної, так і морської війни.

Здійснюється кодифікація дипломатичного права, що закріплює класифікацію дипломатичних послів та агентів, регламент їх прав, повноважень та привілеїв, інститут особистої недоторканості дипломатичних агентів та непідсудності їх карним та цивільним судам держави за якою вони акредитовані, регламент про консульські привілеї.

Міжнародно-правові вчення знаходяться під впливом ідей французьких просвітників, позитивізму та німецької класичної філософії.

Всі питання практичного заняття мають висвітлюватися студентами в рамках вищезазначених процесів на основі аналізу міжнародно-правових документів.

Практичне заняття № 7

ТЕМА: СТАНОВЛЕННЯ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА В КИЇВСЬКІЙ РУСІ ТА МОСКОВСЬКІЙ ДЕРЖАВІ (Х - П.П. ХУІІ СТ..СТ.).

І. Дайте визначення термінів: "порубіжні судді", антивізантийська коаліція, родинна угода, посольський приказ.

ІІ. Питання для обговорення:

1. Розвиток договірного права у Київської Русі та Галицько-Волинському князівстві.
2. Інститут посольства та статус іноземців у Київської Русі, Московії та Російської імперії.
3. Становлення законів і звичаїв війни.

ІІІ. Ознайомтесь з міжнародно-правовими документами:

договори з Візантією;

угода між Данилом Галицьким і Конрадом Мазовецьким;

Переяславський договір;

Указ про статус і ранг дипломатів Петра І.

 

Література

[1], [4], [8], [17], [18], [19], [21], [22], [27], [29], [30], [31], [35], [36], [40], [43], [44], [45], [46], [47], [48],[49], [50], [51], [55], [56]

Методичні рекомендації

Розпочати практичне заняття необхідно із встановлення етапів розвитку міжнародного права в Росії та на Україні та характеристиці їх особливостей.

У першому питанні необхідно розкрити роль Київської Русі у європейських справах за допомогою аналізу договірної практики та виявлення специфічних рис МП, зокрема – відсутність берегового права, закріплення норм свобідного проходу по річках та території князівств, більш гуманний характер міжнародно-правового регулювання. Особливому аналізу підлягають договори Київської Русі з Візантією – саме в них знаходяться важливі дані про ступінь розвитку договірного та посольського права, питання, які закріплювалися договірною практикою, про ставлення до іноземців та інш., що допоможе у підготовці перших двох завдань.

Необхідно звернути на стан розвитку МП у Галицько-Волинському князівстві, що на європейській арені продовжувало представляти інтереси Київської Русі, яка поступово припиняє своє існування.

Важливо зазначити, що подальший розвиток посольського права та закріплення статусу іноземців відбувається у Московський Русі та у Петровську епоху, що закріплюється у царських указах і регламентах. У ХУ-ХУІІ ст.ст. особливо важливою становиться проблема визнання, що сприяє закріпленню інституту постійних посольств та консульства. Разом з тим міжнародно-правові традиції українського народу формуються завдяки міжнародно-правовій політики українського козацтва.

Питання про становлення законів і звичаїв війни та розвиток морського права бажано розпочати з часів Київської Русі, охопити козацьку добу і петровську епоху.

 

Практичне заняття № 8