Тема: вступ у дисципліну. Поняття, природа та концепції виникнення і розвитку міжнародного права

І. Визначення понять: дисципліна історія міжнародного права, доктрина міжнародного права, форми міжнародного права, джерела міжнародного права, концепції міжнародного права.

ІІ. Питання для обговорення:

1. Поняття дисципліни, її завдання та значення.
2. Проблема визначення терміну та поняття міжнародного права.
3. Теорії та концепції виникнення міжнародного права.
4. Теорії та концепції періодизації міжнародного права.
5. Джерела міжнародного права.

Література

[1], [ 7], [8 ], [10], [11], [17],[31], [35]

Методичні рекомендації

Традиційно вивчення міжнародного права розпочинають з його історії, висвітлення проблеми зародження та еволюції міжнародного права, чинників, які впливали на його формування та розвиток, обставин виникнення самого терміну міжнародного права та визначення змісту його поняття у різні історичні епохи, становлення науки міжнародного права.

Студенти мають показати, що вивчення історії міжнародного права дозволяє нам виділити два основні напрями, що відображають функціонування двох взаємопов’язаних процесів, в русі яких і відбувалося зародження, становлення та еволюція міжнародного права.

Розкриваючи питання про значення дисципліни, необхідно висвітлити вирішення яких проблем займало увагу дослідників та істориків міжнародного права.

Спроби висвітлення всіх цих питань призвело до виникнення найрізноманітніших теорій і концепцій у міжнародно-правовому вченні. Студенти мають розкрити їх зміст.

До сьогодення немає однозначності у вирішенні питання про визначення й походження поняття та терміну міжнародного права; виникнення, джерела міжнародного права та періодизацію його історії. Необхідно висвітлити найбільш відомі концепції щодо цих питань.

 

 

Практичне заняття № 2

ТЕМА: МІЖНАРОДНО-ПРАВОВІ НОРМИ У ВЗАЄМОВІДНОСИНАХ ДЕРЖАВ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ.

І. Визначення понять: автаркія, регіоналізм, союзний договір, династичний шлюб.

ІІ. Питання для обговорення:

1. Характерні риси МП стародавнього світу (Єгипет, Хетське царство, Ассірійська держава, Месопотамія, Індія, Китай).

2. Джерела МП, політико-правові пам'ятники.

3. Державні договори, дипломатичні переговори і посольства.

4. Військові звичаї, інститут заручників.

5. Міжнародно-правові вчення.

ІІІ. Ознайомтесь з міжнародними прецедентами:

договір Рамсеса II з Хаттусілісом III у 1296 р., договір Нарам-сина з Царем Елама.

Література

[1], [ 4], [5 ], [ 6], [7 ], [8], [9], [10], [12], [13], [15], [18], [20]

Методичні рекомендації

Вивчення даної теми студенти повинні розпочати з визначення понять, що характеризують зародження МПП в епоху Стародавнього світу та, зокрема, у Стародавньому Сході. Наприклад:

Автаркія – політика самоізоляції держави чи групи держав від зовнішнього світу, яка полягає у створенні замкнених національних господарств, політико-ідеологічної та соціокультурної системи.

При підготовці першого питання про характерні риси МП стародавнього світу студенти мають застосовувати метод порівняльного аналізу і виділяти як загальні риси (регіональний характер, вплив релігії, політика ізоляції, вороже ставлення до іноземців, партикуляризм, відсутність принципу рівності суб’єктів міжнародно-правового спілкування, формування основних сфер дії МП та інш.), так і ті, що відображають регіональну специфіку формування правил міжнародно-правового регулювання.

Студентам необхідно з’ясувати історичні аспекти виникнення та розвитку МП у країнах Стародавнього Сходу та формування перших міжнародно-правових інститутів. Слід звернути увагу на основні форми МП, що склалися у стародавній період: право війни, посольське та договірне право. У межах цих сфер міжнародного права відбувається становлення інститутів послів, посередництва, міжнарод­них союзів, заручництва, нейтралітету, династійних шлюбів, права на зовнішні зносини, торговельного права, міжнародного морського права, території країни, визнання та інш. В той же час закріплюються й певні норми міжнародно-правового регулювання у вигляді правил ведення бойових дій та мирного вирішення спорів, ведення торгівлі або табу на неї.

Міждержавні договори постають найпершими джерелами міжнародного права у Стародавньому світі. Серед них найбільш відомими є договір між правителями Лагаш та Умма (3100 р. до н.е.), договір Рамсеса II з Хаттусілісом III (1296 р. до н.е.), договір Нарам-сина з Царем Елама, Амарнські листи та інші.

Особливого значення набувають норми договірного права, серед яких норма дотримання договірних зобов’язань виходить на перше місце. Договірне право постійно розширює сфери своєї дії. Відомі договори про союз і військову взаємодопомогу, про нейтралітет, державні кордони, обмін спірними територіями, про порядок розподілу воєнних трофеїв. Головними засобами забезпечення договорів вважалися здійснення магічних обрядів, клятви і видача заручників.

Ознайомлення студентів з військовими звичаями Стародавнього Сходу має привести їх до висновку про виокремлення права війни як однієї з найперших і традиційних сфер правового регулювання.

Питання про міжнародно-правові вчення Стародавнього Сходу орієнтує студентів на виявлення однієї з характерних рис міжнародно-правового регулювання тієї епохи – релігійно-міфілогічної та звичаєвої забарвленості.

У третій частині завдань студенти мають ознайомитися і проаналізувати зміст міжнародно-правових прецедентів (договори Рамсеса II з Хаттусілісом III у 1296 р., Нарам-сина з Царем Елама) з метою виявлення особливостей формування договірної практики у країнах Стародавнього Сходу.

 

Практичне заняття № 3.