Загальні методичні рекомендації до практичних занять

Історія МІЖНАРОДНого ПРАВа

Методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи студентів

спеціальності 6.030400 – Міжнародне право

 

 

Київ – 2010

УДК 341. (076,5)

 

ББК Х 90я7+Х915.232я7

І 907

 

 

Укладачі: О.Г. Широкова-Мурараш.

 

Рецензент О.А. Радзивілл

 

Затверджено методично-редакційною радою Національного авіаційного університету

(протокол №___ від ___.___._20__р.__)

 

І 907 Історія міжнародного права: методичні рекомендації до практичних занять та самостійної роботи студентів зі спеціальності 6.030400 – Міжнародне право. Уклад.: О.Г. Широкова-Мурараш – К: НАУ, 2010. – 32 с.

 

Вміщує загальні методичні рекомендації з підготовки до практичних занять, плани практичних занять, приклади тестових завдань, питання до самоперевірки та список рекомендованої літератури.

 

 

ЗМІСТ

Вступ........................................................................................................4

Загальні методичні рекомендації до практичних занять…………..6

Зміст практичних занять...................................................................8

Практичне заняття № 1. Вступ у дисципліну. Поняття, природа та концепції виникнення і розвитку міжнародного права………..8

Практичне заняття № 2. Міжнародно-правові норми у взаємовідносинах Стародавнього Сходу..........................................10

Практичне заняття № 3. Міжнародне право в зовнішній політиці Греції та Риму................................................................................12

Практичне заняття № 4. Міжнародне право в епоху Середньовіччя та Відродження..........................................................................15

Практичне заняття № 5. Становлення класичного міжнародного права в епоху Нового часу (ХУІІ-ХУІІІ)…………………...............................................................17

Практичне заняття № 6. Формування принципів сучасного міжнародного права в XIX ст……….......................................19

Практичне заняття № 7. Становлення міжнародного права в Київській Русі та Московській державі (Х - п.п. ХУІІ ст.ст.)....................................................................................................20

Практичне заняття № 8. Розвиток міжнародного права в Росії та на Україні у др.. пол.. ХУІІ-ХІХ ст..ст……………………………22

Практичне заняття № 9. Розвиток міжнародного права у п.п. ХХ ст.....................................................................................................23

Практичне заняття № 10. Особливості сучасної системи міжнародного права..........................................................................26

Завдання для самостійної роботи студентів...................................30 Приклади тестових завдань……………………………………...35

Питання до самоперевірки...............................................................43

Список рекомендованої літератури.......................................................44

ВСТУП

Дисципліна „Історія міжнародного права” розкриває генезис становлення та розвитку міжнародного права, формування самого терміну та поняття міжнародного права з одного боку як певної галузі права і з іншого – як науки; досліджує історію міжнародно-правових вчень та основні теорії і концепції стосовно проблеми походження, сутності та призначення міжнародного права.

Метакурсуполягає у формуванні в студентів уявлення про місце і роль історії міжнародного права для наукового пізнання особливостей виникнення і розвитку міжнародного права взагалі і окремих його інститутів в різні періоди розвитку людського суспільства. В мету курсу, крім вищезазначеного, входить формування на основі специфічного матеріалу даного курсу, загальної культури юриста-міжнародника.

Завданнями викладання курсу є:

· формування уявлення про місце і роль питань правонаступництва в системі міжнародного права;

· вироблення у студентів навичок роботи з міжнародно-правовими документами;

· вміння вільно оперувати основними поняттями і категоріями за тематикою курсу;

· знання основних закономірностей і тенденцій прогресивного розвитку і кодифікації інституту правонаступництва;

· вміння системно, логічно та грамотно формулювати основні проблеми в сфері правонаступництва та викладати за ними свою позицію.

Місце курсу в системі соціогуманітарної освіти забезпечується тим, що історія міжнародного права займає важливу ланку в загальній культурі і професіональній підготовці фахівців у сфері міжнародного права і міжнародних відносин.

Під час викладання дисципліни постійно простежується зв’язок „Історії міжнародного права” із суміжними дисциплінами, зокрема з юридичними дисциплінами - міжнародним правом, міжнародними відносинами, правознавством, теорією держави і права, філософією права та дисциплінами історичного характеру – всесвітньою історією, загальною історією держави і права, історією політичних і правових дисциплін, дисциплінами соціо-гуманітарного циклу – філософією, політологією, соціологією та інш.

Вимоги щодо рівня засвоєння студентами змісту курсу визначаються метою та завданнями дисципліни відносно виникнення і розвитку міжнародного права, необхідністю оволодіння методом історичного аналізу міжнародно-правових інститутів і його застосування для дослідження сучасних міжнародно-правових проблем та інститутів.

 

Загальні МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ДО практичних ЗАНЯТЬ

 

Збагачення студентів теоретичними знаннями передбачає засвоєння ними різних поглядів та точок зору з найбільш важливих питань, які є в науці історія міжнародного права, розвиток уміння критично осмислювати різні теоретичні концепції, щоб мати свою власну аргументовану думку. У зв’язку з цим студенти не можуть обмежуватися вивченням тільки підручників і навчальних посібників, а повинні систематично самостійно вивчати літературу, яка рекомендується в планах практичних занять та літературу, що вийшла з друку після підготовки цього комплексу. Разом з тим необхідним джерелом інформації для розширення бази теоретичних знань є використання мережі Інтернет, пошук нових джерел інформації у бібліографічному відділі бібліотек. Особливо важливо для студента стежити за випуском періодичних видань та розміщенням в них нових матеріалів з тем курсу.

Практичні заняття проводяться шляхом обговорення питань, перелік яких міститься у планах зазначених занять. Студентам дозволяється використовувати план виступу, робочий зошит для наведення цитат з відповідних роботи або джерела, необхідних для аргументації висновків тощо. Не дозволяється зачитувати відповідь із робочого зошита.

Під час виступу студенту необхідно виділити проблемні аспекти, висвітлити наявність спірних підходів щодо досліджуваного питання з плану практичного заняття, вточнити з якого джерела він взяв інформацію. Сформулювати і обґрунтувати власну думку, підкріплюючі її необхідними витримками із опрацьованого матеріалу. У випадку виникнення дискусійних питань, студенти мають запропонувати власну точку зору на розкриття спірного питання або висловити аргументовану підтримку на користь певного підходу.

Участь студентів у практичних заняттях є обов’язковою умовою успішного виконання навчального плану.

Готуватися до практичного заняття необхідно з вивчення конспекту лекції. Студент повинен проаналізувати логіку викладення основних питань теми, про цьому повинен розраховувати не на механічну пам’ять, а на творче осмислення матеріалу. Значну допомогу у цьому надає робота з рекомендованою літературою. Після вивчення конспекту і літературних джерел студент повинен вирішити, чи всі питання теми знайшли своє відображення у вивчених матеріалах. Якщо на яке-небудь питання студент не знайшов відповіді, йому слід звернутися до викладача за консультацією. Знайдену у додаткових джерелах інформацію студент заносить у конспект і у ході свого виступу він не просто зачитує її, але коментує або тлумачить в залежності від того, якого виду джерело інформації.

Практичні заняття дозволяють забезпечити досягнення цілого комплексу цілей, основними з яких є:

- розвиток і закріплення знань теоретичного характеру;

- розвиток уміння аргументовано і точно викладати своє розуміння питань теми;

- контроль рівня засвоєння знань.

Найважливішою частиною підготовки до занять є складання робочого запису матеріалу, що вивчається. Підготовка повинна закінчуватися розробкою планів відповідей на всі питання теми. Таким чином, при підготовці до занять студенту необхідно:

- вивчити матеріали лекції по темі;

- проаналізувати рекомендовану літературу та нормативні акти;

- підготувати план відповідей на всі питання теми та бути готовим до усних відповідей на всі питання за темою.

На практичних заняттях під керівництвом викладача відбувається колективна та індивідуальна робота по вивченню міжнародно-правових актів, робота з основною та додатковою літературою. Результати індивідуальної роботи є змістом обговорення на практичному занятті.

Під час навчальних занять викладач оцінює не тільки виступ основного доповідача, але й доповнення інших студентів, їхні запитання до нього тощо.

Новизна запропонованих методичних рекомендацій пов’язана із розробкою оригінальної структури практичних занять, що направлена на формування у студентів різних форм знань та практичних навичок. Так, перша частина «Визначення понять» по-перше, вимагає від студента обізнаності у спеціальних термінах і поняттях, що відображають специфіку розвитку МПП у конкретний історичний період, а, по-друге, вчить застосовувати при розкритті окремого питання необхідну термінологію.

Друга частина «Питання для обговорення» передбачає змістовне висвітлення основних питань заняття у вигляді запису конспекту і спирається на вироблення у студентів вмінь аналізувати матеріал, здійснювати порівняльний аналіз, робити узагальнення.

Виконання завдань третьої частини «Ознайомтесь з міжнародними прецедентами (або документами)» пов’язаноіз формуванням практичних навичок роботи із джерелами під час розкриття основних теоретичних завдань.

Важливою ланкою у роботі студентів під час практичних занять є критичний аналіз основної відповіді за планом заняття, для чого призначається опонент. Подібна практика дає можливість студентам навчитися уважно слухати, аналізувати відповідь колег та критично, аргументовано і незалежно мислити.

Студенти, які з тих чи інших причин були відсутні на заняттях або показали незадовільні знання з теми, повинні самостійно вивчити відповідний матеріал і у вільний від занять час здати викладачеві.

Зміст практичних занять

 

Практичне заняття № І