Мінімальний обсяг знань студента)

І. Методи визначення рівноважного обсягу виробництва. Метод "витрат; - випуск", метод "вилучення - ін'єкції"'.

Економічна теорія розробила два взаємопов'язаних методи визначення рівноважного рівня виробництва: співставлення сукупних витрат і обсягів виробництва, а також метод "вилучення - ін'єкції"'.

Перший метод "сукупні витрати - обсяг внутрішнього виробництва" виходить з того, що кожному потенційно можливому рівню ВВП відповідає певна величина сукупних витрат. Якщо має місце закрита, приватна економіка та сукупні витрати складаються із витрат на споживання (С) і на валові інвестиції (їв), тобто С+Ів=ВВП.

Розглянемо цей метод, використовуючи умовні арифметичні дані: Таблиця 6-1. Визначення рівноважного рівня обсягу виробництва, доходу і зайнятості.

Співставляючи значення обсягів виробництва ВВП (стовпчик 2) із сукупними витратами (стовпчик 6), можна визначити рівноважний обсяг виробництва. В нашому прикладі = 160. В суспільстві витрачається рівно стільки, скільки необхідно, щоб викупити всю вироблену, продукцію на ринку. Тобто нема ані перевиробництва, коли накопичуються не про дані товари у вигляді запасів (незапланованих інвестицій), що приводить до скорочення виробництва, ані надлишків витрат, що призводить до скорочення розмірів запасів і збільшення обсягів виробництва, доходів і сукупних витрат.

ВВП є рівноважним тоді, коли загальний обсяг виробництва і сукупні витрати рівні. Будь-яке перевищення загальних витрат над загальним обсягом виробництва веде до зростання останнього. Недостатність загальних витрат до скорочення виробництва.

Більш наочно залежність ВВП від сукупних витрат і встановлення рівноважного обсягу можна показати за допомогою графіка.

Точка перетину ліній сукупних витрат (С+Ів) з бісектрисою є єдиною, в якій дані сукупні витрати дорівнюють ВВП, тобто формують рівне важний рівень ВВП.

Нижче точки перетину сукупні витрати перевищують рівень виробництва, запаси скорочуються, що стимулює ріст виробництва до точки рівноваги, і, навпаки, якщо сукупні витрати вищі точки рівноваги, запаси непроданих товарів зростають, що примушує фірми зменшувати рівень» виробництва до рівноважного рівня.

В основі другого методу визначення рівноважного ВВП – метод "вилучення - ін'єкції" - лежить положення про те, що будь-який обсяг виробництва породжує адекватний розмір використаного доходу (особистого доходу після сплати податків). При цьому певну частку доходу домогосподарства можуть заощаджувати, тобто не спрямовувати на споживання. Тому заощадження являють собою вилучення частки потенційних доходів з потоку "доходи — витрати".

В результаті цього вилучення споживчі витрати будуть недостатніми для того, щоб викупити весь обсяг вироблених споживчих товарів, що призводить до зниження обсягів виробництва, тобто ВВП. Але в дійсності частина продукції приймає форму інвестиційних товарів, які будуть реалізовані всередині підприємницького сектору.

Це може відбутися за умови, якщо вилучення частки доходів через канал "заощадження" обернеться відповідним збільшенням інвестиційних витрат. Таким чином, інвестиції, на противагу заощадженням, можна розглядати як ін'єкцію витрат у потік "доходи.- витрати". Тобто вони компенсують зменшення сукупних витрат, обумовлене вилученням частки доходів на заощадження.

Якщо вилучення та ін'єкції збігаються за своїми розмірами, то в цьому випадку сукупні витрати дорівнюють фактичному ВВП, тобто має місце рівноважний обсяг виробництва.

В нашому прикладі тільки на рівні 160 млрд. грн. спостерігається рівновага ВВП, і має місце рівність запланованих заощаджень домогосподарств і запланованих інвестицій підприємців, тобто вилучення дорівнюють ін'єкціям (З=Ів).

Метод визначення рівноважного ВВП за допомогою вилучень та ін'єкцій можна проілюструвати графічно.

Рівноважний рівень ВВП визначається перетином кривих заощаджень та інвестицій в точці Е і становить 160 одиниць. В будь-якій іншій точці, бажані заощадження сімей не збігаються з бажаними інвестиціями фірм. Ця розбіжність спонукає фірми змінювати рівні виробництва і зайнятості, повертаючи таким чином систему до рівноважного ВВП.

Якщо, наприклад, ВВП більше рівноважного, то. крива заощаджень вище за криву інвестицій. При цьому обсязі доходів сім'ї заощаджують більше, ніж фірми хочуть інвестувати, і запаси непроданих товарів зростають.

В цьому випадку фірми скорочують виробництво. На графіку рівень. ВВП буде перемішуватись ліворуч, тобто зменшуватись, доки економіка не досягне стану рівноваги. Якщо обсяг ВВП менший за рівноважний, то процес

здійснюється навпаки.