IIІ. Економічні втрати безробіття

Найбільший обсяг ВВП досягається за умов повної зайнятості. Його називають потенційним. Але суспільство може використовувати той обсяг ВВП, який воно виробило. Його називають реальним ВВП. Реальний і потенційний ВВП співпадають, чи реальний максимально наближається до потенційного, в періоди економічного бума. В інших фазах економічного циклу реальний ВВП значно відстає від потенційного. Обсяг цього відставання залежить від рівня циклічного безробіття..

Артур Оукен, відомий дослідник в області макроекономіки, довів, що коли фактичний рівень безробіття перевищує природний на один відсоток, то реальний ВВП відстає від потенційного на 2,5 відсотки.

Залежність між рівнем безробіття і відставання обсягу ВВП дає змогу обчислити абсолютні втрати продукції від безробіття.

В окремих випадках фактичний обсяг національного продукту може перевищувати потенційний обсяг. Це виникає в екстремальних умовах (війна), коли залучаються додаткові зміни робітників, капітальне устаткування використовується понад встановлені нормативи, широко застосовується понаднормова робота і сумісництво.

Безробіття має неоднакові наслідки для різних категорій працівників: чоловіків і жінок, молоді і старших. поколінь, працівників різних галузей діяльності,

Циклічне безробіття має глибокі негативні соціальні наслідки: вимушена бездіяльність веде до втрати кваліфікації, самоповаги, занепаду

моральних засад, розпаду сім'ї, до суспільних і політичних заворушень і перемін, збільшення різних захворювань.

IV. Сутність інфляції, її вимір, причини та наслідки

Іншим проявом макроекономічної нестабільності є інфляція. Інфляція - це підвищення загального рівня цін. В цей час ціни на окремі товари та І послуги піднімаються нерівномірно. А ціни окремих товарів можуть навіть знижуватися. Але купівельна спроможність грошової одиниці в цілому падає.

На скільки підвищився загальний рівень цін, чи впала купівельна спроможність, визначається формулою:

 

Темп інфляції = ∙ 100% = 10%

 

Кількість років, в продовж яких відбудеться подвоєння рівня цін, розраховується з використанням "правила величини 70:

 

Приблизна кількість років необхідних =

Для подвоєння цін

 

Розрізняють два типи інфляції, які визначаються двома корінними причинами її виникнення та розвитку: інфляція попиту та інфляція зростання затрат.

Інфляція попиту має місце тоді, коли сукупні витрати споживачів І перевищують можливість виробників по подальшому нарощуванню виробництва товарів та послуг. Це виникає тоді, коли економіка виходить на межу виробничих можливостей і номінальні доходи населення продовжують збільшуватися, а можливості збільшення виробництва товарів та послуг вичерпані.

Інфляція зростання витрат з'являється тоді, коли ріст цін обумовлений збільшенням витрат на одиницю продукції. Це в свою чергу скорочує і прибутки. Багатьом фірмам невигідно за існуючими цінами виробляти продукцію. Скорочується пропозиція товарів та послуг. Ціни зростають. Цей тип інфляції має місце тоді, коли економіка наближається до межі виробничих І можливостей. Вона може виникнути і в будь-який час, коли несподівано і непередбачено збільшується вартість сировини чи витрати на енергію підвищення до рівня світового ринку цін на нафту, яку одержувала Україна з Росії в період розпаду Радянського Союзу).

Найбільшими джерелами інфляції витрат є збільшення номінальної заробітної плати і цін на сировину та енергію.

Між інфляцією і безробіттям існує обернений зв'язок. Чим вищий темп інфляції. тим нижче безробіття і навпаки. При певних умовах інфляція зростання витрат може перерости в стагфляцію, коли зростають і інфляція, і

 

безробіття. Це пов'язано з значним скороченням виробництва та послуг у зв’язку з значним підвищенням ціни на ресурси.

Розрізняють три рівня темпів інфляції, які якісно відрізняються: помірна інфляція, галопуюча інфляція, гіперінфляція.

Помірна інфляція виконує позитивну роль. Вона корегує співвідношення цін різних товарів та послуг в залежності від зміни переваг, які надають покупці тим чи іншим товарам, нерівномірною незначною зміною витрат на виробництво. Щорічний темп інфляції вимірюється однозначним числом. Люди довіряють грошам і охоче нагромаджують їх.

Галопуюча інфляція вимірюється двозначними та тризначними числами. Гроші втрачають свою вартість дуже швидко і тому люди їх не тримають більше, ніж необхідно для щоденних операцій. Населення нагромаджує товари, купує нерухомість і ніколи не віддає гроші в позику за низькими номінальними процентними ставками. В такій економіці виникають глибокі економічні спотворення, люди вкладають свої кошти за кордоном, а внутрішні інвестиції скорочуються.

Гіперінфляція - надмірно швидкі темпи інфляції, які викликають руйнацію, економіки. Вона,викликає кумулятивну інфляційну спіраль заробітної плати та цін. Підприємці значно підвищують ціни на товари та послуги, щоб запобігти втрати прибутку, а робітники домагаються швидкого і значного підвищення зарплати, щоб запобігти зниження купівельної спроможності. А в результаті - ще більший темп інфляції.

Зусилля спрямовуються не на виробничу діяльність, а на спекулятивну. В цій надзвичайній ситуації, коли ціни підскакують різко і нерівномірно, нормальні економічні відносини розвалюються. Гроші втрачають ціну і перестають виконувати свої функції в якості міри вартості, засобу обміну та заощадження.

Гіперінфляція прискорює фінансовий крах, депресію і суспільно-політичне безладдя. Така катастрофічна гіперінфляція є наслідком нерозсудливості збільшення урядом грошової маси.

В умовах інфляції різні верстви і групи населення по різному відчувають її наслідки. Інфляція може бути очікувана і непередбачена. В разі очікуваної інфляції отримувач доходу може запобігти негативних наслідків.

Інфляція передусім карає людей, які отримують фіксовані номінальні доходи. Реальні доходи в них зменшуються внаслідок відставання змін номінального доходу від швидко зростаючих цін. Таким же чином зазнають збитків землевласники. Рента фіксована і може бути змінена після перезаключення договору на оренду землі.

Люди, що живуть на нефіксовані доходи, можуть виграти від інфляції. Це в тому випадку, коли вони спроможуться забезпечити випереджаючий ріст номінальних доходів над темпом інфляції.

Інфляція особливо негативно відбивається на власниках заощаджень. Заощадження знецінюються.

Інфляція перерозподіляє доходи між дебіторами і кредиторами на користь

Найкращий засіб уникнення всіх негативних.явищ,, пов'язаних з інфляцією, це не дати перерости їй в гіперінфляцію.

Терміни та поняття, які треба добре знати:

Економічний цикл, сезонні коливання, довгострокові тенденції, фази економічного циклу, фрикційне, структурне і циклічне безробіття, рівень безробіття при повній зайнятості, природний рівень безробіття, виробничий потенціал, робоча сила, відставання обсягу ВВП, закон Оукена, "правило величини 70", інфляція попиту, інфляція витрат, витрати на одиницю продукту, номінальний реальний доход, очікувана і непередбачена, інфляція, помірна інфляція, галопуюча інфляція, гіперінфляція, номінальні і реальні відсоткові ставки.

Лабораторна робота (варіант)

Зміст лабораторної роботи передбачає креслення графіку, що відображає циклічність функціонування економіки, фази циклу, потенційний реальний обсяг виробництва, відставання реального ВВП від потенційного. Дані лабораторної роботи дають можливість розрахувати обсяг реального і інфляційного приросту ВВП в кожному з передбачених в лабораторній роботі році, визначити рівень циклічного, фрикційного, структурного і природного безробіття, примушує використати знання закону Оукена.

Вихідні дані і завдання лабораторної роботи наступні: національна економіка в різні роки характеризується такими показниками:

1) Роки (X), коли економіка досягла піку чи спаду, починаючи відлік з базового року (Х0)	Х4 (4 рік)	X7 (7 рік)	Х11 (11 рік)	Х15 (15 рік)	Х20 (20 рік)	Х24 (24 рік)
2) Номінальний ВВП (в грошових одиницях)
3) Індекс цін (%)			11О

ВВП базового року 420 гр. од. Обсяг потенційного, ВВП відповідає точці, що лежить на прямому відрізку побудованого графіка з крайніми значеннями років (від х4 до Х24) і відповідним їм реальним ВВП: ВВП=440 гр. од.; ВВП=590 гр. од.

В році другого найбільшого спаду; виробництва в країні нараховувалося 24 млн. працівників. Фрикційне безробіття складало 400 тис. працівників; структурне - 800 тис.

Завдання

1. По заданим і розрахованим значенням накресліть графік циклічного функціонування національної економіки від базового року (х) до 24 року (х) аналізуємого періоду. На графіку вкажіть виробничі цикли і фази. Накресліть відрізок кривої потенційних обсягів ВВП в роки від х₄ до х₂₄

2. В році другого піку виробництва визначте: а) обсяг реального приросту ВВП; б) обсяг інфляційного приросту ВВП.

3. В році другого найбільшого спаду виробництва визначте рівень (в %): а) циклічного безробіття; б) природного безробіття; в) загального безробіття.

4. Розрахуйте щорічний середній темп а) інфляції, чи б) дефляції в кожній фазі економічного циклу (від х₄ до х₇; від х₇ до х₁₁ і так далі).

Питання самоконтролю

1. Чому національна економіка розвивається хвилеподібно?

2. Які бувають економічні цикли і їх фази?

3. Назвіть характерні відзнаки кожної з економічних фаз.

4. В якій економічній фазі і чому виникає ріст безробіття?

5. В якій економічній фазі і чому виникає інфляція?

6. Які ви знаєте типи безробіття і яка їх сутність?

7. Що таке рівень безробіття і як він розраховується?

8. В чому сутність закону Оукена?

9. Які соціальні наслідки, безробіття?

10. Що таке інфляція і чому вона виникає і зростає?

11. Як розраховується темп інфляції?

12. Що таке галопуюча інфляція і гіперінфляція?

13. Як інфляція перерозподіляє доход, на чию користь?

14. Як інфляція відбивається на обсязі ВВП?