Основні вимоги до побудови геодезичних мереж 2 класу

 

 

Параметри мережі	GPS	тріангуляція	полігонометрія	трилатерація
Довжини сторін, км	найбільша
найменша
Середня квадратична похибка вимірювання кута, не більше за,"	-			-
Відносна похибка вимірювання сторін (базису), ms/S	1:300000	1:300000	1:300000	1:300000
Середня квадратична похибка вимірювання сторони, не більше за, м	0,03	-	0,03	0,03

//. 1.5. Основні вимоги до державної мережі згущення 3 класу

Геодезичну мережу згущення 3 класу будують з метою збільшення кількості пунктів до щільності, яка забезпечує створення знімальної основи великомасштабного топографічного та кадастрового знімання. Вона об'єднує геодезичні мережі згущення 3 та 4 класів, побудованих згідно з вимогами положення про державну геодезичну мережу СРСР 1954-1961 років, та нові мережі згущення, що будують згідно із сучасними основними положеннями.

Нові пункти геодезичної мережі згущення 3 класу визначають одним із чотирьох раніше перерахованих методів. Вихідними слугують пункти АГМ-1 та геодезичні мережі 2 класу (ГМ-2).

Якщо мережі згущення 3 класу будують методом полігонометрії, то прокладають поодинокі ходи або ходи з вузловими точками, які спираються на

Планові геодезичні мережі

Таблиця II. 1.4

Основні вимоги до побудови державної мережі згущення 3 класу

 

 

		Методи побудови
	GPS	тріангуляція	полігонометрія	трилатерація
Довжини сторін, KM	найбільша
найменша
Кількість сторін у ході, не більше за
Середня квадратична похибка взаємного положення пунктів, м	0,05	0,05	0,05	0,05
Середня квадратична похибка вимірювання кута, не більше ніж, "	-	1,5	1,5	-
Найбільша нев'язка трикутника, "		6,0
Кутова нев'язка ходу			ЗУя +1
Відносна похибка вимірювання сторін (базису), не більше за, ms/S	1:200000	1:200000	1:200000	1:200000
Середня квадратична похибка вимірювання сторони, не більше за, м	0,04	0,04	0,04	0,04

Таблиця II. 1.5

Основні вимоги до побудови мережі згущення, що створюють методом полігонометрії 4 класу та І і II розрядів

 

 

 

--------------- -—------------------ Клас, розряди Показники —_______	4 клас	І розряд	II розряд
Довжини ходу, км	окремого	14,0	7,0	4,0
між вихідною та вузловою точками	9,0	5,0	3,0
між вузловими точками	7,0	4,0	2,0
Граничний периметр полігона, км

Розділ II

Продовження табл. II. 1.5

 

 

 

Довжина сторін ходу, м	найбільша
найменша
оптимальна
Кількість сторін у ході, не більше ніж
Відносна похибка вимірювання сторін (базису), не більше ніж, ms /S	1:25000	1:10000	1:5000
Середня квадратична похибка ходу, не більше ніж, м	0,05	0,05	0,05
Середня квадратична похибка вимірювання кутів за нев'язками, не більше ніж,"
Найбільша нев'язка трикутника, "		6,0
Допустима кутова нев'язка у ході або полігоні, (для п кутів)

пункти вищого класу. Периметри полігонів полігонометрії 70-90 км; найбільша довжина ходу становить 30 км. Якщо відстані між пунктами, що належать до різних ходів, менші за 2 км, ці ходи обов'язково з'єднують додатковими ходами. За змогою, повинна забезпечуватися видимість (земля-земля) між суміжними пунктами мережі. За відсутності видимості закладають два орієнтирні пункти.

Основні вимоги до побудови мережі згущення 3 класу (МЗ-3) подані у табл. II. 1.4.

//. 1.6. Розрядні мережі згущення

Як уже відзначалося, для знімання у масштабах 1:5000, 1:2000, 1:1000, 1:500 створюють розрядні мережі згущення методами полігонометрії, трила-терації і тріангуляції. Розглянемо окремо вимоги до побудови таких мереж цими трьома методами 4 класу та І і II розрядів. У табл. II. 1.5 подано вимоги до мереж згущення, що створюють методом полігонометрії 4 класу та І і II розрядів [5].

Типові схеми побудови полігонометричних мереж 4 класу, І та II розрядів показано на рис. II. 1.5.

На рис. II. 1.5, а зображено поодинокий хід, на рис. П. 1.5, б - система ходів з однією вузловою точкою, на рис. II. 1.5, в - складна система ходів. Використані умовні позначення подані на рисунку.

 

 

Планові геодезичні мережі

 

Розділ II

геодезичних чотирикутників, центральних систем, які є вставками окремих пунктів у ланку трикутників, а також у вигляді суцільних мереж з трикутників та геодезичних чотирикутників. Деякі схеми побудови трилатерації подано на рис. II. 1.6.

Лінії в полігонометрії зазвичай вимірюють світловіддалемірами, елект­ронними тахеометрами, а в трилатерації, окрім тільки що названих приладів, широко застосовують також радіовіддалеміри. Радіовіддалеміри не викорис­товують в полігонометрії, оскільки радіовіддалеміри не поєднані з кутомірними приладами. Нагадаємо, що у трилатерації кути взагалі не вимірюють, а полігонометричні ходи, як і теодолітні, є кутомірними ходами.

У табл. II. 1.6 подано основні вимоги до побудови трилатераційних мереж 4 класу та І і II розрядів.

Таблиця II. 1.6