Переваги комплексонометричного титрування йонів металiв. Як обчислюють масу хімічного еквіваленту комплексону III?

Див. 6

Принцип фотометричного визначення феруму(ІІІ) (у вигляді тіоціанатного комплексу) способом градуювального графіку.

Фотометричне визначення вмісту іонів заліза (ІІІ)

В основі визначення лежать реакції утворення забарвлених комплексних сполук

іонів заліза (ІІІ) з іонами роданіду (червоного кольору), серед яких можна

виділити таку:

Fe3+ + 6SCN- = [Fe(SCN)6]3-

У розчин задачі в мірній колбі ємн. 50 мл додають 1 мл 2 н азотної кислоти, 5

мл 10%-го розчину роданіду калію, розводять до риски дистильованою водою і

перемішують. Оптичну густину розчину вимірюють за допомогою

фотоелектроколориметра при довжині хвилі 490 нм і товщині кювети 1 см.

Вміст іонів заліза визначають за градуювальним графіком.

Побудова градуювального графіка Готують серію стандартних розчинів: у шість колб ємн. 50 мл вносять стандартний розчин заліза (ІІІ) – 0; 2; 4; 6; 8 та 10 мл відповідно. Потім до кожної колби додають по 1 мл 2 н азотної кислоти, по 5 мл розчину роданіду,

доводять об’єм колби до риски дистильованою водою і перемішують. Оптичну

густину розчинів вимірюють при зазначених вище параметрах приладу, а результати заносять в таблицю

 

За даними таблиці будують аналітичну залежність А=f (с) і за отриманим

графіком знаходять вміст іонів заліза в розчині задачі.

 

 

Оптична густина розчину. Закон Бугера-Ламберта-Бера, параметри, які до нього входять.

Оптична густина характеризує ступінь послаблення або поглинання світла при проходженні його через розчин, позначається А.

Закон Бугера-Ламберта-Бера – оптична густина розчинів пропорційна добутку концентрації забарвленої речовини на товщину поглинаючого шару.

Описується формулою

А = IgJ0/J = εlC

де J0 – інтенсивність світлового потоку, який входить у розчин; J - інтенсивність світла, що пройшло крізь розчин, або іншими словами, інтенсивність послабленого поглинанням світлового потоку; l – товщина поглинаючого шару; С – концентрація забарвленої речовини в розчині, моль/л; ε – молярний коефіцієнт поглинання.

 

Чим характеризуеться точка еквівалентності в методах комплексонометричного титрування? Індикатори в методі комплексонометричного титрування.

Див. 18

Які аніони заважають фотометричному визначенню Феруму у вигляді тіоціанатного комплексу?

Сульфати, хлориди, фториди. Фосфати – вони зв’язують залізо в стійкі комплекси, і цим заважають фотометричному визначенні. Також у розчині не повинно бути сильних відновників, які відновлюють залізо від ІІІ до ІІ та сильних окисників, які окислюють роданіт (напр. перманганат, бром, пероксид …)

Принцип комплексонометричного визначення твердості води (рівняння реакції, робочі розчини, встановлення кінцевої точки титрування, розрахунки).

Див. 18

Чим пояснюеться широке застосування трилону Б для об'емного визначення кальці. магнію та інших металів?

Див. 18 – переваги комплексонометрії.