Предмет та об'єкт соціології

Що ж є об'єктом і предметом наукового пізнання соціології? Чи співпадають предмет і об'єкт соціології? Ні, не співпадають. Об'єкт будь якої науки є те, на що спрямовано процес дослідження, а сфера предмета — ті сторони, зв'язки і відносини, що становлять об'єкт вивчення, дослідження. Об'єкт соціології, як і інших суспільних наук — соціальна реальність, а тому соціологія — наука про реальне суспільне життя, суспільство. Але ще не досить для визначення пред­мета соціології. Це лише визначення об'єкта дослідження, що часто співпадає з об'єктом інших суспільних наук (історія, етнографія, право, філософія тощо). Соціологія — наука про цілісність суспільних від­носин, суспільства як цілісного організму, соціальну систему, соці­альні спільності, явища, процеси та їх механізми дії та взаємодії.

Природно об'єктом соціології і є певна сфера діяльності соціаль­них спільностей та соціальні процеси, їх механізми дії та взаємодії, що мають відносну завершеність і цілісність. Адже, відомо, різними об'єктами наук виступають природа та суспільство, що відповідно і визначається природничими та соціально-гуманітарними галузями знань. Кожний з об'єктів теж розчленовується науками на окремі частини, фрагменти, що стають їх предметами.

Питання про співвідношення об'єкту та предмету соціології як науки полягає в тому, як розуміти суспільство, процес його функці­онування та розвитку як об'єкту гуманітарних знань. Адже широко розповсюджено погляд на суспільство як на певну суспільно-еко­номічну систему, певний ступінь розвитку цивілізації людства, пев­ний ступінь соціального суспільного прогресу. Справа в тому, що основна хиба розуміння суспільства як цілісної соціальної системи полягає в тому, що суспільство виводиться у вигляді базису та над­будови, сукупності економічної, соціальної, політичної та духовної сфер. Але тут-то випадають з поля зору теорії про суспільство і, насамперед, найважливіший, головний об'єкт суспільних відносин, соціальних дій і соціальних процесів — людина, її потреби, інте­реси, ціннісні орієнтації. Втім, історія є не що інше, як діяльність людини, що реалізує свою мету. Зведення її до взаємодії базису та надбудови, змагання різних соціально-економічних систем, ступе­нів розвитку цивілізації прирікає на абстрактне, одномірне бачен­ня суспільства, на безальтернативний погляд на його розвиток. Тут-то й криються джерела економічного визнання і ігнорування особи і загальнолюдських цінностей, заперечення світу культури. Тут-то і важливо визначити суспільство як сукупність соціальних спільнос­тей, верств, груп, індивідів, а саму історію як діяльність людей, які ставлять метою досягнення певних, реальних результатів. Люди ж завжди і постійно ставлять найрізноманітніші цілі, певну мету і керуються ними у своєму житті. Саме мета, інтереси є специфічною рисою діяльності людини. Доцільна діяльність включає багато різ­номанітних, органічно зв'язаних між собою елементів. Свідома ді­яльність через внутрішній зміст має і суперечливий і динамічний характер. Це проявляється, насамперед, в тому, що люди, одержав­ши певний результат, досягають реальних можливостей для вільної і плідної діяльності, коректують на їх основі свою наступну діяль­ність з тим, щоб досягнуте максимально співпало з бажанням. Відбувається, хоча і в край суперечливо, історичний процес раціоналі зації діяльності людей. Ідея раціональності знайшла обґрунтування і розвиток в працях багатьох мислителів, які поєднували перехід до високого ступеня розвитку суспільства з вирішенням суперечнос­ті) між стихійністю та свідомістю.

Звичайно ж, кожний етап суспільного розвитку завершується результатом, що відмінний від вихідних передумов, передбачень, створенням нових умов, засобів, що дозволяють ставити іншу, вищу мету. Реалізація високої мети спрямована на задоволення зростаючих Нетреб людини. Триває поступовий історичний процес. Якщо ж істо­рій і діяльність, що ставить мету реалізації і досягнення певної мети людей, а суспільство складається з різних соціальних спільностей прошарків, груп, індивідів, то вкрай важливим є аналіз відносин між ними і в середині їх. Особливу актуальність набирає розкриття життєдіяльності особи, соціальних спільностей, прошарків та індивідів, їх роль у суспільному житті. Діяльність особи, соціальних спільностей та різноманітних верств людей у суспільному житті і є предметом дослідження соціології. І в сучасних умовах, коли поси­люються процеси соціальної, політичної, господарської діяльності та концентрації, зростає багатоваріантність розвитку особи та соціаль­них спільностей, соціально-економічних систем, політичних режи­мів, стає актуальною проблема раціональної їх діяльності.