Проблема подолання відсталості

Демографічна проблема безпосередньо пов'язана із пробле­мою відсталості. Економіки країн, які розвиваються, сильно відстають від рівня виробництва розвинутих держав, і скоро­тити цей розрив поки ще не вдається. Держави з низьким рівнем доходів складають близько 40% всіх держав і зосеред­жені в "чорній" Африці, Південно-Східній і Центральній Азії. В країнах з високим рівнем доходів, які складають близько 10% всіх держав, ВНП на душу населення складає 9386 доларів.

Неграмотність дорослих в країнах з низьким рівнем доходів -понад 40%, а питома вага студентів вищих навчальних закладів становить лише 3%. Гостра житлова проблема: s населення країн, які розвиваються, живуть в антисанітарних умовах, 250 млн осіб мешкає в нетрях, 1,5 млрд осіб не отримують медичної допомо­ги. Близько 2 млрд осіб не мають доступу до безпечної для здо­ров'я води. Недоїдають понад 500 млн осіб, а від голоду щороку помирає 30-40 млн, близько 15 мли дітей помирає щороку до

пятого року життя, причому половина з них від голоду. З кож­них 100 хворих на туберкульоз 95 живе у бідних державах.

Згідно з даними Міжнародної організації праці, у країнах, що розвиваються, кількість малолітніх працівників віком від 5 до 14 років становить 250 мільйонів.

Виділяють декілька причин, які заважають країнам "четвер­того світу" подолати відсталість:

1) насамперед, потрібно мати на увазі, що це - аграрні краї­ни. На їх частку припадає 90% селян світу, але, як це не парадоксально, вони не спроможні прокормити навіть себе, оскільки ріст населення у них перевищує приріст виробництва продовольства;

2) необхідність освоювати нові технології, розвивати про­мисловість, сферу послуг, що потребує участі у світовій торгівлі, а це деформує економіку цих країн;

3) використання традиційних джерел енергії, які з огляду на їх низьку ефективність не дозволяють суттєво підвищи­ти продуктивність праці у промисловості, на транспорті, у сфері послуг, у сільському господарстві;

4) цілковита незалежність від світового ринку: прикладом цього є нафта, величезними запасами якої володіють деякі держави, але вони не можуть контролювати нафтові рин­ки і регулювати ситуацію на свою користь;

5) швидко росте борг розвинутим державам;

6) розвиток продуктивних сил, соціально-культурної сфери неможливий без підвищення освітнього рівня усього наро­ду, оволодіння сучасними досягненнями науки та техніки.

Бідність і низький рівень культури неминуче тягнуть за со­бою неконтрольований приріст населення. Політична не­стабільність, обумовлена, насамперед, низьким рівнем економі­ки, постійно створює небезпеку виникнення збройних конфліктів у цих регіонах. Диспропорції у світовому розвитку роблять вельми проблематичним безконфліктне співіснування різних держав і регіонів планети в найближчому майбутньому. Чимало політологів бачать високу ймовірність конфліктів між "багатою Північчю" й "бідним Півднем", а також між Сходом та Заходом, що часто асоціюються з мусульманською та христи­янською цивілізаціями. Інша група дослідників акцентує ува­гу, що протистояння, насамперед, буде проходити між західною євроамериканською та східною євразійською культурами.

Екологічна проблема

Господарська діяльність у багатьох державах настільки розви­нута, що впливає не лише на екологію своїх держав, а й за її межа­ми. На наших очах завершується ера екстенсивного використан­ня потенціалу біосфери, що підтверджується такими фактами:

♦ сьогодні залишилось дуже мало неосвоєних земель для ведення сільського господарства;

♦ систематично збільшується площа пустель;

♦ зменшується кількість лісів;

♦ експлуатація водних басейнів здійснюється у таких мас­штабах, що природа не встигає відтворити те, що забирає людина.

Очевидно, що не лише наші сучасники завдали шкоди екології, хоч їх вплив найочевидніший. Ще синантропи (бл. 300 тис. років тому), які стали використовувати вогонь, спричинили велику шкоду природі, бо пожежі знищували значні прощі рослинності.

Міжурядова комісія щодо кліматичних змін (ІРИС) прогно­зує, що за XXI ст. температура підніметься на 3,5 С. Ця ніби-то незначна зміна може виявитись катастрофічною. У деяких ре­гіонах посухи можуть стати довшими, в інших - дощі сильні­шими, урагани - руйнівнішими... Хоч і сьогодні від повеней та голоду помирають мільйони людей, однак через глобальне по­тепління кількість смертей може значно збільшитись. Почасті­шають хвороби та смертні випадки, пов'язані із спекою. Може збільшитись частота та кількість лісових пожеж, підвищиться рівень моря.

 

Питання для самоконтролю

1. Що Ви розумієте під поняттям "глобалістика", "політич­на глобалістика", "глобальні проблеми сучасності"?

2. Коли виникла наука "політична глобалістика"?

3. Коли почали виникати глобальні проблеми?

4. Які основні підходи до забезпечення безпеки Ви можете назвати?

5. Які причини міграції?

6. Що заважає країнам "четвертого світу" подолати відсталість?

7. Які Ви можете назвати політичні аспекти екологічної проблеми?

 

Рекомендована література

1. Арнольд В.И. Теорія катастроф. - М., 1990.

2. Брегета А.Ю. Політологія. - К., 1999.

3. Кучер М.В. Основи політології. - Коломия, 2000.

4. Основи політології / За ред. Ф.М.Кирилюка. - К., 2000.

5. Піча В.М., Хома ИМ. Політологія. Конспект лекцій. Навчальний посібник для вищих навчальних закладів освіти України. - К., 1999; 2002.

6. Политология: Учеб. для вузов / Под ред М.А.Василика. - М., 1999.

7. Политология: хрестоматия /Сост. М.А.Василик, М.С.Вершинин. -М., 2000.

8. Чумаков А.Н. Филисофия глобальних проблем. - М., 1994.

9. Цыганков ПА. Международные отношения. - М., 1996.

Штанько