Умови реалізації сукупного суспільного продукту

1.Умови реалізації при простому відтворенні

2 Умови реалізації при розширеному виробництві

Сутність відтворення сукупного суспільного продукту поля­гає в заміщенні всіх його частин за вартістю і натуральною формою

У процесі використання сукупного суспільного продукту ринко­ва економіка регулює пропорції його складових частин, здійснює оптимальне поєднання нагромадження і споживання. Держава бере участь у реалізації народногосподарських пріоритетів, втілює в життя принципи соціальної справедливості

Умови і закономірності заміщення всіх частин суспільного про­дукту за вартістю і натуральною формою з'ясовує теорія реалізації. Згідно з нею суспільне виробництво складається з двох підрозділів: виробництва засобів виробництва (підрозділ І) і виробництва пред­метів споживання (підрозділ II). За вартістю продукція включає пере­несену вартість 77_в, необхідний продукт Н_П і додатковий продукт^.

Частина продукції підрозділу І йде на відновлення спожитих за­собів виробництва та збільшення основних і оборотних фондів у цьому підрозділі, а також на утворення резервного фонду. Це здійс­нюється за рахунок додаткового продукту підрозділу І.

У підрозділі II частина продукції використовується на забезпе­чення необхідного продукту (життєві засоби працівників цього під­розділу) і на необхідний продукт для знову залучених працівників.

І, нарешті, відбувається обмін між підрозділами І і II.

Підрозділ І реалізує підрозділу II засоби виробництва для віднов­лення спожитих їх частин і для розширення виробництва, а також для створення резервного фонду. Підрозділ II реалізує підрозділу І предмети споживання для працівників, які брали участь у вироб­ництві, і для заново залучених працівників.

Частина продукції обох підрозділів спрямовується на утримання сфери нематеріального виробництва.

Умовою розширеного відтво рення в умовах становлення і розвитку індустріальної цивілізації є таке співвідношення:

І(Я_п+Д_п)>ИЯ

Ця формула показує, що в підрозділі І створені додаткові засоби виробництва, необхідні для розширеного відтворення. Саме заново створена вартість продукції підрозділу І більша, ніж сума перенесе­ної вартості підрозділу II, на фонд нагромадження додаткових за­собів виробництва.

Теорія реалізації продукту — це не абстрактна схема. її практичне значення можна розглянути на прикладі сучасного економічного стано­вища України. Кризові явища в економіці України у другій половині 90-х років свідчать саме про порушення процесу реалізації продукту.

По-перше, на багатьох підприємствах обох підрозділів спостері­гається фізичне зношення засобів виробництва при відсутності мате­ріальної основи для їхнього відновлення. Фонд додаткових засобів виробництва відсутній. Водночас частина продукції підрозділу І не має збуту. Значна кількість готової продукції машинобудівної промис­ловості не знаходить свого споживача. Станом на 1 січня 1997 р. на складах підприємств накопичилися більш як дворічний обсяг випуску верстатів з числовим програмним управлінням, залишки мостових електричних кранів, бурякозбиральних комбайнів, тракторних сівалок.

По-друге, в результаті відсутності реалізації значної частини про­дукції підприємства не мають фінансових коштів. Затримуються вип­лата заробітної плати, пенсій. Це призвело до зменшення реалізації продукції підрозділу II (навіть при зменшенні обсягу її виробництва).

По-третє, порушився обмін продукції між підрозділами І і II, внаслідок чого зупинилася робота багатьох підприємств.

Криза реалізації продукції зумовлюється багатьма причинами:

розрив економічних зв'язків усередині країни та між країнами СНД;

неспроможність деяких підприємств вийти на світовий ринок з продукцією, яка має низьку конкурентоспроможність;

складне фінансове становище в країні.

Однак усі ці причини значною мірою пов'язані з порушенням реалі­зації сукупного суспільного продукту в масштабах країни. По багатьох видах продукції Україна втратила ринки збуту. Отже, для виправлення складного становища слід звернутися до теорії реалізації продукту, до відновлення економічних зв'язків між підприємствами. Для цього потрібні певні нові структурні зрушення у пропорціях відтворення

Існує два типи розширеного відтворення — екстенсивний та інтенсивний. Екстенсивний передбачає зростання на незмінній основі, залучення додаткових ресурсів — трудових, матеріальних і фінансових, інтенсивний — зростання виробництва за рахунок підвищення його ефективності.

Тривалий час у нашій країні переважав екстенсивний тип від­творення. Тепер його можливості вичерпані. Перехід до інтенсивно­го типу відтворення означає підвищення ефективності суспільного виробництва, поліпшення якості продукції та послуг в усіх галузях господарства країни на основі його всебічної інтенсифікації.

Підвищення ефективності виробництва знаходить вираження у збільшенні економічних результатів на одиницю витрат. Воно грун­тується на прискоренні науково-технічного прогресу, глибокій технічній реконструкції виробництва.

Суспільне відтворення

1.Сутність економічного відтворення та його основні елементи

2.Види економічного відтворення

Суспільне відтворення — це економічний процес, в якому власне виробництво, розподіл, обмін та споживання постійно повторюються та відновлюються через результат виробництва — продукт, через відновлення ресурсів, з яких виробляється про­дукт, якщо ці ресурси є відновлюваними, та залучення нових невідновлюваних ресурсів, а також через відновлення та розви­ток форм і методів організації праці.

Основою суспільного відтворення є від­творення на окремих підприємствах і домогосподарствах, або одиничне (індивідуальне відтворення).

Відтво­рення на окремому підприємстві є вихідною і необхідною ланкою всього суспільного відтворення

Основною проблемою відтворення є дотримання пропорцій:

— між виробництвом і споживанням;

— між підрозділами національного виробництва;

— між витратами на виробництво та доходами від реалізації продукту виробництва;

— між відшкодуванням спожитого капіталу та нагромаджен­ням;

— між споживанням і нагромадженням (заощадженням);

— між заощадженнями та інвестиціями та ін.

Суспільне економічне відтворення основане на органічній єдності всіх частин, що його утворюють:

• виробництва, розподілу, обміну, споживання;

• домогосподарств, підприємств, галузей, економічних регіо­нів і всього виробництва;

• продуктивних сил, складових його частин і економічних
відносин;

• суспільного виробництва і суспільного споживання.\

Економічне відтворення суспільства включає в себе такі най­важливіші моменти:

1) відтворення суспільного продукту та його конкретних форм;

2) відтворення людського ресурсу як особистісного фактора виробництва та його зайнятості;

3) відтворення основного і оборотного капіталу суспільства, тобто засобів виробництва, як необхідних умов суспільного про­цесу відтворення;

4) відтворення національного багатства;

5) відтворення споживання;

6) відтворення економічних відносин. Засоби виробництва і людський фактор

Суспільне відтворення поділяється:

1.Просте-відновлення національного продукту і споживання в не змінних обсягах та якості. Пост.кап+змін.кап.+додаткова вартість

Пропорції, яких необхідно дотримуватись для здійснення простого відтворення ССП:

1. Перший підрозділ повинен виробити обсяг засобів вироб­ництва, необхідний для відшкодування матеріальних затрат у І та II підрозділах суспільного виробництва, тобто: І (с + v + т) — = ІС + ІІС.

2. Другий підрозділ повинен виробити такий обсяг предметів і споживання, який би задовольнив попит найманих працівників [І і II підрозділів. Вартість вироблених II підрозділом предметів
І споживання має дорівнювати чистому суспільному продукту (на­ ціональному доходу), тобто: II (с + v + т) = І (у + т) + II (v + пі).

З.Якщо з першої умови вилучити попит, який задоволь­няється в межах цього підрозділу, а з другої умови вилучити внутрішній попит на предмети споживання, то отримаємо тре­тю умову: І (v +т) = Пс.

 

2. Звужене-зменшення обсягів виробництва та споживання.

3.Розширене-кількісне та якісне зростання обсягів виробництва і споживання. Пост.кап+змін.кап.+додаткова вартість/2