Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей

1,Виробничий потенціал і межа виробничих можливостей

2.Межа виробничих можливостей і проблеми економічного вибору

3.Змінні витрати

4.Закон зростання альтернативної вартості

Обмеженість — основний недолік умов господарської діяльності людей. Саме вона зумовлює цілу низку економічних процесів у сус­пільстві та наявних у ньому проблем. Усвідомлення цього — вихід­на точка розуміння економіки загалом

Проблема вибору полягає в тому, що внаслідок обмеженості порівняно з масштабами людських потреб завжди доводиться Обирати, на що саме витратити ці ресурси.

Альтернативна вартість — це вартість (цінність) найбільш пріоритетного серед благ, одержання якого стає неможливим за обраного способу використання обмежених ресурсі в

Альтернативна вартість вибору — це та альтернатива, від якої відмовилися із найбільшими втратами.

Виробничі можливості — це можливості суспільства з виробництва економічних благ за умови повного й ефективного використання всіх наявних ресурсів за даного рівня розвитку тех­нології

Крива виробничих можливостей (КВМ) — це геометричне місце точок (варіантів) поєднання кількісних значень двох благ, які могли бути вироблені за повного використання всіх наявних ре­сурсів

Аналіз кривої виробничих можливостей базується на таких припущеннях:

• суспільство використовує всі наявні ресурси, тобто виробний товарів функціонує за умов цілковитого застосування ресурсів і досяґне найбільшого з усіх можливих обсягів виробництва; • економіка розглядається за станом на певний момент часу (тим самим передбачається постійна кількість ресурсів і незмінна технологія); • у країні виробляють лише два різновиди товарів — споживчі й інвестиційні. Закон збільшення альтернативної вартості: під час збільшення виробництва одних благ за умов цілковитої зайнятості ресурсів Альтернативна вартість кожної додаткової одиниці цього блага зростатиме, що виражається в збільшенні втрат іншого блага для суспільства

Отже, КВМ ілюструє чотири головні економічні положення:

1. Обмеженість ресурсів означає, що всі комбінації випуску продукції, розташовані на зовнішній площині від кривої КВМ, нездійс­ненні;

2. Можливість вибору виявляється в необхідності для суспільства здійснювати вибір із різних комбінацій продукції, розташованих на (або всередині) цієї кривої;

3. Спадний нахил кривої припускає поняття про альтернатив­ну вартіст ь: дає уявлення про обсяг благ, виробництво яких стає неможливим завдяки перерозподілу ресурсів;

4. Випуклість КВМ вказує на збільшення альтернативної вартості і, як наслідок, зменшення прибутковост і.

1. Таким чином, у країні виробляються х — інвестиційних товарів; у — споживчих товарів

Це означає, що суспільств неповною мірою використовуй свої ресурси. Причини цього різноманітні: недосконала технологія, неефективне управлінні недбале використання ресурсів

2. Або суттєве збільшення тіль­ки інвестиційних товарів. Обсяг додатково вироблених інвестицій­них товарів дорівнюватиме (х_Гх);

3. Збільшення тіль­ки споживчих товарів на вели­чину (у-у);

4. Або збільшення і споживчих, і інвестиційних товарів. У такий спосіб можна збільшити вироб­ництво інвестиційних товарів на (х-х), а виробництво споживчих інвестиційні товарів на (у1-у)

-У суспільстві може бути досягнуто економічне зростання за ра­хунок збільшення кількості й підвищення якості ресурсів, створення нових технологій, участі у міжнародній спеціалізації та розвитку зов­нішньої торгівлі, у такому разі КВМ зсувається праворуч. Графічно це можна проілюструвати так:

-Якщо цей процес відбувається рівномірно, КВМ симетрично зсу­вається якщо відбувається однобічне зростання ефективнос­ті технології виробництва одного з двох альтернативних благ, зсув відбувається асиметрично

- Якщо крива зсуватиметься ліворуч, це означатиме, Ш° технологічна база в суспільстві застаріла, має місце неповне вико­ристання ресурсів та скорочення кількості працездатних громадян До того ж скорочення виробничих можливостей суспільства пов’язане зі зменшенням кількості ресурсів як внаслідок руйнування го­сподарських зв'язків між країнами, так і через виведення земель Т^а інших природних ресурсів з господарського обігу (як це сталось наприклад, внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в Україні.