Аналіз особливостей прояву прагнення до самоактуалізації в структурі життєвих домагань особистості

Нами було проведено дослідження рівня прояву самоактуалізації за методикою «Діагностика самоактуалізації особистості – САМОАО» - (А.В. Лазукіна, в адаптації Н.Ф. Каліної), та життєвих домагань особистості з використанням методики «Потреба в досягненні цілі» Ю. Орлова, яка дозволяє кількісно виміряти рівень потреби особистості в успісі та досягненні поставлених цілей, що являє собою одну зі складових компонентів життєвих домагань особистості. Результати дослідження можна побачити у нижченаведеній таблиці.

Таблиця 3.9.

Обчислення коефіцієнту кореляції Пірсона між прагненням до самоактуалізації та потребою в досягненні особистості

Шифр	Потреба в досягненні	1. Шкала ор. в часі	2. Шкала цінностей	3. Шкала погл. на прир. люд.	4. Шкала потр. в пізнанні	5. Шкала креативності	6. Шкала автономності	7. Шкала спонтанності	8. Шк. саморозуміння	9. Шкала аутосимпатії	10. Шкала контактності	11. Шкала гнучк. в спілк.
7m28		4,5		7,5	7,5
8m23				7,5					7,5			7,5
17m21		4,5		4,5	7,5				7,5		7,5
21m24		10,5			10,5				7,5		7,5	4,5
22m24				4,5					7,5			7,5
4f22		10,5		10,5					3,5
18f21					7,5				7,5		1,5
21f20									7,5		13,5	10,5
22f21		7,5		4,5								7,5
23f21					7,5				4,5		4,5	7,5
Коефіцієнт кореляції Пірсона	0,09	-0,13	-0,18	0,37	0,17	0,56	0,32	-0,1	0,35	0,77	-0,28

 

Нами було обраховано коефіцієнт кореляції Пірсона у програмі Microsoft Office Excel 2003 з метою з’ясування особливостей зв’язку між потребою в досягненнях як прояву життєвих домагань особистості та рівнем прояву самоактуалізації.

Шкала орієнтації у часі, яка показує, наскільки особистість може перебувати у ситуації «тут і тепер» та проживати своє життя повно та із задоволенням, не відкладаючи його «на потім», майже не має кореляції із потребою в досягненні (0,09) (див. табл. 3.9).

Шкала цінностей, яка позначає, наскільки особистість поділяє цінності зрілої особистості, до яких А. Маслоу відносить істину, добро, самодостатність, має дуже слабку обернену кореляцію із потребою в досягненні (-0,13) (див. табл. 3.9). Тобто чим менше у досліджуваного потреба в досягненні, тим більші показники ціннісного аспекту самоактуалізації.

Шкала погляду на природу людини, яка є індикатором віри в людей, могутність людських можливостей та прагнення до гармонійних стосунків з оточуючими, має дуже слабку обернену кореляцію з потребою в досягненні (-0,18) (див. табл. 3.9).

Шкала потреби в пізнанні, яка описує здатність до буттєвого пізнання, бажання нового, інтерес до об’єктів, не пов’язаних із задоволенням будь-яких потреб, має слабку кореляцію (0,37) (див., табл. 3.9) із потребою в досягненні. Чим більша у особистості потреба в досягненні, тим більша у неї потреба в пізнанні.

Шкала креативності має дуже слабку кореляцію (0,17) (див. табл. 3.9) із потребою в досягненні. З цього випливає, що чим більша потреба в досягненні у особистості, тим більш творчо вона ставиться до вирішення проблемних ситуацій та життя в цілому.

Шкала автономності, яка позначає незалежність, свободу особистості від оцінок та думок оточуючих, має середній рівень кореляції (0,56) (див. табл. 3.9) із потребою в досягненні. Тобто для особистості, яка має високий рівень розвитку потреби в досягненні, характерні високі показники автономності як засіб задоволення цієї потреби.

Шкала спонтанності, яка показує, наскільки особистість розкриває себе справжню оточуючому світу, має низький рівень кореляції (0,32) (див. табл. 3.9) із потребою в досягненні, тобто для особи з високим ступенем потреби в досягненні характерна більш спонтанна позиція до світу, ніж для особи з низьким рівнем цієї потреби.

Шкала саморозуміння, яка позначає сензитивність людини до своїх емоцій, бажань та потреб, має дуже слабку обернену кореляцію (-0,1) (див. табл. 3.9) із потребою в досягненні. Хоча зв'язок і невеликий, проте позначає, що все ж-таки потреба в досягненні забирає у людини ресурс розуміння нею своїх емоцій та потреб.

Шкала аутосимпатії має слабку кореляцію (0,35) (див. табл. 3.9) із потребою в досягненні. Для особистості з вищим ступенем потреби в досягненні характерна більша впевненість в собі та добре усвідомлювальна позитивна Я-концепція, яка служить джерелом стійкої адекватної самооцінки. Слід відмітити, що шкали аутосимпатії, саморозуміння та спонтанності, як правило, пов’язані між собою, проте наше дослідження показало, що спонтанність та актосимпатія мають кореляцію з потребою в досягненні особистості, тоді як саморозуміння у такої особистості озвинуте менше.

Шкала контактності, яка вимірює товариськість особистості, її здатність до встановлення міцних і доброзичливих стосунків з оточуючими, має сильну кореляцію (0,77) (див. табл. 3.9) із потребою в досягненні. Наше дослідження показало, що доброзичливість та відкритість до нових знайомств є найбільш характерною рисою для особи з високим рівнем потреби в досягненні. Для такої особистості є характерним встановлення міцних стосунків з оточуючими.

Шкала гнучкості у спілкуванні, яка співвідноситься з наявністю або відсутністю соціальних стереотипів, здатністю до адекватного самовираження у спілкуванні,має слабку обернену кореляцію з потребою в досягненні. Можна зробити висновок, що попри високий ступінь контактності особистості з вираженою потребою в досягненні, вона притримується своєї позиції, тобто не є гнучкою в спілкуванні. (-0,28) (див. табл. 3.9).

Окрім цього, нами було здійснено кластерний аналіз з метою детального вивчення якостей, якими наділяються самоактуалізовані люди обох статей.

На даному етапі дослідження нами було створено перелік найчастіше вживаних асоціацій із всіх трьох груп (див. Додаток А, Б, В). До цього переліку ввійшли наступні асоціації: родина (дружня, мирна); робота (високооплачувана, або та, що приносить задоволення); достаток; осіта (вища, або інша, достатня для кар’єрного зростання); лідерські якості; розум, розсудливість; самодостатність; незалежність; наполегливість; рішучість; цілеспрямованість; амбіційність; впевненість у собі; успішність; ніжність; відповідальність; приємна зовнішність; товариськість; відкритість.

Вибірку на даному етапі дослідження склало 40 чоловік (20 жінок віком від 20 до 45 років та 20 чоловіків віком від 20 до 50 років). Досліджуваним пропонувалося оцінити весь перелік асоціацій у 10-бальній шкалі в залежності від важливості їх наявності та розвитку у осіб обох статей, що реалізують себе в житті. Була надана наступна інструкція: «Будь-ласка, уважно прочитайте якості та характеристики, подані в таблиці. Оцініть їх за десятибальною шкалою в залежності від важливості їх наявності у жінки та чоловіка, що реалізують себе в житті (1 – найменш важливі, 10 – найбільш важливі).

Після цього було проведено кластерний аналіз результатів дослідження із застосуванням програми Statistica 6.0. Аналіз було проведено за наступною логікою: два кластерних аналізи з метою дослідження загального опису жінки та чоловіка, що реалізують себе в житті (із використанням відповідей як чоловіків, так і жінок для обох аналізів), та чотири вузьких кластерних аналізи, які дають нам змогу детальніше подивитися на досліджуване явище (жіночі відповіді стосовно жінки, що самоактуалізується; жіночі відповіді стосовно чоловіка, що самоактуалізується; чоловічі відповіді стосовно жінки, що самореалізується; чоловічі відповіді стосовно чоловіка, що самореалізується). Ми отримали наступні результати.

Жінка, що реалізувала себе у житті (загальна вибірка). До першого кластера увійшли характеристики «наполегливість» та «цілеспрямованість», що свідчить про їх наближеність (див. рис. 3.2). Тобто досліджувані асоціюють самореалізовану жінку як таку, яка є наполегливою та цілеспрямованою. Другий кластер складається із характеристик «впевненість у собі» та «відповідальність» (див. рис. 3.2), тобто, ці дві характеристики також ідуть парою. Впевнена у собі жінка повинна бути в той же час відповідальною. Третій кластер утворився із поєднання якостей першого кластера («наполегливість» та «цілеспрямованість») та характеристикою «успішність» (див. рис. 3.2). Таким чином, досліджувані вбачають успішність наслідком наполегливості та цілеспрямованості жінки, що реалізує себе в житті. Четвертий кластер утворений характеристиками, що ввійшли до попередніх трьох кластерів («наполегливість», «цілеспрямованість», «впевненість у собі», «відповідальність», «успішність») та характеристикою «достаток». Тобто, досліджувані визначають достаток як наслідок наявності усіх попередньо перелічених якостей.

Рисунок 3.2.

Кластерне дерево характеристик самоактуалізованої жінки (загальна вибірка)

До п’ятого кластеру ввійшли всі попередньо перелічені характеристики, а також характеристика «рішучість».

Отже, самоактуалізована жінка (за відповідями усіх досліджуваних) для досягнення своїх цілей повинна бути наполегливою та цілеспрямованою, а також впевненою в собі й відповідальною. Це дасть їй змогу стати успішною, що є підґрунтям до здобуття достатку. І до цього приєднується рішучість, яка також є важливою задля досягнення своїх цілей.

Чоловік, що реалізував себе у житті (загальна вибірка). До першого кластера ввійшли характеристики «цілеспрямованість» та «відповідальність», тобто досліджувані повязують ці характеристики між собою (див. рис. 3.3). Другий кластер складається із характеристик перкого кластера, та характеристики «рішучість». Досліджувані повязують ці три якості між собою в структурі особистості самоактуалізованого чоловіка.

Рисунок 3.3.

Кластерне дерево характеристик самоактуалізованого чоловіка (загальна вибірка)

Третій кластер вміщає раніше перелічені характеристики, та характеристику «робота», тобто чоловік, що реалізує себе в житті, задля отримання високооплачуваної або роботи, що приносить задоволення, повинен бути цілеспрямованим, відповідальним та рішучим. До четвертого кластеру входять попередньо перелічені характеристики та «розум, розсудливість». У п’ятому кластері до них додається «самодостатність» (див. рис. 3.3).

Таким чином, самоактуалізований чоловік постає перед нами як цілеспрямованій, відповідальний та рішучий. Це забезпечує йому наявність цікавої або високооплачуваної роботи. Окрім цього, він розумний та самодостатній.

Цікавим є те, що ні для самореалізованої жінки, ні для самореалізованого чоловіка освіта не є повязаною із роботою, а робота не є повязаною із достатком. Окрім цього, відповідно до результатів дослідження, якості самореалізованої жінки є підґрунтям до здобуття успішності та достатку, а якості самореалізованого чоловіка – до здобуття роботи.

Цікавішими виявилися результати вузьких кластерних аналізів.

Жінка, що реалізувала себе у житті (жіноча частина вибірки).

Рисунок 3.4.

Кластерне дерево характеристик самоактуалізованої жінки (жіноча частина вибірки) До першого кластера ввійшли характеристики «впевненість у собі» та «відповідальність» (див. рис. 3.4).Другий кластер утворено із характеристик, що ввійшли до попереднього кластеру, і характеристикою «родина». Тобто жінка вбачає для самореалізованих жінок родину як засіб здобуття впевненості у собі, та об’єкт відповідальності. До третього кластеру ввійшли характеристики «робота» та «розум, розсудливість». Четвертий кластер утворено із характеристик попереднього кластеру та характеристики «цілеспрямованість».

За результатами дослілження, жінка вбачає свою самореалізацію у двох площинах. Перша – це родинна сфера, яка вимагає від жінки відповідальності та впевненості у собі, а друга – це робота, яка вимагає від жінки розуму та цілеспрямованості.

Жінка, що реалізувала себе у житті (чоловіча частина вибірки).

Рисунок 3.5.

Кластерне дерево характеристик самоактуалізованої жінки (чоловіча частина вибірки)

До першого кластеру ввійшли характеристики «наполегливість» та «цілеспрямованість» (див. рис. 3.5). Другий кластер утворений характеристиками «достаток» та «успішність». Третій кластер включає характеристики першого кластеру та характеристики «товариськість» та «відповідальність». Четвертий кластер утворений характеристиками «освіта» та «амбіційність».

Таким чином, чоловіки вбачають самоактуалізовану жінку в трьох варіантах. Перша – наполеглива, цілеспрямована, й відповідальна. У поєднанні з товариськістю, ці характеристики визначають соціальну взаємодію та активність. Друга – успішна й така, яка має достаток. Особливістю такого типу є те, що досягнення достатку відбувається не за рахунок освіти чи роботи, а за рахунок загальної «успішності», яку можна характеризувати широким спектром атрибутів. Третя – амбіційна й та, що має освіту.

Чоловік, що реалізував себе у житті (жіноча частина вибірки). До першого кластеру ввійшли характеристики «робота», «відповідальність», «цілеспрямованість» (див. рис. 3.6).

Рисунок 3.6.

Кластерне дерево характеристик самоактуалізованого чоловіка (жіноча частина вибірки)

Другий кластер утворений із характеристик першого кластеру та «розумом, розсудливістю». До третього кластеру ввійшли характеристики двох минулих кластерів, а також характеристика «рішучість». Четвертий кластер складають характеристики «достаток» та «успішність». Далі характеристики «робота», «відповідальність», «цілеспрямованість», «рішучість», «впевненість у собі» та «самодостатність» об’єднуються в один кластер із характеристиками «достаток» та «успішність».

Таким чином, самореалізація чоловіка, на думку жінок, повинна відбуватися у сфері роботи, яка потребує таких якостей як відповідальність, цілеспрямованість, рішучість, впевненість у собі та самодостатність. Достаток же вони пов’язують, насамперед, із поняттям успішності.

Чоловік, що реалізував себе у житті (чоловіча частина вибірки).

Рисунок 3.7.

Кластерне дерево характеристик самоактуалізованого чоловіка (чоловіча частина вибірки)

 

Перший кластер складається із характеристик «наполегливість» та «цілеспрямованість». До другого кластеру входять попередні дві характеристики та характеристика «відповідальність». Третій кластер об’єднує характеристики двох попередніх кластерів із «рішучістю». Четвертий кластер утворений характеристиками «лідерські якості» та «впевненість у собі».

Таким чином, чоловіки пов’язують реалізацію свого внутрішнього потенціалу із такими якостями як наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність та рішучість. Лідерські якості ж забезпечують впевненість у собі чоловіка, що самоактуалізується. Слід відмітити, що чоловіки не пов’язують ці якості із будь-якою сферою (робота, родина, освіта, соціальна взаємодія).

Окрім цього, слід відмітити силу зв’язку між характеристиками (див. Додаток Д). Жінки більш впевнено та одностайно давали оцінку чоловіку, який реалізує себе у житті, трошки менше одностайності було в оцінці жінки, яка реалізує себе у житті. Чоловіки ж були менш одностайними в оцінці як жінки, що реалізує себе у житті, так і чоловіка.

 

Висновки до Розділу ІІІ

Отже, результати проведеного емпіричного дослідження дають нам змогу робити висновок про те, що існують гендерні відмінності у прагненні до самоактуалізації.

Досліджувані чоловічої статі репрезентували андрогінність, наближену до маскулінності, тобто відносну рівність між стереотипово жіночими та чоловічими якостями із незначною перевагою маскулінних рис. Лише один досліджуваний виявився маскулінним.

Досліджувані жіночої статі характеризуються андрогінністю із відносним наближенням до фемінності, четверо досліджуваних репрезентували фемінність.

Серед досліджуваних не виявилося жодного з яскраво вираженою маскулінністю або фемінністю, це може бути спричинено тим, що андрогінний тип особистості є найбільш адаптивним у сучасному соціумі, який інтенсивно трансформується та може ставити перед особистістю ряд норм поведінки та взаємодії, який, як і саме суспільство, зазнає постійних змін.

Середні показники по всіх шкалах у чоловіків відносно рівні, не спостерігається значних стрибків розвитку певних проявів самоактуалізації серед чоловічої вибірки, проте шкала «Погляд на природу людини» має дещо занижені показники, порівняно з іншими.

Для жіночої частини вибірки характерне творче ставлення до життя та неординарний підхід до вирішення проблем, також дана частина вибірки розділяє цінності зрілої особистості (істина, добро, краса). Можна припускати, що ці шкали набрали найбільшу кількість балів через те, що традиційно суспільство заохочує жінок бути добрими та чуттєвими. Слід зазначити, що середні показники по всіх шкалах відносно рівні, не спостерігається значних стрибків розвитку певних проявів самоактуалізації серед жіночої частини вибірки, проте шкала «Автономності» має дещо занижені показники.

Яскраво видно дві відмінності: жінки менш вільні від думки оточуючих, порівняно з чоловіками, а чоловіки, у свою чергу, більш ворожо ставляться до оточуючих та розглядають особистість як таку, яка здатна на зраду, є недоброю по своїй природі (шкала «Погляд на природу людини»). Це може бути пов’язано з тим, що чоловікам притаманно з недовірою ставитися до оточуючих з метою убезпечення свого благополуччя та благополуччя своєї родини (традиційна гендерна роль чоловіка-захисника).

З маскулінністю корелюють шкали: «Автономність» та «Аутосимпатія». Окрім цього, маскулінність корелює із даними шкалами незалежно від біологічної статі.

Всі інші шкали мають або низький, або незначний рівень оберненої кореляції із гендерними характеристиками. Шкали «Цінностей», «Погляду на природу людини» та «Гнучкості у спілкуванні» мають слабку та незначну пряму кореляцію із фемінністю.

Більшість шкал, а тому і більшість сторін самоактуалізації особистості, корелюють із маскулінністю. Проте, слід відмітити статеві відмінності кореляції по шкалам «Орієнтація у часі», «Цінності», «Спонтанність» та «Гнучкість у спілкуванні». Ці чотири шкали у жіночої частини вибірки пов’язані з фемінністю. Також цікавим є те, що жодна зі шкал чоловічої частини вибірки не корелює з фемінністю.

Досліджуваним характерно наділяти образ самоактуалізованої особистості своєї статі більшими інтелектуальними можливостями ніж протилежної.

Жінки вбачають автономність результатом процесу самоактуалізації особистості жіночої статі. Вони делегують чоловікам активність за здобуття коштів, що призводить до зростання автономності останніх; а для компенсації своєї залежності, жінки вбачають самореалізовану жінку автономною.

Жінки наділяють самоактуалізованого чоловіка більшою активністю в порівнянні із самоактуалізованою жінкою, чоловіки ж, навпаки, демонструють готовність рівного розділення активності у житті між обома статями.

Як жінки, так і чоловіки вбачають наслідками самоактуалізації позитивне ставлення до себе, успішність, впевненість у собі тощо. Проте, жінки продемонстрували більшу увагу до емоційного враження «щастя».

Як жінки, так і чоловіки асоціюють зовнішність самоактуалізованої жінки із загальною привабливістю («гарна», «приваблива») та вказують здебільшого конкретні зовнішні параметри самоактуалізованого чоловіка («сильний», «брюнет», «атлетичний», «спортивний»).

Досліджувані жіночої статі детальніше операціоналізують поняття достатку, вказуючи такі асоціації як «високооплачувана робота», «має власне житло» та вбачають збагачення результатом процесу самоактуалізації для обох статей, тоді як чоловіки виразили поняття достатку більш загальними поняттями «забезпечена» та «заможний» і вбачають збагачення результатом процесу самоактуалізації здебільшого для чоловіків. Окрім цього, можна помітити, що як жінки, так і чоловіки вбачають наявність кар’єри результатом процесу самоактуалізації для осіб незалежно від статі. Проте, кількість асоціацій досліджуваних чоловічої статі категорії «Достаток» перевищує кількість асоціацій категорії «Кар’єра». Таким чином, ми бачимо протиріччя: достаток розглядається продуктом самоактуалізації (переважно чоловіків), проте шляхи здобуття достатку описані недостатньо. Лише досліджувані жіночої статі демонструють думку про те, що успішна кар’єра будується шляхом здобуття освіти. Проте асоціацій даної категорії є значно менше ніж асоціацій категорії «Кар’єра» та «Достаток».

Як чоловіки, так і жінки вбачають наявність родини результатом процесу самоактуалізації осіб обох статей. Чоловіки у дещо значній мірі вбачають родинну сферу важливішою для самоактуалізації жінок, ніж чоловіків.

Жінки асоціюють самоактуалізовану особистість як чоловічої, так і жіночої статі із фактичним лідером, тоді як чоловіки бачать лідерство як результат самоактуалізації лише осіб своєї статі, а результат самоактуалізації осіб протилежної статі – лише здатність бути лідером.

Жінки, на відміну від чоловіків, вбачають контактність результатом самоактуалізації саме осіб чоловічої статі, чоловіки ж наділяють самоактуалізованих осіб обох статей такою якістю як контактність, проте вбачають і деяку закритість в самоактуалізованих жінках.

Обидві методики не містять шкали щирості, тому ми не можемо абсолютизувати результати. Всі зроблені висновки можна визначати лише як припущення, а не факти.

Результати асоціативного експерименту дають змогу робити висновки, які можуть представляти цінність для практичних психологів, психологів-консультантів, психологів у закладах освіти, а також можуть бути корисними для подальших теоретичних наробок у галузі гендерної психології, є підставою для проведення подальших досліджень за допомогою методів репертуарних решіток Келлі, багатовимірного шкалювання, ранжування тощо.

Особистість, якій притаманний високий ступінь розвитку потреби в досягненні, може бути описана наступним чином: людина, дуже відкрита для нових знайомств (0,77), проте автономна (0,56), і тому здебільшого відстоює свою думку, якщо її опонент має відмінну (-0,28). Вона має гарну самооцінку та стійку Я-концепцію (0,35), прагне до знань та вивчення нового (0,37), здебільшого спонтанна та невимушена (0,32), проте не завжди вірить в істину та добро (-0,13), інколи розчаровується в людях (-0,18) (див. табл. 3.9).

Cамоактуалізована жінка (за відповідями усіх досліджуваних) для досягнення своїх цілей повинна бути наполегливою та цілеспрямованою, а також впевненою в собі й відповідальною. Це дасть їй змогу стати успішною, що є підґрунтям до здобуття достатку. І до цього приєднується рішучість, яка також є важливою задля досягнення своїх цілей.

Самоактуалізований чоловік постає перед нами як цілеспрямованій, відповідальний та рішучий. Це забезпечує йому наявність цікавої або високооплачуваної роботи. Окрім цього, він розумний та самодостатній.

Ні для самореалізованої жінки, ні для самореалізованого чоловіка освіта не повязана із роботою, а робота не повязана із достатком. Окрім цього, відповідно до результатів дослідження, якості самореалізованої жінки є підґрунтям до здобуття успішності та достатку, а якості самореалізованого чоловіка – до здобуття роботи.

Жінка вбачає свою самореалізацію у двох площинах. Перша – це родинна сфера, яка вимагає від жінки відповідальності та впевненості у собі, а друга – це робота, яка вимагає від жінки розуму та цілеспрямованості.

Чоловіки вбачають самоактуалізовану жінку в трьох варіантах. Перша – наполеглива, цілеспрямована, й відповідальна. У поєднанні з товариськістю, ці характеристики визначають соціальну взаємодію та активність. Друга – успішна й така, яка має достаток. Особливістю такого типу є те, що досягнення достатку відбувається не за рахунок освіти чи роботи, а за рахунок загальної «успішності», яку можна характеризувати широким спектром атрибутів. Третя – амбіційна й та, що має освіту.

Самореалізація чоловіка, на думку жінок, повинна відбуватися у сфері роботи, яка потребує таких якостей як відповідальність, цілеспрямованість, рішучість, впевненість у собі та самодостатність. Достаток же вони пов’язують, насамперед, із поняттям успішності.

Чоловіки пов’язують реалізацію свого внутрішнього потенціалу із такими якостями як наполегливість, цілеспрямованість, відповідальність та рішучість. Лідерські якості ж забезпечують впевненість у собі чоловіка, що самоактуалізується. Слід відмітити, що чоловіки не пов’язують ці якості із будь-якою сферою (робота, родина, освіта, соціальна взаємодія).

Жінки більш впевнено та одностайно давали оцінку чоловіку, який реалізує себе у житті, трошки менше одностайності було в оцінці жінки, яка реалізує себе у житті. Чоловіки ж були менш одностайними в оцінці як жінки, що реалізує себе у житті, так і чоловіка.

 

 

Підсумки

У дипломній роботі було проведено теоретичний аналіз і емпіричне дослідження гендерних відмінностей у прагненні до самоактуалізації, що дало можливість сформулювати наступні висновки.

1. На основі аналізу наукової літератури було здійснено теоретичний аналіз проблеми гендерних відмінностей у прагненні до самоактуалізації. Було розглянуто основні підходи до вивчення самоактуалізації у світовій та вітчизняній психології, описано поняття та характеристики, чинники самоактуалізації. Самоактуалізація – це процес розгортання та дозрівання початково закладених в організмі й особистості задатків, потенцій та можливостей. Самоактуалізація особистості може включати такі сфери як: соціальні характеристики (взаємодія зі соціумом); психологічні якості (безпосередність, демократичний характер); лідерські характеристики (прагнення до влади); прагнення до творчості (креативність); професійна сфера (прагнення до влади); самосприйняття тощо. Проаналізовано підходи до визначення понять як «гендер» та «гендерні відмінності». Гендер – це соціально-біологічна характеристика, за допомогою якої люди дають визначення поняттям «чоловік» і «жінка».

2. Проведено емпіричне дослідження гендерних відмінностей у прагненні до само актуалізації. Для визначення рівня маскулінності-фемінності особистості було використано методику «Маскулінність-фемінність» С. Бем. Для визначення рівня прагнення до самоактуалізації було обрано методику «Діагностика самоактуалізації особистості – САМОАО» - (А.В. Лазукіна, в адаптації Н.Ф. Каліної), яка включає 11 шкал. Асоціативний експеримент проведений для дослідження образів самоактуалізованої жінки та самоактуалізованого чоловіка, з метою більш точно та широко описати гендерний аспект прагнення до самоактуалізації особистості.

3. Результати емпіричного дослідження було проаналізовано і піддано статистичній обробці (кореляційний аналіз проведено за допомогою програми Microsoft Office Excel 2003). Результати дослідження показали наявність звя’зку між гендерними характеристиками особистості та різними аспектами самоактуалізації. З маскулінністю корелюють шкали: «Автономність» та «Аутосимпатія». Окрім цього, маскулінність корелює із даними шкалами незалежно від біологічної статі. Всі інші шкали мають або низький, або незначний рівень оберненої кореляції із гендерними характеристиками. Шкали «Цінностей», «Погляду на природу людини» та «Гнучкості у спілкуванні» мають слабку та незначну пряму кореляцію із фемінністю. Окрім цього, було з’ясовано ряд важливих фактів під час аналізу результатів асоціативного експерименту (виділені групи асоціацій, проаналізовано відмінності асоціацій чоловіків та жінок). Досліджуваним характерно наділяти образ самоактуалізованої особистості своєї статі більшими інтелектуальними можливостями ніж протилежної. Жінки наділяють самоактуалізованого чоловіка більшою активністю в порівнянні із самоактуалізованою жінкою, чоловіки ж, навпаки, демонструють готовність до визнання права на рівний розподіл активності між обома статями. Як жінки, так і чоловіки вбачають наслідками самоактуалізації позитивне ставлення до себе, успішність, впевненість у собі тощо. Як жінки, так і чоловіки асоціюють зовнішність самоактуалізованої жінки із загальною привабливістю та вказують здебільшого конкретні зовнішні ознаки самоактуалізованого чоловіка. Досліджувані жіночої статі детальніше операціоналізують поняття достатку та вбачають збагачення результатом процесу самоактуалізації обох статей. Чоловіки вбачають збагачення результатом процесу самоактуалізації здебільшого представників своєї статі. Окрім цього, можна помітити, що як жінки, так і чоловіки вбачають наявність кар’єри результатом процесу самоактуалізації осіб незалежно від статі. Лише досліджувані жіночої статі демонструють впевненість у тому, що успішна кар’єра будується шляхом здобуття освіти. Жінки асоціюють самоактуалізовану особистість як чоловічої, так і жіночої статі із лідерськими якостями, тоді як чоловіки бачать лідерство як результат самоактуалізації лише осіб своєї статі. Жінки, на відміну від чоловіків, вбачають контактність результатом самоактуалізації саме осіб чоловічої статі, чоловіки ж наділяють самоактуалізованих осіб обох статей такою якістю як контактність, проте вбачають і деяку закритість самоактуалізованих жінок. Результати асоціативного експерименту дають змогу робити висновки, які можуть представляти цінність для практичних психологів, психологів-консультантів, психологів у закладах освіти, а також можуть бути корисними для подальших теоретичних наробок у галузі гендерної психології. Вони є підставою для проведення подальших досліджень гендерних відмінностей самоактуалізації за допомогою психосемантичних методів (зокрема, методу репертуарних ґ раток Дж. Келлі).