Види логістичних ланцюгів розподілу

Тема 2. КЛАСИФІКАЦІЯ ФОРМ ЛОГІСТИЧНИХ УТВОРЕНЬ

 

2.1. Логістичні ланцюги.

2.2. Види логістичних ланцюгів розподілу.

2.3. Основні інструменти управління логістикою.

2.4. Співробітництво, конфлікти та конкуренція в логістичних каналах.

 

Логістичні ланцюги

У вітчизняній і закордонній літературі широко використо­вуються поняття "логістичний ланцюг" і "логістичний канал". У багатьох випадках ці поняття не дуже чітко розмежовані, а іноді вживаються як синоніми.

В англо-американській літературі з логістики використо­вують поняття: логістичний канал, канал розподілу та ін.

У Німеччині дуже поширеним терміном є логістичний ланцюжок, що відображено в одному з національних стандар­тів.

Ґрунтуючись на визначенні А.Г. Кальченко¹, дещо розширимо його (включивши інформаційні та фінансові потоки). Воно виглядатиме так:

 

Логістичний ланцюг — це лінійно упорядкована чисельність фізичних чи юридичних осіб (виробників, посередників, складів то­що), які виконують логістичні операції, спрямовані на доведення матеріальних потоків від однієї логістичної системи до іншої чи до кінцевого споживача та оптимізацію супутніх їм інформаційних і фінансових потоків.

 

Логістичний канал — це частково впорядкована множина різних посередників, які реалізують доведення матеріального пото­ку від конкретного виробника до його споживачів².

 

На рис. 2.1 наведено приклад простого логістичного ланцю­га прямого збуту, який включає такі ланки логістичної систе­ми (ЛЛС): фірму — виробника готової продукції (ГП), спожи­вача (покупця) і логістичного посередника, який доставляє товар покупцю¹.

 

Рис. 2.1. Приклад простого логістичного ланцюга: ЛЛС — лан­ки логістичної системи; ГП — готова продукція.

 

Таким чином, основною відмінністю логістичного ланцюга від логістичного каналу (каналу розподілу) є те, що ланцюг включає і виробника, і посередників, і обслуговуючі структури (склади, транспортні організації), а канал — лише посередни­ків і виробника.

У цілому в логістичному ланцюзі виділяють такі головні ланки:

— постачання матеріалів, сировини і напівфабрикатів;

— зберігання продукції та сировини;

— виробництво товарів;

розподіл, включаючи відправлення товарів зі складу го­тової продукції;

— споживання готової продукції;

— сервісне обслуговування споживачів чи замовників.

Організаційна побудова логістичних ланцюжків може бути різноманітною і залежить від²:

1) розмірів підприємств;

2) масштабів їх діяльності;

3) концепції управління;

4) матеріаломісткості;

5) 5)галузі економіки.

Логістичні мережі — це складні логістичні утворення взаємо­пов'язаних ланок, які поєднують кілька логістичних ланцюгів'.

 

Види логістичних ланцюгів розподілу

Між маркетологами і логістами виникають суперечки з при­воду того, до якої сфери (маркетингу чи логістики) належить канал розподілу.

Маркетинговий канал утворюють фірми, котрі беруть участь у процесі купівлі-продажу. Завдання маркетингу в цьо­му разі — проведення переговорів, укладення контрактів та управління угодами купівлі-продажу.

Логістичний ланцюг — це мережа робочих взаємозв'язків, котрі забезпечують оптимальний рух та розміщення запасів. До складу логістичних операцій входять також транспорту­вання, збереження запасів, вантажопереробка, обробка замов­лень, а крім того, різні види послуг, що створюють додаткову вартість.

 

Канали розподілу,	як логістичні,	так і маркетингові,	мають дві
такі характеристики:
— довжина;
— ширина.

Рівень каналу розподілу — це будь-який посередник, що виконує ту чи іншу роботу щодо наближення товару і права власності на нього до кінцевого споживача. Декілька каналів різної довжини зображено на рис. 2.2.

Довжину каналу визначає кількість рівнів.

Рис. 2.2. Характеристика каналів розподілу

Канал нульового рівня має місце, якщо фірма використовує пряму систему розподілу "виробник — споживач", де відсутні посередницькі ланки в ланцюзі руху товарів і сировини.

Однорівневий канал включає одного посередника: "вироб­ник — роздрібна торгівля — споживач", "виробник — торго­вельний агент — споживач".

Дворівневий канал представлений двома посередниками: "виробник — оптовик — роздрібний торговець — споживач" (схема, за якою діють виробники споживчих товарів); "вироб­ник — брокер — роздрібний торговець — споживач" і т. ін.

Ширина каналу — кількість посередників на кожному рів­ні каналу розподілу. Тобто ширина каналу визначається тим, скільки незалежних учасників каналу розподілу є на окремо­му рівні збутового ланцюга: скільки оптових покупців буде притягнуто до збуту, скільки збутових агентів потрібно та ін.