Фіскальна політика: витрати на оборону нівелюють нав’язаний МВФ режим жорсткої економії

В 2014 році і доходи, і витрати центрального уряду були майже стагнуючими, що означало 10% падіння в реальному вираженні. Схоже, це цілком відповідає урядовій стратегії (яку частково інспірував МВФ) щодо зменшення ролі держави в економіці. Однак, майже ідентична динаміка доходів і витрат минулого року говорить, що задекларовані цілі консолідації бюджету не було виконано. Хоча умови, прив’язані до позик МВФ, офіційно вимагають бюджету, основаного на жорсткій економії, на практиці остання нівелювалася величезними військовими витратами, які, схоже терпить МВФ. Як наслідок, дефіцит державного бюджету у відсотках ВВП навіть дещо збільшився: з 4,2% ВВП у 2013 до 4,6% ВВП минулого року.

…Дві найбільших статті витрат – соціальні виплати та витрати на освіту – було зменшено на 5%, а витрати на охорону здоров’я – на 7% у номінальному вираженні, що у реальному вираженні становить зменшення до 20%. Серед запроваджених заходів жорсткої економії також були «замороження» мінімальної зарплатні, 10%-ве зменшення кількості держслужбовців та обмеження пенсій та пільг деяких держслужбовців. Відокремлення одержувачів коштів держбюджету Криму та Севастополя, а також призупинення виплати пенсій та інших виплат на окупованих територіях на Донбасі, запроваджене восени 2014 року, також сприяло зменшенню витрат держбюджету. Виділення коштів для «національної економіки» було зменшено на 14% з акцентом на зменшенні капітальних витрат. Значну частину коштів, зекономлених таким чином, було спрямовано на виплату відсотків по державному боргу (+49%) та військові потреби: витрати на oборону зросли на 84% та склали приблизно 28 мільярдів гривень (1,8% ВВП).

Згідно з останніми рекомендаціями МВФ, в зміненому державному бюджеті на 2015 рік заплановано дещо нижчий дефіцит у 4,1% ВВП. Однак досягнення навіть такої (досить невеликої) цілі в умовах жорсткого економічного спаду вимагатиме суттєвих консолідаційних зусиль у 7,4% ВВП… що навіть більше, ніж для Португалії, Італії та Іспанії у 2011-2013, хоча дещо нижче, ніж для Греції.

…Офіційно оголошені бюджетні показники та цілі, згадані вище, не включають важливі квазібюджетні статті витрат, такі як субсидії державній енергетичній компанії «Нафтогаз» (як результат низьких внутрішніх тарифів на газ), кошти для пенсійного фонду та витрати на рекапіталізацію банків. За даними МВФ (2015), минулого року лише дефіцит «Нафтогазу» склав 5,7% ВВП, адже серйозне знецінення валюти збільшило рахунок за імпорт газу у гривневому вираженні, що лише частково перекривалося за рахунок запроваджених вищих тарифів.

Цього року ціни на імпорт газу для України повинні зменшитися (принаймні у доларовому вираженні) завдяки останньому зниженню цін на нафту, до яких вони прив’язані за контрактом. Тим не менш, у відповідності зі змінами до бюджету та під тиском МВФ, роздрібні тарифи на газ було збільшено в середньому на 284%, а на опалення – на 66% починаючи з 1 квітня 2014 року. Ці кроки мають на меті зменшити дефіцит «Нафтогазу» до 3,1% ВВП та знизити консолідований дефіцит державного бюджету до 8,8% цього року (з 13,5% у 2014 році).

Однак, за оцінками, вони також сприятимуть інфляції споживчих цін на 9пп цього року, а отже ще більше погіршать купівельну спроможність більшості людей в країні. В довшій перспективі (до квітня 2017) МВФ вимагає збільшення тарифів на газ до «рівня окупності», тобто приблизно у п’ять разів більше від їхнього поточного рівня.