Гнучкий курс обміну – велике розчарування

Як стабілізувати економіку України та вивести її на траєкторію стійкого зростання

 

15 квітня 2015

 

 

За участі:

 

Амата Адарова

Василія Астрова

Петера Гавліка

Габора Хуні

Міхаеля Ландесманна

Леона Подкамінера

 

 

та статистичної підтримки

 

Александри Бикової, Романа Рьоміша та Галини Васарос

 

 

Ми вдячні за фінансову підтримку даної доповіді з боку Австрійського центрального банку, Фонду Бертелсманна, експертного центра DER-think tank (ДЕР), ING Банку, Банку «Райффайзен банк інтеранаціональ АГ» та ініціативи «Юнайтед Юроп» (Єдина Європа)

 

Віденський інститут міжнародних економічних досліджень (wiiw)

 

2. Макроекономічна ситуація та виклики для стабілізації

 

Гнучкий курс обміну – велике розчарування

За керівництва колишнього президента Януковича Україна використовувала режим фіксованого курсу обміну, коли гривня прив’язувалася до долару США за фіксованим курсом 8 грн./долар. Через порівняно вищу внутрішню інфляцію подібний механізм з часом призвів до все більш завищеної оцінки валюти…

Різке зростання політичної та економічної невизначеності після Майдану призвело до безпрецедентного відтоку капіталу з України: в 2014 році він склав загалом 8 мільярдів доларів. В такому новому макроекономічну середовищі попередній фіксований курс вже не можна було відстоювати, і НБУ перейшов на режим гнучкого курсу обміну, частково також під тиском МВФ, що призвело до вільного падіння гривні. За рік після Майдану гривня втратила приблизно три чверті своєї вартості, впавши з 8 до 32 грн./дол…

Щоб зупинити знецінення валюти НБУ вдався до низки заходів, включаючи ще жорсткішу монетарну політику та низку адміністративних обмежень ринку іноземної валюти… Однак, насправді вибір інструментів у розпорядженні НБУ був дуже обмеженим: офіційні резерви вже і так на критично-низькому рівні у 5,6 мільярдів доларів (покриваючи один місяць імпорту), збільшення відсоткових ставок складно назвати стимулом для інвестицій в охоплену війною країну, а запроваджені адміністративні заходи лише призвели до збільшення дефіциту валюти та появи величезного «тіньового» ринку валюти… Формально ухвалене «таргетування інфляції», яке теоретично супроводжує режим гнучкого курсу обміну, залишається порожнім гаслом, в той час як рівень інфляції перевищує 30%, а традиційні інструменти монетарної політики, таких як відсоткові ставки, залишаються неефективними.

…Загалом, Україна продовжує залишатися критично залежною від іноземної надзвичайної допомоги, більша частина якої йде від МВФ…