Глава 8. міжнародні ліцензійні угоди

8.1. Сутність ліцензійних угод

Міжнародна торгівля ліцензіями є основним економічним механізмом міжнародного технологічного обміну і наразі набула широкого і швидкого поширення.

Зростання міжнародної торгівлі ліцензіями зумовлене рядом чинників, що стимулюють фірми продавати і купувати ліцензії на світовому ринку:

комерційна зацікавленість у здійсненні технологічного трансферту;

посилення конкурентної боротьби на світовому ринку;

прискорення випуску на ринок нової продукції;

одержання доступу до додаткових ресурсів;

проникнення і завоювання важкодоступних ринків у країнах, де широко використовуються тарифні і нетарифні бар'єри;

одержання прибутку від продажу ліцензій на продукцію, що не відповідає новим стратегічним пріоритетам;

країни з обмеженими ресурсами науково-технічного розвитку, беручи участь у міжнародному технологічному обміні, мають можливість зайняти тверду позицію на світовому ринку без додаткових витрат;

за допомогою ліцензій створюється реклама вітчизняної продукції, і завдяки цьому зростає попит на неї в інших країнах, а також вивчаються закордонні ринки;

політичні і правові мотиви.

Міжнародні ліцензійні зв'язки здійснюються переважно між розвинутими країнами. У загальній сумі надходжень від міжнародної торгівлі ліцензіями частка розвинутих країн становить майже 98\%.

У цілому оборот ліцензійної торгівлі становить близько 30 млрд дол. на рік. Однак значущість цього ринку визначається тим, що вартість продукції, яка випускається в різних країнах з іноземними ліцензіями, становить 330-400 млрд дол. щорічно. Лідируюче положення на ринку ліцензій належить США (65\% надходжень промислово розвинутих країн від експорту ліцензій).

Країни залежно від їхньої ролі в міжнародній торгівлі ліцензіями класифікуються на такі групи:

промислово розвинуті країни з домінуючим експортом ліцензій;

промислово розвинуті країни з переважним експортом ліцензій;

промислово розвинуті країни з переважним імпортом ліцензій;

країни, що розвиваються, з експортно-імпортною спрямованістю торгівлі ліцензіями;

країни, що розвиваються, з імпортною спрямованістю ліцензійної торгівлі;

— країни, що розвиваються, з епізодичним характером ліцензійної торгівлі. Об'єкти ліцензій:

запатентований винахід чи технологічний процес;

технологічні знання і досвід, ноу-хау;

промислові зразки (нове художньо-конструкторське рішення, що визначає його зовнішній вигляд);

товарний знак.

Ліцензійні угоди в більшості випадків укладають на термін 10-15 років.

Ліцензії бувають патентні, тобто такі, котрі підтверджують передачу права використання патенту без відповідного «ноу-хау», і безпатентні, тобто такі, котрі підтверджують право використовувати «ноу-хау» без патентів на винахід. Основна частка світової торгівлі технологіями припадає на продаж безпатентних ліцензій, оскільки вони не потребують проведення додаткових НДДКР і передбачають мінімальний комерційний ризик.

За обсягом переданих прав на використання науково-технічних знань ліцензіара розрізняють три види ліцензій:

проста (невиняткова), при продажу якої за ліцензіаром залишається право самостійно використовувати об'єкт ліцензії, а також надавати ліцензії на дану технологію й іншим ліцензіатам на даній території;

виняткова, що передбачає монопольне право ліцензіата використовувати технологію і відмовлення ліцензіара від самостійного використання запатентованих винаходів чи «ноу-хау» і їх продажу на домовленій території;

повна, що надає ліцензіатові виключне право на використання патенту або «ноу-хау» упродовж терміну дії угоди і відмовлення ліцензіара від самостійного використання предмета ліцензії упродовж цього терміну.

Ліцензія може бути відкритою, якщо патентом має право скористатися будь-яка зацікавлена особа. Відкрита ліцензія оформляється у відповідному патентному відомстві, при цьому патентне мито стягується в половинному розмірі.

Ліцензія буває примусовою у випадку, якщо компетентні органи примушують патентовласника передати іншим особам право на використання патенту.

Продаж ліцензій здійснюється на основі укладання ліцензійної угоди.

Ліцензійна угода — це договір, згідно з яким ліцензіар (продавець) надає ліцензі-атові (покупцеві) дозвіл на використання у визначених межах своїх прав на патенти, «ноу-хау», товарні марки і за визначену винагороду.

8.2. Ліцензійна угода загального типу

Укладено між

Іноземна фірма з

(країна), яку представляє

(далі по тексту: Ліцензіар) (назва фірми), (місцезнаходження та адреса) і Ор- ганізацією з, яку представляє (далі до тексту: Ліцензіат).

Стаття 1. Предмет договору

Предметом цього договору є відступлення права з патенту на виробництво, (назва виробу), яке належить Ліцензіару, Ліцензіату з метою виробництва і збуту запатентованих виробів.

Ліцензіар надає в розпорядженнях Ліцензіату технічну документацію і технічну інформацію, яка необхідна для раціонального використання права з патенту.

13. Ліцензіар поступається правом на використання товарного знака на всіх виробах, виготовлених відповідно до цьо- го договору.

1.4. Ліцензіар зобов'язується забезпечити використання Ліцензіатом відступле- них ліцензійних прав та іншої документації, необхідної для раціонального й ефектив- ного виробництва у встановлені строки так, щоб Ліцензіат міг почати виробництво не пізніше днів з моменту вступу в силу цього договору.

Стаття 2. Навчання персоналу Ліцензіата

Ліцензіар надасть у розпорядження Ліцензіату певну кількість кваліфікованого персоналу, інструкторів, які будуть навчати персонал Ліцензіата в ході підготовки обладнання до експлуатації (технічне забезпечення праці) і процессу такого пуску обладнання, призначеного для виробництва товарів відповідно з цим договором.

Після пуску в експлуатацію обладнання Ліцензіар залишить певну кількість фахівців для подальшої технічної допомоги, та особливо з метою контролю якості виробів, які виготовляються за ліцензією. Цей персонал Ліцензіара залишиться у Лі- цензіата протягом не менше місяців.

Ліцензіар зобов'язується на своїх заводах, на яких виготовляється запатен- тований виріб до ліцензії, забезпечити вдосконалення фахівців Ліцензіата в період з протягом місяців і виділити необхідну кількість інструкторів, які бу- дуть надавати спеціальну допомогу працівникам, які перебувають на навчанні.

Ліцензіар забезпечить представникам Ліцензіата в період дії договору можливість відвідати підприємство та лабораторії Ліцензіара для отримання необхідної конкретної інформації, та інструкцій у зв'язку з роботою встановлених машин, з метою досягнення кращої і більш ефективної роботи обладнання Ліцензіата.

Стаття 3. Обсяг відступлених ліцензійних прав

Ліцензіат має виключне право на виробництво та продаж виробів, які виготовлені за ліцензією, передбаченою цим договором, на всій Території.

Ліцензіат має право продавати (експортувати вироби), що є предметом ліцензії, в усіх інших країнах, крім тих, у яких Ліцензіар організував власне виробництво або поступився виключним правом на виробництво та продаж третім особам.

Список країн, у яких Ліцензіар поступився виключним правом на виробництво та продаж третім особам, є складовою частиною цього договору. З дня підписання цього договору Ліцензіар не має права поступатися виключним правом у вигляді ліцензії в країнах, які наведені у Списку № 2 і в яких Ліцензіат має особливий інтерес до продажу (експорту).

Ліцензіат має право повністю або частково поступитися виробництвом виробів за договором, що є предметом ліцензії, іншим спорідненим підприємствам у

з тим, щоб виробники, яким уступлено право виробництва, забезпечили

якість виробів і постійно підтримували його на достатньому рівні.

Ліцензіат гарантує Ліцензіару, що виробникам, яким він поступився правом на виробництво ліцензованих виробів, будуть дотримуватися всіх прав Ліцензіара та виконувати всі обов'язки з цього договору.

Ліцензіат має право при виробництві виробів по ліцензії застосовувати власні знання та досвід з метою поліпшення якості виробів та забезпечення раціонального й ефективного виробництва.

Ліцензіат зобов'язаний належним чином сповістити Ліцензіарові про поліпшення за змістом п. 3.5 цього договору.

Стаття 4. Захисний знак

Ліцензіат зобов'язується на всіх виробах, за договірною програмою, проставляти захисний знак. Ліцензіар зобов'язується зареєструвати назву як захисний знак у своїй країні.

Ліцензіат має право в процесі маркетингу виробів, передбачених Виробничою програмою на основі цього договору, як на винятковій, так і на невинятковій території вказувати, що товар виготовлений за ліцензією, власником якої (власником титулу) є Ліцензіар. Це зазначення здійснюється так: «Виготовлений за ліцензією».

Стаття 5. Відрахування (роялті) і спосіб виплати

Ліцензіат зобов'язується здійснювати Ліцензіару відрахування (роялті) за використання ліцензії, зокрема, в розмірі _\% від нетто продажної ціни франко-завод Ліцензіата за всі вироби, виготовлені за ліцензією.

Ліцензіат має право використовувати вироби за ліцензією для внутрішнього споживання на інших підприємствах свого виробництва. У цьому випадку нетто продажна ціна зменшується на __ \% і на цій основі розраховується ліцензійне відрахування (роялті) за п. 5.1 цієї статті.

Ліцензіат зобов'язаний виконувати ліцензійні відрахування не пізніше ніж через 90 днів після закінчення кварталу. Виплати починаються після закінчення першого повного кварталу з моменту пуску заводського обладнання в нормальну експлуатацію за ліцензійною програмою. Розрахунки здійснюються за фактом продажу з цього тримісячного періоду, в подальшому також регулярно, протягом усього терміну дії договору.

Інші виплати за спеціальні послуги, які Ліцензіар може надати Ліцензіату і які безпосередньо не пов'язані з технічною допомогою щодо використання ліцензії, повинні здійснюватися на основі спеціальних розрахунків Ліцензіара. Ліцензіат повинен забезпечити ці виплати не пізніше ніж через 60 днів після отримання калькуляції.

Стаття 6. Гарантія обсягів виробництва

Ліцензіар гарантує, що на підприємстві Ліцензіата здійснюватиметься якісне виробництво в обсязі, передбаченому Виробничою програмою, яка є складовою частиною цього договору.

Гарантія забезпечення параметрів виробництва не (п. 6.1. цієї статті) визна- чається тестом протягом днів на підприємстві Ліцензіата, сам тест повинен бути про- ведений протягом днів після пуску підприємства в експлуатацію.

Ліцензіат зобов'язується забезпечити запланований обсяг виробництва не пізніше ___ днів з моменту пуску підприємства у виробництво, але не пізніше

року.

Якщо результати за п. 6.3. цієї статті не будуть забезпечені без вини Ліцензі- ата, Ліцензіар зобов'язується: відшкодувати йому завдані збитки, які обмежуються сумою.

Ліцензіар зобов'язується відшкодувати збиток третіми особам або Ліцензіату (в тих випадках, якщо останній уже відшкодував збитки третім особам), і який настав внаслідок застосування технології, що є предметом цього договору, або виробів, отриманих за ліцензією, за умови, що Ліцензіат повністю дотримувався інструкцій та інших рекомендацій Ліцензіара.

6.6. Якщо будь-яка третя особа почне судове переслідування Ліцензіата, у зв'язку з порушенням патенту, ліцензіар зобов'язується надати йому ефективну допомогу у вирішенні спору та відшкодувати збитки і витрати, пов'язані з таким переслідуванням.

6.7 Ліцензіар має право періодично проводити перевірку якості ліцензованих виробів та повідомляти свою думку Ліцензіатові, з метою усунення можливих недоліків.

Стаття 7. Поліпшення та удосконалення виробництва та виробів

Сторони в договорі зобов'язані в кінці терміну дії цього договору повідомляти один одному про всі поліпшення і вдосконалення виробництва та виробів за ліцензією.

Сторони в договорі зобов'язуються безкоштовно поступатися один одному за внесені удосконалення та поліпшення у зв'язку з виробництвом ліцензійних виробів.

Стаття 8. Збереження виробничої та комерційної таємниці

Сторони в договорі згодні з тим, що вони вважають секретною всю технічну і технологічну інформацію, яка належить до виробництва за ліцензією і яка надана Ліцензіату.

Ліцензіар зобов'язаний надати всі технічні відомості уповноваженим фахівцям Ліцензіата в тому обсязі, який необхідний для реалізації мети цього договору.

Збереження в таємниці секретної інформації, отриманої від Ліцензіара, триває протягом терміну дії цього договору і не менше трьох років після його закінчення.

Ліцензіат має право на безкоштовне використання всієї технічної інформації після закінчення терміну дії цього договору.

Право на безкоштовне використання технічної та технологічної інформації може виникнути і до закінчення цього договору, якщо буде встановлено, що така інформація і знання (ноу-хау) стали загальновідомими.

Стаття 9. Дія, продовження, відмова й припинення договору

Даний договір укладений на термін.

Договір автоматично продовжується на років, якщо будь-яка з його сто- рін не відмовиться в письмовій формі від нього не менше ніж за три місяці до закін- чення його терміну.

Цей договір припиняється у зв'язку із закінченням або припиненням патентних прав Ліцензіара відповідно до загальнообов'язкових норм країн Ліцензіарів та Ліцензіатів.

Відмова від договору, за п. 9.2 цієї статті, оформлюється рекомендованим листом (крім припинення договору на підставі пунктів цієї статті), будь-яка із сторін договору може припинити договір з причин, перелічених у наступних пунктах.

Якщо, на думку Сторони, в договорі у зв'язку з недотриманням договірних зобов'язань (не виконуються істотні умови, не усуваються виявлені недоліки в розумні терміни і т.п.) або з настанням обставин за ст. 10 цього договору виникли суттєві труднощі у виконанні договору, які ведуть до його припинення, вона зобов'язана направити іншій стороні листа, повідомлення із зазначенням причин вимоги припинення договору.

Сторона, яка отримала повідомлення з п. 9.6 цієї статті, зобов'язана в строк не більше ніж 30 днів у письмовому вигляді викласти свою точку зору і надати пропозиції у зв'язку з труднощами, які виникли. Якщо, на думку Сторін, неможливо подолати труднощів, які виникли, кожна із сторін має право розірвати договір протягом 30 днів з моменту отримання письмового повідомлення, з якого видно, що труднощі, які виникли не усунені.

У разі розірвання договору на підставі попередніх пунктів цієї статті, Сторони в договорі виконають свої зобов'язання, що виникли до дня припинення договору.

Якщо припинення договору відбулося з вини однієї зі Сторін (йдеться про навмисну провину), друга Сторона має право на відшкодування збитків та упущеної вигоди за загальними правилами зобов'язального права.

Стаття 10. Звільнення від відповідальності (непереборна сила та інші випадки)

Ліцензіар і Ліцензіат можуть бути звільнені від відповідальності в певних випадках, які сталися незалежно від їхньої волі.

Обставини, спричинені подіями, які не залежали від волі Сторін у договорі і яких добросовісна Сторона не могла уникнути або усунути їх наслідків, вважаються випадками, що звільняють від договору і перешкоджають його повному або частковому виконанню.

Випадками непереборної сили вважаються такі події: війна, військові дії, повстання, мобілізація, страйк, епідемія, пожежа, вибухи, дорожні природні катастрофи, акти органів влади, що впливають на виконання зобов'язань, і всі інші події,які компетентний Арбітражний суд визнає випадком непереборної сили.

Стаття 11. Урегулювання можливих суперечок

Усі спори, які можуть виникнути з цього договору або у зв'язку з ним, Сторони намагатимуться вирішувати за взаємною згодою.

Якщо Сторони не зможуть домовитися, то для вирішення такого спору Сторони звертаються до Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті, який остаточно вирішує суперечку.

Сторони згодні з тим, що в арбітражному рішенні буде застосовуватися Регламент Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті.

Сторони застосовують матеріальне право для вирішен- ня спору, який виник.

Сторони зобов'язуються виконати рішення арбітражу у термін, що вказується в самому рішенні за змістом правил Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті.

Стаття 12. Заключні положення

Цей договір вступає в силу після його підписання представниками сторін і схвалення та реєстрації відповідними державними органами.

Ліцензіат зобов'язаний письмово сповістити Ліцензіара про день вступу в

силу договору. Якщо Ліцензіат не повідомив Ліцензіарові протягом днів з дня

вступу в силу договору, останній вважається недійсним.

Сторони в договорі зобов'язуються вжити всіх необхідних заходів, для одержання, схвалення та реєстрації в компетентному органі договору згідно з п. 12.1 цієї статті.

Зміни і доповнення цього договору можуть вноситися тільки письмовим шляхом.

Додаткові додатки та протоколи можуть змінювати або доповнювати цей договір за умови, що вони підписані уповноваженими представниками обох Сторін у договорі.

Цей договір укладений у 8 автентичних примірниках, з яких 4

мовами, та 4 мовою.

Сторони, згодні з тим, що тексти ідентичні і є невід'ємною частиною цього договору.

Кожній Стороні в договорі належить по 4 примірники мо- вою і по 2 примірники мовою.

Укладено Дата:

Ліцензіат Ліцензіар

8.3. Ліцензійний контракт на програмне забезпечення

Схема угоди — довіритель (grantor) передає одержувачеві (grantee) ексклюзивну і безстрокову ліцензію на Програмне забезпечення Довірителя в певних країнах (перелік є в угоді), при збереженні ексклюзивних прав у певних країнах (перелік також є в угоді). Довіритель набуває таких прав: використовувати Програмне забезпечення для внутрішнього користування, просувати на ринок, включаючи право на проведення і забезпечення демонстрацій, видавати субліцензії для використання на ліцензійній території, створювати модифікації Програмного забезпечення Довірителя, на певних умовах виготовляти і поширювати примірники програмного забезпечення.

Нижче наводиться перелік статей і фрагмент контракту.

Декларативна частина

Визначення.

Передавання.

Послуги з підтримки програмного забезпечення.

Роялті.

Припинення.

Судова заборона.

Конфіденційність.

Гарантії довірителя.

Гарантії одержувача.

Гарантія відшкодування збитку, що наноситься інтелектуальній власності довірителя.

Захист програмного забезпечення довірителя.

Гарантія відшкодування збитку.

Відмова від відповідальності.

Керуючий закон і територіальна підсудність.

Відсутність права на відмову.

Сукупність засобів судового захисту.

Ділимість угоди.

Примірники.

Взаємини Сторін.

Переуступання.

Повідомлення.

Обов'язкова дія.

Назви розділів.

Витрати за примусове виконання.

Повнота угоди.

Додаток А. Програмне забезпечення довірителя. Додаток В. Стандарти угоди про надання послуг. Ця Угода укладена <дата> між

XXX, компанією, зареєстрованою в <країна> (далі іменованою «Довіритель ліцензії» або «Довіритель»)

УУУ, компанією, зареєстрованою в <країна> (далі іменованою «Одержувач ліцензії» і «Одержувач»).

Декларативна частина

Довіритель є ексклюзивним володарем міжнародних прав, на програмне забезпечення і супутню документацію, що належить до ХХХХХХХХХХ, як викладено далі і описано в Додатку «А» до цієї Угоди (далі іменоване «Програмне забезпечення Довірителя»).

Довіритель бажає передати Одержувачеві ексклюзивну, сплачену і безстрокову ліцензію на Програмне забезпечення Довірителя в <країнах>, при збереженні ексклюзивних прав в <країнах>.

ДОВІРИТЕЛЬ І ОДЕРЖУВАЧ ЗГАДУЮТЬСЯ НАДАЛІ ОКРЕМО ЯК «СТОРОНА», А РАЗОМ — ЯК «СТОРОНИ».

ДІЙСНИМ ЗАПЕВНЯЄТЬСЯ, ЩО, зважаючи на вихідні передумови і взаємні зобов'язання, викладені нижчі, Сторони домовилися про нижченаведене:

1. Визначення

Нижченаведені підпункти (позначені великими буквами) мають у дійсному розділі такі значення.

«Права Довірителя» означають усі права Довірителя на Програмне забезпечення Довірителя. В цілях цієї Угоди, якщо контекст такого не потребує чого-небудь іншого, Програмне забезпечення Довірителя включає будь-які зміни Довірителя (як визначено в розділі 3).

Під «Інформацією» розуміється будь-яка специфікація, документація, програмне забезпечення, лістинг програм, схеми, креслення, дані, клієнтські списки і звіти, фінансова документація, ділова інформація і будь-яка інша інформація подібного роду в електронному або в іншому, придатному для читання, вигляді, яка є власністю і комерційною таємницею Довірителя, Одержувача або Аффілірованої особи Одержувача.

Термін «Ліцензійні права» означає всі права Довірителя на Ліцензійній території, включаючи, але не обмежуючись, права на використання, модифікацію і підготовку похідних творів на основі Програмного забезпечення Довірителя, а також право субліцензування Програмного забезпечення Довірителя для використання (третіми особами) на Ліцензійній території.

Під «Ліцензійною територією» розуміється територія ХХХХХХХХХХХХХХ.

«Документація по програмному забезпеченню» означає документи, пойменовані далі в Додатку «А».

2. Передача

Довіритель дійсним передає Одержувачеві ексклюзивну, повністю сплачену, безстрокову ліцензію на «Ліцензійні права» відповідно до дійсної угоди, включаючи, але не обмежуючись правами:

Використовувати Програмне забезпечення Довірителя для внутрішнього користування (включаючи використання якою-небудь третьою стороною — учасницею Угоди) для розвитку, підтримки і навчання.

Просувати на ринок Програмне забезпечення Довірителя, включаючи право на проведення і забезпечення демонстрацій.

Видавати субліцензії на Програмне забезпечення Довірителя для використання її на вищезазначеній Ліцензійній території.

Створювати модифікації Програмного забезпечення Довірителя.

Виготовляти і поширювати примірники Програмного забезпечення Довірителя згідно з положеннями дійсного розділу і умов усієї зазначеної Угоди.

Видавати субліцензію Афільованій особі Одержувача на всі права, що викладаються у вище перелічених підпунктах A-E, а також на право субліцензувати вказані права на Ліцензійній території дистриб'юторам Афільованої особи Одержувача.

Довіритель передає Одержувачеві не пізніше ніж через один тиждень після дати підписання цієї Угоди два примірники Програмного забезпечення Довірителя, один — у форматі вихідного коду, інший — у форматі об'єктного коду, — на змінному диску, сумісному для використання на комп'ютерах IBM R/s 6000 або на іншому носієві, погодженому спільно Довірителем і Одержувачем, а також Документацію з програмного забезпеченню.

8.4. Ліцензійний контракт на передавання запатентованої технології

Ліцензіар має право і згоден надати Ліцензіату права на використання, виготовлення і продаж обумовлених у контракті виробів за запатентованою технологією, Ліцензіат на певних комерційних умовах планує використовувати запатентовану технологію Ліцензіара для виробництва і продажу обумовлених у контракті виробів.

Розділ 1. Визначення. Розділ 2. Предмет контракту. Розділ 3. Вартість контракту. Розділ 4. Умови оплати.

Розділ 5. Доставка і удосконалення технічної документації.

Розділ 6. Порушення прав і гарантії.

Розділ 7. Податки і мита.

Розділ 8. Форс-мажор.

Розділ 9. Вирішення спірних питань.

Розділ 10. Термін дії контракту та інше.

Цей Ліцензійний контракт на передачу технології складений, підписаний і набув чинності <дата> між:

Х., компанією створеною і такою, що існує за законодавством ХХХ, має юридичну адресу ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ, цей вираз включає всіх правонаступників Х, іменується надалі «Ліцензіат», і

Z, компанією створеною і такою, що існує за законодавством ZZZ, що має юридичну адресу ZZZZZZZZZZZZZZZZZZZZZZ, даний вираз включає всіх правонаступників Z, що іменується надалі «Ліцензіар»

ЛІЦЕНЗІАТ І ЛІЦЕНЗІАР ЗГАДУЮТЬСЯ НАДАЛІ ПО ОКРЕМОСТІ ЯК «СТОРОНА», А РАЗОМ — ЯК «СТОРОНИ».

Оскільки права на патент ХХХХХ належать Ліцензіару;

оскільки Ліцензіар має право і згоден надати Ліцензіату права на використання, виготовлення і продаж обумовлених у контракті Виробів за запатентованою технологією;

оскільки Ліцензіат сподівається використовувати запатентовану технологію Лі-цензіара для виробництва і продажу обумовлених у контракті Виробів;

оскільки Сторони спільно заявляють, що вони мають повноваження і бажання укласти цей Контракт,

ЦИМ ЗАПЕВНЯЄТЬСЯ, ЩО, зважаючи на початкові передумови і взаємні зобов'язання, викладені нижче, Сторони домовилися про нижченаведене:

Розділ 1. Визначення

«Запатентована технологія» означає технологію, зазначену в Додатку 1 до Контракту.

«Ліцензіар» означає компанію (.) міста (.) країни (.), або законного представника, або агентство, або правонаступника Компанії.

«Ліцензіат» означає, або її законного представника, або правонас- тупника власності Корпорації.

«Обумовлені в Контракті Вироби» означають вироби, позначені в Додатку 2 до цього Контракту.

«Обумовлена в Контракті Фабрика» означає фабрику, яка проводить обумовлені в Контракті Вироби; вона розташована в місті (.), провінції (.) і називається (.).

«Чиста Ціна продажу» означає суму, яка залишається після вирахування з ціни по комерційному рахунку-фактурі витрат на упаковку, перевезення, страхові внески, комісійні витрати, комерційні знижки, податки і витрати на викуплені елементи і частини, і так далі.

«Патентні Документи» означають усі відповідні документи, наведені в Додатку 1 до Контракту.

«Дата вступу Контракту в силу» означає дату ратифікації цього Контракту компетентними уповноваженими обох Сторін залежно від того, яка настає пізніше.

Розділ 2. Предмет контракту

(Опущено)

Розділ 3. Ціна контракту

(Опущено)

Розділ 4. Умови оплати

(опущено)

Розділ 5. Доставка і удосконалення технічної документації

Назва патенту, зміст і подробиці, що належать до цього питання, з приводу яких Ліцензіар подав заявку на патент у ХХХ Патентне Відомство, повинні бути надані Ліцензіаром Ліцензіату відповідно до положень Додатка 2 до Контракту.

Патентні документи, обумовлені в пункті 5.1 цього Контракту, повинні бути надані Ліцензіаром Ліцензіату у момент підписання Контракту. (Примітка: Оскільки патентні документи є в готовій формі, Ліцензіар повинен надати їх Ліцензіату в момент підписання контракту).

Протягом терміну дії Контракту обидві Сторони повинні безкоштовно надати один одному вдосконалені версії Технології, що мають відношення до обумовлених у Контракті Виробів.

Вдосконалені версії технології є власністю сторони що їх удосконалила і розробила; друга сторона не має права подавати прохання на патент або передавати їх третій Стороні.

8.5. Ексклюзивний ліцензійний контракт на товарний знак

Ліцензіар має права на певні цінні зареєстровані товарні знаки і готовий на певних комерційних умовах надати ексклюзивну ліцензію на їх використання. Ліцензіат планує використовувати товарні знаки ліцензіара і у зв'язку з виробництвом, продажем і дистриб'юцією контрактної продукції.

Цей Ексклюзивний ліцензійний контракт на товарний знак складений, підписаний і набув чинності <дата> між:

Х., компанією створеною і такою, що існує за законодавством ХХХ, має юридичну адресу ХХХХХХХХХХХХХХХХХХХ, даний вираз включає всіх правонаступників Х, іменоване надалі «Ліцензіат», і

ЛІЦЕНЗІАТ І ЛІЦЕНЗІАР ЗГАДУЮТЬСЯ НАДАЛІ ОКРЕМО ЯК «СТОРОНА», А РАЗОМ — ЯК «СТОРОНИ».

Оскільки Ліцензіар має певні цінні зареєстровані товарні знаки;

оскільки Ліцензіат сподівається використовувати товарний знак і у зв'язку з виробництвом, продажем і дистриб'юцією Контрактної Продукції;

оскільки Сторони спільно заявляють, що вони мають повноваження і бажання укласти цей Контракт,

Розділ 1. Визначення

«Зареєстрований товарний знак» означає товарний знак, визначений у Додатку 1 і зареєстрований у Комітеті з Товарних знаків ХХХ (дата). Реєстраційний номер

ХХХХ.

«Ліцензіар» означає Компанію країни, або законного представника або

агентство спадкоємця власності Компанії.

«Ліцензіат» означає компанію (корпорацію), або законного представника

або агентство або спадкоємця власності Корпорації.

«Контрактна Продукція» означає продукцію, обумовлену в Додатку 2, що додається до цього Контракту.

«Продажна нетто-ціна» означає суму, що залишилася, при вирахуванні з продажної комерційної ціни інвойса витрат на упаковку, транспортних витрат, страхових внесків, комісійних винагород, комерційних знижок, податків, витрати на покупку елементів, запасних частин і так далі.

«Дата Вступу Контракту в юридичну силу» означає дату підписання цього Контракту обома Сторонами.

Розділ 2. Предмет контракту

Відповідно до висловлюваних далі в цьому тексті умовами, Ліцензіат погоджується отримати від Ліцензіара, а Ліцензіар погоджується передати Ліцензіату право на використання Зареєстрованого товарного знака виключно з метою виробництва, продажу і дистриб'юції Контрактної Продукції і у зв'язку з такими виробництвом, продажем і дистриб'юцією.

Найменування, артикул, специфікація і технічні параметри Контрактної про- дукції визначені в Додатку 2. Ліцензія і права є ексклюзивними і непередаваними. Сьогоденням передана ліцензія триває тільки до. Ліцензіат обіцяє не викорис- товувати і не давати повноважень на пряме або непряме використання Зареєстрова- ного товарного знака в будь-якому іншому місці і не продавати навмисно оговорену в цьому Контракті Контрактну Продукцію особам, що мають намір продавати таку продукцію в інших місцях.

(далі опущено).

Розділ 3. Ціна контракту

(опущено)

Розділ 4. Умови виплат

(опущено)

Розділ 5. Пересилка документів

Назва, зміст і відповідна ситуація отримання Ліцензіаром реєстрації в Патентному відомстві ХХХ повинні бути повідомлені Ліцензіаром Ліцензіату відповідно до положень Додатку 2, що додається до цього Контракту.

Документи, обумовлені в Пункті 5.1 цього Контракту, повинні бути передані Ліцензіаром Ліцензіату під час підписання цього Контракту.

Розділ 6. Контрактна продукція

6.1. Ліцензіат погоджується з тим, що контрактна Продукція, обумовлена в цьому Контракті, повинна відповідати високим стандартам якості і тим самим захищати Товарний знак і репутацію сторони, що надала її. Якість Контрактної Продукції повинна відповідати стандарту, обумовленому в Додатку 2, що додається до цього

Контракту, і відповідати всім законам тих місць, де вона проводиться, продається і розповсюджується. Виробництво, продаж і дистриб'юція Контрактної Продукції не повинні негативно позначитися на доброму імені Ліцензіара або будь-якій з його програм або на Зареєстрованому товарному знаку.

Відповідно до останнього положення розділу 6.1 цього Контракту, Ліцензіат до продажу або дистриб'юції Контрактної Продукції зобов'язаний безкоштовно на- дати Ліцензіару для його, Ліцензіара, письмового схвалення розумно обґрунтовану кількість зразків кожного різновиду Контрактної Продукції, а також усіх готових упаковок і пакувальних матеріалів. Якість і стиль Контрактної Продукції, а також будь-якої готової упаковки і пакувального матеріалу в обов'язковому порядку на- даються Ліцензіару для його схвалення. Предмети, представлені Ліцензіару, вважа- ються схваленими їм тільки в тому випадку, якщо названі зразки письмово схвалені Ліцензіаром. Після такого схвалення Ліцензіат не повинен відхилятися ні від одного матеріального аспекту такого схвалення без попередньої письмової згоди Ліцензіара, а Ліцензіар не має права відкликати своє схвалення вищеназваних зразків, за винят- ком сповіщення, поданого їм Ліцензіату за днів.

Час від часу, після того як Ліцензіат почав продавати Контрактну Продукцію і згідно вимозі Ліцензіара, Ліцензіат повинен безкоштовно надати Ліцензіару додат- ково не більше вибраних навмання зразків кожного виробу, виготовлених і про- даних Ліцензіатом відповідно до цього Контракту, а також зразки готової упаковки і відповідних пакувальних матеріалів.

8.6. Керівництво для складання контрактів про міжнародну передачу виробничого досвіду і знань (ноу-хау) в машинобудуванні

Керівництво для складання контрактів міжнародної передачі ноу-хау у машинобудуванні розроблено ЄЕК ООН (№ 222).

1. Вступ

Мета

Представлені керівні принципи призначені для полегшення складання контрактів, що стосуються міжнародної передачі ноу-хау в машинобудуванні. Такі контракти набувають великої важливості в міжнародних ділових відносинах, сприяючи просуванню і розповсюдженню технічних знань у світі.

Предмет

Завдання керівних принципів — привернути увагу до деяких проблем, специфічних для цього типу контракту, і стати базою для відшукання рішень, які враховували б інтереси обох Сторін з метою усунення можливих розбіжностей при виконанні контрактів.

Застереження

I) Керівні принципи зосереджені на тому, щоб довести до розуміння сторін, що укладають подібні контракти, необхідність украй уважного підходу до справи і ясного розуміння своїх відповідних прав і зобов'язань. Такий підхід допоможе в майбутньому уникнути безлічі проблем, тим більше що єдності точок зору на обговорюваний тут предмет досі не має.

II) З тієї ж причини слід пам'ятати, що пропоновані Керівні принципи зовсім не ставлять за мету позбавити Сторони в переговорах від необхідності регулярно звертатися за консультацією до кваліфікованих юристів.

II. Загальні питання, що стосуються ноу-хау і його передачі

Визначення і характеристики ноу-хау

I) Дано безліч визначень ноу-хау. Об'єднане Міжнародне бюро по захисту інтелектуальної власності (ВШРІ) в статті 53/1 Типового закону про винаходи для країн, що розвиваються, описує ноу-хау як «виробничі процеси або знання, що відносяться до використання і застосування промислових методів» Пан Пів Метлі, Генеральний доповідач міжнародної Асоціації захисту промислових прав (ІАРІР), дає в «Хроніках промислової власності» таке визначення: «Ноу-хау складається із знання і досвіду, придбаних при практичному застосування техніки».

Залежно від конкретних обставин ноу-хау може належати конкретному виробу або категорії виробів з технічної інформації в цілому або частини її, необхідних для проектування, виробництва, експлуатації, ремонту або маркетингу виробу або виробів, або окремих елементів їх, або поєднання того та іншого. Якщо мова йде про конкретні методи або процеси, ноу-хау може бути певною технічною інформацією, необхідною для розроблення і використання згаданих виробів або процесів у цілому, так само як і частина її.

II) Ноу-хау — це економічний актив, і для того щоб цим активом скористатися, власникові необхідно володіти певним рівнем наукових і технічних знань і умінь.

Технічні засоби

I) Технічна інформація як складова ноу-хау може включати залежно від конкретних обставин:

вироби: зразки, незареєстровані проекти, устаткування і механізми, апаратуру, запасні частини, інструменти, спеціальне приладдя і т.д.;

технічну документацію: формули, розрахунки, плани, малюнки, непатентовані винаходи і т.д.;

вказівки: примітки за проектом, виробництвом або експлуатацією того чи іншого виробу або процесу, специфіці його виробництва або вказівки по його експлуатації, вказівки технологічного характеру, пояснення до них, дані щодо організації роботи: рекомендації з питань підбору будівель і приміщень, планів-схем підприємств, циклів виробництва і методів контролю, рівень кваліфікації персоналу і економічні розрахункові дані, наприклад, витрат і т.д. (див. параграфи 37 і 38: Види технічних виробів і документація — Вказівки).

II) Угоди по ноу-хау можуть також охоплювати патентовані винаходи і зареєстровані проекти (див. параграфи 7 (II) і 62-66).

Юридичний захист

I) На відміну від патентованого винаходу, для ноу-хау ні національною, ні міжнародною персоною юридичного захисту не передбачено; нормативні документи такого роду ніде не зареєстровані і не видані. Якщо ноу-хау не закритого характеру, то воно не може бути захищене подібно до патенту, чий захист юридично гарантований.

Проте в разі незаконного розкриття ноу-хау його власник, не відмовляючись від гарантованих йому договором можливостей і діючи в рамках існуючого законодавства, має право звернутися і за судовим захистом, зокрема: подати позов про відшкодування збитків і, можливо, застосувати до порушника судовіх заходи, зокрема й заборонного характеру, як засіб протидії недобросовісній конкуренції, або накладення штрафу і т.д. (див. також параграф. 11 (IV)).

II) Поки патентоспроможний винахід не запатентований, він розглядається виключно як ноу-хау, що не виключає подальшої подачі заявки на патент відповідно до існуючого патентного законодавства.

С Ноу-хау і патенти

Причини, з яких ноу-хау не запатентовано, можуть бути різними:

I) Насамперед, винахід не завжди патентоспроможний (винахідливий елемент недостатній; сфера виключена згідно з чинним законодавством і т.д.);

Ноу-хау може й слідувати за патентом; досвід, придбаний промисловим використанням патенту, може зумовити появу і додаткового ноу-хау, що може або не може бути запатентованим;

Нарешті, ноу-хау може слугувати заміною патенту, якщо пріоритет віддається секретності, а не безпеці.

З проблемами ноу-хау, пов'язаними з патентами, можна ознайомитися в параграфах 62-66 і 78.

Е. Елементи секретності

I) Ноу-хау зазвичай складаються з безлічі елементів, з яких, як мінімум, один або навіть декілька секретні. Секретність підвищує економічну цінність ноу-хау і додає особливий юридичний характер його передачі. Секретність не завжди постійна, і не обов'язково є прерогатива єдиного власника. І поки секретність не стала загальним надбанням, це дає змогу її власникам користуватися певною перевагою по відношенню до своїх конкурентів — тимчасовою перевагою, що лише підштовхує власника якомога довше зберігати статус-кво.

II) У нижченаведених параграфах, пропонованих у Керівних принципах, прямо або побічно розглядається питання про наслідки, що надаються секретністю на договірні зобов'язання сторін:

Параграфи:

Особливі ризики, пов'язані з передачею, — 11.

Подальші ризики — 14.

Попередні переговори — 15 — 22 (гл. III).

Терміни зобов'язань сторін — 25.

Питання відвертості і закритості — 26 (II).

Збереження секретності: зобов'язання довірителя — 44.

Обмін ноу-хау — 53 (II).

Збереження таємниці:

зобов'язання цесіонарія — 54.

Наслідки ненавмисного розкриття секрету — 55.

Повідомлення про поправлення — 59-61.

Відповідальність за розголошування конфіденційної інформації — 82.

Ефект закінчення контракту — 88 (III).

III) Може бути, що ноу-хау не має елементів секретності, проте його передача означає для цесіонарія економію часу і засобів. (Терміни «довіритель» і «цесіонарій» не важливі в строго юридичному сенсі, а лише призначені для вживання в цьому контексті).

F. Передача ноу-хау

9. Контракт на передачу ноу-хау.

Контракт на передачу ноу-хау визначає терміни і умови, на яких ноу-хау передається від Довірителя до Цесіонарія. (Терміни «Довіритель» і «Цесіонарій» не мають точного юридичного значення, а відповідають поточному використанню).

Зацікавленість сторін у передаванні.

Цесіонарій у контракті на передачу ноу-хау зазвичай бажає придбати технічну інформацію, якої не має у своєму розпорядженні, причому минаючи докучливий метод проб і помилок. Зазвичай він чекає отримати вигоду від використання ноу-хау, що дає йому змогу досягти того чи іншого якісно нового рівня. Довіритель же, передаючи ноу-хау, прагне придбати від Цесіонарія щось узамін, зазвичай у грошовому виразі. Іноді він зацікавлений у промисловій або комерційній співпраці з Цесіона-рієм.

Особливі ризики.

I) Для обох Сторін передача ноу-хау пов'язана з цілим комплексом складніших проблем, ніж якби йшлося про патент, передачу авторського права або ліцензійну угоду;

II) Довіритель може побоюватися, що, в разі розголошення секрету Цесіонарієм або ким-небудь з його підлеглих або колег, він не зможе розраховувати ні на будь- яке адекватне відшкодування; крім того, він не завжди готовий прийняти пропозицію Цесіонарія, навіть незважаючи на завіряння останнього про сприятливі перспективи здійснюваної угоди, якщо не впевнений до кінця в можливостях Цесіонарія в чисто технічному плані (наприклад, відсутність у Цесіонарія того чи іншого устаткування);

Цесіонарій, прагнучи використовувати ноу-хау заради того, щоб наздогнати або навіть перевершити своїх конкурентів у тій чи іншій технічній галузі, також може відчувати побоювання з приводу того, що таємниця — сьогодні таємниця, а завтра вже перестане бути такою, або просто не вірити, що зуміє втілити ідею ноу-хау на практиці; іншими словами, він не має у своєму розпорядженні міцного фундаменту для визначення дійсної цінності переваг, масштаби яких йому невідомі;

Проблеми передачі ноу-хау на національному рівні посилюються на міжнародному рівні відсутністю чітко регламентованих у міжнародних конвенціях по захисту ноу-хау умов, майже повсюдною відсутністю спеціальних національних законів з питань передачі і розкриття ноу-хау. Якщо ж подібні закони подекуди й існують, вони часто разюче відрізняються один від одного.

Першооснова вибору партнера за контрактом — взаємна довіра.

Зважаючи на перераховані складнощі, сторонам належить проявляти надзвичайну обачність при виборі партнерів. Обачність тим більше виправдана, оскільки контракт щодо передачі ноу-хау припускає високий рівень взаємної довіри і чесність намірів.

Контракти intuitu personae.

З огляду на те, що взаємна довіра сторін, як і самі сторони — фундаментальні елементи в контрактах по передачі ноу-хау, іноді може виникнути необхідність в анулюванні і таких контрактів, наприклад, у разі зміни тією чи іншою стороною ідентичності або втрати над ними ефективного контролю (внаслідок злиття, об'єднань і т.п.).

Подальші ризики

I) Навіть за наявності найчесніших намірів Сторін, контракт по передачі ноу-хау завжди містить ряд специфічних рис, які сторони також не повинні випускати з уваги.

Безвідкличний характер передачі

Заволодівши ноу-хау, Цесіонарій не зможе просто забути предмет ноу-хау або ж повернути його в усій повноті Довірителеві. (Настійно рекомендуємо ознайомитися з параграфом 32, де детально розглядаються всі обмеження).

Часовий чинник

Крім того, часовий проміжок, протягом якого ноу-хау зберігає цінність, спочатку невизначений, і Сторони зобов'язані враховувати, що в результаті швидкого просування вперед технологій рано чи пізно ноу-хау стає загальним надбанням і досить скоро втрачає первинну цінність (див. параграф 55).

III. Попередні переговори

A. Проблема секретності

Попередні переговори щодо укладання контракту по передачі ноу-хау стосуються характеру, масштабу і термінів послуг, що надаються Сторонами, а також дозволів, які належить заздалегідь отримати. У цьому сенсі вони мало чим відрізняються від звичайних попередніх переговорів з питань укладання інших контрактів на міжнародне постачання товарів.

Пов'язані з цим складнощі.

Якщо мова йде про передачу ноу-хау, особливість цих попередніх переговорів полягає, насамперед у тому, що вони стосуються проблеми збереження отриманої інформації в секреті; це питання досить делікатне, оскільки власник ноу-хау, з одного боку, прагне надати потенційному Цесіонарію достатньо інформації, щоб зацікавити його і спонукати до укладання договору, а з іншого — не сказати йому зайвого, і тим самим позбавити його від необхідності укладати цю угоду.

Обережності, про які слід пам'ятати Довірителеві Представники Довірителя повинні дотримувати певну обачність, щоб не розкрити таємниці з необережності в ході обговорення, або ж просто дати опонентові непряму інформацію, яка сприяла б розгадці ним обговорюваного методу ноу-хау. Особливо це слід пам'ятати парламентерам під час найму експертів, інформованих про останні досягнення в галузі.

Опис отриманих результатів.

I) Одним з рішень, яке Сторони можуть обрати в цілях збереження секретності в ході попередніх переговорів, — не надавати іншій Стороні ніякої конфіденційної інформації щодо секретних ноу-хау, запропонувавши їй лише конкретні результати від впровадження останнього; ознайомлення ж із суттю ноу-хау відкласти на пізніші терміни, можливо, до ознайомлення з висновками об'єднаної інспекції підприємств Довірителя вже після підписання контракту;

II) Такий метод не завжди підходить, оскільки не кожному Довірителеві захо- четься, щоб його ноу-хау стало предметом вивчення на його власних підприємствах.

Крім того, Цесіонарій, навіть вважаючи, що отримає ноу-хау в повне розпорядження, може залишатися неінформованим про характер засобів ноу-хау і, отже, не зуміє адекватно визначити ціну, що запрошується Довірителем.

Попередня письмова угода.

I) У більшості випадків Довіритель не почне розголошувати секретної інформа- ції в ході попередніх переговорів. Але він, можливо, погодиться дати своєму потен- ційному Цесіонарію інформацію, яка хоч і не зачіпає секретної суті ноу-хау, проте є інформацією конфіденційною.

У подібних випадках сторони можуть іноді укладати попередню письмову угоду, в якій потенційний Цесіонарій зобов'язується не повідомляти, не обнародувати і не використовувати інформацію конфіденційного характеру, що стала йому доступною в ході попередніх переговорів виключно в рамках контракту, що укладався, і лише після підписання останнього.

Ця попередня угода може містити посилання на встановлену за взаємною згодою сторін суму, яка буде виплачена Цесіонарієм у разі порушення ним даної обіцянки, хоча, відповідно до чинного законодавства деяких держав, згадана сума може бути стягнута не завжди.

Іноді така попередня угода включає також і застереження, що дозволяє сторонам залагоджувати через арбітражний суд усі спори, що можуть виникнути в ході виконання контракту або відносно його інтерпретації (див. параграф 90).

Роль угоди.

Якщо потенційний Цесіонарій допускає порушення умов угоди, Довіритель має право звернутися до суду або арбітражного суду з позовом про відшкодування йому збитків на підставі цієї письмової угоди;

Проте Довірителеві не слід дуже покладатися на такий документ, оскільки для суду або арбітражного суду не завжди існує можливість адекватно оцінити розмір збитків;

III) Як би там не було, у випадку з контрактом по передачі ноу-хау, як і з будь- яким іншим контрактом, вирішення суду або арбітражного суду залежатиме, по суті, від відповідних положень чинного законодавства. Те саме стосується і права захисту, наданого Довірителя у відсутність подібного рішення (див. параграф 89).

Попередня оплата.

I) У деяких випадках, якщо власник ноу-хау недостатньо обізнаний про ділову репутацію іншої Сторони, її технічну компетентність, платоспроможність, і т.д., то перед розкриттям їй інформації конфіденційного характеру він може зажадати вне- сення на депозит певної суми грошових коштів як заставу угоди, що укладається, про нерозголошування конфіденційної інформації.

II) При укладанні контракту згадана сума віднімається від суми виплати Цесіо- нарія.

У випадку якщо контракт так і не був укладений, необхідно розробити спосіб, як вчинити із згаданою сумою з тим, щоб Цесіонарій не позбувся її, причому, без права розкриття конфіденційної інформації; вона може бути повернута йому або негайно, або після деякої затримки, повністю або частково.

Складність подібної процедури в тому, що невелика сума зовсім не є гарантом, а дуже велика може відлякати потенційного Цесіонарія, який так і не зважиться укласти контракт.

Обмін ноу-хау, технічна допомога і так далі. На практиці труднощі, властиві попереднім переговорам, можна мінімізувати, якщо укладення договору є частиною обміну ноу-хау або якщо передача ноу-хау є доповненням до технічної допомоги (див. параграф 39), що надається Цесіонарію, або продажі підприємства.

(Хоча умова ноу-хау може бути розцінена як елемент технічної допомоги в широкому сенсі, вираз «технічна допомога» кожного разу, коли він використовується в Керівних принципах, належить до інших послуг, що є додатковими до умови ноу-хау).

IV. Складання проекту контракту

Предмет контракту

Особи, що ведуть переговори, повинні забезпечити складання проекту контракту в точних і недвозначних формулюваннях і, насамперед, точно визначити ноу-хау, що є предметом контракту, уникаючи, по можливості, всякого роду різночитань і двояких тлумачень зобов'язань сторін, щоб у спірних випадках, якщо такі виникнуть, суд або арбітражний суд без зусиль зміг з'ясувати початкові наміри Сторін.

Преамбула

Перед описом зобов'язань Сторін у контрактах нерідко міститься преамбула {М}, що визначає наміри Сторін, цілі і можливості ноу-хау, засоби, включені в нього, і характер контракту, що укладається. Ця інформація слугує додатковим джерелом інтерпретації зобов'язань Сторін у спірних випадках. У деяких випадках робиться посилання на права промислової власності Довірителя і застосовності ноу-хау до умов країни Цесіонарія (див. параграфи 62-66).

Терміни дії зобов'язань сторін

Якщо одна із Сторін (або обидві) мають намір виконувати зобов'язання протягом певного періоду, згаданий період часто буває вказаний в контракті. Такий захід цілком виправданий, оскільки передача ноу-хау може бути об'єднана з іншими операціями, правові наслідки яких мають різну тривалість; це допомагає також уникати виникнення спірних випадків у разі втрати ноу-хау секретності після певного часу.

Законодавчі постанови публічного порядку

Сторони зобов'язані пам'ятати, що закон, який вони вибрали (див. параграф 86), і закони, застосовні на територіях, залучених до контракту (територія Довірителя, Цесіонарія виконання контракту і т.д.), можуть містити обов'язкові до виконання постанови публічного порядку, що мають обмежувальний ефект для вступу їх у договірні зобов'язання, і непоінформованість про це може мати негативні наслідки. Особливо ці умови торкаються:

I) урядових обмежень (валютного контролю, імпорту, ліцензій на експорт і т. д.);

інструкцій, які можуть перешкодити збереженню секретності інформації переданого ноу-хау або наділяють державу специфічними повноваженнями для отримання, використання чи передачі згаданої інформації третім особам;

укладень, що стосуються претензій третьої сторони (див. параграф 67);

системи оподаткування (див. параграф 68);

умов обмеження окремих видів підприємницької діяльності (див. параграф 69);

процедури врегулювання суперечок і т.д. (див. параграфи 72 і 90);

VII) умов, що стосуються засобів судового захисту (див. параграфи 18 і 73).

Е. Мови — рівноцінність

I) Якщо контракт складено декількома мовами, то автентичність текстів визначається самими Сторонами контракту (див. параграф 91);

Це припускає наявність перекладів документів і інструкцій, включених до ноу-хау і, в разі потреби, ряд обмовок відносно згаданих перекладів (див. параграф 38

(II) і (Ш));

У деяких випадках Сторони обумовлюють особливий перелік відповідностей одиниць вимірювання, які використовуються в країнах Довірителя і Цесіонарія (див. параграф 38 (IV)).

V. Терміни і умови контракту

Щоб уникнути двояких тлумачень, контракт, як правило, детально обумовлює терміни і умови передачі ноу-хау: види передачі, масштаби використання ноу-хау, виняткових прав на нього і т.д.

А. Види передачі

Існує безліч видів контрактів на передачу ноу-хау, і критерії, які використовуються для їх класифікації і зведення їх до декількох типів, також настільки численні, що будь-яка спроба що-небудь додати до цього здатна лише ще більше заплутати ситуацію.

Передача на вічне користування або безперервна передача.

I) Проте досвід показує, що ці контракти доцільно розділити на три специфічні категорії залежно від часу і тривалості передачі.

Перша категорія включає контракти на передачу ноу-хау, який стосується специфічного виробу або процесу на період дії контракту за допомогою загальноприйнятої процедури: передача документації, складання списку устаткування з їх характеристиками, відвідування підприємств з дозволом робити записи або проводити фотографування і т.д. Цесіонарій віддає перевагу саме цій процедурі в тих випадках, якщо буде упевнений, що отримана таким чином інформація буде для нього корисною.

Друга категорія — варіант першої. Передане ноу-хау обмежене специфічним виробом або процесом на період дії контракту, але передача відбувається в рамках декількох послідовних процедур, тривалість і стадії яких обумовлені контрактом; Довіритель, наприклад, робить установку і наладку тих чи інших пристроїв або виробничих процесів.

Третя категорія включає контракти, що охоплюють передачу ноу-хау, — іноді взаємну, таку, що стосується технічної сторони і всіх виробів або процесів, які, у свою чергу, складають частину ноу-хау на обумовлений контрактом період, включаючи і впроваджені Сторонами можливі нововведення.

Головна або допоміжна угода.

I) Якщо передача ноу-хау здійснюється незалежно від інших комерційних угод, її можна назвати «чистою» передачею ноу-хау;

II) Якщо, навпаки, вона є невід'ємною частиною іншої угоди, наприклад, продажу устаткування, права на патент, торгову марку або іншого, то в цьому випадку йдеться про «об'єднану» («комбіновану») передачу ноу-хау;

III) У цьому випадку передача ноу-хау обумовлюється окремими пунктами або зовсім окремим контрактом, оскільки зобов'язання сторін за різними угодами істот- но розрізняються, особливо якщо це стосується термінів останніх;

IV) Іноді ноу-хау як складова частина тієї чи іншої важливої комерційної угоди передається без додаткової оплати.

Масштаби використання ноу-хау

I) Територія.

У контракті повинні бути вказані обмеження (граничні терміни) залежно від способу використання ноу-хау Цесіонарієм і, особливо, територіальні обмеження використання ноу-хау.

II) Дії.

Якщо не визначено інше, використання ноу-хау зазвичай включає виробництво і збут виробу. В деяких випадках можуть видаватися і субліцензії (див. параграф 70).

Промислове використання.

Контракт може також обмежувати право Цесіонарія використовувати ноу-хау стосовно тієї або іншої галузі промисловості, або до того чи іншого виду виро