Теорія управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності.

— заходи-пропозиції, які є зазвичай результатом аналітичного
чи прогностичного розроблення, мають не обов'язковий, а реко­
мендаційний характер та підлягають виконанню (врахуванню) в
силу їхньої переконливої обґрунтованості, авторитету авторів
розроблення; нерідко заходи-пропозиції фахівців супроводжують­
ся заходами-нормами (директивами) щодо необхідності їх вико­
нання;

— заходи-дії, що передбачають здійснення певних видів діяль­
ності;

— заходи-доручення — містять приписи на проведення певно­
го роду діяльності (перевірки, аналізу, ревізії, атестування тощо).

Кримінологічні засоби забезпечення управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочинності частіше реалізуються у формі заходів-норм, пропозицій, дій, рідше — у вигляді директив і майже ніколи — у формі команди.

Кримінологічні засоби найчастіше розраховані на їх програмо-вано-плановану реалізацію. За радянських часів широко практи­кувалося, особливо на місцевому, регіональному та об'єктовому рівнях, складання планів профілактики правопорушень. У разі передбачення у цих планах, крім спеціально-кримінологічних, та­кож соціально-економічних, соціально-психологічних, куль­турних, освітніх та інших заходів, ці плани називалися комплек­сними. В Україні, починаючи з 2000 р., було відроджено практику програмування запобігання злочинності. Початок їй поклала Ком­плексна програма профілактики злочинності у 2001-2005 рр., за­тверджена Указом Президента України від 25.12.2000 р. Плану­вання діяльності щодо запобігання та протидії злочинності цілком себе виправдало. Воно займає важливе місце у системі управління цією діяльністю. Нова влада майже два роки, на жаль, не знайшла часу за політичними суперечками та перекроюванням владних по­вноважень, щоб продовжити програмування запобіжної анти-кримінальної діяльності. Наступна програма була затверджена Кабінетом Міністрів України лише у грудні 2006 р. без належного кримінологічного обґрунтування. Теоретичні засади цього ком­плексного кримінологічного засобу буде розглянуто окремим па­раграфом цієї глави, а практична організація розроблення плану — в окремій главі Книги 3 Курсу.

389

Глава 9

VI. Стадія реалізації управлінського рішення, спрямованого
на управління діяльністю щодо запобігання та протидії злочин­
ності. Його реалізація здійснюється звичайними для управління
організаційними засобами, як правило, без використання специ­
фічно кримінологічних. Щодо заходів виконавського рівня цієї
діяльності, то вони часто реалізуються із застосуванням криміно­
логічних методів і засобів, передусім заходів стосовно виявлення
причин і умов злочинних проявів та запобігання їх дії (впливу).

VII. На стадії аналізу результатів виконання управлінського
рішення застосовуються ті самі аналітичні, у тому числі криміно­
логічні, засоби (методи), що і при аналізі об'єктів системи
управління антикримінальною діяльністю на стадії їхнього діагно­
стування перед розробленням управлінського рішення.

ф 3. Теорія кримінологічного прогнозування.

Його функція як засобу управління діяльністю

щодо запобігання та протидії злочинності

та злочинним проявам

Людині, як мислячому індивіду, властиве передбачення май­бутнього для того, щоб визначити та спланувати свої наступні дії. Пророцтва волхвів, передрікання чаклунів відомі з давніх-давен. Із розвитком науки передбачення отримало можливість ґрунтува­тися на пізнаних об'єктивних закономірностях розвитку природи і суспільства, стати науковим. Нині виокремлюють три рівні (або види) передбачення. Перший — це передвіщення, що здійснюєть­ся на буденному рівні на основі знання знакових подій (явищ) та інтуїтивних здібностей. Другий — прогнозування, яке ґрунтується на наукових засобах, як правило, кількісних параметрах, зако­номірностях їхньої зміни, що відбивають об'єктивні тенденції нинішнього та майбутнього стану об'єкта передбачення. Третій — планування, яке поряд із прогнозуванням зміни об'єкта прогнозу передбачає діяльність, що слід згідно з цими змінами здійснити тепер і в майбутньому.

Сутність та особливість прогнозування полягає у тому, що це таке наукове передбачення, яке ґрунтується на конкретній теорії та із застосуванням наукових методів відображає обґрунтовані закономірності та зв'язки об'єкта прогнозу, має своїм результатом

390