Умови та механізм злочинного прояву

3) виявлення помилок у рішенні (прорахунки, неповнота
інформації);

4) слабка організація підготовки до вчинення злочину, що вияв­
ляє неспроможність, нездатність засобів, знарядь, співучасників
тощо.

Прийняття та реалізація рішення відбуваються не в ізольовано­му резервуарі, а у середовищі явищ, процесів, умов, які впливають на цей процес, у тому числі:

а) на саму особу, ЇЇ свідомість та спрямованість її особистості як
на причину злочинного прояву;

б) на умови, за яких має відбуватися вчинення злочину (зміна
умов, посилення охорони, безпеки);

в) на безпосередню ситуацію аж до можливої ЇЇ зміни.

За всіма трьома адресатами дії зовнішніх впливів має бути організований професійний вплив на особу з метою відмовити її від вчинення злочину. Саме із запобіжною метою вивчається процес прийняття рішення та обставини, які йому заважають, гальмують та припиняють його.

Всі обставини впливу на прийняття та реалізацію рішення за змістом впливу поділяються на групи:

а) ті, що прискорюють прийняття рішення та його реаліза­
цію — це найбільш небезпечні обставини, потрібно зупиняти їхню
дію, нейтралізувати, для чого слід своєчасно виявляти їхній
криміногенний вплив і, відповідно, вживати профілактичних та
інших застережних заходів. До обставин цієї групи належать: деякі
прояви поведінки потерпілого (потерпілої) зокрема підбурюван­
ня; сильне душевне хвилювання; наявність співучасників, пере­
дусім досвідчених, активних; стан алкогольного сп'яніння
(з метою «відпустити гальма», або, як зараз кажуть: «відірватися»,
«розслабитися», «зняти напругу»);

б) ті, що гальмують прийняття та реалізацію рішення (страх,
переживання завдати неприємність близьким, невпевненість) —
Дуже важливим у разі виявлення названих обставин є інди­
відуально-профілактичний вплив на особу;

в) ті, що спрощують ставлення до значущості та небезпечності
злочину, власних дій — алкогольне сп'яніння, вплив близької рефе­
рентної групи, у тому числі злочинної, наркотичне збудження,

311

Глава 7

доведення до істерії, активізація психопатії, інших психічних ано­малій, невропатій та ін.

Окремо серед цих чинників слід назвати стан здоров'я хронічне або гостре раптове захворювання, а також настрій, стрес, емоційне напруження; недостатність інформації; соціально-психо­логічний клімат, як погіршений, так і особливо поліпшений, що протистоїть (суперечить) попереднім намірам, які призвели до прийняття рішення про вчинення злочину.

Особливе значення мають обставини (умови), що супроводжу­ють здійснення рішення, сприяють йому або гальмують його.

На думку вчених, які досліджували цей етап (період) механізму злочинної поведінки, супротив, гальмування рішення вчинити злочин, загалом, характеризують дефектність прийнятого рішен­ ня. Називають декілька типових ситуацій, коли проявляється така дефектність:

а) швидкоплинність або виняткова складність ситуації;   ;,

б) афективний, імпульсивний вчинок;

в) здійснення примусу організаторів або інших активних учас­
ників злочину та природний опір йому;

г) наявність психічної аномалії, яка знижує можливість раціональ­
ного судження, про що йтиметься в окремій главі Розділу 2 Курсу.

Афективність дій частіше зустрічається при вчиненні насиль­ницьких злочинів, зокрема вбивств. Інші дослідження відзначають значний вплив співучасників, особливо на осіб, моральні та пра­вові навички і спрямованість особистості яких загалом нестійкі.

Безперечно, гальмує, веде до дефектності оцінювання ситуації її складність, швидкоплинність, що характерно для аварій, ката­строф, гострих явищ природи, ситуації терористичного нападу, взяття у заручники. Механізм злочинного прояву ніби почи­нається з останньої ланки: сприйняття та здійснення рішення. Проте це не так. У гострих ситуаціях більш виважено і розсудливо почувають себе особи з недеформованою свідомістю, зі стабільною та прийнятною суспільною спрямованістю. Вплив зовнішніх умов у взаємодії з внутрішнім ставленням до того, що діється, можуть призвести до відмови від реалізації замисленого. Тут також має місце протиставлення злочинним намірам запобіжних, профілак­тичних зусиль.

312