Методологія і методи кримінологічної науки

3) створення сприятливих умов для «відмивання» коштів ор­ганізованої злочинності у легальний обіг, насамперед через вкла­дання їх як капіталу, у тому числі під виглядом іноземних інвес­тицій; зазначена «сприятливість» проявилася, зокрема, у тому, що в процесі законодавчого визначення в Україні основ запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, отриманих злочин­ним шляхом, було проігноровано (та й зараз ігнорується) концеп­туальне застереження кримінологів про органічне походження найбільш небезпечного відмивання від організованої злочинної діяльності, кошти та доходи якої насправді прагнуть відмити, бо без такої можливості ця діяльність втрачає сенс. Врахування того, що за відмиванням коштів стоїть організована злочинність, повин­но було концептуально проявитися в іншому розумінні його сут­ності, форм прояву, у визначенні системи та суб'єктів фінансового моніторингу, головне — у наділенні їх, передусім суб'єктів держав­ного моніторингу, реально незалежним статусом, такими правами, правовими засобами контролю, перевірки, зупинення підозрілих операцій, формами своєчасної та ділової взаємодії з правоохорон­ними органами, що були б адекватні силам і можливостям вкрай небезпечного супротивника, яким є організована злочинність¹.

Існує ряд інших кримінологічних проблем, дослідження та розв'язання яких потребує удосконалення, а подекуди й розроб­лення нового методологічного забезпечення. До них слід віднести такі проблеми:

—визначення понятійних категорій, стану, структури, а також
стратегії, основних напрямів і засобів протидії транснаціональній
злочинності, дослідження її походження і живлення, насамперед
за рахунок національної організованої злочинності;

—систематизація та додаткове отримання науково обґрунтова­
ної інформації про причини і умови вчинення злочинів, створення
організаційних та інформаційно-технологічних умов і засобів для
її докорінно кращого використання, передусім через проектування

¹ Відповідні норми були передбачені у законопроекті, розробленому під керівництвом АПрН України ще в першому півріччі 2000 р. та схваленому Урядовим комітетом Кабміну. Але тодішній керівник ДПА знайшов владний засіб, щоб зупинити розгляд законопроекту па засіданні Уряду. Під час наступного псреопрацювання з проекту було виключено дійові засоби контролю та протидії і зрештою повністю змінена його спрямованість стосовно протидії організованій злочинності.

117

Глава З

та формування автоматизованих банків даних щодо показників динаміки криміногенних чинників різних категорій і видів зло­чинів та інших суспільне небезпечних правопорушень і спряму­вання запобіжної діяльності щодо тих чинників, у яких поши­рюється криміногенна дія;

— наукове переосмислення та обґрунтування за сучасних умов напрямів, форм та засобів запобігання злочинності; останні мають відповідати науково обґрунтованим кримінологічним прогнозам динаміки чинників злочинності та кримінологічної ситуації. Деякі методологічні положення, що визначають концептуальний підхід до опрацювання прогнозу згаданих явищ, його основні передумо­ви та чинники містяться у Концепції розвитку кримінологічної науки в Україні на початку XXI ст. Безумовно, методологічні заса­ди кримінологічного прогнозування та здійснення на його основі діяльності щодо запобігання злочинності підлягають більш детальному розробленню, про що докладніше йтиметься у главі 9 Книги 1 Курсу.

Потребує уточнення та переосмислення низка методологічних положень у зв'язку з необхідністю більш глибокого розроблення на сучасному рівні проблем особи злочинця, детермінації та ме­ханізму її злочинних проявів. З огляду на те, що кримінологічна ситуація в Україні та в інших пострадянських країнах після розпа­ду Союзу РСР виразно підтвердила визначальну (що не означає лише єдину) роль соціально-економічних детермінантів більшості злочинних проявів, доцільно методологічно спрямувати вивчення впливу цих чинників на окремі соціальні групи, за різних умов, щодо окремих видів злочинів, насамперед корисливих та корисли­во-насильницьких. Слід дослідити зв'язок цих детермінантів із процесами несприятливого формування особи, передусім непо­внолітнього, юнацького віку, соціальне незайнятого та нереалізо­ваного у суспільному середовищі, а також з особливостями націо­нального менталітету, етнічною, релігійною, у тому числі кон­фесійною, належністю. Разом з тим мають бути використані нові політичні умови світоглядного плюралізму, обумовлений ними більш широкий дослідницький потенціал та останні досягнення наук про людину, зокрема біологічної науки, для комплексного вивчення психологічних та психофізіологічних детермінантів,

118