Загальна характеристика сутності й можливостей техніко-криміналістичних засобів, методів, що застосовуються для лабораторних досліджень речових доказів

Зібрані під час слідчих дій матеріальні сліди, інші об’єкти-речові докази в переважній більшості випадків піддаються криміналістичним попереднім (доекпертним) та експертним дослідженням із метою отримання інформації про обставини злочину і злочинців. Ці дослідження здійснюються в лабораторних (зазвичай стаціонарних) умовах і провадяться із застосуванням техніко-криміналістичних засобів і методів, спеціально призначених для лабораторних досліджень, а також тих, що використовуються в процесі збирання доказів (частково). Провідну роль у дослідженнях відіграють спеціальні засоби і методи. Вони досить різноманітні, повсякчас удосконалюються, поповнюються новими. Техніко-криміналістичні засоби і методи застосовуються в поєднанні, причому деякі засоби використовуються під час застосування практично будь-якого методу, а окремі – лише певного.

Українські криміналісти (М.В. Салтевський, В.С. Кузьмічов та ін.) розглядають окремо техніко-криміналістичні засоби і методи, пропонуючи відповідні класифікації. Зокрема, за конкретним цільовим призначенням розрізняють техніко-криміналістичні засоби: 1) інструментальні: різного роду механічні інструменти, хімічне приладдя тощо; 2) вимірювальні: наприклад, великий вимірювальний мікроскоп «ВІМ-1», окуляр-мікрометр для обладнання будь-якого мікроскопа тощо; 3) освітлювальні: джерела зичайного, ультрафіолетового, інфрачервоного, рентгенівського і лазерного випромінювання (стаціонарний прилад «Таран», портативний «Фотон» та ін.); 4) відтворення зображень: фототехнічні засоби для отримання зображення у видимій, ультрафіолетовій, інфрачервоній, рентгенівській складових спектра; 5) мікроскопічні: від звичайних до растрових електронних мікроскопів, більшість яких поєднана з фототехнікою, телесистемами, що уможливлює фіксацію дослідження; найбільш поширені стереоскопічні мікроскопи (МБС), порівняльні різних моделей; 6) фоноскопічні: пристрої для дослідження фонограм у вигляді автоматизованого робочого місця (АРМ); 7) дослідження матеріалів і речовин: оптичні, вимірювальні прилади, призначені для роботи з мікрооб’єктами, серед них і слідами запаху; 8) комп’ютеризації та автоматизації: комп’ютерна техніка, програми, автоматизовано-пошукові системи, що полегшують роботу експерта, здійснюють автоматично пошук необхідної інформації, формують висновок тощо – наприклад, автоматизована дактилоскопічна інформаційна система «Дакто-2000».

Методи дослідження, переважним чином, класифікують за джерелом походження, тобто виходячи з того, з яких наук їх запозичено.   

Найбільш поширеними є фізичні методи, які збільшують можливості людського зору сприймати і вивчати слабковидимі та невидимі ознаки досліджуваних об’єктів. До фізичних методів належать мікроскопічний, люмінесцентного аналізу, рентгеноструктурний, радіоактиваційний, нейтронно-активаційний, атомноабсорбційний, лазерної масспектроскопії та ін. До цієї групи також віднесено фотографічні методи: контрастувальний, кольороподільний, кольоророзпізнавальний, голографічний, електрографічний, термографічний, радіографічний, дослідження в променях невидимої частини спектра – ультрафіолетових, інфрачервоних, рентгенівських, радіоактивних (бета- і гама-) променях; кінематографічний метод (розглянуті в наступній темі).

Значну групу становлять хімічні методи, сенс яких у визначенні хімічного складу об’єктів. Інтеграційні процеси в науці мають результатом поєднання хімічних методів з фізичними, виокремлення фізико-хімічних. Застосування хімічних методів дає змогу встановлювати походження, групову належність (однорідність) різноманітних досліджуваних об’єктів. Наприклад, використовуючи газорідинну хроматографію, визначають належність речовини до класу вибухових тощо. Серед методів цієї групи полярографічний, хроматографічний (тонкошарова і газова хроматографія), спектрального аналізу (емісійний і абсорбіційний).

Біологічні методи (ботанічні, іхтіологічні, орнітологічні та ін.) застосовують для дослідження об’єктів рослинного і тваринного походження. Зазначені методи допомагають визначити відповідне походження, групову належність досліджуваних об’єктів.

Як складова деяких із названих методів або як самостійні застосовуються кібернетичні методи, що становлять спеціальні програми разом з комп’ютерним обладнанням, за допомогою яких автоматично відбуваються пошук необхідних даних, їх порівняння, розрахунки, необхідні для формування висновку.