Список використаної літератури

Тема 8. Планування роботи загальноосвітнього навчального закладу.

1. Основні вимоги до планування роботи загальноосвітнього навчального закладу.

2. Перспективне планування.

3. Річний та календарний план роботи загальноосвітнього навчального закладу.

4. Планування роботи керівників, класних керівників та навчально-виховної роботи педагогів.

1 Основні вимоги до планування роботи загальноосвітнього навчального закладу

Керівництво такою складною динамічною системою, як школа, ви­магає ретельного планування. Глибоко продуманий, змістовний, чіткий конкретний, з близькою, середньою та віддаленою перспективою, плаїн роботи школи є тим документом, що визначає обличчя, стиль школи та як маршрутна карта, відображає систему діяльності шкільного колекту.

Планування буде лише тоді ефективним, коли всі його складові будуть утворювати певну систему. Стосовно планування роботи школи система передбачає створення певного системного об'єкту (річного плану роботи школи) й перехід від нього до аналізу й планування складових (методичної роботи; роботи учнівських організацій та батьківських комітетів; виховної роботи; зміцнення навчально-матеріальної бази; розподілу обов'язків членами адміністрації; планування роботи кожним учителем, класним керівником тощо). На практиці це означає, що, виходячи з перспектив теми, над розв'язанням якої працює педагогічний колектив, нормативи і директивних документів, враховуючи результати роботи за минулий навчальний рік, шкільне оточення, інтереси вчителів, учнів та їхніх батьків розуміючи сутність кінцевої мети, керівник складає річний план роботи школи, який повинен охоплювати всі ділянки шкільного життя.

Планування роботи школи повинно здійснюватися на основі таких підходів:

•цілеспрямованості;

•науковості;

•комплексності;

•поєднання перспективного й щоденного планування;

•доцільності;

•врахування специфічних особливостей даної школи.

Принцип цілеспрямованості передбачає забезпечення високого світоглядного рівня викладання навчальних предметів, формування особистості школяра, його активної життєвої позиції, виховання національної свідомості, любові до України, спрямування діяльності школи на реалізацію законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», Національної доктрини розвитку освіти у XXI столітті. Слід наголосити, що цей принцип, виходячи з настанов директивних та нормативних документів про школу, забороняє здійснювати пропаган­ду ідей та ідеологій будь-яких партій та угрупувань, згідно із Законом «Про свободу совісті й релігійного спрямування».

Принцип науковості передбачає організацію втілення в життя досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного досвіду. Необ­хідно забезпечити оптимальне співвідношення теоретичного й практичного матеріалу щодо оволодіння необхідними навичками пізнавальної діяльності. На основі цього принципу повинні комплектуватися класи-комплекти, впроваджуватися інтегровані курси, формуватися варіативна частина навчальних планів, структура й зміст діяльності самої школи.

Принцип комплексного підходу до планування реалізується в науково обгрун­тованому змістовому й часовому поєднанні всіх складових навчально-виховного процесу, в тому числі педагогічно доцільної взаємодії школи, сім'ї та громадськості з метою формування особистості громадянина відповідно до природних даних дитини та соціально-побутових умов, оточення.

Принцип поєднання перспективного та щоденного планування базується на вмінні використовувати дані прогнозування розвитку міста (села) на десять, п'ять років, на три роки, на наступний рік, на чіткому визна­ченні місця освіти в цьому процесі, отже, передбачає формування завдань, методів, тривалості, термінів, форм діяльності кожного учасника процесу на перспективу (близьку, середню, далеку) та на кожен день.

Принцип доцільності планування передбачає врахування цілей і завдань школи, конкретних заходів з кожного напряму, кожної ланки (класний колектив, предметна, позакласна та позашкільна роботи, методична робота, рада школи тощо).

Принцип урахування специфічних особливостей школи полягає в тому, щоб при плануванні враховувалися місцезнаходження школи, навчально-матеріальна, побутова база, кадровий та учнівський склад, його профе­сійний, інтелектуальний, фізичний потенціал, культурні та соціальні можливості міста (села), наявність «повних» шкіл у сусідніх селах, мік­рорайоні, їхні особливості, перспективи. Саме на цьому хиблять керів­ники шкіл, намагаючись вкласти в план роботи «модні» напрямки, теми без урахування можливостей їх втілення, а звідси план — сам по собі, суб'єкти діяльності — самі по собі, робота — «як буде». План має бути конкретним, чітким, оперативним. Повинно бути вка­зано, хто, коли, де, з ким буде виконувати ту чи іншу роботу, як буде здій­снюватися перевірка виконання заходу. Обов'язковим при плануванні є врахування наслідків роботи за минулий період. У планах повинно мати місце наступництво досягнутого, аналіз недоліків і конкретні заходи щодо їх усунення.

У загальноосвітніх школах України відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України № 240 від 23.06.2000 року встановлено таку систему планування:

1. Перспективне планування розвитку матеріально-технічної бази, кад­рового забезпечення та навчально-виховного процесу загальноосвіт­нього навчального закладу.

2. План роботи школи на поточний навчальний рік.

3. Плани навчально-виховної роботи педагогів (календарні, поурочні плани, плани роботи класних керівників, вихователів, педагогів-організаторів, шкільних психологів, соціальних педагогів).

4. Плани роботи методичних об'єднань.

5. Плани роботи учнівських гуртків, об'єднань, спортивних секцій.

6. Плани роботи шкільної бібліотеки.

7. Особисте тижневе планування роботи керівників школи.

8. Плани роботи ради загальноосвітнього навчального закладу.

9. Плани роботи піклувальної ради, батьківського комітету (якщо такі створені).

10. План-календар роботи школи на поточний місяць, навчальну чверть чи семестр.

11. Розклади уроків, факультативів, індивідуальних консультацій, поза-класних заходів.

Чітке, конкретне планування навчально-виховної роботи школи — важлива умова її успішної діяльності. Воно забезпечує цілеспрямованість у роботі всіх підрозділів, створює умови для організованої роботи педагогічного та учнівського колективів, раціонального використання часу та інших можливостей і резервів.

Розрізняють перспективне, річне й поточне планування діяльності школи. В усіх видах планування враховують зовнішню і внутрішню інформацію. До зовнішньої належать вказівки державних і відомчих органів щодо завдань сучасної школи, про зміст навчання і виховання підростаючого покоління. Внутрішня інформація містить необхідні відомості про попередню діяльність школи, досягнення, недоліки і труднощі в роботі педагогічного колективу та ін.

2Перспективне планування

З метою оптимального здійснення планування необхідно складати перспективний план роботи школи, найдоцільніше на п'ять років. Велику увагу перспективному плануванню приділяв В. О. Сухомлинський, який писав: «Керівництво повинно полягати, на мій погляд, у тому, щоб, відокремивши непередбачене — те, що не можна (і нема потреби) передбачати, спланувати, розрахувати, знайти у навчально-виховному процесі найваж­ливіше, найголовніше, визначити те, що не тільки входить у сферу науко­вого передбачення, але й немислиме без передбачення » [12, 562].

Зміст і форми перспективного плану можуть бути різними, оскільки їх вибір зумовлюється не лише загальними педагогічними завданнями, але іі показниками економічного та соціального розвитку даного адміністра­тивно-територіального району, особливостями кожної школи.

Формування перспективного плану вимагає спеціального досліджен­ня, вивчення всіх можливостей оточення школи, процесу міграції насе­лення, глибокого та всебічного аналізу навчально-матеріальної бази, про­гнозування змін у навчально-виховному процесі, завдань щодо трудового, економічного, естетичного та фізичного розвитку учнів, питання виховання їх національної свідомості, культури поведінки, дисципліни, профорієнта­ційної роботи з урахуванням потреб виробництва, села, району, побажань учнів та їхніх батьків, перспектив розвитку міста (села).

Перспективне планування забезпечує наступність дій при досягненні мети, цілеспрямовану роботу колективу з доцільного розташування кадрів, використання резервів, оснащення школи.

Сьогодні фахівці радять таку форму перспективного плану:

Перспективний план може мати такі розділи:

1. Вступ, у якому підбиваються орієнтовні підсумки виконання перспективного планування за минулий період, відзначається все позитивне, ана­лізуються прорахунки та причини, що зумовили їх. Розглядається доціль­ність комплектації школи, розстановка кадрів. Визначаються основні завдання, формулюються проблеми, над якими працюватиме школа.

2. Основні напрями розвитку школи. Цей розділ має вміщувати мережу класів відповідно до демографічних процесів (оточення школи, мігра­ції населення, народжуваності дітей, розвитку району тощо), а також реформування освіти. Плануються тип, структура школи, кількість груп дошкільнят (якщо тип школи: школа — дошкільний заклад), груп продовженого дня, профіль школи (гуманітарний, природничо-математичний, технологічний тощо), введення курсів варіативної частини навчальних планів.

3.Добір, розташування, підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, їх соціальний захист та ін. Доцільно включити до цього розділу такі графіки й таблиці:

• таблиця потрібних школі педагогів на останні три та наступних два
роки;

• графік підвищення кваліфікації педагогів на атестаційних курсах.
Планується також набуття вчителями вищої освіти заочно чи другої освіти (за виробничої потреби).

4. Удосконалення навчання, виховання, підготовки до продуктивної праці уч­нів (управлінський аспект). У цьому розділі доцільно сформулювати тематику засідань педагогічної ради, науково-практичних конференцій,
педагогічних читань, інших основних заходів методичної роботи.
Мають бути передбачені заходи з упровадження нових педагогічних технологій, зокрема моделювання інтегрованих курсів, використання ТЗН, пошукових методів навчання, інноваційних технологій, упровадження но­вої системи оцінювання навчальних досягнень учнів, поліпшення психологічної підготовки вчителів. Доцільно скласти графік поглибленого ви­вчення навчальних досягнень учнів, викладання навчальних предметів, позакласної та позашкільної виховної роботи. До цього розділу доцільно ввести вивчення досвіду роботи кращих учителів, експериментально-до­слідницьку роботу, підготовку матеріалів для педагогічної ради, ради шко­ли тощо.

5. Розвиток навчально-матеріальної бази, поліпшення умов праці й відпочин­ку вчителів та учнів, передбачає обладнання класних кімнат, кабінетів, ТЗН, комп'ютерних класів, майстерень, їдальні, докомплектування
бібліотеки посібниками, створення фонду підручників, поповнення
фонотек, виготовлення дидактичного матеріалу тощо. Бажано, щоб керівники, плануючи цей розділ, врахували випереджуюче забезпечення
навчально-матеріальної бази школи на основі прогнозів наповнювано-
сті класів учнями (відкриття нових класів, уведення нових предметів
варіативної частини навчальних планів тощо).

Мабуть, недоцільно виносити окремим розділом роботу із сім'єю, гро­мадськістю, тому що ці питання вміщено до попередніх розділів.

Перспективне планування забезпечує цілеспрямовану діяльність керівництва школи та педагогічного колективу, допомагає раціонально розподілити сили, уникнути повторення в річних планах тих самих заходів.

3 Річний та календарний план роботи загальноосвітнього навчального закладу

Згідно зі згаданим наказом Міністерства освіти і науки України «єди­ним документом у плануванні роботи школи є річний план», розділи яко­го доцільно привести у відповідність до Закону України «Про загальну середню освіту». Річний план відображає найголовніші питання роботи школи, він повинен виходити з глибокого аналізу діяльності педагогічного, учнівського колективів і орієнтувати їх на досягнення кращих результатів у роботі. План охоплює період від 1 вересня поточного до 31 серпня наступного року. Для роботи з його складання створюється творча група, до складу якої входять члени адміністрації, представники профспілкового комітету ради школи, методичної ради, найбільш досвідчені й авторитетні педагоги. Слід пам'ятати, що річний план — плід спільної роботи адміні­страції, представників громадськості, педколективу. Глибоко продуманий план роботи школи на поточний рік, складений і підтриманий педагогіч­ним колективом, завжди є доброю основою для порозуміння в практичній роботі керівників і колективу.

План — це модель майбутньої діяльності пе­дагогічного колективу та його керівників. У ньому повинні бути чітко сформульовані основні завдання, які стоять перед педагогічним колективом школи, учнівськими організаціями, радою школи в наступному навчальному році. Вже у березні можна запропонувати педагогам давати (письмово чи усно) пропозиції до річного плану. Бажано, щоб у квітні — травні в школі відбулися засідання предметних методичних об'єднань, методичних об'єднань класних керівників, вихователів груп продовженого дня, батьківського комітету, учнівського самоврядування для аналізу й під­биття підсумків виконання плану поточного року та внесення конкретних пропозицій щодо плану наступного навчального року. Пропозиції до пла­ну подають заступники директора з навчально-виховної роботи, педагог-організатор, соціальний педагог, бібліотекар, помічник директора з госпо­дарської роботи, завідуючі навчальними кабінетами. Усі ці пропозиції надходять до творчої групи, яку очолює звичайно заступник директора з навчальної, виховної роботи. Подані пропозиції розглядаються членами творчої групи, систематизуються й до 10 червня подаються ди­ректорові школи для розгляду, наступного ознайомлення та обговорення педагогічним колективом. До 20—25 серпня проект плану повинен бути готовий для наступного розгляду й затвердження педагогічною радою школи в кінці серпня.

Основними розділами річного плану школи можуть бути такі:

1. Вступ, у якому подається коротка констатація та аналіз роботи школи за минулий навчальний рік. При цьому слід дати відповідь на такі пи­тання:

•науково-теоретичний та ідейний рівень викладання основ наук;

•успішність, навчальні досягнення учнів (основні позитивні момен­ти, недоліки);

•робота з метою підвищення науково-методичного рівня, самоосвіти вчителів, організація методичної роботи;

•робота педагогічної ради школи, учнівських організацій, ради школи;

•які проблеми не розв'язані й чому (визначаються основні проблеми, над вирішенням яких працюватиме школа в поточному навчально­му році, вказується проблемна тема для поглибленої роботи над нею педагогічного колективу).

2. Діяльність педколективу зі створення умов для реалізації Закону України «Про загальну середню освіту». Йдеться про облік дітей у мікрорайоні школи, які не мають повної середньої освіти, охоплення їх навчанням, створення груп продовженого дня, налагодження гарячого харчування, навчання вдома хворих дітей, організацію індивідуального навчання, роботу зі школярами, які мають значні прогалини в знаннях, зв'язок з дитячими садками в мікрорайоні школи тощо.

3. Організація навчально-пізнавальної діяльності учнів. Цей розділ є про­відним, і в ньому слід висвітлити першочергові завдання з поліпшен­ня якості навчання, виховання учнів, виконання навчальних програм з усіх предметів, підвищення науково-теоретичного рівня викладання, впровадження інноваційних технологій, удосконалення методів на­вчально-виховної роботи, тематичного й поурочного планування з усіх навчальних предметів, створення умов для індивідуалізації та диферен­ціації навчання, розвитку здібностей і творчого мислення учнів. Особ­ливу увагу слід звернути на ті навчальні предмети, для яких у поточ­ному навчальному році введено нові навчальні плани чи підручники. Приділяється увага організації вивчення та роз'яснення учням Декла­рації про суверенітет України, Закону «Про мову», Законів України «Про освіту», «Про загальну середню освіту», основних положень Конституції України, практичній реалізації завдань, які випливають з Національної доктрини розвитку освіти України в XXI столітті. При­діляється увага раціональному використанню варіативної частини на­вчального плану роботи школи.

4.Становлення й розвиток виховної системи. У розділі слід передбачит створення найсприятливіших умов для організації позакласної та поза шкільної роботи з розширення та поглиблення знань учнів, створення факультативів, предметних гуртків, проведення предметних тижнів, предметних олімпіад, організацію учнівського лекторію з історії й культури українського народу, вивчення краєзнавчого матеріалу, національної символіки, естетичного, морального, екологічного виховання. Планується робота з формування в учнів громадянської позиції відповідальності за власні вчинки, долю суспільства й людства, з по­передження правопорушень серед школярів.

Передбачається організація спортивно-масових змагань, проведення виставок творчих робіт учнів тощо. Йдеться про екологічне виховання, залучення учнів до охорони природи, проведення свят врожаю, тижнів саду, днів птахів, свят квітів та ін.

Планується створення належних умов для організації уроків праці в молодших класах, налагодження роботи для навчання учнів 5—9 класів у кабінеті домоводства, майстернях з обробки деревини, металу, вивчення початкових елементів електротехніки, народних ремесел, організації само­обслуговування. Має бути передбачено створення виробничих бригад, організація навчальної практики, робота технічних гуртків і гуртків сільськогосподарського профілю, проведення оглядів досягнень учнів у пра­ці. Йдеться про участь трудових колективів у навчанні й вихованні учнів, спільну роботу школи, шефських підприємств і навчально-виробничого комбінату, заходи з профорієнтації, організації профконсультацій і профвідбору як передумови здійснення профільного навчання у старшій школі.

5. Науково-теоретична, методична робота з кадрами. Розділ передбачає заходи з підвищення кваліфікації, курсової підготовки й перепідготов­ки вчителів, аналіз здобутків і проблем розбудови української націо­нальної школи. Планується розподіл педагогічного навантаження між учителями, призначення класних керівників, завідуючих навчальними кабінетами, майстернями, керівників гуртків, відповідальних за ту­ристсько-краєзнавчу роботу, екологічне виховання тощо, робота шкіль­ної методичної служби, надання допомоги молодим учителям, орга­нізація самоосвіти вчителів, їхня атестація, вивчення й упровадження досягнень психолого-педагогічної науки, передового педагогічного до­свіду, творчі звіти кращих учителів, вивчення з учителями психолого-педагогічних проблем, організація семінарів щодо технічних засобів навчання, комп'ютеризації та інформатизації навчального процесу тощо.

6. Охорона та зміцнення здоров'я учнів. Заходи безпеки, охорони праці, санітарно-профілактичні та оздоровчі заходи. Розділ передбачає пла­нування вивчення правил дорожнього руху, пожежної безпеки, проти­радіаційних заходів, поведінки на воді, дорогах, вивчення курсів «Валеологія» й «Охорона життя та здоров'я». Планується також за­безпечення санітарно-гігієнічного режиму в шкільних приміщеннях, організація медичного обслуговування учнів і профілактична робота з метою запобігання захворюванням, дотримання техніки безпеки в шкільних майстернях, на навчально-дослідних ділянках, на спортив­ному майданчику, в навчальних кабінетах. Не слід забувати про статеве виховання старшокласників. Звертається увага на роботу із запобіган­ня травматизму учнів 10—11 класів у процесі виробничого навчання.

7. Співдружність сім'ї, школи, громадськості, позашкільних установ з ме­тою розвитку особистості учнів. У розділі планується пропаганда серед батьків Законів «Про освіту», «Про загальну середню освіту», «Про мови в Україні», Положення про загальноосвітній навчальний заклад, Статуту школи. Планується робота загальних зборів (конференції), ра­ди школи. Засідання ради школи, до складу якої обираються представ­ники від педагогічного колективу, учнів II—III ступенів навчання, бать­ків і громадськості, повинні проводитися не менше чотирьох разів на навчальний рік. За рішенням загальних зборів (конференцій) у школі можуть створюватися піклувальна рада й загальношкільний батьківсь­кий комітет. При плануванні роботи ради школи, піклувальної ради слід керуватися Положенням про піклувальну раду загальноосвітнього навчального закладу та Примірним положенням про раду загально­освітнього навчального закладу (див. Інформаційний збірник Міні­стерства освіти і науки України.— К., 2001.— № 8).

8.Організація контролю за діяльністю учасників навчально-виховного про­цесу. У розділі плануються питання, які розглядатиме педагогічна рада школи, визначаються заходи контролю за основними напрямами діяль­ності школи: якість навчальних досягнень учнів, засвоєння ними основ наук; стан викладання й виконання вимог навчальних програм, ведення класних журналів, учнівських зошитів, щоденників; стан методичної роботи й підвищення кваліфікації педагогічних працівників; організація позакласної виховної роботи, дослідження рівня вихова­ності учнів, вивчення системи роботи класних керівників, організа­ція шкільного самоврядування; діяльність груп продовженого дня, стан трудового виховання та профорієнтація, наступність у навчально-виховній роботі: дитячий садок — школа; виконання Статуту школи; реалізація рішень педагогічної ради школи; заходи щодо проведення тематичної атестації школярів, оцінюван ня їх навчальних досягнень по закінченню навчальних семестрів навчального року, підготовка та проведення державної атестації школярів.

9. Фінансово-господарська діяльність. Зміцнення матеріально-технічної бази школи. Розділ передбачає створення нових навчальних кабінетів і поповнення існуючих необхідними навчально-наочними посібника­ми, організацію виготовлення саморобних навчальних посібників, придбання комп'ютерної техніки, технічних засобів навчання, попов­нення бібліотечного фонду, придбання меблів, спецодягу, надання школою додаткових платних послуг, виробництво продукції у шкіль­них майстернях, кооперативах тощо.

Наведена структурна схема є орієнтовною. Школи набули чималого досвіду планування роботи на рік, і багато з них виробили власні схеми структури плану. Звичайно, план починається з текстового вступу. Створення річного плану може йти шляхом поєднання текстових пла­нів з планами-графіками й різними формами сіткового планування. Пе­ревагою графічних планів є наочність, лаконічність, аналітична побудова, яка дає можливість бачити зв'язки різних ланок навчально-виховного про­цесу. Це зумовлює зручність використання плану в повсякденній роботі.

Поточне планування визначає програму діяльності окремих підрозділів і виконавців на певні терміни упродовж навчального року. Передбачає складання:

1) розкладу уроків, шкільних гуртків, спортивних секцій;

2) календарних та поурочних планів учителів, планів виховної роботи класних керівників, вихователів груп подовженого дня;

3) планів роботи методичних об'єднань, інших форм методичної роботи, які працюють на базі школи;

4) плану роботи шкільної бібліотеки;

5) плану роботи батьківського комітету;

6) плану-календаря навчально-виховного процесу, в якому зазначаються загальношкільні заходи.

План-календар роботи школи згідно з існуючим Положенням може складатися на місяць, навчальну чверть чи семестр. На нашу думку, най­більш оптимальним є складання плану на навчальну чверть.

План-календар є спільним витвором адміністрації, профспілкової та учнівської організації школи. Він є також чинником координації роботи шкільних організацій та позашкільних закладів. Складання плану-календаря роботи школи сприяє раціональній організації діяльності педаго­гічного та учнівського колективів.

У плані-календарі точно визначаються дати проведення засідань педа­гогічних рад, профспілкових зборів, нарад при директорі, методичних за­ходів, занять предметних гуртків, гуртків художньої самодіяльності, спор­тивних секцій, відзначення знаменних дат, проведення засідань ради школи, загальношкільної конференції, батьківських зборів, засідань учнів­ських організацій, туристсько-краєзнавчої, екологічної, спортивно-масо­вої роботи тощо.

План-календар може складатися за формою:

Календарне планування навчального матеріалу здійснюється безпосередньо в програмах. На основі календарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру і форми яких визначають самостійно.

Поурочний план є робочим документом учителя і може бути складений у вигляді конспекту, тез, таблиці тощо. В ньому відображають мету, завдання і головні положення змісту уроку, його етапи й відповідні їм методи і прийоми організації навчальної діяльності учнів. Багато вчителів мають розгорнуті конспекти або тематичні розробки уроків, складені в попередні роки, можуть з дозволу директора школи користуватися ними як поурочним планом, вносячи за необхідності доповнення й корективи.

4 Планування роботи керівників, класних керівників та навчально-виховної роботи педагогів

Тижневе планування — одна з найвідповідальніших і найскладніших обов'язкових ділянок роботи керівників школи. У руках досвідченого керівника індивідуальний план є не лише засобом, інструментом організації особистої праці, але й рушійною силою педагогічного й учнівського колективів. Важливою умовою успішного планування особистої праці є дотримання чіткої цільової настанови тижня, підпорядкування всього комплексу тиж­невих заходів основній меті та завданням педагогічного процесу на даний відрізок часу.

Зразки аналітичного підходу до праці впродовж дня й тижня можна знайти в практиці відомих керівників шкіл. Одна з праць В. О. Сухомлин-ського так і називається: «Тиждень директора школи». Форма тижневого плану роботи може бути довільною.

При складанні плану роботи на тиждень варто враховувати закономір­ності навчально-виховного процесу, зокрема його циклічність, і пристосо­вувати до цього свої дії. Якщо роботу в школі організовано правильно, основні керівні функції виконуються циклічно. Визначаються основні види робіт, які слід виконувати щоденно: перевірка готовності до занять, відвіду­вання уроків відповідно до плану внутрішньошкільного контролю, пере­вірка виконання розпоряджень керівних органів; щотижня: індивідуальні бесіди з учителями, класними керівниками з виконання планів роботи; ін­дивідуальні бесіди з класними колективами (вибірково), окремими учня­ми; перевірка роботи шкільної їдальні; перевірка планів роботи учителів; бесіди з питань самоосвіти вчителів; робота з технічним персоналом шко­ли; контроль за роботою гуртків різного профілю; перевірка виконання працівниками школи правил техніки безпеки; робота з учнівським акти­вом; робота з базовими підприємствами, батьківським комітетом тощо; щомісяця: перевірка класних журналів, зошитів і щоденників учнів; стану навчальних кабінетів (оформлення, використання засобів наочності тощо); організація харчування дітей; проведення предметних тижнів; щочверті: проведення засідань педагогічних рад, здійснення контролю за роботою мето­дичних об'єднань учителів; за веденням тематичного обліку навчальних досягнень учнів, за станом позакласного читання учнів, вибіркове від­відування загальношкільних учнівських заходів тощо; щосеместру. підбиття підсумків навчально-виховної роботи за семестр, відвідування бать­ківських зборів. Щороку проводиться набір учнів у перші, десяті класи, організовуються Свята першого та останнього дзвоників, традиційні шкіль­ні заходи, державна атестація школярів, навчальна практика тощо.

Згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 240 «кален­дарне планування навчального матеріалу здійснюється вчителем безпосе­редньо в навчальних програмах». Лише з викладання предметів, програми котрих не передбачають погодинного поділу навчального матеріалу, вчителеві доводиться складати календарний план. Його форма може бути такою:

Деякі вчителі практикують тематичне планування — розробку декіль­кох уроків наперед — з теми або підтеми. Хоча цей вид планування не є обов'язковим, проте він може стати в нагоді саме молодим учителям та вчителям малокомплектних шкіл, котрим доводиться нерідко викладати по два-три навчальних предмети. Адже продумування вчителем наперед структури викладання теми або підтеми дає можливість у найкращому варіанті структурувати навчальний матеріал, виділяти блоки ідей, добирати -краще співвідношення типів уроків, формувати опорні знання, реалізувати принципи оптимального навантаження тощо. До того ж, у такому підході можна знайти певний резерв економії часу та праці.

Календарно-тематичний план можна складати за такою формою:

На основі календарних (календарно-тематичних) планів учителі розробляють поурочні плани, структура й форма яких визначається ними самостійно.

Поурочні плани можна складати у вигляді конспекту, тез, таблиць, схем тощо. Форма має бути зручною насамперед для самого педагога. Єдиної, придатної на всі випадки форми поурочного плану та його деталізації запропонувати не можна, її немає і бути не може, як не буває однакових уроків. У поурочному плані об'єктивно виправданими елементами є дата, номер уроку, тема, мета (освітня, виховна, розвиваюча), обладнання уроку, номери вправ, параграфів, які передбачається опрацювати на уроці та задати учням додому. В ньому відображається макро- й мікроструктури уроку: основні питання змісту навчального матеріалу, форми, методи й прийоми його опрацювання, навчальні засоби та інші компоненти навчального процесу, які істотно впливають на досягнення мети уроку.

Останнім часом частина вчителів успішно використовує схему поурочного плану, рекомендовану В. О. Онищуком, в основу якої покладено розроблену ним структуру планів уроків, класифікованих за основною дактичною (навчальною, розвиваючою) метою уроків. Запропонована й обґрунтована автором схема поурочного плану не викликає заперечене у вчителів, однак вона, як і будь-яка інша, не може бути визнана за оптимальну для всього навчально-виховного процесу сучасної школи [7].

Шкільна практика підтверджує доцільність нового підходу до поурочного планування в тій частині, що досвідчені вчителі з дозволу шкільне адміністрації можуть користуватися поурочними планами, складеними в попередні роки (за умовою, що використовуються незмінні навчальні програми та підручники), вносячи в разі потреби відповідні доповнення й корективи.

Останнім часом все більшого поширення набувають так звані нестандартні уроки, зокрема міжпредметні, інтегровані уроки, уроки з комп'ю­терним забезпеченням тощо.

Планування роботи класного керівника. Розбудова незалежної держави ставить нові вимоги до виховної функ­ції школи. Тому плануванню роботи класного керівника слід приділяти належну увагу, поклавши в основу Положення про класного керівника навчального закладу системи загальної середньої освіти [8]. Складається план на чверть або на семестр у формі, визначеній адміністрацією на­вчального закладу. Можна запропонувати таку форму плану класного керівника:

При плануванні роботи класним керівником мають бути враховані умови роботи школи, її оточення, традиції, контингент батьків, особли­вості класного колективу (кількість учнів у класі, їх нахили, здібності, умо­ви життя тощо).

Орієнтовна схема плану роботи класного керівника може мати такий вигляд:

1. Вступ:

•психолого-педагогічна характеристика класного колективу;

•підсумки роботи минулого навчального року й завдання на новий навчальний рік (бажано врахувати результати діагностування та пе­дагогічного консиліуму, особливо якщо класний керівник працює в цьому класі перший рік).

2. Організаційні питання: розподіл доручень між учнями; робота з класним активом; участь у роботі дитячих організацій.

3. Виховна робота в контексті національного й громадянського виховання:

•виховання національної культури, поваги до народних традицій, звичаїв, національних цінностей українського народу та інших народів і націй;

•виховання поваги до Конституції України, державних символів Ук­раїни, почуття власної гідності, свідомого ставлення до обов'язків прав і свобод людини, відповідальності перед законом за свої дії;

•формування особистості учня, його наукового світогляду, розвитку його здібностей і обдарувань;

•суспільно корисна пізнавальна праця;

•трудове, економічне, естетичне, екологічне виховання;

•профорієнтаційна (з орієнтацією на місцеві виробництва), спортив­но-оздоровча, туристично-краєзнавча робота;

•формування свідомого ставлення до свого здоров'я та здоров'я ін­ших громадян, формування засад здорового способу життя.

4. Індивідуальна робота з учнями:

•виховання свідомого ставлення до навчання;

•робота з учнями, схильними до правопорушень;

•робота з обдарованими дітьми, розвиток їх творчих здібностей;

•робота з попередження дитячого травматизму.

5. Робота з учителями, які працюють у класі:

•формування єдиних вимог до учнів;

•виховання культури розумової праці;

•організація позакласної роботи з навчальних предметів;

•організація позакласного читання.

6. Робота з батьками:

•тематика класних батьківських зборів;

•організація психолого-педагогічної освіти батьків;

•робота з класним батьківським комітетом;

•індивідуальна робота з батьками;

•зв'язок з підприємствами, де працюють батьки учнів.

Список використаної літератури

1. Балабанова Л. Управління персоналом: Навчальний посібник/ Людмила Балабанова, Олена Сардак,; Мін-во освіти і науки України, ДонДУЕТ ім. М. Туган-Барановського. - К.: Професіонал, 2006. - 511 с.

2. Колпаков В. Управление развитием персонала: учбовий посібник/ Виктор Колпаков,; Межрегиональная академия управления персоналом. - К: МАУП, 2006. - 709 с.

3. Крушельницька О. Управління персоналом: Навчальний посібник/ Ольга Крушельницька, Дмитро Мельничук,. - 2-е вид., перероб. й доп.. - К.: Кондор, 2005. – 304 с.

4. Менеджмент персонала: функции и методы: Учеб. пособие/ Моск. авиац. ин-т им. С. Орджоникидзе; [Э. С. Минаев и др.]. - М.: Изд-во МАИ, 1999. - 253 с.

5. Менеджмент персоналу: Навчальний посібник/ В. М. Данюк, В. М Петюх, С. О. Цимбалюк та ін.; За заг. ред. В. М. Данюка, В. М. Петюха; М-во освіти і науки України, КНЕУ. - К.: КНЕУ, 2005. - 398 с.

6. Мистецтво управління персоналом / Ред. Н. Черепухіна (гол.) та ін., Уклад.: Людмила Савицька, Віктор Тарнавський та ін., Пер. з рос.: Людмила Метелюк та ін.. - К.: Вид-во Олексія Капусти. – 2002. Кн. 1: Таланти і лідери. - 2002. - 299 с.

7. Мурашко М. Менеджмент персоналу: Навчально-практичний посібник/ Микола Мурашко,. - 2-ге вид., стереотип.. - К.: Знання, 2006. - 311 с.

8. Савченко В. Управління розвитком персоналу: Навчальний посібник/ Василь Савченко,; М-во освіти і науки України, Київський нац. економ. ун-т. - К.: КНЕУ, 2002. - 351 с.

9. Скібіцька Л. І. Менеджмент: Навчальний посібник для вищих навч. закладів/ Л. І. Скібіцька, О. М. Скібіцький; Мін-во освіти і науки України. - К.: Центр навчальної літератури, 2007. – 415 с.

10. Управління персоналом: Навчальний посібник/ Микола Виноградський, Світлана Беляєва, Алла Виноградська, Олена Шканова,; М-во освіти і науки України, Київ. економ. ін-т менеджм. ("Екомен"). - К.: Центр навчальної літератури, 2006. - 500 с.

11. Хміль Ф. Управління персоналом: Підручник/ Федір Хміль,. - К.: Академвидав, 2006. - 487 с.

12. Шегда А. Менеджмент: Учебник/ Анатолий Шегда,. - 3-е изд., испр. и доп.. - К.: Знання, 2006. - 645 с.