Прогнозування розвитку шкідників

Найвідоміші фактори, від яких залежать швидкість розвитку і розмноження комах, є світло, тепло, волога і наявність якісного корму. З метою спрощення прогнозування шкідників сльськогосподарських культур залежно від тривалості розвитку однієї генерації, багаторічного циклу, динаміки чисельності, рухливості їх об’єднали у п’ять груп. Для прогнозування ступеня загрози від будь-якого шкідника використовують переважно результати систематичних спостережень за їх розвитком та осінніх обстежень усіх стадій.

Для прогнозування ступеня загрози шкідників I групи проводять обстеження стацій, найхарактерніших для їх розвитку. Так, дротяники, сірий та великий люцерновий довгоносики більше нагромаджуються на багаторічних травах, особливо при тривалому їх використанні. За таких умов створюється загроза для наступної культури (озимої пшениці), а ще більша для просапних (цукрові буряки., соняшник, кукурудза, овочеві), перед попередником яких є багаторічні бобові трави.

Деякі види коваликів, сірий та чорний бурякові довгоносики розвиваються на коренепаросткових бур’янах (осот рожевий, березка польова, пирій повзучий та ін.). Ступінь загрози від цих шкідників можна коригувати, враховуючи характер засміченості полів сівозміни цими бур’янами.

Прогнозування ступеня загрози шкідників II групи здійснюють переважно за результатами осінніх обстежень. Так, для звичайного бурякового довгоносика визначають заселеність ним бурякових полів (коефіцієнт заселеності Кз = 0,01·а·в, де а – площа, заселена довгоносиком, %; в – середня щільність шкідника, особин на 1м². Ці показники порівнюють з минулорічними та позаминулорічними, визначають чисельність і оцінюють стан популяції (кількість жуків, лялечок та личинок, %).

Для прогнозування шкідників цієї групи найбільш доступні математичні моделі з використанням показників температури та зволоження вегетаційного періоду.

При прогнозуванні ступеня загрози шкідників III групи враховують як чисельність, умови розвитку першої та другої генерацій, так і стаціальний розподіл. Так, якщо мишоподібні шкідники поширені восени, крім багаторічних трав, на посівах озимих зернових культур, це свідчить про те, що популяція здатна розмножуватися у наступному році з підвищеною інтенсивністю, якщо перезимівля відбудеться добре. Заселення тільки багаторічних трав шкідниками свідчить про обмежені можливості популяції в наступному році.

Прогнозування ступеня загрози шкідників IV групи. До цієї групи належать шкідники з різким коливанням чисельності з певною періодичністю спалахів розмноження і міграційними властивостями на далекі відстані.

Прогнозування ступеня загрози шкідників V групи (полівольтинні види). Це шкідники, які за вегетаційний період можуть розвиватися у 2–12 генераціях. Ступінь загрози їх за показниками чисельності у місцях зимівлі визначити дуже важко, оскільки їх розмноження і шкодочинність залежать від погодних умов вегетаційного періоду. Так, чисельність і шкодочинність кореневої бурякової попелиці, тетраніхових кліщів прямо залежать від суми ефективних температур і обернено – від зволоженості вегетаційного періоду.

Таблиця 1. Типи коливань чисельності та принципи складання прогнозів появи шкідників сільськогосподарських культур