Друга закономірність у розмірних ознаках кистей рук: поняття «кореляційної решітки».

2.Закономірність. Середні поперечні розміри кисті пов’язані з довжиною лінійної залежності у=кх+в, де к-коефіцієнт регресії.

Для чоловіків: Ок=0,55Дт+102; Ок=0,57Дт+90.

Ок=142,2+0,092L3; Ок=116,9+0,99L3.

(Шк=0,41Ок; Шпальців=0,22Шк; Дл=0,96Дт; Д1=0,28Дл; Т1=0,07Ок.)

Третя та четверта закономірності в параметрах кистей рук: коефіцієнти розташування характерних анатомічних точок кистей залежно від її довжини. 3.Закономірність. Середні розміри по довжині пов’язані з флексорною і тильною довжиною кисті прямо пропорціональною залежністю виду y=kx, де к-коефіцієнт пропорційності. Довжина кисті з тильної сторони Дт=0,955. Флексорна довжина пальців: 1-0,285, 2-0,350, 3-0,425, 4-0,380, 5-0,290. 4.Закономірність. Всі поперечні розміри пов’язані з шириною і обхватом пропорційною залежністю. Ширина кисті Шк=0,41. Товщина на рівні між пальцевої точки пальців: т1=0,08, т3=0,09.

Обхвати на рівні між пальцевої точки пальців: О1=0,30; О2=0,31; О3=0,31; О4=0,30; О5=0,30.

 

3) Типологія стоп: вихідні закономірності.

Використовуючи закон нормального розподілу розмірних ознак, стопи можна розбити на групи, середні розміри яких в кожній групі будуть типовими для населення даного району, та встановити кількісне відношення груп.

Вихідним матеріалом для виділення типорозмірів та додаткових типів стоп є їх розподіл по двум ознакам, тобто кореляційні решітки.

Розміри стоп, встановлені по рівнянню регресії, називають середньотиповими. Серед них є стопи з середньою довжиною Мд даного колективу та з середніми поперечними розмірами: обхватами Мо, шириною Мш, висотою Мв. Стопи, які мають ці розміри, наз середньо середніми. По закону нормального розподілу таких стоп в колективі буде найбільша кількість. Розміри середньо середньої стопи є вихідними для побудови середнього розміру колодок та вз в серії.

Средньотипові стопи більше або менше по розмірам, ніж середньо середні. Перш за все їх розрізняють по довжині. Довжина стопи суміжного типорозміру залежить від системи нумерації вз.

В метричній системі нумерації суміжні типорозміри вз відрізняються по довжині на 5 мм. З цього виходить, що стопи, які відрізняються по довжині від середньо середніх на +/-2,5 мм, не будуть типовими, однако вз, виготовлене для типової стопи, буде для лиць з такими розмірами зручна.

Так як розміри вз та колодок округлюють(260;265;270), то за середньо середній розмір також приймають не фактичний(отриманний при обмірах), наприклад Мд=264мм, а найблищий до нього округленний-260мм.

Зі збільшенням довжини середньо типової стопи будуть змінюватись і її поперечні розміри. Визначити ці розміри можно також по рівнянню регресії. По рівнянню регресії можно, наприклад, бачити, що при зміні довжини середньо типової стопи на 10мм обхват її в плюснефаланговому зчленуванню буде змінюватись на 6мм. Отже, при зміні довжини на 5мм обхват зміниться на 3мм. Знаючи коефіцієнти регресії для інших ознак, встановлюють розміри середньо типових стоп по всім розрізам.

Але крім середньосередніх та середньотипових стоп, є ще стопи тієї ж довжини, але з поперечними розмірами, які значно відрізняються від середніх. Тому необхідно виділити стопи додаткових типів по поперечним розмірам.

Для визначення інтервала між додатковими типами вводять поняття»інтервал байдужості» S-проміжок, внутрі якого різниця між розмірами взуття не відчувається споживачем.Інтервал байдужості визначається тільки експериментально.

При розрахунку кількості стоп додаткових типів виходять із закону нормального розподілу їх обхвату. При цьому приміняють не розмах коливання всієе суми G а

,характеризуючу розмах коливання кожного типорозміру

G-середньоквадратичне відхилення за довжиною

- середньоквадратичне відхилення за обхватом

r-коеф кореляції

По даним відомо

Група населення	G
Чоловіки	11,9	9,3
Жінки	10,5	8,7
Діти від 8 до 15
Хлопці	10,6	8,9
Дівчата	10,4	7,4
Діти від 3 до 7
Хлопці	8,4	6,2
дівчата	7,9	6,2

У дітей молодшого віку відхилення обхватов від середнього менше ніж у дорослих.

4) Виділення (групування) кистей рук: вихідні закономірності: поняття середньотипових, середньо-середніх та кистей додаткових типів.

Для максимального задоволення населення рукавицями необхідно, щоб весь різновид кистей був представлен оптимальним для промисловості та населення кількістю типорозмірів. Рукавиці вироблені в відповідності з розмірами цих типів повинні задовольнити більшість людей. Система типів кистей буде складати їх розмірну типологію.

Для створення розмірної типології кистей з усіх антропометричних ознак слід обрати такі, які найкращим образом визначають форму кисті.

Кількість типів в першу чергу залежить від числа ведучих ознак, які мають бути оптимальними, так як кожна нова ознака збільшує число розмірних варіантів.

Щоб ведучі ознаки в кращому ступені визначали типову кисть, вони мають задовольняти певним основним вимогам:мати найбільшу або близьку до найбільшої абсолютну величину; розташовуватись в різних плоскостях, тобто повинні різнобічно характеризувати кисть; кожна ведуча ознака повинна в найбільшому ступені бути пов’язана з ін ознаками.

Такими ознаками є найбільш крупні, такі як обхват Ок кисті на рівні головки п’ятої п’ясної кістки, довжина кисті Дт тильна(або долонна) та флексорна довжина третього пальця l3.

Для правильного групування та встановлення стандартних типорозмірів кистей важливо визначити інтервал байдужості по кожній ознаці, так від його величини залежить кількість типорозмірів кистей. Інтервал визнач експертним шляхом.

Інтервал байдужості для обхвата кисті несиметричне і приймається 5мм та до одного типорозміру будуть відноситись кисті з певними відхиленнями Ок-2мм<Ок<Ок+3мм.

Знаючи, що розмах зміни ознаки = 4 G та для обхвата кисті GОк=9мм, можна встановити необхідну кількість типорозмірів(крім середнього)

nOk=4G-SOk/SOk=36-5/5=6.2=6

тобто крім середнього має бути три більших та три менших типорозміри: особо вузький,вузький2,вузький1,широкий1,широкий2,та особо широкий.

Інтервал байдужості для третього пальця =5мм.

Довжина 3-го пальця хар-зує додатковий тип кисті по довжині. Зміна цієї ознаки визнач сігмою

При G=6

Як показано в работі Фарнеєвої розмах зміни другої ознаки можна обмежитись +/-1 .

Тоді кількість додаткових типів по кожному типорозміру:

nl3=2 -Sl3/Sl3=2*5-5/5=1

Отже, для кожного типорозміру можна обмежитись двома додатковими типами кистей: довгим та коротким.

Так як розподіл кистей по сочітанню двух розмірних ознак підпорядковується закону двухмірного нормального розподілу, максимальна кількість людей в любому географ районі має кисті, які відносяться до середнього типорозміру, а мінімальна – до особо вузькому та особо широкому типорозміру. Крім цього, розмах зміни другої ознаки при сер значенні першого Ок більше (R=88-63=25мм), чим при мінімальному(R=73-63=10мм) та максимальному(R=88-73=15мм) значення Ок. Тому для середнього типорозміру необхідно виділити три додаткових типи: довгий, середній, короткий, а для особо вузького та особо широкого обмежитись одним додатковим типом.

 

5) Межа відчуття та інтервал байдужості: методи визначення.

Для визначення інтервала між додатковими типами вводять поняття»інтервал байдужості» S -проміжок, внутрі якого різниця між розмірами взуття не відчувається споживачем.Інтервал байдужості визначається тільки експериментально.

Для лиць зі стопами певної довжини та з поперечними розмірами, які знаходяться в інтервалі байдужості, взуття, виготовлене для середньотипового розміру стопи цього інтервала, буде досить зручною.

Дослідження стиснення стопи лентою показує що зменшення її охвата на 4-5 мм складає приблизно ¼ частина зменшення обхвата, при якому зявляються больові відчуття.

Практика показала, що збільшення або зменшення обхвата на 3-5мм не викликає неприємного відчуття для споживача. Відомо також, що надів одну або дві пари шкарпеток, споживач вільно використовує одну й ту саму пару вз. А це говорить про те, що збільшення обхвата на 2-4мм, яке дає надягання других шкарпеток, хоча і відчувається людиною, але повністю допустимо. В ГОСТ 3927 прийнят інтервал між суміжними повнотами повсякденного вз 8мм, модельного вз-6мм.

У метричній системі нумерації інтервал байдужості = за довжиною 5мм, за обхватом 3-4мм.

 

6) Основні параметри колодки по довжині, ширині та обхвату: вихідні дані та формули для розрахунку Д_сліду, Ш_сліду, та О_{колодки}.

Основні параметри колодки:

-Дсл-довжина сліду

-Ш0,18 ширина в п’ятковій частині

-Ш0,68 ширина в пучках

-Оп обхват в пучках

-О0,5 обхват прямого зєму

Довжина сліду колодки

Дсл=Дст+ Р-S

Р1-функціональний припуск на зміну при русі(10мм)

Р2-приріст стопи у дітей за пів року(5мм)

Р3-припуск на моду

S=0.02Дст+0,05Вк

Дсл.колодки=0,0015 -0,04Вк+Дст+0,45

Обхват колодки

Ок=

Ширина сліду колодки Шсл в різних перерізах знах по співвідношу

Шсл=Шст+

Ш1-припуск на роз пластування стопи при опорі, мм

Ш2-припуск на утворення грані в колодці, мм

tв-товщина мат-ів

K-коефіцієнт упре совки

Формула для перетворення поперечних параметрів стопи у відповідні параметри колодки

Ок=

q-допустиме зменшення обхвату стопи при стиску її взуттям, мм

О1-зміна обхвату стопи при русі,мм

О2-величина приросту обхвата стопи у дітей за півріччя, мм

1,14-величина деформації мат-ла із шкір великої рогатої худоби в процесі носіння

7) Проектування сліду колодки: вихідні контури; сумарний припуск у носковій частині та зсув устілки в п’ятковій – формули для їх розрахунків та фактори, які їх визначають; особливості проектування сліду для різних типів взуття.

Вихідні контури-контур відбитка, контур стопи.

Інші показники визнач за рівнянням Зибіна

P=AN+BW+C
A-коефіцієнт приросту по довжині для суміжних розмірів

В-коефіцієнт приросту по повноті для суміжних розмірів
C-вільний коеф залеж від висоти каблука
N-розмір
W-повнота

Довжина сліду колодки

Дсл=Дст+ Р-S

Р1-функціональний припуск на зміну при русі(10мм)

Р2-приріст стопи у дітей за пів року(5мм)

Р3-припуск на моду

S=0.02Дст+0,05Вк

Дсл.колодки=0,0015 -0,04Вк+Дст+0,45

Відкладаємо вісь стопи-через середину п’ятки та мід 1 та 2 пальцями. Перпендикулярно осі відкладаємо відстані: Sп-зсув п’ятки;0,07;0,18-центр п’ятки;0,5-прямий зєм;0,62-зовн пучок; 0,68; 0,73-внутр пучок;0,8-кінець 5-го пальця; 0,9-цетр 1-го пальця; Дст(1,0); Р-сума припусків.

Згідно ГОСТу 3927 основними широтними показниками є Ш0,18-ширина в середині п’ятки;Ш0,68-ширина в пучках.

Широтні параметри сліду колодки визная множенням Ш на відповідні коефіцієнти з табл.., які залежать від виду взуття, висоти каблука та ін.)

0,45-0,55 множимо на Ш0,18 а всі інші показники на Ш0,68.

Для робочого вз найблище до контуру стопи при побудові сліду.

Для модельного вз дозволяється засікати в пучках на 1-2мм контур відбитку, тобто максимально до контуру відбитку.

Для повсякденного вз посередині.

Для дітей носкова частина проектується найширшою, у зв’язку з постіним ростом дитини.

 

8) Рівняння Зибіна Ю.П. для визначення різних параметрів колодок; фактори, які їх визначають.

Параметри побудови величини радіусів кривизни, координати точок спряжень контурів поперечно-вертикальних перерізів визнач залежно від розміру і повноти колодки за рівнянням

P=AN+BW+C
A-коефіцієнт приросту по довжині для суміжних розмірів

В-коефіцієнт приросту по повноті для суміжних розмірів
C-вільний коеф залеж від висоти каблука
N-розмір
W-повнота

Основні параметри колодки:

-Дсл-довжина сліду

-Ш0,18 ширина в п’ятковій частині

-Ш0,68 ширина в пучках

-Оп обхват в пучках

-О0,5 обхват прямого зєму
За характерними ознаками поеречно-вертикальні перерізи поділ на 4 групи

1-пяткова частина 0,07Д;0,18Д;0,3Д

2-перерізи геленкової частини 0,4Д;0,5Д

3-пучкова частина 0,62Д;0,68Д;0,73Д

4-носкова частина 0,8Д;0,9Д

Основні розміри по ширині сліду колодки: Ш0,18;Ш0,5;Ш0,68

Ш0,18=0,15N+1W+18.5

Ш0,50 =0.15N+1W+16.5

Ш0,68 =0.15N+1W+29

Для визначення повноти колодки

W=0,25Оп-0,15Дст-16,5

Довжина сліду колодки

Дсл=Дст+ Р-S

Р1-функціональний припуск на зміну при русі(10мм)

Р2-приріст стопи у дітей за пів року(5мм)

Р3-припуск на моду

S=0.02Дст+0,05Вк

Дсл.колодки=0,0015 -0,04Вк+Дст+0,45

Обхват колодки

Ок=

Ширина сліду колодки Шсл в різних перерізах знах по співвідношу

Шсл=Шст+

Ш1-припуск на роз пластування стопи при опорі, мм

Ш2-припуск на утворення грані в колодці, мм

tв-товщина мат-ів

K-коефіцієнт упре совки

Формула для перетворення поперечних параметрів стопи у відповідні параметри колодки

Ок=

q-допустиме зменшення обхвату стопи при стиску її взуттям, мм

О1-зміна обхвату стопи при русі,мм

О2-величина приросту обхвата стопи у дітей за півріччя, мм

1,14-величина деформації мат-ла із шкір великої рогатої худоби в процесі носіння

9),10) Розмірно-повнотний асортимент взуття: теоретичне підґрунтя, вихідні дані, етапи та методи розрахунків (їх переваги та недоліки).

В умовах массового виробництва взуття важливо не тільки виготовляти взуття, по формі та розмірам відповідаючи стопам, але і випускати певну кількість кожного типорозміру, тобто в розмірно-повнотному асортименті, необхіднім для даного району.

Загальні відомості про розмірно-повнотний асортимент:

Асортимент-підбір товарів по різним видам, найменуванням та призначенню.

Асортимент взуття(ростовка) буває:

-виробничий-сума торгових розмірних асортиментів, за якими комплектується взуття для різних районів.

-для дітей-розраховується для дитячого населення кількох суміжних вікових груп

-повнотний-кількісне співвідношення вз різних повнот(у %) для цієї групи населення

-розмірний-кількісне співвідношення вз різних розмірів(у%)для цієї групи населення(ростовка)

-розмірно-повнотний(РПА)

-торговий-розмірний асортимент, розрахований на 100 пар.

Вихідна інформація для розрахунку РПА:

-вихідний номер вз-розмір вз, що відповідає середній довжині стопи для цієї групи населення

-середньоарифметичне значення розмірної ознаки: за довжиною,за обхватом.

-середньоквадратичне відхилення(розмах коливань розмірів стоп): за довжиноюG,за обхватом.

Групування стоп-вирізнення груп, середні розміри стоп у кожній з яких будуть типовими для цього колективу.

Нормоване відхилення-відхилення значення розмірної ознаки від його середньоарифметичного значення.

Розмах коливань розмірної ознаки від його середньоарифметичного значення:великий=11,малий=9,середній=10.

Стопи:додаткових типів, середньо-середні,середньо типові.

Методи розрахунку РПА:

-за таблицями типових розмірних асортиментів(розрахунковий)

-за допомогою ПК(метод КНУТД)

-за номограмами Ігнатієва В.М.