Філософія життя Ф.Ніцше: основні ідеї та поняття.

Філософія життя - філос. напрямок, який склався в другій половині 19 ст. у Німеччині та Франції, визначними представниками якого вважаються

Ф. Ніцше,В.Дільтей, Г. Зіммель, А. Бергсон та інші.

На противагу класичному раціоналізму, філософія життя в центр філософської проблематики поставила феномен життя. Філософія життя репрезентує життя як сутність людського світу і людського існування. Життя розглядається як феномен людського існування, який недоступний раціональному осмисленню, бо є ірраціональним за сутністю. Завданням філософії життя було осмислення буття людини "в плині життєвого потоку" методологічними засобами філософії, а не науки.

Ф.Ніцше(основні ідеї та поняття):

- світ являє собою нескінченне становлення,яке не має сенсу і мети. Тому світ пізнати неможливо,істина-недосяжна.

-світ - досягнення боротьби між волями,які боряться за владу

-час є нескінченним,тому все буде повторюватись(вічне повернення)

-мета філософії:допомогти людині пристосуватися до світу

і дати можливість максимально себе реалізувати

-види волей:воля до життя,несвідома воля,воля окремої людини,воля до влади

-вчення про надлюдину(людина є те,що треба в собі подолати,щоб народилася надлюдина.Подолання починається з переоцінки дійсності,які існують у сучасному суспільстві.)

-християнство-релігія слабких,рабів.пропонує заміну христ цінностей(потворним і слабким треба допомогти померти)

-люди:еліта(меншість),маса юрби(більшість)

36. Політика політичні режими

Отже, поняття "політичний режим" висвітлює процесуальні аспекти інститутів політичної системи, взаємодію суб'єктів політичного процесу у структурі політичної системи; способи й механізми розподілу влади у політичному просторі; характер відносин між політико-владними і політико-невладними суб'єктами, а також між політичними і неполітичними інститутами.

Сутність політичного режиму визначається тим, що у державі є пріоритетним — права держави чи права особистості; якою мірою держава визнає, гарантує, обмежує чи фальсифікує права, передбачені Загальною декларацією прав людини та різноманітними міжнародними конвенціями, що стосуються механізму реалізації сукупності політичних, громадянських, соціально-економічних і соціально-культуНаступною істотною ознакою політичного режиму є розподіл влади між вищими державними органами — главою держави, урядом, парламентом, вищими судовими інстанціями. Важливе значення тут має обсяг прерогатив тієї чи іншої гілки влади, а також чіткість правових меж компетенції між ними. Скажімо, великий обсяг повноважень президентської влади призводить до авторитаризму, а законодавчої — до охлократичної олігархії. Якщо допускати дуалізм виконавчої влади, то при різних рівнях розвитку суспільства він може мати різні наслідки. В перехідному суспільстві дуалізм виконавчої влади послаблює її ефективність, призводить до розпорошення повноважень між президентськими й урядовими структурами, а у високорозвинених суспільствах цей феномен послаблює концентрацію владних повноважень, забезпечує баланс перерозподілу владних повноважень між главою держави та урядом залежно від партійного представництва.рних прав; чи порушує держава права людини (мотиви, форми, масштаби порушення). Громадянське суспільство - це таке суспільство, де головною дійовою особою є людина - особистість - суб'єкт, що володіє економічної та політичної свободою. Ступінь свободи людини безпосередньо пов'язана із закріпленими в Конституції його правами та свободами і комплексом конституційно-правових гарантій, які дозволяють йому реально захищати свої права і свободи. В умовах громадянського суспільства зживає себе уявлення про людину як "гвинтик" державного механізму.

Громадянське суспільство - це вільне демократичне правове суспільство, орієнтоване на особистість, що забезпечує свободу творчої (підприємницької і ін) діяльності, що створює можливість реалізації прав людини і громадянина 6.

У дослідженнях з цієї проблеми розглядаються не тільки ознаки громадянського суспільства, але і його принципи. До їх числа відносять:

пріоритет прав людини в її взаєминах із суспільством і державою;

свободу людини в економічній, особистої і духовного життя;

ідеологічне різноманіття, політичний плюралізм і багатопартійність;

відкритість громадянського суспільства і його залученість у світове співтовариство та ін