Виправні роботи як вид адміністративного стягнення

Виправні роботи — вид адміністративного стягнення, який полягає у праці правопорушника за місцем роботи з певними відрахуваннями у дохід держави. Виправні роботи, як і у випадку з аналогічним видом кримінального покарання, полягають у праці правопорушника за місцем постійної роботи. Як вид адміністративного стягнення є не дуже поширеним. При цьому в дохід держави відраховується певна сума, яка складає до двадцяти відсотків зарплати. Застосовуються на строк до двох місяців.

Виправні роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею), який і визначає термін та розмір стягнень у дохід держави. Строк виправних робіт обчислюється у днях та місяцях. Про застосування цього виду адміністративного стягнення складається постанова, яка надсилається до органу з питань виконання покарань протягом наступного дня після винесення. Не призначаються вагітним жінкам, інвалідам I та II груп.

Відбування

Правопорушник працює за своїм місцем роботи, а з його заробітної плати власник установи чи організації, де правопорушник працює, провадить відрахування в дохід держави.

Відбування виправних робіт обчислюється часом, протягом якого порушник працював, а з якого заробітної плати проводились відрахування. При цьому кількість відпрацьованих днів має бути не меншою за кількість робочих днів, які припадають на календарний строк стягнення. В цей строк зараховується, коли через хворобу, вагітність і пологи чи з інших поважних причин він не працював, але йому відповідно до закону нараховувалася заробітна плата. Якщо ж хвороба викликана сп'янінням, її час до строку не зараховується.

Контроль за виконанням стягнення здійснює кримінально-виконавча інспекція. Вона приводить постанову суду про застосування виправних робіт до виконання протягом десяти днів з моменту отримання. Після цього вона викликає порушника і роз'яснює йому порядок та умови виконання стягнення, а також наслідки ухилення; і надсилає на підприємство, де працює порушник, копію постанови суду та повідомлення про відрахування частини заробітної плати та її перерахування в дохід держави. З наступного дня після отримання зазначених документів починаються відрахування, які здійснюються з усієї суми заробітку (без виключення з неї податків та інших платежів).

Щонайменше один раз протягом строку виконання стягнення кримінально-виконавча інспекція проводить контрольну перевірку за місцем роботи порушника.

В разі виявлення обставин, які унеможливлюють виконання постанови суду, інспекція вносить до суду подання щодо вирішення питань, пов'язаних з виконанням постанови.

Обов'язками власника організації, установи чи підприємства є:

· правильне і своєчасне провадження відрахувань із зарплати порушника;

· його трудове виховання;

· повідомлення відповідним органам про ухилення порушника від відбування стягнення.

Протягом терміну відбування стягнення правопорушник не має право звільнитися за власним бажанням без дозволу органів, що призначили стягнення, йому не може бути надано чергову відпустку; час відбування виправних робіт не зараховується до загального трудового стажу та до стажу, необхідного для отримання щорічних пільг.

В разі відбуття призначеного судом стягнення (за наявності розрахункових відомостей про час, який було включено у строк стягнення, заробіток та відрахування з нього; при цьому затримка перерахування цих сум не є перешкодою), скасуванням постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення, наявності підстав, що унеможливлюють виконання виправних робіт, смерті порушника або заміни невідбутої частини штрафом або адміністративним арештом, що підтверджено відповідними документами, виконання стягнення у виді виправних робіт припиняється, а порушник знімається з обліку.

Наслідки ухилення

Якщо правопорушник ухиляється від відбування виправних робіт, застосованих за вчинення дрібного хуліганства (стаття 173 КУпАП), постановою судді невідбутий строк відбування виправних робіт може бути замінено штрафом від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або адміністративним арештом з розрахунку: один день арешту = три дні виправних робіт; але на термін, не більший за п'ятнадцять діб.

 

25. Громадські роботи як вид адміністративного

Громадські роботи полягають у виконанні особою, яка вчинила адміністративне правопорушення, у вільний від роботи чи навчання час безоплатних суспільно корисних робіт, вид яких визначають органи місцевого самоврядування.

Громадські роботи призначаються районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею) на строк від двадцяти до шістдесяти годин і відбуваються не більш як чотири години на день.

Громадські роботи не призначаються особам, визнаним інвалідами першої або другої групи, вагітним жінкам, жінкам, старше 55 років та чоловікам, старше 60 років.

 

26. Адміністративний арешт як вид адміністративного стягнення

Адміністративний арешт установлюється і застосовується лише у виняткових випадках за окремі види адміністративних правопорушень на строк до п'ятнадцяти діб. Адміністративний арешт призначається районним, районним у місті, міським чи міськрайонним судом (суддею).

Адміністративний арешт не може застосовуватись до вагітних жінок, жінок, що мають дітей віком до дванадцяти років, до осіб, які не досягли вісімнадцяти років, до інвалідів першої і другої груп.

Цей вид адміністративного стягнення призначається лише за правопорушення, які за ступенем суспільної небезпеки наближаються до злочинів. При цьому дане стягнення використовується лише в альтернативних санкціях, тобто можливе і його незастосування, навіть якщо він зазначений у санкції. Він може бути призначений за незаконні дії з наркотиками, дрібну крадіжку, порушення правил експлуатації транспортних засобів (повторне), залишення місця ДТП, керування транспортом у стані сп'яніння, порушення норм і стандартів щодо вулиць і доріг, дрібне хуліганство, вчинення насильства в сім'ї, розпивання алкогольних напоїв в заборонених законом місцях (повторне), злісна непокора працівнику міліції, порушення порядку проведення мирних акцій, злісна непокора розпорядженню від військовослужбовця Прикордонної служби України, порушення правил адм. нагляду, незаконне перетинання кордону.