СОТ та нові правила світової торгівлі

Дуже істотним кроком у напрямку формування системи глобального економічного регулювання стало завершення в 1994 р. Уругвайського раунду переговорів у рамках ГАТТ. Це привело до створення нової міжнародної структури – Світової організації торгівлі – яка вже сьогодні стала найбільш потужною міжнародною інституцією для регулювання міжнародних торговельних і тісно пов’язаних з нею інших форм міжнародних економічних відносин.

Цілі СОТ визначено в преамбулі Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:

· підвищення життєвого рівня;

· забезпечення повної зайнятості;

· постійне зростання доходів і ефективного попиту;

· розширення виробництва товарів і послуг та торгівлі ними;

· оптимальне використання світових ресурсів у відповідності з цілями сталого розвитку;

· захист і збереження навколишнього середовища;

· забезпечення для країн, що розвиваються і найменш розвинених країн такої участі в міжнародній торгівлі, яка б відповідала потребам їх економічного розвитку.

Функції СОТ визначені в статті III Марракеської Угоди про утворення СОТ. Основними з них є:

1. сприяння досягненню цілей Марракеської угоди, а також багатосторонніх торговельних угод

2. забезпечення основи для реалізації багатосторонніх торговельних угод з обмеженим колом учасників

3. форум для переговорів між членами СОТ в частині їх багатосторонніх торговельних відносин

4. створення основи для реалізації результатів таких переговорів;

5. реалізацією Домовленостей про правила і процедури врегулювання спорів між членами СОТ

6. реалізація Механізму перегляду торговельної політики

59. Вжиття заходів щодо зменшення або припинення втечі капіталу, «відпливу» робочої сили. Капітал Вкрай загрозливих масштабів сягнув вивіз за кордон українського капіталу, що набув масового некерованого характеру. За експертними оцінками щорічний експорт капіталу становить 3-5 млрд дол. США. Для припинення "втечі" капіталу з України доцільно: 1) створити комплексну і цілісну систему валютного контролю міжнародних розрахунків українських резидентів; 2) розробити нормативно-правову базу, покликану встановити режим регулювання вивозу українського капіталу. 3) Встановлення політичної стабільності, та стабільності макроекономічних показників 4) Повернення довері до банківської системі 5) Оптимізація оподаткування 6) Підвищення сили інституціональних механізмів захисту прав Робоча сила Зміни в економічному житті, що нині відбиваються під впливом глобалізації, підводять людство до якісно нових і незвичних умов ринкового господарства. Для зменшення відпливу робочої сили треба створити гарні умови для її існування в своїй країні, захистити працівника від інфляції, безробіття, корупції, злочинностіСтратегія соціальної політики ґрунтується на наступних головних компонентах: 1) контролі за виконанням бюджету; 2) створенні нових робочих місць і ринків праці; 3) регулюванні цих ринків; 4) послідовному проведенні реформ у життя.Міжнародні міграційні процеси потребують регулювання з боку держав, що беруть участь в обміні трудовими ресурсами. Контролю і регулюванню підлягають соціальний, віковий та професійний склад мігрантів, рівень в'їзду та виїзду іноземних трудящих..

60. Характеристика парадоксів Глобалізації. оскільки найбільш глобаліз сегментом світ ек є міжн фін ринок, цілком закономірно проводити аналіз його на предмет виявлення певних парадоксів, які дозвол виявити не тільки певні закономірності розв глоб процесів, але й певні недосконалості або бар’єри на шляху роз глоб процесів. І парадокс „домашнього заміщення” грунт на клас ідеі про те,що диверсифіков фін портфель призводить до більш вис очикув прибутків,аніж не диверсифік. Відповідно до класич підходів міжн приб по акціям можуть владіти вис ступеням кореляції. Це дозволяє уявити,що на внутр ринку існує певна межа скорочення ризику, яка може бути знач чином розширена шляхом виходу на міжн ринок. Дослідж кінця 20 ст показ, що всупереч клас інвест теорій про диверсифік фін портфель, більш інвесторів США, ВБ, Яп віддають перевагу внутр фін інструментам. Можл варіанти поясн парадоксу: - вваж, що чистих міжн потоків кап-лу переваж не акцій, а фін зобов*яз, - міжн фін потоки к-лу є тісно пов’яз з ТНК і віддзеркал їх виробн операц за кордоном. Саме за цією причиною ПІІ є в основн постійн за обсягом. – оцінки оптимат ін вест портфелю можуть бути вкрай неточними і відображу переважал саме внутр фін інструмент в їх структурі. Парадокс Філдстайна-Хоріока. Не обмеж функціонування міжн ринку капітал дозволяє внутр норми інвестицій відхилятися від норми нагромадж. Отже, нагромадж поза залежн від місця розташув повин бути ефективно використ по всьому ринку. Ін вест не обмеж тільки нац кордонами і нац нагромадж, оскіль джерелом ін вест ресурс повинен бути і міжн ринок капіт. Парадокс „низьк мобільності чист потоків капіт”. Показн мобільн чист пот капіт є динаміка сальдо рах поточн опер. Відпов до дослідж сер розміру чист потоків кап пром розв кр, який = віднош сальдо пот опер до номін ВВП складав 3-4%, що = такому ж пок на передодні 2 світ війни. Дефіцит цього рах означ нестачу внутр нагромадж, яка компенс притоком чист нагромадж з-за кордону. Подібна структ ПБ дозволяє розгул динаміку сальдо поточн опер в якості міжн мобільності капіт. Гол парадокс ринку тов і послуг, який є част глоб – це суперечність лібераліз і протекціонізму. Всупереч ідеї лібераліз світ тов ринків, яка реаліз під егідою СОТ досі зберіг значні бар’єри на шляху вільн руху тов маси. При чому, ці бар’єри ініціюються не кр 3-го світу, а розвин кр. В США зберіг вел кільк митн тариф на імпорт таких товарів.: -харч прод,-текстиль, - обяг, - ювелір прикраси, - залізн вагони. В Китаї прожовж блокада іноземн участі в ряді галузей нац ек. Загальні парадокси: Один із них полягає в тому, що ніколи ще в світі не вироблялося стільки продуктів харчування і ніколи вони ще не були такими дешевими. Водночас у світі голодують і систематично недоїдають понад 800 млн. людей. Досі вважалося, що голод є наслідком загальної бідності, але сьогодні спостерігається відносно новий феномен – збільшення кількості голодуючих на фоні зростаючого достатку. Наступний парадокс полягає в тому, що фермери в бідних країнах припиняють займатися сільським господарством. Причина – імпорт більш дешевого продовольства з країн, що субсидують його виробництво у себе. Це відбувається під натиском МВФ, який вимагає від бідних країн відкриття їхніх ринків.

61. Дієздатність держави. Антимонопольне законодавство.

Розглядаючи правовий статус держави як суб’єкта міжнародного права, зокрема економічного, важливо звернути увагу на таку категорію, як правосуб’єктність держави, що має два прояви: міжнародну правоздатність і міжнародну дієздатність. Міжнарод­на правоздатність держави — це її здатність мати права й обов’язки з міжнародного права, тобто здатність бути суб’єктом міжнародних правовідносин. Міжнародна дієздатність держави — це її здатність незалежно здійснювати свої суверенні права і нести обов’язки з міжнародного права. Як правило, ці прояви правосуб’єктності держави збігаються, але інколи виникають ситуації, коли держави як суб’єкти міжнародного права є правоздат­ними, проте внаслідок певних причин можуть бути повністю або частково недієздатними. Так, у роки Другої світової війни в умовах окупації окремих держав гітлерівською Німеччиною останні були правоздатними, а свою дієздатність реалізували обмежено — за допомогою урядів, які перебували в еміграції.

Виходячи з положень Конституції України, Декларації про державний суверенітет, законів «Про економічну самостійність України», «Про зовнішньоекономічну діяльність», «Про міжнародні договори України» та деяких інших Україна як держава є самостійним суб’єктом у здійсненні та регулюванні зовнішньоекономічних відносин. Вона укладає необхідні міжнародно-правові договори та угоди, бере участь у діяльності міжнародних економічних організацій. Використовуючи свої права у міжнародних економічних відносинах, вона намагається у належний спосіб виконувати взяті на себе відповідно до договорів та угод зобов’язання. Антимонопольне законодавство — сукупність законодавчих, урядових та інших нормативно-правових актів, які обмежують монополізацію виробництва, утворення монопольних структур і об’єднань (крім спеціально визначених державою). Воно сприяє свободі підприємництва, вільному і рівному для всіх праву вибору напряму виробничої чи торговельної діяльності, встановлення цін, одержання та розподілу прибутку. Найбільшої досконалості антимонопольне законодавство досягло у США (антитрестове), (з 1890 року — Закон Шермана). В Україні антимонопольне законодавство базується на таких законах:1)Про захист від недобросовісної конкуренції 2)Про захист економічної конкуренції. Антимонопольне законодавство передбачає такі заходи:1) організаційні — диференціація та оптимальні сполучення організаційно-економічних форм і розмірів підприємств; 2) економічні — сприяння розвиткові конкуренції, диверсифікації діяльності, вільного утворення цін; 3) економічне стимулювання та підтримка розвитку зовнішньоекономічної діяльності; 4) адміністративно-правові заходи для боротьби з монопольними посяганнями, організація антимонопольного державного контролю, контроль за справедливим роздержавленням майна, сприяння конкуренції; 5) недопущення зловживання монопольним становищем на ринку.

62. Геополітичний статус України. Геополітичне положення України на межі 2-х великих цивілізаційних просторів – європейського і євразійського було і є одним з визначальних факторів її історичної і політичної долі. Географічно Україна завжди була і залишається центральноєвропейською країною.Основними геополітичними пріоритетами України є: 1) виживання України як суверенної незалежної держави; 2) всебічна інтеграція до європейських і євроатлантичних політичних і соціальних структур, а також структур безпеки; 3) пріоритетна орієнтація на інтеграцію до ЄС. Поглиблення спеціального партнерства з НАТО; 4) укріплення стратегічного партнерства з США і зв’язків із країнами Західної Європи; 5) підтримка і розвиток рівноправних, взаємовигідних економічних, політичних і соціально-культурних відносин з Росією; 6) укріплення і консолідація особливих відносин із стратегічно важливими сусідами (Польщею, країнами Балтії, Туреччини, Грузією, Азербайджаном, країнами Середньої Азії); 7) цілеспрямована діяльність з формування “поясу стабільності” і регіональних структур безпеки від Балтійського і Чорного морів до Закавказзя і Середньої Азії; 8) активна участь у створенні європейських і євразійських “транспортних коридорів”; 9) активна кооперація з тими країнами, які вбачають в Україні надійного рівноправного партнера, вільного від гегемоністських амбіцій; 10) протидія неконтрольованому іноземному економічному проникненню і всебічний захист економічного суверенітету; 11) блокування поточних спроб односторонньої іноземної соціально-культурної і інформаційної експансії і домінування; 12) цілеспрямоване формування в масовій свідомості універсальних європейських і євроатлантичних цінностей і соціокультурних орієнтацій.До новітніх тенденцій зовнішньополітичного процесу України слід віднести: 1) Участь України у ЧЕС 2) Відносини України з Росією та іншими країнами СНД 3) Відносини України з Білоруссю та Туркменістаном, що ґрунтуються на збігу економічних інтересів 4) Взаємовигідна співпраця в рамках ГУАМ 5) Шлях України до ЄС 6) Відносини України та НАТО