Тема. Основні історичні етапи розвитку світової філософії

Час: 2 години

Навчальні питання:

1. Діалог філософських доктрин.

2. Еволюція релігійної філософії.

Тематика доповідей та повідомлень:

1. Відмінності античної філософії від філософії Давнього Сходу.

2. Передумови формування середньовічної релігійної філософії.

3. Характерні риси епохи Відродження і їх відображення у філософській думці того часу.

4. Філософія Нового часу як духовна квінтесенція буржуазної епохи.

5. Основні проблеми і характерні риси класичної німецької філософи.

6. Критичний перегляд принципів і традицій класичної філософії в сучасній філософії.

Література:

№ 1.1, с.4-41

№ 1.2, с. 31-166

№ 1.3, с. 47-205

№ 2.2

№ 2.3

№ 2.5

Методичні рекомендації курсантам щодо підготовки до семінару:

У першому питання слід розкрити відмінності античної філософії від філософії Давнього Сходу, у в формі порівняння повинні бути висвітлені такі основні положення: передумови виникнення філософії Стародавнього Світу. Зародження філософії в Стародавній Індії. Ведична література про людину, її походження та існування. Упанішади. Релігійно-філософські вчення (джайнізм та буддизм).

Зародження філософії у Стародавньому Китаї. Конфуцій про людину та її виховання. Даосизм про початки буття та ідеал мудреця, особливості філософствування.

Антична філософія, її своєрідність у порівнянні з філософією індії та Китаю. Вчення про буття. Людина як міра усіх речей (Протагор). Самопізнання та належне існування (Сократ). Людина як мікрокосм (Демокріт). Антропологічні мотиви філософії Платона.

Арістотель про взаємопризначеність душі та тіла. Стоїцизм, епікуреїзм, скептицизм та неоплатонізм.

Розкрити основні положення: особливості середньовічного суспільства. Розвиток християнства в Західній Європі. Апологетика, патристика, схоластика. Вчення Августина про природу та людину. Душа і тіло, концепція часу. Розум і воля. Проблема самосвідомості. Концепція історичного прогресу.

Номіналізм та реалізм. Вчення Фоми Аквінського про співвідношення віри та розуму, про єдність душі та тіла, про двоїстість істини, про співвідношення релігії та науки.

Проаналізувати гуманізм та проблема цілісної людської індивідуальності (Данте, Петрарка, Альберті). Реформація та її ідеї. Кузанський про людину як центр космічної ієрархії буття. Соціальні теорії (Т. Мор, Т. Кампанелла та ін.). Природознавчі досягнення М. Коперніка. Крах середньовічного уявлення про Землю як центр універсуму і людину як царя природи.

Формування нової парадигми філософствування епохи Нового Часу. Наукова революція XVII століття та проблема методу пізнання. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Філософські погляди Т. Гоббса, Р. Декарта, Б. Паскаля, Б. Спінози, В. Лейбніца. Проблема несвідомого. Д. Локк та його критика теорії вроджених ідей Декарта. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст. про людину як складну машину. Особливості механістичної методології у гуманітарних, природознавчих та військових науках.

Формування нової парадигми філософствування епохи Нового Часу. Наукова революція XVII століття та проблема методу пізнання. Натуралістична антропологія Фр. Бекона, розробка нової моделі науки, емпіричного методу і розкриття причин помилок у пізнанні. Філософські погляди Т. Гоббса, Р. Декарта, Б. Паскаля, Б. Спінози, В. Лейбніца. Проблема несвідомого. Д. Локк та його критика теорії вроджених ідей Декарта. Суб’єктивно-ідеалістичні теорії XVIII ст. про людину як складну машину. Особливості механістичної методології у гуманітарних, природознавчих та військових науках.

Німецька класична філософія. Місце німецької класичної філософії в історії філософської думки. «Коперніканський переворот» І. Канта. Людина як «громадянин двох світів». Природа і свобода. Діяльнісно-творча основа буття у філософії Й. Фіхте. Суб’єктивна діалектика. Філософія Ф. Шеллінга. Г. Гегель, його філософська система та метод. Гегель про закономірності становлення сутності людини. Тотожність буття та свідомості. Діалектика Гегеля. Антропологічний матеріалізм Л. Фейербаха. Людина як природна, чуттєво-тілесна істота. Чуттєвість та розум. Спілкування та існування людської сутності. Любов як основа спілкування. Універсальність людини. Л. Фейербах та криза класичної філософії.

Перегляд принципів та традицій класичної філософії. Становлення нової картини світу та філософії XX ст. Світ «через призму» відчуттів емпіріокритиків та ірраціоналізму, ідея безсвідомого та психоаналізу Ф. Ніцше, А. Бергсона, З.Фрейда.

У другому питанні проаналізувати еволюцію релігійної філософії у XX ст. Католицька філософія неотомізму Е. Жільсона, Ж. Мартена, Е. Корета, К. Ранера та ін. Тейярдизм – його основні положення. Панпсихізм тейярдизму. Теологія визволення: Г. Гутьєрес, Л. Бофф, К. Бофф, Х. Асман. Основні положення теології кризи.

План семінару