Отримання завдання (3-й тиждень семестру)

Вступ

Методична розробка призначена для використання у якості посібника у процесі виконання курсового проекту з дисципліни “Основи Інтернет” протягом 3 семестру для напряму 6.040302 “Інформатика”. Курсове проектування є однією з форм самостійної роботи студента і сприяє отриманню студентом практичних навичок застосування сучасних засобів Internet-технологій в практичній професійній діяльності, в науці, економіці та інших галузях, використання найбільш поширених послуг Інтернет.

 

1. Мета і задачі курсового проекту

Основною метою даного курсового проектування є закріплення знань, умінь і практичних навичок роботи з сучасними засобами створення Web-сторінок та Web-вузлів, мовою програмування HTML.

У процесі виконання курсового проекту студенти мають розробити алгоритм і скласти програму інформаційної системи певної предметної області, створити відповідний інтерфейс користувача для зручного користування інформаційною системою. Курсовий проект надає можливість на практиці засвоїти основні концепції проектування web-ресурсів.

Методичні вказівки містять порядок виконання та вимоги до оформлення курсового проекту, а також надають практичний зразок виконання практичної частини та оформлення пояснювальної записки до курсового проекту.

Основний напрямок тематики курсових проектів формується, розглядається та затверджується на засіданні кафедри. Студент може запропонувати власну тему з обґрунтуванням актуальності тематики, доцільності розроблення технічного завдання, яке затверджується керівником роботи.

Матеріал методичних вказівок має допомогти студентам краще засвоїти основні навички роботи з web-технологіями, що дозволить у подальшому полегшити вивчення курсу "Комп’ютерні мережі" тощо.

2. Послідовність виконання курсового проекту

Отримання завдання (3-й тиждень семестру)

Після вибору теми курсового проекту із переліку тем курсових проектів, затверджених на кафедрі студент заповнює відповідну заяву та отримує завдання, яке видає керівник курсового проекту у визначений термін на стандартному бланку (додаток А).

2.2.Дослідження поставленої задачі та узгодження графіка виконання курсового проекту (3-й тиждень семестру)

На консультації підписати бланк завдання у керівника, узгодити з ним розуміння завдання, перелік вимог до виконання, способи реалізації, а також скласти та узгодити графік виконання курсового проекту.

2.3. Аналіз завдання, постановка задачі, вивчення літератури (3-5-й тижні семестру)

На аналіз завдання, постановку задачі та вивчення літератури планується два тижні протягом яких слід ознайомитись з рекомендованою літературою та визначити методи розв'язку поставленої задачі.

У процесі постановки задачі слід:

a. для заданого виду web–ресурсу створити список майбутніх тематичних розділів сайту;

b. детально обміркувати усі гіперзв'язки між сторінками ресурсу;

c. схематично зобразити логічну структуру сайту;

d. розробити структуру директорій і піддиректорій, в яких будуть розміщуватися документи;

e. схематично зобразити фізичну структуру сайту;

f. прийняти рішення про створення головної сторінки сайту;

g. вибрати статичну або динамічну компоновку сайту;

h. обміркувати використання фреймів, таблиць тощо.

2.4. Реалізація web-сайту (6-9-й тижні семестру)

Процес реалізації поділяється на окремі етапи:

- розробка структури програми	6 – 7-й тижні семестру
- редагування програми	8 – 9-й тижні семестру

У процесі написання web-сайту:

a. для web–сторінки кожного виду (головна, стартова, інформаційна) визначити певний набір складових її стандартних елементів та їх розміщення у таблиці або фреймах:

· заголовок;

· текстове поле;

· меню вибору кодування кирилиці;

· елементи навігації;

· кнопки переходу з українськомовної на російськомовну та англомовну версію сайту;

· інформація про розробників сайту;

· рекламний банер;

· лічильник відвідувань;

· логотип компанії власника сайту тощо;

b. вибрати варіант розміщення елементів навігації:

· лівостороннє позиціювання;

· верхнє позиціювання;

· правостороннє позиціювання;

· змішана компоновка;

c. замалювати компоновку всіх Web-сторінок майбутнього сайту.

У процесі виконання цієї частини роботи студенти можуть скористатись текстами лекцій, лабораторним практикумом та методичними вказівками щодо роботи, розміщеними у відповідних модулях електронного курсу "Основи Інтернет" віртуально-тренінгової системи SITA.

Перевірка працездатності web-ресурсу відбувається шляхом багаторазового завантаження відповідної системи у різних режимах роботи.

2.5. Оформлення пояснювальної записки (9-11-й тижні семестру)

Пояснювальна записка до курсового проекту оформлюється згідно діючих норм оформлення документації.

2.6. Перевірка та захист курсового проекту (12-й тиждень семестру)

До захисту повинен бути представлений працюючий проект та пояснювальна записка до нього з відповідною рецензією. Захист курсового проекту відбувається у присутності комісії, склад якої затверджений на кафедрі. У процесі захисту студент має відповісти на питання стосовно проектування та оформлення представленого проекту

2.7. Критерії оцінювання курсового проекту

У процесі оцінки курсового проекту враховується обґрунтованість прийнятих рішень, оригінальність розроблених програмних продуктів, зручність інтерфейсу користувача, якість оформлення записки (грамотність, акуратність, повнота та наочність представлення результатів), систематичність роботи і підготовленість студента до захисту.

Зміст рецензії на курсовий проект наводиться у додатку Б.

Курсовий проект оцінюється у 100 балів: виконання web-сайту оцінюється у 60 балів, якість оформлення пояснювальної записки – 40 балів. Порушення термінів виконання курсового проекту з неповажних причин до 5 днів – мінус 20 балів, 6 днів і більше – мінус 40 балів. Курсовий проект, який відповідає вимогам оцінюється не менше ніж у 60 балів.

Критерій, параметри та шкала оцінювання знань студентів наведено у таблиці 1.

 

Таблиця 1 - Шкала нарахування підсумкових балів

Оцінка за системою ECTS	Оцінка за бальною шкалою, що використовується в ПУСКУ	Оцінка за національною шкалою	Якісні критерії оцінки знань
А	86-100	5 (відмінно)	Глибокі знання, можлива незначна кількість помилок
В С	79-85 71-78	4 (добре)	Міцні знання з можливими кількома помилками
D E	66-70 60-65	3 (задовільно)	Непогані знання, але є значна кількість недоліків
FX	35-59	2 (незадовільно) з можливістю повторного складання	Недостатні знання, слабо засвоєний матеріал, невміння самостійно викласти його зміст
F	0-34	2 (незадовільно) з обов’язковим повторним вивченням дисципліни	Невміння осмислити зміст теми і публічно чи письмово представити його

 

3. Вимоги до оформлення пояснювальної записки та вміст розділів

 

Пояснювальну записку виконують на аркушах білого паперу формату А4 з рамками (рис. 1-2) з полями (ліве не менше 20 мм, праве, верхнє і нижнє не менше 10 мм). Номери сторінок проставляють у рамках.

Обов’язковими частинами для курсової роботи є:

· титульний аркуш;

· зміст;

· індивідуальне завдання на курсовий проект;

· перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів;

· вступ;

· теоретична частина;

· практична частина;

· висновки;

· список використаної літератури;

· додатки.

Структурні частини пояснювальної записки починають з нового аркуша і не нумерують.

Заголовки першого рівня (ЗМІСТ; ПЕРЕЛІК умовних позначень, символів, одиниць та термінів; вступ; Теоретична частина; практична частина; ВИСНОВКИ; література; додатки) та заголовки розділів основної частини записують симетрично тексту великими літерами на відстані 10 мм від попереднього та наступного тексту. Заголовки підрозділів записують з абзацу малими буквами. Точку в конці заголовків не ставлять. Розмір шрифту 14. Весь текст, а також заголовки, виконується одним шрифтом. Перенос слів в заголовках, підкреслення, виділення заголовків напівжирним шрифтом і курсивом не допускається.

Тексти програм у додатках можна наводити шрифтом меншого розміру.

Титульний аркуш повинен бути встановленого зразку, що наведений в додатку В та містити назву міністерства, вузу, факультету, кафедри і тему курсового проекту.

На титульному аркуші розписуються сам студент та керівник проекту. Поряд з підписами вказуються прізвища осіб з перерахуванням вчених ступенів та звань. Титульний аркуш не нумерується як розділ, не вноситься до змісту і не нумерується як сторінка.

Зміст (додаток Г) характеризує структуру курсового проекту. Як розділ зміст не нумерується. Зміст повинен містити назви всіх розділів, підрозділів, пунктів та підпунктів, що є в курсовому проекті, а також перелік додатків. Усі назви повинні бути записані таким же чином, як вони сформульовані у проекті. Визначення сторінок обов’язкове.

Зміст розташовують на аркушах із великим кутовим штампом (рис. 1).

 

				Група № залікової книжки КП
	П. І. Б.	Підпис	Дата
Розробив	Прізвище, ініціали			Тема курсового проекту	Стадія	Аркуш	Аркушів
Керівник	Прізвище, ініціали			КП
				ПУЕТ Кафедра ЕК
Н. контр.	Прізвище, ініціали
Зав. каф.	Прізвище, ініціали

Рис. 1. Вигляд великого кутового штампу

 

Текстовий матеріал оформляється (додаток Д) на аркушах формату А4 (210´297 мм) з малим кутовим штампом (рис. 2). За необхідності допускається використання аркушів формату А3 (297´420 мм).

 

Рис. 2. Вигляд малого кутового штампу

Індивідуальне завдання на курсовий проект видається керівником. Індивідуальне завдання засвідчується підписом керівника проекту. Завдання не нумерується як розділ.

Перелік умовних позначень, символів, одиниць та термінів складається за необхідністю. У переліку розміщують специфічні, маловживані, такі, що допускаються у технічній літературі скорочення та нові символи тощо, що не розшифровуються у формулах. У перелік не включаються умовні позначення, символи, що повторюються у тексті менше трьох разів; їх розшифровують у тексті при першому згадуванні. Перелік розміщують у вигляді стовпця – ліворуч, у алфавітному порядку наводять скорочення, символи, а праворуч – детальну їх розшифровку та одиниці виміру.

Вступ розташовують після переліку умовних позначень, символів, одиниць скорочень і термінів (якщо він є), починаючи з нової сторінки. У вступі розкривають сутність і стан наукової задачі та її значущість, підстави та вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

Далі подають загальну характеристику роботи у рекомендованій нижче послідовності.

Обґрунтовують актуальність та доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, особливо на користь України шляхом аналізу та порівняння з відомими розв'язками наукової задачі.

Коротко викладають зв'язок вибраного напрямку досліджень з планами організації, де виконана робота, а також з галузевими та (або) державними планами та програмами.

Формулюють мету роботи і задачі, які необхідно вирішити для досягнення поставленої мети.

Об'єкт дослідження - це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обране для вивчення.

Предмет дослідження міститься в межах об'єкта. Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження.

Подають перелік використаних методів дослідження (засобів) для досягнення поставленої в роботі мети. Перераховувати їх треба не відірвано від змісту роботи, а коротко та змістовно визначаючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Подають коротку анотацію нових наукових положень (рішень), запропонованих автором особисто, якщо вони є. Необхідно показати відмінність одержаних результатів від відомих раніше, описати ступінь новизни (вперше одержано, удосконалено, дістало подальший розвиток).

Відзначаючи практичну цінність одержаних результатів, необхідно подати інформацію щодо ступеня готовності до використання або масштабів використання. Необхідно дати короткі відомості щодо впровадження результатів досліджень із зазначенням назв організацій, в яких здійснена реалізація, форм реалізації та реквізитів відповідних документів. Він розкриває сутність і стан наукової проблеми та її значимість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.

У вступі треба коротко відобразити оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми, обґрунтування вибраної теми та необхідності проведення досліджень, відмічаючи: практично розв'язані задачі; прогалини знань, що існують у даній галузі; провідних вчених і фахівців даної галузі; актуальність та новизну теми, взаємозв'язок з іншими роботами. Необхідно також дати коротку характеристику розділів роботи.

Результати дослідження, виконаного у співавторстві, подаються кожним із співавторів у вигляді окремої роботи з обов'язковим посиланням на роботи співавторів.

В основній частині наводиться постановка задачі, послідовність та результати її розв'язку. Заголовок "Основна частина" не записується.

Постановка задачі має містити детальний опис функцій об'єкта, що розробляється, кількісні та якісні показники його функціонування, форми представлення результатів, можуть також наводитись додаткові вимоги (наприклад, до захисту інформації тощо).

За постановкою задачі розміщують теоретичну частину, форми взаємодії з іншими об'єктами тощо.

У теоретичній частині наводиться огляд поставленої задачі з урахуванням останніх концепцій у галузі створення програмних засобів. На основі проведеного аналізу визначаються основні шляхи розв'язку задачі, проводиться їх аналіз і вибирається оптимальний з них. Рекомендований обсяг розділу - 5 - 10 сторінок.

Практична частина є основною частиною пояснювальної записки за обсягом та змістом і містить виклад результатів роботи: опис середовища розробки, схеми і описи алгоритмів, інтерфейси користувача, інструкції користувача, опис застосування програми, тексти програм та їх описів, методику та результати тестування.

Креслення та схеми оформлюють у відповідності до вимог стандартів Єдиної системи конструкторської документації (ЄСКД), програмні документи – у відповідності з вимогами Єдиної системи програмної документації (ЕСПД).

Детальні схеми, креслення і повні тексти програм рекомендовано виносити у додатки.

Розділи основної частини пояснювальної записки розбивають на підрозділи і пункти. Пункти за необхідністю можуть бути розбитими на підпункти.

Розділи повинні мати порядкову нумерацію в межах всієї основної частини, підрозділи – у межах розділу, а підпункти у межах кожного пункту. Наприкінці номерів розділів, підрозділів, пунктів і підпунктів ставлять крапку

У випадку невеликого об'єму пояснювальної записки новий розділ припускається розміщувати на тому ж аркуші, де закінчився попередній.

Всі матеріали, що ілюструють пояснювальну записку (рисунки, креслення, схеми, діаграми, графіки) повинні мати назву рисунків. Рисунки виконують на аркушах пояснювальної записки та позначають словом "Рис." і нумерують в межах розділу арабськими цифрами, наприклад, "Рис.2.1" (перший рисунок другого розділу) або в межах всього документа. Рисунки розташовують після першого посилання на них у тексті. Посилання наводять з вказуванням порядкового номера рисунка, наприклад, "(див. рис. 1.2).

Цифровий матеріал та інші структуровані дані оформлюють у вигляді таблиці. Якщо таблиць більше однієї, то їх нумерують арабськими цифрами – у межах розділу або всього документу, наприклад, "Таблиця 2.1" (друга таблиця першого розділу). Номер розміщують у правому верхньому куті над таблицею. Якщо таблиця не розміщується на одному аркуші допускається її поділ на частини.

Таблиці можуть мати заголовки. Заголовки починають з великих літер і розміщують над таблицею. Діагональний поділ шапки таблиці не допускається.

В заключній частині формулюються основні висновки щодо досягнутих результатів проектування. Висновки пишуться на 1 - 2 сторінки і як розділ не нумеруються.

В літературі наводиться перелік джерел, на які були посилання в тексті. Список повинен формуватися в порядку посилань за текстом і містити бібліографічні відомості офіційно виданих паперових джерел (книжок, статей, посібників). Приклад оформлення літератури наведено у додатку Е. Внутрішні документи підприємств та Інтернет – адреси розміщують після основного переліку з відповідними заголовками. Як розділ література не нумерується.

Додаток необхідно починати з нової сторінки. У додатках міститься матеріал, який:

- є необхідним для повноти роботи, але включення його до основної частини роботи може змінити логічне та впорядковане уявлення про роботу;

- не може бути послідовно розміщений в основній частині роботи через великий обсяг або способи відтворення;

- може бути вилучений для широкого кола читачів, але є необхідним для фахівців.

У додаток, при необхідності, можна включити допоміжний матеріал, наприклад:

- проміжні математичні доведення, формули, рівняння та розрахунки;

- таблиці додаткових цифрових даних;

- протоколи і акти випробувань, впровадження;

- опис нових програм, які використовувались при проведенні експериментів та розрахунків;

- інструкції, методики, опис алгоритмів і програм реалізації на комп'ютерах створених методів;

- текст розроблених програм;

- ілюстрації допоміжного характеру;

- додатковий перелік джерел, на які не було посилань у роботі, але які можуть викликати інтерес.

Додатки слід оформлювати як продовження роботи на його наступних сторінках, розташовуючи додатки в порядку появи посилань на них у тексті роботи. Кожний такий додаток повинен починатися з нової сторінки. Додатки повинні мати спільну з рештою звіту наскрізну нумерацію сторінок.

Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично відносно тексту сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої повинно бути надруковане слово "Додаток" і велика літера, що позначає додаток. Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Ґ, Є, З, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад: "Додаток А", "Додаток Б" тощо. Текст додатка за необхідності можна розділити на підрозділи, пункти та підпункти, які слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатку. У цьому разі перед кожним номером ставлять позначення додатку (літеру) і крапку, наприклад: "А.2" (другий розділ додатку А), "Г3.1" (підрозділ 3.1 додатку Г) тощо.

Ілюстрації, таблиці, формули та рівняння, розміщені у тексті додатку, слід нумерувати арабськими цифрами у межах кожного додатка, наприклад: "Рисунок Г.2" − другий рисунок додатку Г; "Таблиця А.2" – друга таблиця додатку А, "формула (А.1)" − перша формула додатку А. В посиланнях у тексті додатку на ілюстрації, таблиці, формули, рівняння рекомендується писати: "... на рисунку А.2...", "... у таблиці А.1...", "... за формулою (А.3)...". Переліки, примітки у тексті додатку оформлюють і нумерують як і в основній частині.

Джерела, що цитують тільки у додатках, повинні розглядатись незалежно від тих, які цитують в основній частині роботи, і повинні бути перелічені наприкінці кожного додатку в переліку посилань (Список використаної літератури). Форма цитування, правила складання переліку посилань повинні бути аналогічними прийнятим в основній частині роботи.

Орієнтований обсяг пояснювальної записки – не менше 25 аркушів друкованого тексту формату А4.

З детальними вимогами щодо оформлення пояснювальної записки можна ознайомитись у відповідному розділі електронного курсу "Основи Інтернет" віртуально - тренінгової системи SITA.

4. Основні вимоги до web-сайту

При створенні сайту необхідно дотримуватися наступних вимог.

Вимоги до сайтів

1. Основою для сайту можуть бути як будь-яка система керування контентом (CMS – content management system), так і самостійно створений сайт (з використанням HTML, PHP, MySQL та інших веб-технологій).

2. Обов’язковою умовою є створення власного динамічного вмісту на сайті (для розширення функціоналу сайту або реалізації математичних функцій – за вибором керівника), з використанням серверної мови програмування (PHP або будь-якої іншої). У випадку використання CMS додатковою задачею може бути створення власного плагіну для сайту.

3. У разі використання будь-яких сторонніх розробок необхідно вказувати всі джерела використання.

4. Всі розділи та сторінки сайту повинні бути виконані в одному оформленні (шаблоні), виключенням можуть бути лише окремі функціональні блоки, наприклад форум.

5. Всі сторінки сайту повинні бути супроводжені зрозумілим меню для зручної навігації по сайту.

6. Обов’язковою умовою є наявність на сайті форми зворотного зв’язку.

7. Необхідним є дотримання основних вимог сучасних веб-серверів для можливості подальшого розміщення розроблених сайтів в мережі Інтернет та їх оптимального відображення:

· всі імена файлів повинні складатися з маленьких літер латинського алфавіту та (або) цифр, без пропусків. Дозволяється використання знаків підкреслювання;

· файли графічних зображень повинні мати роздільну здатність не більше, ніж 2048 на 1536 пікселів (більший розмір тільки у виключних випадках) для повноформатних зображень; та не більше ніж 640 на 480 пікселів для ескізів на сайті. Допустимі формати файлів – JPG, PNG, GIF, використання формату BMP не дозволяється;

· у випадку необхідності використання аудіо- та (або) відео- інформації максимально оптимізувати розмір файлів. Для аудіо – допустимий формат MP3, для відео – FLV, WMV. В обох випадках доцільно використовувати Flash програвачі для відтворення інформації.

8. Обов’язковим є вказівка на сайті інформації: автор, назва університету, назва кафедри, прізвище керівника, прізвище консультанта з практичної частини, в рамках якої роботи виконувався сайт, рік виконання, адреси сайтів університету та кафедри, e-mail.

 

Заборонено:

· Використання платних систем керування контентом, скриптів, шаблонів сайтів тощо (в тому числі так званих “nulled” версій).

· Використання веб-сервісів, призначених для створення сайтів з використанням закритих систем керування контентом (ucoz.ru та інших).

 

При створенні сайту обов’язковою умовою є:

1. перевірка коректності відображення інформації в різних браузерах, наприклад, Microsoft Internet Ехрlоrеr, Netscape Navigator, Opera, Ariadna тощо;
2. всі сторінки web-сайту та інтегровані в них елементи повинні бути мінімальними за обсягом;
3. web-сторінка повинна мати елементи навігації по всім розділам сайту;
4. застосування одного дизайнерського стилю для всього сайту;
5. імена файлів повинні бути “смисловими”;
6. не використовувати на одній Web-сторінці більше 3 різних шрифтів;
7. не використовувати на одній Web-сторінці більше 3 різних кольорів;
8. використовувати тільки коректні кольорові схеми;

Приклад послідовності розробки web-сторінки

• постановка задачі;

• створення переліку тематичних розділів;

• розробка логічної та фізичної структури сайту (додатки Ж-И);

• підготовка ескізу дизайну, компоновки сайту, таблиці, фреймів (додаток К);

• підготовка текстового матеріалу (.txt);

• підготовка графічних матеріалів;

– намалювати в векторному редакторі потрібні графічні елементи (CorelDraw);

– експорт векторних малюнків в растровий формат;

– оптимізація малюнків;

• створення шаблонів web-сторінок;

• зборка та налагодження;

• перевірка ідентичності відображення web-сторінок з різними параметрами екрану та в різних браузерах.

 

5. Перелік рекомендованої літератури

1. Глушков С.В., Ломотько Д.В. Работа в сети Internet. - «ФОЛИО» - Москва «АСТ», 2000. – 345 с.

2. Арнольд К., Гослинг Д., Холмс Д. Язык программирования Java. – М.: Из­дательский дом «Вильямс», 2001. – 624 с.

3. Водолазский В., Семериков В. Энциклопедия Perl. – СПб.: Питер, 2002. – 576 с.

4. Глушков С.В. Программирование на Java 2: Учебный курс. – Харьков:Фолио; М.: ООО ”Издательство АСТ”, 2001. – 536 с.

5. Информатика: Базовый курс / Под ред. С. В. Симоновича. – СПб.: Питер, 2005. – 640 с.

6. Использование HTML 4.0: пер. с англ. – 3-е изд. / Л. Питерсон, С. Шальворс, Дж. Корнелиус и др. – К.: Издательский дом «Вильямс», 1998. - 536 с.

7. Макарова М.В., Карнаухова Г.В., Запара С.В. Інформатика та комп’ютерна техніка: Навчальний посібник / За заг. ред. к.е.н., доц. М.В. Макарової. – Суми: ВТД “Університетська книга”, 2003. – 642 с.

8. Маргарет К., Левин С. Полное руководство по Internet. – М.: «Русская редакция», 2001. – 324 с.

9. Мельников В.В. Защита информации в компьютерных системах. – М.: «Финансы и статистика», 1997. – 364 с.

10. Омельченко Л.Н., Федоров А.Ф. Самоучитель Microsoft FrontPage 2002. – СПб.: БХВ-Петербург, 2001. – 576 с.

11. Питц-Моултис Н., Кирк Ч. XML. – СПб.: БХВ-Петербург, 2001. – 736 с.

12. Хабибуллин И.Ш. Самоучитель Java. – СПб.: БХВ-Петербург, 2002. – 548 с.

13. Хабибуллин И.Ш. Самоучитель XML. – СПб.: БХВ-Петербург, 2003. – 580 с.

14. Холмогоров В. Основы Web-мастерства. Учебный курс. – СПб.: Питер, 2002. – 352 с.

15. Хольцнер С. Dynamic HTML: руководство разработчика: Пер. с англ. – К.: Издательская группа BHV, 1999. – 400 с.

16. Шварц Л. Рэндал, Феникс Т. Изучаем Perl. 3-е издание. – СПб.: Пи­тер; К.: Издательская группа BHV, 2002. – 682 с.

17. sita.uccu.biz – навчально-тренінгова система Sita

 

Додаток А