Методичні вказівки до вивчення теми

Студенти мають пам’ятати, що парадигмою у широкому розумінні називається загальноприйнята в певному науковому суспільстві система поглядів, знань, свого роду картина світу. В даній темі розглядаються загальноприйняті методичні підходи до управління потенціалом за вартісними критеріями.

Оцінка вартості потенціалу підприємства – це упорядкований, цілеспрямований процес визначення в грошовому виразі вартості об’єкта з урахуванням потенційного і реального доходу, який має місце в певний проміжок часу за умов конкретного ринку.

Теоретико-методологічною базою оцінки ринкової вартості потенціалу підприємства є сукупність взаємопов'язаних принципів, в основу формування яких покладено багаторічний досвід зарубіжних експертів-оцінювачів і вітчизняна практика оцінювання майнових комплексів підприємств.

Загальноприйнята класифікація принципів оцінки виокремлює наступні їх групи:

1) принципи, які базуються на уявленнях користувача;

2) принципи, які пов'язані з ринковим середовищем;

3) принцип найкращого і найбільш ефективного використання.

До складу принципів, які базуються на уявленні користувача, включають: корисність, заміщення та очікування.

Принцип корисності базується на постулаті, що будь яке підприємство має вартість, якщо воно корисне потенційному власнику для реалізації певної економічної функції протягом даного періоду часу.

Принцип заміщення передбачає, що максимальна ринкова вартість підприємства визначається найменшою вартістю іншого підприємства з еквівалентною корисністю. Інакше кажучи, покупець не сплатить за підприємство суму більшу, ніж мінімальна ціна іншого об'єкта з адекватною корисністю.

Принцип очікування ґрунтується на тому, що вартість підприємства, що оцінюється, визначається розміром чистого доходу, який очікується покупцем від володіння ним з урахуванням можливого чистого доходу від його перепродажу.

До групи принципів, які пов'язані з ринковим середовищем, входять: залежність, відповідність, попит і пропонування, конкуренція, змінювання.

Залежність. Вартість потенціалу підприємства формується під впливом множини різноманітних факторів, серед яких особливу роль відіграє його місцезнаходження.

Відповідність. За інших однакових умов потенціал підприємства, яке найвищою мірою відповідає містобудівним, екологічним, ринковим та іншим стандартним нормам і загальноприйнятим тенденціям землекористування, має найбільш високу вартість.

Попит і пропозиція. Коли вони збалансовані, а потенціал підприємства використовується найбільш ефективним чином, ринкова ціна підприємства як правило відображує вартість його створення. Якщо на ринку існує надлишок пропозиції чи нестача попиту, то рівень цін на підприємства знижується.

Конкуренція. Сутність даного принципу полягає в тому, що ціни на об'єкти оцінювання складаються під впливом постійного суперництва між суб'єктами ринку, які прагнуть отримувати максимальні прибутки. Це вирівнює доходність інвестицій на різних сегментах конкурентного ринку і дає можливість об'єктивно визначити ринкову вартість підприємств. Принцип конкуренції також застерігає, що урахування надприбутків при оцінці підприємств-монополістів спотворює їх ринкову вартість.

Змінювання. Цей принцип передбачає при оцінці вартості потенціалу визначення фіксованої дати оцінки. Остання відображає стан об'єкта оцінки, що склалася на даний момент і зумовила саме таку його ринкову вартість.

Принцип найкращого і найбільш ефективного використання є синтезуючим принципом оцінки вартості потенціалу підприємства. З можливих варіантів використання потенціалу підприємства вибирається той, при якому найповніше реалізуються функціональні можливості всіх складових потенціалу і забезпечується від них максимальний результат.

Питання для самоперевірки

1. Що розуміється під парадигмою у загальному контексті і стосовно конкретного питання навчальної дисципліни?

2. В чому полягає суть процесу оцінки потенціалу підприємства?

3. Чому вартісна оцінка підприємства об’єктивно характеризує рівень розвитку його потенціалу?

4. Як можуть вплинути результати оцінки вартості підприємства на прийняття рішень щодо підвищення ефективності поточного управління?