Методичні вказівки до вивчення теми. Структура потенціалу не є статичною (незмінною) величиною і залежить як від динаміки внутрішнього, так і зовнішнього середовища підприємства

Структура потенціалу не є статичною (незмінною) величиною і залежить як від динаміки внутрішнього, так і зовнішнього середовища підприємства, в якому здійснюється його діяльність.

Студентам слід зробити акцент на засвоєнні двох основних підходів до структуризації потенціалу підприємства: блочно-модульної структуризації і функціональної структуризації.

Блочно-модульна структуризація потенціалу підприємства заснована на взаємодії трьох складових, які найбільш повно характеризують внутрішній стан підприємства: ресурсів, системи управління та діяльності персоналу.

В сукупності ресурсів виділяються такі складові: технічні ресурси, технологічні ресурси, кадрові ресурси, просторові ресурси, фінансові ресурси, інформаційні ресурси, ресурси організаційної структури системи управління.

В управлінському блоці розрізняють три підсистеми: планування, реалізація, контроль.

Особлива увага приділяється блоку діяльності персоналу,який містить три складові: аналітична діяльність персоналу, виробнича діяльність персоналу, комунікативна діяльність персоналу.

Залежно від специфіки підприємства в його внутрішній структурі виділяють наступні функціональні області: маркетинг, виробництво, кадри, менеджмент, фінанси, інформацію, наявність яких зумовлює необхідність функціональної структуризації потенціалу підприємства.

У рамках кожної функціональної області формується свій внутрішній потенціал (об'єктний і суб'єктний, про які вже йшлося раніше).

Графоаналітичний метод діагностики потенціалу підприємства («квадрат потенціалу») розроблений у 1998 р. російською дослідницею І.М.Рєпіною і нині вважається загальноприйнятим на пострадянському просторі.

Діагностику потенціалу підприємства, на думку І.М. Рєпіної, доцільно проводити методом порівняльної рейтингової оцінки за допомогою системи показників за такими функціональними блоками:

1 блок – «Виробництво, розподіл та збут продукції».

2 блок – «Організаційна структура та менеджмент».

3 блок – «Маркетинг».

4 блок – «Фінанси».

В основу розрахунку кінцевої рейтингової оцінки покладається порівняння підприємств за кожним показником з чотирьох названих функціональних блоків із підприємством – лідером ринку.

Алгоритм графоаналітичного методу оцінки потенціалу підприємства:

1. Вихідні дані подаються у вигляді матриці (а_ij), тобто таблиці, де в рядках записані номери показників (i=1,2,3,…,n), а в стовпцях – назви підприємств, потенціал яких аналізують (j = 1,2,3,… m).

2. Для кожного показника знаходять його найкраще значення з урахуванням коефіцієнта чутливості і проводять ранжирування підприємств з визначенням відповідного місця.

3. Для кожного підприємства обраховують суму місць (P_j), отриманих у процесі ранжирування за формулою:

(1)

4. Отриману в ході ранжирування суму місць (P_j) трансформують у довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства.

Квадрат потенціалу підприємства має чотири зони відповідно до розділів (k), які застосовані у розглянутій системі показників, та чотири вектори (В), що створюють його.

Довжину вектора, що створює квадрат потенціалу підприємства (Вk, де k = 1,2,3,4), знаходять за допомогою формули:

(2)

 

5. Визначивши довжину всіх векторів, накреслюють квадрат потенціалу (рис. 2) підприємства і роблять відповідні висновки.

Рис. 2. Квадрат потенціалу підприємства

Графоаналітичний метод аналізу має кілька особливих теоретичних аспектів, які необхідно враховувати при його використанні:

1. Форма квадрата потенціалу може бути двох типів. Перший тип має правильну форму квадрата. Таке підприємство матиме збалансований потенціал. Другий тип має спотворену форму квадрата з таких причин: або один вектор розвинутий більше за інші («хворобливий» вектор), або всі вектори розвинуті по-різному (дисгармонія векторів). Якщо квадрат потенціалу наближається до другого типу, то потенціал потребує негайного поліпшення збалансованості його елементів.

2. Потенціали підприємства можна класифікувати за розмірами як великі (довжина векторів перебуває в межах 70-100), середні (у межах 30-70), малі (до 30 умовних одиниць).

3. Зовнішній контур квадрата окреслює можливості підприємства щодо досягнення оптимальних параметрів потенціалу.

4. Другий та третій вектори квадрата потенціалу свідчать про наявність передумов дальшого розвитку потенціалу підприємства.

5. Четвертий вектор («Фінанси») є результативним і характеризує успішність функціонування підприємства.

Такий метод дає можливість системно встановити кількісні та якісні зв’язки між окремими елементами потенціалу, рівень його розвитку та конкурентоспроможності і на підставі цього обґрунтувати та своєчасно реалізувати управлінські рішення щодо підвищення ефективності функціонування підприємства.

Оптимізація (покращення) структури потенціалу підприємства залежить від взаємодії його окремих складових. Якщо поєднання є ефективним, то воно проявляється у вигляді синергічного ефекту.

Синергізм (синергія) – конкурентні переваги, які виникають при об’єднанні двох або більшої кількості підприємств у одного власника. Але синергічний ефект виникає також і у разі проведення на підприємстві масштабних заходів, у тому числі і стосовно оптимізації структури потенціалу. Як наслідок підвищується ефективність функціонування суб’єктів господарювання, збільшується продуктивність праці, зменшуються витрати виробництва тощо завдяки тому, що ефект спільних дій завжди вище простої суми індивідуальних зусиль.

За результатами аналізу внутрішнього середовища підприємства слід розглянути альтернативні варіанти можливих змін структури потенціалу економічної системи. Характерні зміни можна звести до наступного:

· кардинальна перебудова передбачає радикальні зміни, що стосуються місії підприємства. Світова практика переконує, що це варто зробити у разі, коли компанія змінює галузь, а, відповідно, і продукт, що пропонується споживачам;

· глибоке реформування здійснюється без зміни галузевої приналежності, найчастіше у разі злиття з аналогічною компанією;

· помірне перетворення варто здійснювати за умови виходу підприємства на ринок з новими продуктами, проведення значних змін виробничого чи маркетингового характеру;

· звичайні зміни переважно пов’язані з удосконаленням маркетингової політики підприємства;

· незмінне функціонування є характерним для підприємств, що досягли успіху на ринку і така стабільність триває роками.

Питання для самоперевірки

1. В чому суть блочно-модульної і функціональної структуризації потенціалу підприємства?

2. За яким принципом в межах функціональної структуризації потенціалу підприємства виділяють об’єктну та суб’єктну складові?

3. Охарактеризуйте об’єктні і суб’єктні складові потенціалу підприємства.

4. З якою метою застосовується графоаналітичний метод оцінки потенціалу підприємства «квадрат потенціалу»?

5. Як побудувати «квадрат потенціалу»?

6. Назвіть варіанти оптимізації структури потенціалу.

7. Як діє закон синергії в процесі реалізації потенціалу підприємства?