Спільна власність територіальних громад

 

 

Для виконання спільних проектів стосовно капітального будівництва удосконалення інфраструктури або спільного фінансування (утримання) муніципальних підприємств органи місцевого самоврядування набувають права щодо залучення на договірних засадах коштів інших місцевих бюджетів, підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, розташованих на відповідній території та кошти населення. Надання такого повноваження стає головною передумовою можливості застосування об’єднань об’єктів муніципальної власності органами місцевого самоврядування кількох громад (рис. 2.2).
Рис. 2.2 Структура об’єктів спільної муніципальної власності

Інтеграція муніципальної власності можлива не тільки на території району чи області, а й на рівні кількох районів чи областей.

В умовах переходу від централізованого фінансового планування до децентралізованих суспільних фінансів інститут муніципальної власності набуває нової якості за рахунок нових можливостей: утворення органами місцевого самоврядування муніципальних банків та інших фінансово-кредитних установ; виступ гарантами кредитів підприємств, установ та організацій, що належать до їхньої муніципальної власності; розміщення належних їм коштів в різних банках та отримувати відсотки від доходів із зарахуванням їх до доходної частини місцевого бюджету. Спільна власність територіальних громад – муніципальна власність двох або більше територіальних громад, що належить їм на праві спільної сумісної чи на праві спільної часткової власності. Спільна сумісна муніципальна власність – муніципальна власність декількох територіальних громад без визначення часток кожної з них, що задовольняє їх спільні потреби і перебуває в управлінні районних та обласних рад.

Спільна власність територіальних громад на майно є спільною сумісною власністю осіб (адміністративні будинки, в яких розміщені ради та їх виконавчі органи, інші об’єкти муніципальної власності, побудовані за кошти відповідних місцевих бюджетів, суб’єктів господарювання, громадян для задоволення спільних потреб територіальних громад, передані у спільну власність територіальних громад із державної власності інші об’єкти, а також майно набуте на інших законних підставах), крім випадків, коли законом або договором передбачається визначення часток у спільній власності.

Спільна часткова муніципальна власність – муніципальна власність двох або більше територіальних громад, які об’єднуються на договірних засадах для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) муніципальних підприємств, установ та організацій із визначенням часток кожної з них у праві власності.

Спільна часткова власність територіальних громад може бути реалізована у двох формах:

1) заснована на муніципальній власності;

2) заснована на змішаній формі власності.

А також залежно від суб’єктів – учасників формування спільної часткової власності можна виділити п’ять видів спільної часткової муніципальної власності:

утворена за участю

1) двох територіальних громад;

2) двох і більше територіальних громад;

3) громади (громад), фізичних та/або юридичних осіб;

4) громади (громад) та держави;

5) громади (громад), держави, фізичних та/або юридичних осіб.