Зміст та послідовність виконання роботи. 1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними способами виробництва та

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними способами виробництва та класифікацією нетканих матеріалів, їх асортиментом та властивостями.

2. Ознайомитись з класифікацією нетканих матеріалів за технологією виготовлення, способам виробництва, будові, волокнистому складу, призначенню.

3. Вивчити терміни та визначення, що відносяться до нетканих матеріалів.

4. Ознайомитись по колекції зразків з основними видами нетканих матеріалів.

5. Оформити звіт.

Матеріальне забезпечення

1. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.

2. Навчальні посібники.

3. Схеми основних етапів виробництва нетканих матеріалів.

4. Колекція зразків нетканих матеріалів.

5. Класифікація нетканих матеріалів.

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Таблиця з класифікацією нетканих матеріалів.

3. Основні визначення нетканих матеріалів.

4. Альбом зразків нетканих матеріалів за будовою, волокнистим складом та призначенням.

Контрольні запитання

1. Дати визначення нетканим матеріалам.

2. Охарактеризувати технологічні процеси виготовлення нетканих матеріалів.

3. Особливості фізико-хімічній технології виробництва нетканих матеріалів.

4. Способи з’єднання настилу волокон чи ниток.

5. Основні етапи. В’язально-прошивного способу виробництва.

6. Класифікація нетканих матеріалів за технологією виготовлення, способами виробництва, будові, волокнистому складу та призначенню.

Рекомендована література

1. Кукин Г.Н. Текстильное материаловедение. – М.: Легпромиздат. – 1985.

2. Мальцева Е.П. Материаловедение текстильных и кожевенно-меховых материалов. – М.: Легпромиздат. – 1989.

3. Стельмашенко В.И., Розаренова Т.В. Материаловедение швейного производства. – М.: Легпромиздат. – 1987.

Лабораторна робота ТМ-17

Класифікація фурнітури та додаткових матеріалів для швейних виробів

 

Мета роботи. Ознайомитись з класифікацією фурнітури та додатковими матеріалами для швейних виробів

Теоретичні відомості

 

Прокладочні матеріали. Для придання форми окремим деталям швейних виробів, забезпечення збереження цієї форми в процесі носки, а також для зміцнення деталей швейних виробів та запобіганню їх розтягненню використовують різноманітні прокладочні матеріали. Це коленкор, бавовняні, льняні та напівльняні бортівки; бортові тканини з напіввовняним утоком з додаванням хімічних волокон; волосяні тканини, багатозональні прокладочні тканини; тканини для комірів, неткані матеріали клейового та комбінованого способу виготовлення (флізелін, прокламелін, фільц, сюнт), прикладні стрічки (напівльняна бортова кромка).

Льняні бортівки мають найбільш широке застосування. Їх виробляють полотняним переплетенням з сурової льняної пряжі мокрого прядіння.

Бавовняна бортова тканина – гладкофарбована полотняного переплетення, рівно щільна тканина з кардної товстої пряжі, має жорстку обробку.

Бортові тканини з напіввовняним утоком виробляють полотняним переплетенням на суровій бавовняній кардної основі. В уточній системі мішана вовняна пряжа, що містить грубу вовну та лавсан, скручена з капроновою ниткою.

Коленкор – бавовняна тонка прокладочна тканина. Її використовують для надання форми, зміцнення ділянок виробу та запобігання їх розтягу (повздовжувачі в кишенях, прокладка в комірах, клапанах, тощо).

Підкладочні матеріали. Підкладочні матеріали поліпшують зовнішній вигляд та експлуатаційні властивості швейних виробів. В якості підкладки в одязі різного призначення використовують шовкові, напівшовкові, синтетичні та бавовняні підкладочні тканини, тонкі, гладкі, синтетичні трикотажні полотна, штучне та натуральне хутро. До цього асортименту відносять тканини для кишень та трикотажні полотна, що використовуються для підкладки кишень.

Асортимент підкладочних тканин: віскозні та віскозно-ацетатні, напівшовкові, синтетичні, бавовняні, трикотажні полотна.

Оздоблюванні матеріали. Асортимент оздоблюваних матеріалів дуже різноманітний: стрічки, шнури, мережива, гіпюр, тюль, стеклярус, бісер, блискітки, тощо. Для оздоблення різноманітних по призначенню виробів можуть використовуватись також тканини, що відрізняються від основного матеріалу по фактурі, кольору або оздобленню; трикотажні полотна, штучна та натуральна шкіра та замша, натуральне та штучне хутро, різноманітна фурнітура, вишивальні нитки, шовкові та синтетичні швейні нитки, металеві та металізовані нитки.

Стрічки – тканеві полоски різної ширини, виготовлені на стрічкоткацьких верстатах полотняним, саржевим, атласним, ворсовим та різноманітними переплетеннями. По призначенню стрічки поділяються на прикладні, декоративно-прикладні, декоративні.

Тасьма – плоскі полоски різної ширини, волокнистого складу, кольору та будови, виготовлені в’язанням або плетінням.

Шнури – круглі плетені, виті або в’язані вироби. Плетені шнури мають серцевину з товстої бавовняної пряжі або резинових жилок та обплетення з віскозних або капронових ниток, бавовняної або штапельної пряжі. Асортимент плетених шнурів включає в себе сутаж, синель, петельний, бортовий, еластичний шнур, різноманітні оздоблюючи шнури.

Мереживо – сітчасті, прозорі, ажурні вироби ручної або машинної роботи, виготовлені плетенням, вишиванням або в’язанням.

Мереживо ручної роботи може бути мірним або випускатись у вигляді окремих виробів (салфетки, коміри, шарфи).

Мереживо ручної роботи поділяється на коклюшне, філейне, в’язане.

Тюль – вибілене або кольорове сіткове прозоре полотно з ячейками правильної форми. Виготовляють з крученої тонкої бавовняної пряжі або її поєднання з віскозними нитками, а також з крученими синтетичними нитками.

Швейні нитки. Швейні нитки є основним матеріалом для з’єднання деталей. В залежності від волокнистого складу одягу швейні нитки бувають: з натуральних волокон – бавовняні, льняні, шовкові з натурального шовку; з хімічних волокон та ниток – віскозні з комплексних ниток, синтетичні з комплексних капронових або лавсанових ниток, армовані з синтетичних ниток в поєднанні з полінозними волокнами або бавовною, текстуріровані з об’ємних або еластичних ниток, капронові мононитки, штапельні з віскозних або лавсанових волокон.

Бавовняні швейні нитки виробляють в 2,3,4,6,9 та 12 складень з гребінної бавовняної пряжі високої якості. Основним показником, що характеризує якість ниток, є міцність при розтягуванні, яка залежить від якості первинної гребінної пряжі, кількості складених ниток, вибілювання, фарбування та апретування. Збільшення кількості складень збільшує міцність ниток, вибілювання та фарбування знижує її.

Крім швейних ниток для одягу випускають бавовняні нитки для вишивання.

Нитки з натурального шовку (швейний шовк) виробляють з ниток шовку-сирця подвійним крученням. Мають стійкість до дії органічних розчинів, що застосовують для хімічної чистки одягу. При замочуванні та пранні бавовняні нитки дають усадку.

Нитки з хімічних волокон та ниток. Комплексні віскозні нитки виробляють подвійним крученням з комплексних віскозних ниток, останнє кручення робиться в три складення. Бувають: комплексні синтетичні нитки (для виготовлення виробів з безусадочних матеріалів), капронові нитки (для обмотування петель, для виготовлення виробів з міцних безусадочних матеріалів), лавсанові нитки (для білизняного асортименту виробів, сорочок, костюмів, суконь), армовані нитки (для виконання всіх операцій), комбіновані поліефірно-бвовняні швейні нитки, текстуровані, штапельні, нитки з полінозних волокон, поліпропіленові нитки.

Клейові матеріали. Клейовий метод з’єднання деталей швейних виробів знаходить все більше застосування, тому що скорочують час для обробки, збільшує якість одягу та знижує собівартість.

Окремі деталі виробів (полочки, клапани, листочки, тощо) можуть бути дубльовані з прокладочними матеріалами, що мають клейове покриття. По краю борта в верхньому одязі може бути прокладена смужка тканини з клейовим покриттям, що перешкоджає розтягу бортів. Прокладочні матеріали з клейовим покриттям можуть бути прокладені в рамках кишені, в коміри, лацкани, по низу рукавів та низу виробів, тощо. Тканини для комірів, що застосовуються для прокладки в коміри та манжети, можуть мати спеціальні пропитки або клейові покриття.

Клейові матеріали використовують при виготовленні одягу різного призначення з тканин, трикотажних полотен, штучної шкіри та замші, дубльованих та нетканих матеріалів, а також при виготовленні погон та головних уборів.

Ґудзики застосовують для застьобування та оздоблення виробів. Асортимент ґудзиків різноманітний. Групування ґудзиків відбувається за різними ознаками.

По призначенню – пальтові, піджачні, для суконь, штанів, білизни, форми та дитячі.

По матеріалу – пластмасові, металеві, керамічні, дерев’яні, кістяні, перламутрові, комбіновані, тощо.

По зовнішньому вигляду розрізняють: по формі (круглі, овальні, циліндричні, тощо); по характеру лицьової сторони (гладкі, рельєфні); по фарбуванню (чорні, білі, кольорові, строкаті, з різними декоративними ефектами, а також імітація під черепаху, янтар, перламутр, рубін, тощо).

По способу закріплення до одягу – з двома або чотирма отворами, з вушком, з напівпотайним вушком та формовані на одязі.

По способу оздоблення – рядові та оздоблюванні (з перламутровим ефектом, з поверховим фарбуванням кольоровими лаками, з ювелірно-тонкою металізацією у вигляді окантовок та інкрустацій, тощо).

Властивості ґудзиків визначаються властивостями первісних матеріалів, що використовуються для їх виготовлення. Ґудзики бувають: амінопластові, фенопластові, поліакрилові, з поліефірних пластиків, з поліамідних пластиків, з полістирола, поліпропілена, перламутрові, скляні, рогові, дерев’яні, кістяні, металеві, комбіновані.

Крючки та петлі для застьобування хутрових шуб, пальто, шинелей, кителей, жіночих та дитячих суконь. Виготовляють зі стальної та латунної проволоки різної товщини. Брючні крючки, що відрізняються найбільшою міцністю, виготовляють зі стальної стрічки.

Пряжки, рамки, кільця служать для застьобування, оздоблення, прикріплення деталей і для зручності користування одягом.

Кнопка – це застібка пружинної дії, що складається з основи з виступом (штифтом) та головки з поглибленням та з пружинки для закріплення штифта. Кнопки бувають стальні, латунні, комбіновані.

Застібка-блискавка складається з двох бортових стрічок з металевими та пластмасовими ланками, з обмежувачем ходу та замка.

Текстильна застібка складається з двох міцних стрічок, лицьова сторона однієї з яких покрита петлями з поліамідних моно ниток, а лицьова сторона другої – петлями з моно ниток з боковим розрізом, тобто крючками. При з’єднанні двох стрічок крючки входять в петлі – відбувається швидке та міцне зчеплення.