Зміст та послідовність виконання роботи. 1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними методами визначення щільності

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними методами визначення щільності тканини.

2. Вирізати по шаблону зразки трьох видів тканини різних за щільністю переплетення.

3. Визначити щільність тканини зразків за основою і утоком.

4. Визначити максимальну і відносну щільність тканин за зразками.

5. Скласти звіт.

Матеріальне оснащення

 

1. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.

2. Навчальні посібники.

3. Ткацька лупа.

4. Препарувальна голка.

5. Зразки тканини різні за щільністю.

6. Шаблони для виконання експериментальної роботи.

Зміст звіту

1. Найменування і мета роботи.

2. Вивчити методи визначення щільність тканини.

3. Викроїти три зразки тканин різних по щільності.

4. Підрахувати фактичну щільності зразків тканини.

5. Обчислити максимальну і відносну щільність тканини.

6. Зробити висновки по роботі.

Контрольні запитання

 

1. Методика визначення щільності тканини.

2. Яка тканина називається рівноплотною?

3. Методика визначення фактичної, максимальної і відносної щільності.

4. Як змінюються властивості тканин із збільшенням або зменшенням щільності?

5. Як змінюються технологічні процеси виготовлення швейних виробів в залежності від щільності тканин?

Рекомендована література

 

7. Мальцева Е.П. Лабораторный практикум по материаловедению текстильных и кожевенно-меховых материалов. – М.: Легпромиздат. – 1989.

8. Изгородин А.К. Основы текстильного производства. – М.: Просвещение. – 1988.

9. Кукин Г.Н. Текстильное материаловедение. – М.: Легпромиздат. – 1985.

10. Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства. – М.: Легпромиздат. – 1986.

11. Гущина К.С. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества. – М.: Легкая и пищевая промышленность. – 1998.

Лабораторна робота ТМ-13

Визначення усадки тканини

Мета роботи. Ознайомитись з методами визначення усадки тканин, причинами та способами її усунення. Навчитись визначати усадку тканини різною методикою.

Теоретичні відомості

 

Усадка – зменшення розмірів під дією вологи та підвищеної температури або тільки під дією підвищених температур (теплова усадка).

Усадка виникає при замочуванні, обробці у водяних розчинах, при волого-тепловій обробці виробів після прання або хімічної чистки.

Основні причини усадки:

- Виробничі – під час виготовлення тканин (при прядінні, ткацтві, оздобленні) волокна, нитки (пряжа) були під дією сильного натягу, особливо в напрямку основи, і в такому положенні зафіксовані при апретируванні, пресуванні або каландруванні.

- При замочуванні та пранні тканини звільняються від апрету. Проявляються пружні властивості волокон, волокна набухають, зменшується їх довжина, тому спостерігається усадка в напрямку основи, та в напрямку утоку. Ступінь натягу ниток урівнюється. Основна система, яка на ткацькому верстаті була сильно натягнута і в такому положенні зафіксована апретом, отримує сильну погнутість, тому відсоток усадки по основі більше, ніж по утоку.Пружні властивості волокон та ниток можуть проявлятись також під дією пара та нагріву, тому при обробці на пароповітряних манекенах та пресах в процесі обробки виробів також може відбуватись усадка.

Усадка тканин залежить від волокнистого складу, щільності та характеру оздоблення.

Найбільшу усадку дають вовняні вироби, які висихають у вільному стані після замочування або обробки у водяних розчинах миючих засобів. Тому рекомендується суха хімічна чистка одягу із вовняних тканин або вовняних трикотажних виробів. Значну усадку дають штапельні тканини, тому більшість з них проходить в текстильному виробництві протиусадкову пропитку. Максимальний відсоток усадки спостерігається при первинному пранні.

Деякі тканини після прання дають усадку по основі і збільшуються в напрямку утоку, тобто дають так названу притяжку. Притяжка спостерігається, якщо основа отримала значну погнутість, а ступінь погнутості ниток утоку зменшується, нитки утоку випрямились – ширина тканини збільшилась. Притяжка спостерігається в бавовняних тканинах з утоком із комплексних віскозних ниток.

Синтетичні тканини виготовлені із гідрофобних волокон, які мають низьку гігроскопічність. При водяній обробці синтетичні волокна дають самий маленький відсоток набухання, тому і усадка їх мінімальна.

Особливістю деяких синтетичних волокон являється їх здатність давати теплову усадку. Наприклад, вироби із ПВХ волокон без зволоження при температурі 70 ⁰С і більше дають повну теплову усадку. Теплова усадка виробів із вінола відбувається при температурі 200 ⁰С і більше.

Визначення усадки відбувається у відповідності з методами визначеними стандартами: для вовняних тканин після пробного замочування зразка, для всіх інших – після пробного прання.

Усадку визначають завжди окремо по основі та по утоку і вираховують по формулам, %:

 

У₀ = (L₁ - L₂ ) 100 / L₁,

У_у = (L₁^’ - L₂^’) 100 / L₁

 

де L₁ , L₂ – первинний розмір тканини по основі та утоку_,

L₁^’, L₂ – розмір тканини по основі та утоку після випробувань.

 

Для зменшення усадки матеріалів в текстильній промисловості в процесі остаточної обробки тканини проводиться: ширяння, декатирування, обробка на спеціальних усадочних машинах, протиусадкова обробка, термофіксація тканин із синтетичних волокон. У швейному виробництві для надання усадки всьому полотну тканини роблять декатирування.

При зволоженні швейний виріб губить форму, тому одяг з чисто вовняних тканин, що виготовляють в ательє, навіть при сильному забрудненні не можна піддавати обробці в водяних розчинах миючих засобів.

Якщо в технології виробництва швейних виробів відбувся нераціональний підбор різноусадочних матеріалів для верху, прокладки та підкладки (льняна бортівка та віскозна підкладка в плащах і куртках із безусадочних матеріалів), такі вироби підлягають тільки хімічній чистці. При пранні таких виробів матеріали верху, прокладки та підкладки дають різний відсоток усадки, на виробі виникають склади, зморшки, він втрачає форму.