Зміст та послідовність виконання роботи. 1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними властивостями тканин та їх впливом

 

1. Використовуючи навчальну та методичну літературу, методичні рекомендації до виконання роботи, ознайомитися з основними властивостями тканин та їх впливом на процес виготовлення та експлуатації швейних виробів.

2. По зразкам тканин визначити їх основні властивості.

3. Ознайомитися з основними методами визначення властивостей тканин.

4. Оформити звіт.

Матеріальне забезпечення

1. Методичні рекомендації до виконання лабораторної роботи.

2. Навчальні посібники.

3. Ткацька лупа.

4. Препарувальна голка.

5. Зразки тканини різні за властивостями.

6. Шаблони для виконання експериментальної роботи.

Зміст звіту

1. Назва та мета роботи.

2. Дати характеристику геометричним, механічним, фізичним і технологічним властивостям тканини.

3. Зробити підбор зразків тканини за основними властивостями.

4. Зробити висновок.

Контрольні запитання

 

1. Які властивості тканин відносяться до геометричних, від чого вони залежать і як визначаються?

2. Які властивості тканини відносяться до механічних і від чого вони залежать?

3. Які властивості тканини відносяться до фізичних, як вони враховуються в швейному виробництві?

4. Які властивості тканини відносяться до технологічних і як вони враховуються в процесі виготовлення виробів?

Рекомендована література

1. Мальцева Е.П. Лабораторный практикум по материаловедению текстильных и кожевенно-меховых материалов. – М.: Легпромиздат. – 1989.

2. Кукин Г.Н. Текстильное материаловедение. – М.: Легпромиздат. – 1985.

3. Бузов Б.А. Материаловедение швейного производства. – М.: Легпромиздат. – 1986.

4. Гущина К.С. Эксплуатационные свойства материалов для одежды и методы оценки их качества. – М.: Легкая и пищевая промышленность. – 1998.

Лабораторна робота ТМ-12

Визначення щільності тканини

Мета роботи. Ознайомитись з методами визначення щільності тканин

Теоретичні відомості

Щільність тканини характеризується числом ниток, яке приходить на одиницю довжини тканині, звичайно на 10 см. Розрізняють і завжди визначають окремо щільність тканини по основі і по утоку.

Якщо щільність по основі і утоку однакова, тканину називають рівнощільною, якщо щільність по основі і утоку різна, тканина – нерівнощільною.

Розрізняють щільність тканини фактичну, максимальну і відносну.

Фактична щільність тканини характеризується фактичним числом ниток на 10 см тканини, яка визначається шляхом підрахунку за допомогою ткацької лупи або шляхом розсмикування зразка розміром 5х5 см. Після розсмикування зразка підраховують число основних і число уточних ниток. Кожний результат множать на 2, щоб отримати показники фактичної щільність по основі і утоку. Фактична щільність залежить від товщини пряжі (ниток) і не дає уявлення про заповнення тканини пряжею, про відстань між нитками. Наприклад, фактична щільність драпу 160, а фактична щільність маркізету 730.

Для порівняння тканин по густині вводяться поняття максимальної і відносної щільності.

Максимальна щільність тканини − умовна щільність, при якій прийнято, що всі нитки мають однаковий діаметр і розташовуються, торкаючись один одного без зсувів.

Якщо позначити діаметр пряжі через d, а довжину через l, то можна підрахувати число ниток на одиницю довжини, тобто максимальну щільність

 

Відносна щільність (лінійне заповнення) − це відношення фактичної щільність густини до максимальної. Відносна щільність густина Е виражається у відсотках і обчислюється по формулі:

 

%

 

Якщо фактична і максимальна щільність рівні, тобто нитки торкаються один одного, то відносна щільність тканини складає 100 %.

Якщо фактична щільність в два рази менше максимальної, тобто відстань між нитками дорівнює їх діаметру, то відносна щільність тканини складає 50 %. Якщо відносна щільність більше 100 %, то нитки стискаються або зміщуються по вертикалі. Цифра відносної щільність дає можливість представити заповнення тканини нитками і дозволяє порівнювати тканини по щільності. Відносна щільність обчислюється окремо для основи і утоку.

Тканини з високою відносною щільністю складні в пошитті, оскільки можуть прорубуватися голкою і погано запрасовуються. Підвищення відносної щільності тканини збільшує її жорсткість, масу, міцність, опір до різання і стиранню, пружність, пилепроникненість. При цьому зменшується повітропроникність і розтяжність тканини.

Тканини малої відносної щільність легкі, володіють доброю повітряно- і паропроникненістю, але можуть бути прозорими і розсуються у швах. Вони легко розтягуються у різних напрямках і перекошуються при розкрої та пошитті.