Розвиток та особливості інфляції в Україні

Наслідки інфляції та антиінфляційна політика

 

Інфляція негативно впливає на суспільство в цілому.

Виникає соціальне напруження

Основні форми боротьби з інфляцією — грошові реформи та антиінфляційна політика.

 

Грошова реформа — повне або часткове перетворення грошової системи, щоздійснює держава з метою впорядкування та налагодження грошового обігу

Антиінфляційна політика — комплекс заходів державного регулювання економіки,спрямований на боротьбу з інфляцією. Дефляційна політика ґрунтується на методах обмеження грошового попиту че-рез грошово-кредитний та податковий механізми шляхом зниження державних ви-датків, підвищення відсоткової ставки за кредит, посилення податкового пресу, обме-ження грошової маси тощо.

Варіанти антиінфляційної політики обираються залежно від пріоритетів.

Якщо ставилося завдання стримувати економічне зростання, то проводилась дефляційна політика;

якщо метою було стимулювання економічного зростання, то перевага нада-валась політиці доходів.

У разі коли кінцевою метою було стримання інфляції будь-якою ціною, паралельно використовувались обидва методи антиінфляційної політики.

 

Індексація (повна або часткова) означає компенсацію збитків у результаті знеці-нення грошей.

 

Таким чином, мета антиінфляційної політики держави полягає в тому, щоб установити контроль над інфляцією і досягти прийнятних її темпів для народ-ного господарства.

 

Грошові реформи та методи їх проведення

 

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення та впорядкування грошового оборо-ту особливе місце посідають грошові реформи. Вони являють собою повну чи част-кову перебудову грошової системи, яку проводить держава, з метою оздоровлення чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту відповідно до нових со-ціально-економічних умов.

 

Класифікація грошових реформ

1. створення нової грошової системи.

2. часткова зміна грошової системи

3. проведення спеціальних стабілізаційних заходів з метою стримання інфляції чиподолання її наслідків.

Згідно зі світовим досвідом грошових реформ, існують такі методи стабілізації валют: нуліфікація, ревальвація (реставрація), девальвація, деномінація

Нуліфікація — оголошення державою знецінених паперових грошових знаків не-дійсними.

Девальвація — офіційне зниження державою металевого вмісту та курсу (аботільки курсу) національних грошей щодо іноземних валют або міжнародних розрахункових одиниць.

Ревальвація — це офіційне підвищення державою золотого вмісту та валют-ного курсу або тільки валютного курсу національної валюти країни.

Деномінація — укрупнення грошової одиниці без зміни її найменування, що про-водиться з метою забезпечення грошовою обороту і надання більшої повноцін-ності грошам.

За способом проведення грошові реформи поділяються на три типи (мо-

Делі).

Грошові реформи формального типу, що зводяться лише до технічного аспек-ту — впровадження нового зразка купюри з одночасним або поступовим вилученням старої. Обмін старих купюр на нові здійснюється у співвідношенні 1:1.

 

 

Грошові реформи конфіскаційного типу, або «шокові» реформи. Такі рефор-ми передбачають здійснення комплексу явних або замаскованих заходів конфіска-ційного характеру:

– встановлення ліміту на обмін банкнот;

 

– замороження частки депозитів понад встановлений рівень;

 

– тимчасове припинення валютно-обмінних операцій.

 

Мета цих і подібних заходів — конфіскація незаконних доходів, відновлення со-ціальної справедливості, отримання додаткового доходу державою.

 

3. Реформи паралельного, або консервативного, типу є надзвичайно складною за технікою реалізації процедурою. У цьому випадку нова грошова одиниця, розши-рюючи сферу свого функціонального застосування, витискує старі гроші поступово. У результаті протягом певного часу, коли в обігу перебувають дві грошові одиниці — стара й нова, відбувається відповідна сегментація сфери грошового обігу.