Частина І. Основи гуманітарного розмінування 5 страница

Ми рекомендуємо використовувати тонкий дріт, щоб проколювати землю прямо над об’єктом, потім вимірюють глибину. Не встановлюйте об’єкти у пластмасових трубах, тому що наявність труби впливає на деякі міношукачі, може викликати їх сигнал. Ми рекомендуємо, щоб маленькі об’єкти встановлювалися в більші гумові оболонки або складали частину більшого об’єкту, який легше розташовувати і виявляти пізніше.

До та під час випробування повинне бути зібрана наступна інформація. Може бути включено більше даних але вони вряд чи вплинуть на результати. Якщо немає спеціальних інструментів для вимірювань це вряд чи вплине на результат, але зробить його менш корисним. Ми рекомендуємо реєструвати наступну загальну інформацію під час випробування:

– повинні записуватися властивості впливу магнітного поля землі, так щоб результати випробування можна було порівняти з результатами інших випробувань;

– інформацію про місцевість, про об’єкти та їх розташування;

– деталі стосовно моделі, року виробництва міношукачів, а також об’єктів, які використовуються;

– метеорологічні умови постійно (включаючи температуру повітря та землі, вологі, швидкість вітру, його напрямок);

– умови грунту, різні властивості магнітного поля землі та як проводилися ці вимірювання. А також кількість металу (якщо є), склад, наявність каміння, вологи, рослинності;

– записуйте результати так точно як це можливо, використовуючи підготовлені папери;

– детально описуйте випробування (час початку, закінчення).

 

Ми рекомендуємо також записувати наступну інформацію про міношукачі:

– як проходив процес підготовки їх до випробування;

– опис кожної моделі;

– про необхідне навчання перед першим використанням, оцініть ступень легкості його для загального використання для кожної моделі;

– вплив кліматичних умов на кожну модель;

– процес транспортування та перенесення;

– перевірте кожну модель стосовно міцності.

 

Після проведеного аналізу зібрані дані мають бути представлені таким чином, щоб їх легко було зрозуміти, наприклад у вигляді таблиць, фотографій, відео, графіків. Для отримання більшої інформації читач має проконсультуватися з SWA 14747:2003.

 

 

Частина 4. Технологія виявлення металу.

 

4.2. Електромагнітні властивості матеріалів.

Обговорюючи цю тему, ми формуємо деякі питання на які потім дадуть відповіді.

А всі метали магніти?

Ні. Деякі метали є (м’яка сталь), а деякі не є (алюміній, мідь, латунь).

Всі метали проводять електрику?

Так. Деякі метали мають провідність, яка робить їх більш тяжкими щоб виявити, спеціально якщо вони є не магнітними.

Можуть міношукачі знайти декілька типів металу?

Так. В магнітному металі магнітні властивості та течія вихідних струмів виробляють друге магнітне поле, яке може бути виявлене. У немагнітному металі діє тільки механізм вихідних струменів. Але у всіх типах металу друге магнітне поле є вироблене та міношукач може їх знайти.

Що таке чорні метали?

Чорні метали – це матеріали, які містять залізо. Воно включає всі види сталі та чавуну з мінералами подібні до магнетику, та червоного железняку.

Всі чорні метали магнітні?

Ні. Аустенітні сплави деколи використовують у мінах і можуть бути тяжкі при виявленні, тому що мають низьку електропровідність.

Всі магнітні метали чорні?

Ні. Відносно від заліза, деякі інші елементи, які можуть бути магнітними – це нікель, кобальт та марганець (ці елементи можуть бути одні чи в з’єднані).

Міношукачі діють на метали, які не проводять електрику?

Так. Вони можуть діяти на метали, що є магнітними, але не проводять електрику. Наприклад, проста іржа.

 

4.3. Принцип дії міношукача.

Принцип дії електромагнітної індукції є розповсюджений на всі міношукачі, але в його використанні багато відхилень.

 

4.3.1. Пульсова індукція в порівнянні з подовженою хвилею.

У всіх міношукачах магнітне поле повинно змінюватися у часі.

Деякі металошукачі з пульсовою індукцією: Ebinger 420GC, Guartel MD8, Minelab F1A4, Schеebel AN19 (PSS12), Vallon 1620, VMH2.

Деякі міношукачі з подовженою хвилею CE1A, VIL D1, Foerster Minex 2FD, Ebinger 420 SC.

 

4.3.3. Одна дротяна спіраль у порівнянні з окремою намагніченою

дротяною спіраллю.

У деяких міношукачах індукована напруга вимірюється через дротяну спіраль, що використовується щоб виробляти первинну обмотку магнітного поля. З іншого боку це вимірюється через окрему дротяну спіраль. Наприклад, Schеebel AN19 має дві концентричні дротяні спіралі, одну щоб намагнічувати й одну щоб сприймати.

 

4.3.4. Статичний та динамічний способи.

Коли пошукова головка міношукача знаходиться ще над об’єктом та звуки сигналу безперервні, то міношукач працює в статичному спосіб. В динамічному способі міношукачі, сигнал досягає після декілька секунд, тому що кругообіг зрівнює індуковану напругу з величною на декілька секунд раніше і тільки дзвенить, коли напруга змінена.

Обидва способи мають свої переваги та недоліки. Динамічний спосіб може допомагати, коли робота в постійних порушеннях, таких як металева поперечина чи відродження. Статичний спосіб дозволяє оператору пересувати пошукову голівку дуже повільно, якщо присутня міна.

Guartel MD8, Minelab F1A4, Vallon міношукачі є міношукачами динамічного способу. Статичний спосіб використовується у Schebel AN19, Foerster Minex 2FD. Нова версія Ebinger 421 GC міношукача дозволяє оператору обирати між статичним та динамічним способами.

 

4.3.5. Одна намагнічена дротяна спіраль у порівнянні з диференціальною намагнічуваною дротяною спіраллю.

В деяких міношукачах, намагнічувана дротяна спіраль розмагнічується в 2 Д формуючих половинки, одна з яких є “відсталою”. Дві половинки з’єднуються в такому напрямку, щоб напруга індукована в одному віднімається з напруги індукованої в другій.

Так як диференціальна дротяна спіраль міношукачів реагує на відмінність між властивостями об’єктів, вони не реагують на фактори, що впливають на обидві половинки дротяної спіралі. Це означає, що вони є відносно нечутливі до магнітних властивостей грунту.

Це важливо, що пошукова головка повинна завжди обхоплювати від половини до половини. Якщо використовується рушійною пошуковою головкою, то це може привести до відсутності мін в тій області, в якій оператор погано розуміється.

Проект “Jovble-D” використовується у CEIA MIL D1, Foerster Minex 2FD та Guartel MD8 міношукачах.

На рисунку 4.5. верхня частина PROM-1 осколкової міни перед пошукової головкою. Міна розташована тільки до одної половинки центральної лінії на невиразній території. Якщо міношукач працює точно, зліва на право, то міна буде виявлена, коли є ближче до Д, чим до інших. Якщо працює на точно, то міна може бути пропущена.

 

4.3.6. Двополюсна пульсація в порівнянні з однополюсною пульсацією.

В пульсованих індукційних міношукачах пульсації можуть бути однополюсними та двополюсними. Однополюсна пульсація означає, що пульсований струм в дротяній спіралі струмує тільки в одному напрямку. Двополюсна пульсація означає, що в змінних пульсаціях струм струмує у протилежних напрямках, 3 двополюсними пульсаціями, середня величина струму дорівнює нуля, але не нуль для однополюсної пульсації.

Організація щодо розмінування повинна вирішити так чи інше це безпечно, щоб вибрати міношукач з однополюсною пульсацією. Магнітна дія для підривників міношукачів – це теоретична можливість, але не буде увіковічена причиною нещасних випадків у гуманітарному розмінуванні. Магнітна дія підривників використовується у меншій кількості для протитанкових мін. На думку створювачів, допустимо використовувати міношукач з однополюсним полем на територіях, де безпечна робота та є активна магнітна дія підривників.

 

4.3.7. Як міношукачі призначені для різних типів розмінування?

Міношукачі використовуються в багатьох інших застосуваннях включаючи пошуковий елемент суб’єктів для трубопроводу та виявлення кабелів та промислових лініях. Розмір дротяної спіралі та форма запропоновані за проханням.

Ефективне направлення міношукача залежить від великої протяжності по діаметру дротяної спіралі, що використовується у пошуковій голівці. Міношукачі з більшою дротяною спіраллю мають краще виявлення на великих дистанціях. Це піднімає питання: чому не всі міношукачі мають великі дротяні спіралі у своїх пошукових голівках? Основна причина є те, що сприйнятливість міношукача до маленьких об’єктів зменшується. Це тому, що велика дротяна спіраль розповсюджує магнітне поле над широкою територією.

Всі інші речі однакові, міношукач з маленькою дротяною спіраллю буде показувати відносно високий рівень виявлення для металевих об’єктів. Міношукачі з великою дротяною спіраллю мають кращий рівень виявлення на відстані. Дві інших причини, чому великі дротяні спіралі можуть бути непридатними для виявлення маленьких мін. Інтерференція з магнітного грунту є пропорційно більше для діаметру дротяної спіралі.

Конструкція міношукача це обмін між ціною та характерними факторами: сприйнятливість, ефективність грунту, електромагнітна інтерференція, міцність, вплив, легкість у використанні та міцність. Деякі міношукачі по виявленню мін обладнані оптичним дисплеєм. Такі міношукачі небажані у розмінуванні, тому що важливо не відвертати увагу сапера від оптичної нитки на поверхні.

 

4.3.8. Що є важливим з точки зору користувачів?

Як тлумачено вище, важливі відмінності в деталях як сконструйовано міношукач. З точки зору користувачів, деякі з цих відмінностей мають значення більше ніж інші. Міношукач - є сферою частотності, має одну котушку і не змінює практичність.

З іншої сторони, міношукач з котушкою працює інакше чим з простою круглою котушкою і дуже безпечно сплутувати їх. Таким чином міношукач що діє статичним способом працює інакше, який діє динамічним способом. Навчання повинно підкреслювати ті фактори, що дійсно істотні саперу з міношукачем у руках.

 

4.4. Заглушення електромагнітної інтерференції.

Електромагнітна інтерференція (ЕМІ) виникає, коли сигнал із зовнішнього джерела індукує напругу в котушці, працює сигнал без наявності металу. Це можливо також і для електронних міношукачів. Міношукач, затронутий електромагнітною інтерференцією часто подає сигнал, який є різним та працює, коли він за торкнув метал.

Головне у ЕМІ є:

– високовольтні силові шнури та підстанції;

– радіопередатчики;

– електричні мотори;

– інші міношукачі.

Деякі міношукачі обладнані фільтрами, щоб струмувати радіосигнал та сигнали з частотністю електричної сили передачі (50 Гц в Європі та найкраща у світі, 60 Гц у США та деяких інших країнах). Деякі міношукачі дозволяють підбір між 50 та 60 Гц фільтрів. ЕМІ подавлення є важливим у гуманітарному розмінуванні, тому що це необхідно для роботи електричних силових шнурів та промислових обладнань у деталях.

Міношукачі будуть тільки перешкоджати один одному, якщо є наближені дуже близьке одне до одного, але перешкода від 1 м до 20 м залежить від моделі міношукача. Колі дві різних моделі міношукача є разом, можливо, що тільки один з міношукачів може бути заторкнут.

Деякі міношукачі, такі як Vallon VMH2, CEIA MIL D1, Minelab F1A4 мають схему, яка можу бути встановлена чи скоординована, щоб дозволити двом міношукачам діяти по різних боках та вони не перешкоджають один одному. Перешкода між міношукачами – це невстановлена проблема у гуманітарному розмінуванні, тому що сапери звичайно працюють на безпечній відстані один від одного 25 м.

 

4.5. Вирівнювання грунту.

Одним із головних недоліків міношукачів є те, що вони можуть бути зачеплені грунтом. Це робиться від того, що грунт також проводить електрику до деякої міри, та може бути магнітним. Деякі механізми, що дозволяють міношукачу знайти метал повинні відповідати грунту. Це також доречно, що не дивлячись на те, що металеві компоненти мін є дуже часто маленькими, грунт заповнює весь простір під пошук головку.

Виготовлювачі міношукачів приділили велику увагу науковим дослідженням, щоб охопити цю проблему. Високоякісні сучасні міношукачі обладнані спеціальними системами, які названі “вирівнювачі грунту”, та які зменшують їх чутливість до металу. За виключенням самих кращих міношукачів, там може бути деяке зменшення в сприйнятливості до металу, коли використовується в спосіб GC.

Вирівнювання грунту в міношукачі може бути успішно виконано встановлюючи характерну часом радіоактивного розпаду для грунту. В багатьох випадках час радіоактивного розпаду для грунту є коротчим за усіх, але найменше металевих об’єктів, таким чином міношукач може відмовити сигнал з приводу відсутності металевих предметів, тому що вони дуже маленькі. Через це деякі імпульсові індукції призначені, які порівнюють десятки мікросекунд. В тяжких випадках де час радіоактивного розпаду грунту є довгим, сприятливість до металу буде знижена, якщо міношукач встановлений, щоб відмовити сигнал до грунту.

Один спосіб – це використати текучі пульсації різної довжини, це дає змогу підвищити до схожого часу радіоактивного розпаду. Дуже малоймовірно, що грунт та металеві предмети будуть мати такий самий час радіоактивного розпаду для усіх імпульсних довжин.

Вирівнювання грунту в частотних роботах міношукача в більш чи менш подібних шляхах. Міношукачі встановлюють нову фазу сигналу та регулюють сигнали з характеристиками новими фазами до грунту.

Якщо сигнал випробувано після 20 мікросекунд, то сигнали від грунту у цьому випадку є незначними. Навіть кращі вирівнювання грунту можуть бути успішно виконанні вимірюванням часу радіоактивного розпаду сигналу та використовуючи збуджуючі пульсації різної довжини.

Якщо радіоприймач починає відмовляти сигнали певної фази, то сигнали грунту у цьому випадку будуть відмовлені. Навіть краще вирівнювання грунту може бути досягнуто, використовуючи 2 чи більше частотності.

План котушки зображує рівень подавлення ґрунтових дій автоматично. І це не є повністю ефективним тому що якщо грунт є не точно плоскою поверхнею, кількість під кожним Д може бути різним. Грунтові властивості також можуть змінюватися від крапки до крапки та можуть бути різними під одним Д та під іншими.

“Взаємодіючий” магнітний грунт є розповсюдженим. Високе спів відношення залізного окислу чи інших залізних мінералів в грунті є процесом. Червоні глиняні грунти, такі як “латерит” в Камбоджі та Анголі, боксит у Хорватії. Грунт з чорним залізним магнітним мінералом може також бути “взаємодіючим”. Присутність магнітних мінералів не завжди дає збільшення до довгого часу радіоактивного розпаду та правильні положення, щодо дій використання міношукача є ще дослідженою роботою.

Виставлення до високої температури спалюванням може несприятливо змінюватися до властивостей грунту. Вулканічні мінерали можуть також діяти на міношукачів. Одиничні каміння та скали можуть подавати сигнали, навіть коли на землі нічого немає.. Грунт, який є дуже соляним, наприклад, на березі, проводить електрику не завжди добре та може подавати сигнали міношукачу, якщо це буде метал.

 

4.6. Як визначити електромагнітні властивості матеріалів.

 

4.6.1. Електропровідність та питома опірність.

Деякі метали проводять електрику краще ніж інші. Це важливо, тому що, взагалі, краща метало провідність та легше виявити. Земля та вода також проводять електрику, але не так надійно, як метал.

Електрична провідність матеріалу можу бути визначена як число, яке вимірює струмінь. Воно визначається у “siemens на метр”. Деякі люди надають перевагу іншим назвам: “per ohm per metre”, яке пишеться Ω^-1m^-1.

Питома опірність є протилежністю електропровідності. Вона описує здатність матеріалів опиратися на розмикання електричного потоку. Наприклад, мідь високої чистоти має питому опірність

1-59 х10⁶ s/m =1,7х10^-8 Ω^-1m^-1 (0.000 000 017 Ωm).

 

Таблиця електропровідної оцінки для різних матеріалів

 

Чисте срібло	61 мільйонів s/m
Мідь високої чистоти	59 мільйонів s/m
Алюміній	40 мільйонів s/m
Провід живлення	4,8 мільйонів s/m
Нержавіюча сталь	1 до 1,75 мільйонів s/m
Графіт	130 000 s/m
Силікон	0,3 до 15 000 s/m
Морська вода	3 до 5 s/m
Прісна вода	0,001 s/m
Волога земля	0,01 до 0,001 s/m
Суха земля	0,0001 до 0,00001 s/m

 

Анулюючи таку дуже маленьку кількість, деякі люди визначають питому опірність металів у мікро сантиметрах чи μΩсм. 1μΩсм = 10^-8Ωм.

 

4.6.2. Магнітна сприйнятливість та проникність.

Самий простий шлях — активізувати магнітну властивість матеріалу та використати міру цієї магнітної проникності. Це є мірою як матеріал збільшує вплив магнітного поля. Щодо сталі, це може бути до декілька сот разів. Для немагнітних металів, відносна магнітна проникність це 1. Тому що це тільки відносний масштаб.

Матеріали, які є дуже легко намагнітити, мають відносну магнітну проникність більше ніж 1. Це бідиш підходить для використання, та які нахвали міжнародною системою SI магнітною сприйнятливістю.

Наприклад, визначена земля дає SI магнітною сприятливістю 0,002. Його відносна магнітна проникність є 1 + 0,002 = 1,002.

 

4.7. Фактори, що діють на виявлення.

Сучасні міношукачі є надзвичайно сприйнятливими приборами із здібністю виявити маленьку кількість металу.

 

4.7.1. Металеві предмети чи “об’єкти”.

На можливості виявлення металевого предмета міношукачем впливають його характеристики. Є дуже важливим розмір об’єкта, але більш важливим є його форма та відношення до котушки міношукача.

Наприклад, повний круг металевих паралельних з’єднань до котушки міношукача є набагато кращий, щоб виявити, чим розбите коло чи виток.

В минулому можливості виявлення повинні бути виражені у певний період більшої частини виявлення металу. Без будь-яких визначень форми металевих предметів, це не є корисним підходом. Один грам алюмінію у формі плоскої поверхні з’єднаний паралельно до котушки міношукача є набагато кращим щодо виявлення ніж крам алюмінію у формі дуже тонкій.

 

4.7.2. Відстань між пошуковою голівкою та металевим об’єктом.

Сила магнітного поля що вробляється міношукачем зменшує відстань від котушки. Зменшується можливість виявлення більш віддалених металевих об’єктів від пошукової головки. Котушка діаметром на 3 або 4, не подає сигнал навіть на дуже великі металеві об’єкти.

Взаємодія між характеристиками об’єкту та відстанню, яка може бути виявлена є нормальною у визначені можливості виявлення. В особливості люди використовують висоту в повітрі та максимальну глибину в землі під пошуковою голівкою, яка дає змогу виявити металевий об’єкт.

Можливість виявлення не є постійною величиною усіх точок під пошуковою голівкою. Маленькі металеві об’єкти даної глибини можуть бути виявленні тільки коли визначено місце осях котушки. Але великий предмет на такій глибині може виробляти сигнал, коли на котушку міношукача є на деякій відстані до сторони предмета.

Рисунок 4.8. показує шлях на якому повинні бути присутні такі виміри. Міношукач повинен обхопити металевий предмет зі сторони до сторони, зачіпаючи пошукову головку між кожним охопленням. Аудіо сигнал від міношукача повинен бути почутий та перенесений кольором на кожну точку в зображені відповідаючи силі сигналу. Темно-синій вказує, що низько або нуль сигналу, червоний – вказує силу високого сигналу. Зображення повинно бути повторено на 3 різних висотах, нижче котушка міношукача та результати повинні бути складені разом.

На 20 мм нижче міношукача над котушкою сигнал сильний по території коло 300 мм діаметром міношукача.

На 110 мм нижче міношукача сигнал зменшений, це зрозуміло максимальний сигнал потрапляє в центр відбитка ноги, на осі котушки на 200 мм нижче міношукача, об’єкт подає дуже слабий сигнал.

Для усіх міношукачів сприйнятлива територія завжди подає менше так як глибина збільшується. Ця зміна з глибиною часто охарактеризується як виявлення “конусу”. Для інших міношукачів зразок інший, але основні принципи такого ж типу. Дуже важливо, що користувачі є поінформовані у цьому.

Альтернативний шлях існуючого сприйнятливого контуру є в діаграмах показує зазначений обрис для визначених об’єктів. Рисунок 4.9. показує приклад цього наближення з обрисами для трьох різних об’єктів 3,5 та 10 мм діаметром.

Обриси на 10 мм та 5 мм звиваються та показують, що максимальна глибина виявлення є досягнута на осі котушки на дану глибину, можливо підрахувати приблизно ширину області, на якій ці об’єкти можуть бути виявлені.

У цьому випадку намальовано максимальна глибина виявлення для дуже маленьких (3 мм діаметром) обрисів є під вигином котушки кращою, чим на осях котушки. Для деяких міношукачів це помітно що сама сприйнятлива область.

Цей факт використовується деколи в процедурах для визначення місця дуже маленьких металевих предметів, які зариті в землі.

Діаграми показуючи межі виявлення обрисів можуть бути представлені для будь-яких відрізків через котушку міношукача. Наприклад складається графік обрисів в горизонтальному положенні (паралельно до котушки).

 

4.7.3. Властивості грунту.

В процесі розмінування властивості грунту часто мають вплив на міношукачі. Щодо простих міношукачів, то сигнали зменшуються. Навіть якщо використовуються функції вирівнювання грунту, можливість виявлення може бути зменшена. Це означає що для даних предметів може бути зменшена максимальна глибина виявлення.

Одна важлива сторона такого грунту це те, що вона часто різнорідна. Причиною може бути ця різнорідність, наприклад, магнітне коливання в м’якому грунті або немагнітне коливання у магнітному грунті. Деякі міношукачі охоплюють методи вирівнювання грунту. Інші міношукачі мають проблеми з такими ситуаціями.

Факт, що деякі міношукачі можуть подавати сигнал від ударі чи вакуумів у магнітному грунті, можна допомогти та можливості виявлення у таких ситуаціях. Покладаючись на цей феномен щодо виявлення не рекомендується.

 

4.8. Міношукачі, радар та радіохвилі.

Електромагнітні поля використані міношукачами не є таким придатним як радіохвилі. Радіохвилі є результатом іншого правила при якому змінене електричне поле викликає магнітне поле. Електричне та магнітне поля підтримують один одного та можуть розповсюджуватись до громад них відстаней та радіо є чудовий засіб комунікації. Але це може статися тільки, якщо антена досить велика щоб підтримувати хвилю. Велика антена залежить від частотного сигналу. Частотність – це кількість разів, що повторюється кожну секунду. Якщо частотність нижча, необхідна більша антена. Пошукова голівка міношукача маленька, щоб радіо мовити велику потужність та це викликає електромагнітне поле різних видів, яке має обмежену лінію. Необхідно передати радіохвилі вищої частотності до сотні мільйонів разів в секунду від маленьких антени придатних для використання міношукачами.

Частина 5. Тренування.

 

Добре сплановане та доведене до кінця тренування може мати великий вплив на самодисциплінованость та безпеку на замінованих територіях. Розмінування – процес дуже небезпечний і працюючи з метало детектором на мінному полі сапер зустрічається обличчям до обличчя з цією небезпекою. Тренування (підготовка) саперів повинна бути достатньо доброю, щоб бути впевненим в тому, що він завжди діє безпечно, не дивлячись на те, чи спостерігав за ним наглядач. Тому що сапери це люди, вони можуть забути про деталі і навіть про те, щоб бути обережним. Немає нічого найнебезпечнішого, чим самовпевнений сапер або сапер, який вірить, що в нього імунітет до небезпеки.

Недостатність підготовки була названа основною причиною в більш чим 20% нещасних випадків.

Ось приклад набуття великого досвіду. Прискорена програма ООН щодо розмінування в Мозамбіку був низький рівень нещасних випадків, пов’язаних з мінами, всупереч наявності більше 380 саперів-розвідників, які працювали на мінному полі. В 1990 році вперше за 5 років з саперами стався нещасний випадок під час вилучення сапером предмету, який виявив де тектор. Через рік, другий сапер ініціював міну щупом. Обидва сапери мали відмінні дані і працювали саперами більше 4 роки. Вони стали дуже самовпевненими та почали порушувати встановлені правила під час роботи. Причини нещасних випадків були виявленні та тренувальні курси були удосконалені. На момент написання цього документу пройшло 3 роки з часу нещасних випадків, та за цей час не було жодного нещасного випадку.

Послідуюча підготовка повинна спустити людей на землю та нагадати їм, що існують певні правила, яких необхідно дотримуватися. Міна не щадить навіть тих, хто має досвід. Вона (міна) є великою загрозою для солдатів, цивільних, дипломатів, тварин, журналістів та саперів. Не дивлячись на небезпеку, притаманну розмінуванню, відповідна підготовка та відповідна увага роблять цей процес відносно небезпечним. В професійних розмінувальних організаціях, більшість штату – це жертви дорожньо-транспортних пригод та хвороб, чим жертв нещасних випадків, пов’язаних з ВНП.

 

5.1. Сапери та основні вимоги щодо їх підготовки.

Люди, які вирішили стати саперами, часто не мають іншого способу заробити на прожиття. Гуманітарне розмінування зазвичай починається одразу після закінчення національного конфлікту, який може тривати десятиліттями. Під час конфлікту люди мають дуже маленьку можливість отримати відповідну освіту або зробити кар’єру більше, чим солдат. Таким чином, не дивно, що одразу ж після закінчення конфлікту багато саперів стануть екс-солдатами. Деколи їх навмисно вербують, так як вони можуть бути загрозою миру.

Багато організацій по розмінуванню любить вербувати екс-солдатів. Структура організацій по розмінуванню часто схожа з системою військових, обидві структури вимагають твердої дисципліни, ось чому добре підготовлений солдат може бути ідеальним кандидатом в сапери.

Через деякий час після конфлікту, екс-солдатів стає менше та на роботу вербуються все більше цивільні особи. Ця робота для цивільних дуже приваблива, тому що зазвичай їм платять відносно високі зарплати та взагалі викликають повагу у суспільстві. Більшість завербованих людей мають дуже мало навичок в інших видах роботи, які б дали їм можливість отримати іншу роботу.

Якості які необхідні для того щоб стати сапером, не дуже високі. Добрий стан здоров’я, слуху та зору – це тільки фізичні вимоги. Будь-які специфічні здібності та якості надають перевагу та можуть допомогти людині отримати швидке підвищення. По бажанню наймача люди з гарною освітою та здібностями керівника можуть отримати подальшу підготовку та отримати посаду наглядача, сапера-розвідника, викладача або керівника.

До тих пір, доки сапер не отримав достатньої освіти, він повинен вивчати інструменти, з якими буде працювати. Більшість з них – низькотехнологічне обладнання, таке як інструменти для зрізання рослинності та зняття грунту. Єдиним високотехнічним інструментом, який він повинен вивчити є його металодетектор. Сапер, який хоче стати наглядачем зазвичай повинен вивчити як працювати на комп’ютері, GPS (глобальну систему місцерозташування) та загальні положення для нанесення мінних полів на карти та ведення документації. Інші можуть спеціалізуватися на вивченні комунікативного обладнання, медичного або забезпечувальної підтримки, де використовується інше високотехнологічне обладнання.

Добре створені в країні програми по розмінуванню взагалі мають кілька видів кар’єрного росту, які дозволяють саперу просуватися по службі. Менші організації часто не мають. Середній вік сапера – нижче 30 років.

Він має бути готовий проводити багато часу подалі від дому та сім’ї.

Загальний курс навчання сапера триває понад 4 – 6 тижнів (авторів бентежить той факт, що багато невеликих організацій скорочують цей термін). Найважливішими частинами навчання є отримання технічних вмінь та ознайомлення з правилами безпеки. Навчаємі мають до “автоматизму” оволодіти навичками, так щоб кожен знав, що він повинен робити під час отримання сигналу міношукача, під час виявлення міни і як реагувати на нещасний випадок на мінному полі.

 

5.2. Як використовувати метало детектори.

Цей розділ розкриває питання, пов’язані тільки з навчанням по використанню метало детекторів та виявлення вибухонебезпечних залишків війни. Він не намагається розкривати інші потреби в навчання в гуманітарному розмінуванні, але деякі підходи можуть застосовуватися до широкого кола потреб у навчанні.

Хоча навчання саперів триває недовго треба серйозно віднестися до нього. Добре навчання може врятувати їх життя таким чином повинно бути простим і прямим. Якщо його без потреби ускладнюють то це може призвести до помилок.

Більшість виробників сучасних міношукачів розуміють це, намагаються зробити використання міношукачів як можна легшим. Багато останніх моделей призначені обмежити можливість помилок саперів чи зменшення рівня їх чутливості до небезпечного рівня. Багато мають при собі інструкцію по використанню і ще “польову карточку”, яка описує головні риси міношукача та як їм треба користатися.