Кримінологічне розуміння рецидиву злочинів є ширшим,ніж кримінально-правове. Воно охоплює не лише умисні, а й необережні злочини.

Водночас, кримінологічне визначення рецидиву не ігнорує таку обставину, як минула судимість (цим рецидив відрізняється від інших видів множинності).

В правовій науці не має єдиного погляду щодо питання “ рецидиву злочину ” та “ рецидивісту ”.

Наведемо декілька наукових точок зору:

1. Деякі вчені не вважають обов’язковим наявність такої ознаки як “судимість” у винного перед скоєнням повторного злочину для встановлення рецидиву (“ фактичний рецидив ”).

2. Деякі вчені вважають, що рецидивістами слід вважати тих осіб, які скоїли повторний злочин, після того, як до них були вжиті заходи громадського впливу.

3. Одні вважають за необхідне відбуття першого покарання повністю або частково до вчинення другого злочину.

4. Інші в зміст “рецидиву” включають не тільки умисні, а ще й необережні злочини.

Филонов В.П., Коваленко О.И. Криминология. – Донецк, 1995).

Таким чином “рецидив злочину” в кримінології визнається як: повторне кримінальне правопорушення, вчинене особою, яка раніше була судимою або зазнавала інших, передбачених законом, заходів впливу, що застосовуються судом замість покарання, незалежно від форми вини та наявності судимості.

 

Види рецидиву:

 

Фактичний

(кримінологічний)

Легальний

(кримінально-правовий)

 

3) пенітенціарний рецидив (повторне вчинення злочину під час відбування покарання у місцях позбавлення волі, а також після звільнення з місць позбавлення волі)

 

В залежності від кількості судимостей

 

Простий рецидив

(2 судимості)

Складний рецидив

(3 і більше)

За характером злочинів

 

Спеціальний рецидив загальний рецидив

(однорідні діяння) (неоднорідні злочини)

 

За ознаками тяжкості

 

Рецидив тяжких злочинів особливо небезпечний рецидив

 

 

Рецидивну злочинність можна визначити як сукупність вчинених на певній території протягом певного часу злочинів особами, яки раніше були судимими (Джужа О.М. визначає “рецидивну злочинність” як сукупність осіб, які повторно вчинили злочини).

В кримінології існують різноманітні класифікації “ рецидивної злочинності ” на певні види:

1) виділяють рецидивну злочинність дорослих і неповнолітніх;

2) виділяють рецидивну злочинність чоловіків і жінок;

3) виділяють рецидивну злочинність засуджених тощо.

Щодо показників рецидивної злочинності, то вона, як і злочинність в цілому має свої якісні та кількісні особливості.

До кількісної характеристики відносять “рівень рецидивної злочинності” (визначається у відсотках), який обчислюється за допомогою відповідних коефіцієнтів: