Гігієна як наука. Визначення поняття «гігієна голосу». Гігієна голосу як галузь науки. Елементарні правила гігієни та охорони голосу. Фоніатрія. Міжнародний день голосу.

Тема 1.

Гігіє́на – це практика підтримки чистоти з ціллю забезпечення доброго здоров'я. Науковий термін «гігієна» означає наукову галузь, яка займається дослідженням факторів навколишнього середовища, що впливають на здоров'я людини. Термін може використовуватися в більш вузьких значеннях залежно від контексту, наприклад у фразах «особиста гігієна», «гігієна праці» та ін., часто також термін використовується у зв’язку з охороною здоров'я. Слово походить від імені Гігіеї, грецької богині здоров'я, чистоти і санітарії [1].

Гігієна як наука вивчає вплив на здоров’я людини факторів довкілля та соціальних умов. На здоров’я людини впливають різноманітні природні і соціальні чинники: повітря, вода, грунт, кліматичні чинники, а також соціальні умови (праці, харчування, житлові та інші). Вплив природних і соціальних чинників взаємопов’язаний, оскільки урбанізація впливає на природний склад питної води, повітря, грунту, а природні чинники обумовлюють характер харчування та самопочуття населення.

Гігієна – це одна з найбільш древніх наук. Елементи санітарних правил можна виявити в історичних документах древніх рабовласницьких держав. Відомі санітарні розпорядження в зведенні законів Древньої Індії; у них вказувалося на необхідність зміни білизни і одягу, догляду за шкірою і зуба рекомендувалася рослинна їжа і заборонялися надмірності в їді. Гігієна як суспільна наука згодом (починаючи з ІІ пол. ХІХ ст.) диференціювалася на окремі вузькопрофільні відгалуження, виділилися і оформилися самостійні наукові дисципліни [2], серед яких – гігієна та охорона співацького голосу.

Гігієна голосу нерозривно пов’язана з режимом життя і правилами гігієни. Під поняттям «гігієна голосу» розуміють дотримання людиною певних правил поведінки, які забезпечують збереження здоров’я голосового апарату.

Гігієна голосу це галузь науки, яка крім суто медичних лікувальних функцій голосового апарату займається:

1. Вивченням причин, що викликають розлади в голосовому апараті, особливо при його професійному використанні.

2. Виявленням можливостей уникнути голосових розладів і захворювань. Це робиться за допомогою детального аналізу життєвих ситуацій, після яких або при яких виникають розлади голосового апарату.

3. Вивченням фізичних можливостей людського організму.

4. Складанням і формулюванням законів, правил, норм професійної голосової поведінки і режиму, дотримання яких забезпечить людині здоровий голосовий апарат.

Правила і закони формулюються на підставі спостережень, співставлень, виявлення ситуацій та їх аналізу [3].

Людський голос – кінцевий акустичний продукт складної голосо-мовної функціональної системи, результат діяльності складного механізму взаємодій різних органів і систем. В здійсненні голосоутворення приймають участь майже всі основні фізіологічні системи організму, об’єднані заради досягнення результату центральною нервовою системою. Слід також пам’ятати, що голос – це унікальна властивість кожної людини, збереження якого в здоровому стані допоможе їй відчувати себе повноцінним членом суспільства [4]. Голос, разом із слухом і зором, є одним з основних механізмів для комунікації, тому в сучасному суспільстві голосові проблеми суттєво впливають на якість життя. А для співаків голос є ще й інструментом, що забезпечує повноцінну професійну діяльність, тож його розлади можуть призводити до тривалої втрати працездатності, навіть до інвалідизації.

Можна виділити такі елементарні правила гігієни голосу:

- Навантаження на голосовий апарат повинне відповідати ступеню його тренованості;

- Неприпустимо форсоване звучання голосу, зловживання високими нотами, криком, непомірне мовної навантаженням і т.д.;

- Неприпустимі великі мовні навантаження, спів під час хвороби;

- Необхідно уникати різкої зміни температури, а також спеки, холоду, спеки, пилу тощо;

- З розпаленим голосовим апаратом не можна виходити на вулицю в холодну пору року, необхідно дещо охолонути;

- Рекомендується уникати їжі та напоїв, що дратують слизову оболонку горла, – гострого, зайво солоного, надмірно гарячого або холодного;

- У разі хвороби органів голосового апарату необхідно вчасно звертатися до лікаря фоніатра.

Фоніатрія – це галузь оториноларингології, яка займається діагностикою, лікуванням та профілактикою захворювань голосоутворюючої системи [5]. Але фоніатр – це не просто лор-лікар. Він зосереджений на проблемах голосових зв'язок і займається їх лікуванням, а також профілактикою захворювань. Причин для втрати голосу безліч: ларингіти, пухлини гортані, куріння, важкий психологічний стан, параліч голосових зв’язок, механічні пошкодження (в результаті операцій і медичних маніпуляцій, що рятують життя). На тлі постійної напруги голосових зв’язок та психоемоційного перевантаження можуть виникнути функціональні порушення: дисфонія – порушення звучання голосу чи афонія – його відсутність. На жаль, тривале порушення голосу здатне спричинити тривалу непрацездатність. Якщо таке захворювання не почати правильно і вчасно лікувати, це може привести до втрати роботи. Якщо є проблеми з голосом, то фоніатр визначає причину і призначає лікування. Іноді голос неможливо відновити без операції. На додаток до ліків або операції фоніатр може призначити вправи для зв’язувань. А якщо є схильність до втрати голосу, то вправи – найкращий спосіб профілактики. У деяких випадках лікар сам займається з пацієнтами спеціальними вправами. У цьому випадку він виконує функції фонопеда. Метою фонопедичних занять є прищеплення і закріплення правильних голосорозмовних навичок і відновлення порушеної рівноваги між відділами голосового апарату, котрі беруть участь в голосоутворенні. Використовуючи методи фонопедії у поєднанні з медикаментозним лікуванням, лікар-фоніатр має можливість швидко відновити втрачений голос.

Фоніатри радять звертатися чим швидше, якщо:

- з’являється вранішня або вечірня осиплість голосу;

- відбувається погіршення тембру до вечора або після тривалих голосових навантажень;

- змінюється тембр голосу після перенесеної застуди більше тижня;

- після перенесення операції по видаленню щитовидної залози, або інших органів шиї, внаслідок чого сталася зміна голосу;

- швидко втомлюється голос;

- знижується або підвищується тембр голосу;

- мучить виснажливий кашель, що тривало не проходить, з подальшою осиплістю голосу;

- виникає постійне бажання прибрати слиз, що скупчився, і відкашляти стороннє тіло із зв’язок;

- якщо ви палите більше 5 років;

- мучить біль при ковтанні.

До речі, 16 квітня відзначається Всесвітній день голосу. Це – щорічний міжнародний захід, присвячений феномену голосу.

Це свято було засновано в 1999 році завдяки спільним зусиллям американських і європейських отоларингологів і логопедів, зокрема Американської академії отоларингології (American Academy for Otolaryngology – Head and Neck Surgery) і доктора медицини Маріо Андреа з Португалії. Свято уперше було проведене у Бразилії як бразильський національний день голосу. За більше ніж десять років свого існування, Всесвітній день голосу почали відзначати в різних країнах світу. У цей день проводяться різні концерти, симпозіуми, дні відкритих дверей в медичних та освітніх установах, йому присвячуються телепередачі та радіопрограми. Ця подія об’єднує як представників медицини (оториноларингологів, фоніатрів, хірургів, логопедів), професіоналів голосу, так і багато інших людей, чия діяльність не пов’язана безпосередньо з його використанням. Мета свята – продемонструвати величезну важливість голосу в нашому повсякденному житті, як основного засобу спілкування і предмету вивчення безлічі наук, таких як фізика, психологія, фонетика і біологія, привернути увагу людей до оцінки стану свого голосу, роз’яснення впливу шкідливих звичок на голос, правил його гігієни, способів профілактики захворювань голосового апарату [6].

Отже, здоров’я та працездатність співака суттєво визначає спосіб життя, до якого входять правильний режим праці і відпочинку, раціональне харчування, підтримка на належному рівні фізичної активності, загартування, дотримання правил особистої гігієни, профілактичні заходи тощо.

 

[1] Гігієна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org/wiki/Гігієна

[2] Гігієна [Електронний ресурс]. – Режим доступу: vseslova.com.ua/word/Гігієна-24356u‎

[3] Гігієна і охорона голосу дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ua-referat.com/

[4] Шидловська Т. А. Функціональні порушення голосу / Т. А. Шидловська – К.: Логос 2011. – 523 с: іл.

[5] Гігієна і охорона голосу дітей [Електронний ресурс]. – Режим доступу: ua-referat.com/

[6] Голос – основний засіб спілкування [Електронний ресурс]. – Режим доступу: blagomed.lutsk.ua/?p=1923