Частина 4. Земне життя характерника.

 

Здоров’я характерника.

 

Фізичне здоров’я. Здоровий спосіб життя козака – це основа початку Шляху характерника. Важливо не те, як він наполегливо тренується, а важливо те, чи підтримує він своє тіло у нормальному функціональному стані.

 

Регулярність фізичних вправ. Фізичні вправи потрібно робити постійно, щодня. Це тренує і тіло, і дух. Знайдіть такі вправи, які б ви робили з радістю. Тоді фізичні навантаження будуть вам здаватися зовсім не тяжкими.[22]

 

Про харчування. Вибирайте здорову, збалансовану їжу. Мова не йде про якусь дієту. Їжте все, що вам подобається, але в міру. Пам’ятайте, що кожна спожита кілокалорія повинна бути відпрацьована фізичними вправами або фізичною працею. Рекомендується вживати більше живої їжі та пити більше води.

 

Про шкідливі звички. Паління, вживання міцних спиртних напоїв та наркотиків повинно бути викреслене з життя. Але не потрібно ставати відлюдниками чи монахами. Склянка доброго вина в чудовій компанії не принесе вам шкоди. Кава та чай повинні вживатися дуже помірно. Просто завжди думайте про те, що вам постійно потрібно бути у нормальній формі, як фізично, так і психологічно. Тому все, що шкодить вашим здібностям, повинно бути залишено в минулому.

 

Будьте в стані постійної рівноваги. У кожного свій природний стан здоров’я. У кожного свій потенціал життя. Тому підтримка нормальної функціональності у кожного має індивідуальні особливості. Головне, щоб була рівновага між відчуттями, емоціями та діями. Тоді ваш організм буде працювати довго та витривало.

 

Любов характерника.

 

Любов – це магніт. Потрібно бути завжди чесним по відношенню до себе та оточуючих. Якщо ти когось любиш або кохаєш – ти притягуєш його до себе. Якщо ти когось ненавидиш – ти відштовхуєш його від себе. Любов та ненависть – два полюси одного магніту.

 

Віра у силу Любові. Щоб зрозуміти джерело сили характерника, потрібно зрозуміти одне: характерник відноситься до Любові не як до почуття, а як до всесильного космічного Закону. Бо все, що створено в цьому Всесвіті, створено за допомогою сили Любові Творця. Тому віра у Любов, як рушійну силу Всесвіту, і є джерелом сили справжнього характерника.

Сім’я характерника.

 

Основа – дружба. Сімейне життя характерника – це дружба та співробітництво на основі спільних життєвих принципів. Якщо один з членів сім’ї (чоловік або жінка) йде Шляхом характерника, то інший повинен не тільки йому не заважати, а допомагати по мірі можливостей: фінансами, майном, психологічною підтримкою тощо. Інакше життя такого подружжя буде дуже складним.

 

Діти – спільна турбота. Якщо в сім’ї характерника є діти, то піклування про них стає однією з пріоритетних задач характерника. Своїм живим прикладом, своєю турботою про них він може підняти свій духовний потенціал на значно вищий рівень, ніж той характерник, що живе одинаком.

 

Повсякденність. Більшість сімейних пар розлучується через те, що їхнє життя стає одноманітним та безбарвним. Сімейному характернику, якщо він справжній сім’янин, немає чого боятися. Кожен день, кожна година, кожна хвилина буде приносити йому радість спілкування зі своїми близькими. І цю радість він може помножити своєю духовною силою та жагою до розвитку.

 

Міцність сімейного життя. Сімейне щастя характерника будується не на його особистих досягненнях, а на подіях життя його сім’ї.

 

Безумовність. Сімейне життя характерника не може будуватися на якихось умовах до своїх близьких. Умовності, якими один з подружжів намагається обмежити життя іншого, є показником слабкості сімейних стосунків. В сім’ї характерника відносини будуються на повній довірі, свободі та взаєморозумінні.

 

Діти характерника.

 

Роби як я. Виховання дітей в сім’ї характерника повинно базуватися на принципах філософії Конфуція, яка вчить відноситися до інших так, як би ви хотіли, щоб відносились до вас. Вірність, можливість розвиватися та вільно мислити у п’яти сферах сімейного життя: форма керування та керівники, батько та син, старші та молодші діти, чоловік та жінка, друг та друг. Притримуючись таких норм поведінки, можна виростити сильних та самостійних дітей.

 

Мінімум насилля. Старайтесь ніколи не бити дітей. Насилля може стати нездоланною прірвою між дітьми та батьками. Зрозуміло, що бувають ситуації, коли провина дітей повинна бути покарана. Але старайтесь вибирати такі форми покарань, які б не принижували дітей.

 

Дисципліна. З дітьми потрібно як можна більше проводити часу, гратися з ними, виховувати та навчати. Але коли виникають моменти, що батькам потрібно займатися своїми справами, потрібно прямо говорити дітям про це. Не зважаючи на те, подобається дітям це чи ні, вони повинні бути привчені до того, що у батьків є і інші справи.

 

Діти – ваше дзеркало. Поведінка батьків в сім’ї дуже часто стає шаблоном поведінки їх дітей у майбутньому. Тому характерник повинен так поводитися в сім’ї, щоб не було соромно за кожне своє слово або вчинок.

 

Освіта характерника.

 

Освіта та творчість. Мета справжньої освіти – навчити людину думати. Якщо людина закінчує «виші» тільки заради диплому (який часто фактично купується), то яка в цьому користь людині? Якщо людина не має творчого підходу до вирішення життєвих проблем, то навіщо тратити кошти та час на те, що не навчить вас жити? Для характерника важливо не те, випускником якого престижного ВУЗу він є, а те, який рівень освіти він отримає.

 

Самоосвіта. Більшість знаменитих та відомих людей світу стали такими завдяки самоосвіті. Можна назвати не один десяток імен тих, чиї думки направляли людство у філософському, науковому та технічному прогресі. Чи багато з них мали вищу освіту? Ні. Тому форма, за допомогою якої характерник здобуває свої знання, абсолютно неважлива.

 

Мета освіти. Характерник здобуває знання для того, щоб мати можливість відкрити для себе щось нове. Він не просто повторює те, що вчить, а проводить життєвий експеримент на самому собі. Тому для нього важлива не ерудиція, а життєвий досвід, заснований на усвідомленні Законів Буття.

 

Накопичення знань. Для характерника важлива не кількість знань, які він отримує, а досвід, який він через них може всмоктати в себе. Тому найчастіше він вибирає самі прості методи навчання, намагаючись виконувати їх якомога правильніше.

 

Навчання характерника.

 

Гнучкість навчального процесу. Перш за все, навчання характерника не може мати якогось одного сталого метода або програми. Характерник зажди підходить до свого навчання творчо, міняючи тактику або стратегію у необхідних випадках. Так само він передає свої знання комусь іншому. Індивідуальні особливості характерів кожної людини спонукає характерника досліджувати як себе, так і своїх учнів, як в зовнішніх, так і в внутрішніх проявах. Таке навчання потребує великої чутливості та гнучкості. Саме тому воно є найефективнішим.

 

Вчитель та учень. Добрий вчитель, по суті, не вчить свого учня, а тільки показує напрямок руху до істини, не відкриваючи саму істину. Він мало говорить, більше показує, щоб учень сам навчився заповнювати ті місця, де потребуються чіткі пояснення. Він скоріше вказує на те, як важливо виростити характер та не стати його заручником. Тому характерник вчить використовувати принципи, не пов’язуючи їх тісно з собою.

 

Найважче в житті – це вчити. Добрий характерник, коли вчить своїх послідовників, намагається захистити своїх учнів від свого особистого впливу. Легко навчити когось якомусь ремеслу, але важко навчити когось діяти творчо та самостійно.

 

Особистий досвід – кращий вчитель. Якщо глибоко проаналізувати систему навчання характерників, то можна сміливо сказати, що в ній немає сталої та стійкої системи «вчитель-учень». Вчитель-характерник в цій системи виступає скоріше вказівним стовпом на шляху того, хто здобуває знання. Кожен учень вибирає свій напрямок. Вчитель пропонує свій досвід, а не готові алгоритми до дій. Бо життєві ситуації у кожного свої. Тому учень повинен неодмінно перевірити здобуті знання на особистому досвіді, в особистих унікальних умовах. Вчитель допоможе висвітлити проблему, проаналізувати її, показати причини та можливі наслідки, але не може пройти за свого учня його життєвий шлях. Тому добрим характерником стає той, хто не боїться самостійно йти Шляхом характерництва.

 

Основні принципи навчання. В характерництві навчання будується не за предметним принципом, а по методу творчого розвитку самої особистості. Можна відокремити кілька основних принципів, за допомогою яких характерник веде свого учня до розуміння Шляху:

1. Правильна мотивація для учнів.

2. Підтримання постійної уваги та концентрації учнів.

3. Підтримання на першому місці розумової активності.

4. Вимальовування чіткої картини того, що потрібно вивчати.

5. Розпізнавання важливої інформації та виявлення прихованого змісту.

6. Застосування вивченого матеріалу на практиці.

7. Циклічність навчання.

 

Мотивація. Щоб правильно мотивувати учнів, потрібно їх хвалити за їхні успіхи. Характерник завжди намагається бути щедрими та чесними в своїх оцінках.

 

Відкритість відносин. Плодотворне навчання неможливе без відкритості відносин між учителем та учнем. Відкритості відносин між ними неможливо досягнути у великих навчальних закладах, філіали яких розміщені по всій країні та за кордоном. В таких закладах вибудовується система перевірки знань та вмінь, яка не може врахувати особливості менталітету та унікальності кожного учня. Тому, щоб вчитель-характерник мав індивідуальний підхід до кожного учня, він повинен мати дуже невелику кількість учнів.

 

Творчий підхід. Так як кількість учнів у характерника невелика, він може оперативно змінювати методи навчання для кожного свого учня. Вчитель повинен бачити зміни, які відбуваються в кожному його учні, щоб розвивати їх у потрібному напрямку.

 

Справжні учні. Для характерника потрібно звикнути до того, що в його житті зустрінеться всього кілька чоловік, які зможуть претендувати на звання «найближчого учня». Більшість людей буде напрошуватися в учні заради вирішення своїх нагальних проблем. Частина з них буде просто цікавитися вами якийсь нетривалий час. І тільки одиниці будуть бачити в вас свого життєвого наставника, джерело мудрості та майстерності. Дорожіть ними.

 

Етика характерника.

 

Норма поведінки. Щоб людина поводилась в суспільстві згідно норм етики, вона повинна багато знати. Якщо характерники і виходять за межі норм поведінки, то це є результат володіння таємними знаннями.

 

Мета і засіб її досягнення. Якщо зробити аналіз процесу навчання характерника, то ми побачимо, що не існує ніяких встановлених засобів для досягнення мети навчання. Засобом до її досягнення та самою метою навчання виступає сама людина. Вона є те, з чого починають, і вона є те, на чому все і закінчується. Тобто, кожна мета, яка розглядається без засобу для її досягнення, - це ілюзія.

 

Здатність до розуміння. Ніколи не спішіть скласти однозначну думку про що-небудь. Необхідно розвивати здатність до розуміння та постійно відкривати щось нове. Також потрібно розбиратися і в причинах свого невігластва. Не потрібно одразу реагувати на те, що ви побачили або почули. Навіть якщо це потребує негайної оцінки або діє. Старайтесь більш глибше розібратися в кожній ситуації.

 

Найважче. В етиці самим найважчим є:

- зберігання таємниць;

- прощання образ;

- корисне використання вільного часу.

 

Норми моралі. Поведінка характерника не повинна сильно виходити за норми існуючої моралі. Якщо розглядати мораль як абсолютну істину, то не кожна людина захоче утримувати себе в її рамках. Але людина дуже залежна від особливостей часу, коли вона проживає, клімату, громадської та економічної потреби, усталених в суспільстві релігійних вірувань тощо. Характернику потрібно таку свою мораль, яка б найкраще допомагала йому рухатися вперед у своєму розвитку не визиваючи великого осуду зі сторони суспільства.

 

Бідність. В любій країні є люди заможні та бідні. Як правило бідні люди мають більш агресивний характер, ніж багаті. На поведінку характерника заможність теж накладає свій відбиток.

 

Скромність. Скромність завжди викликає повагу. Скромність є фундаментом високої духовності людини. Скромність характерника вважається еталонною.

 

Страждання характерника.

 

Нещастя. Нещастя, як правило, добре впливають на характер людини. Довге благополуччя та ситість часто притуплюють свідомість та почуття людини. Нещастя заставляють людину думати більш активніше про її місце у житті та суспільстві. Тому в деякій мірі нещастя допомагають прогресу людини. Характернику потрібно вміти жити і в скруті, і в багатстві.

 

Економія енергії. Люди дуже часто втрачають багато внутрішньої енергії на негативні думки та занепокоєння. Але людина може справитися з любим нещастям. В любій ситуації потрібно знайти позитивні моменти та взяти їх до уваги.

 

Хвилювання. Хвилювання – це один з способів захисту нашого організму. Але ніколи не потрібно притягувати зло, хвилюючись «наперед». Хвилювання безкорисне, якщо ним неможливо захищатися.

 

Сором поразки. Якщо вас збили з ніг, то вам не повинно бути соромно за це. У той час, коли вас збивають з ніг, важливіше спитати себе: «Чому це так сталося?» Для людини, яка має здатність розмірковувати, завжди є надія виправити ситуацію або зробити з нею вагомі висновки.

 

Правильна реакція. Людина не завжди робить те, що їй хочеться. Суспільство, держава, сім’я – все потребує своєї уваги. Інколи такі «незручні» обставини життя можуть бути необхідними умовами життя характерника у даному втіленні. Тому для характерника важливо не те, що він робить, а те, як він до цього відноситься. Тільки його відношення до речей визначає те, наскільки користі або шкідливі обставини його оточують.

 

Порушники спокою. В світі дуже багато людей, які намагаються спричинити страждання іншим. Більшість з них робить це для того, щоб звеличити своє его перед іншими. Така поведінка не підходить для людини, яка вивчає Шлях характерництва. Суперництво та напористість у руках характерника ніколи не можуть завдати шкоди іншим.

 

Потрясіння. Потрясіння від неприємностей сприяє розвитку людини. Потрясіння можна порівняти з грозою та рослинами. Гроза очищає повітря та зволожує землю, що сприятливо впливає на ріст рослин. Теж саме значення мають неприємності для характерника.

 

Користь поразок. Що таке поразка? Це не що інше, як вчитель. Поразка показує, що ще потрібно вдосконалити в своєму характері, організмі або ремеслі. Щоб досягнення намічених цілей стало можливим, з кожної поразку потрібно вважати іспитом своїх можливостей.

 

Терпіння. Ніщо так не допомагає рухатися Шляхом характерника, як здатність мужньо переносити образи. Терпіння - це не пасивність, а здатність до концентрації та контролю своєї сили.

 

Мудрість. Характерник завжди отримає користь від невдач. Немає таких нещасть, з яких би він не зміг отримати користь.

 

Критика. Справжній характерник ніколи не боїться критики дурнів. Він знає, що у людей, в головах яких «торічелієва порожнеча[23]», все рівно на кого гавкати. Тому звертати увагу на таких людей немає сенсу.

 

Перешкоди. Завжди потрібно пам’ятати, що чим досконалий шлях, яким вирішила рухатися людина у своєму розвитку, тим більше перешкод вона має подолати на цьому шляху. Як говорив славний кошовий отаман Запорізької Січі Іван Дмитрович Сірко: «Рабів до раю не пускають». Так вже заведено тут, на планеті Земля, що у любій серйозній справі закладені перепони. І не важливо які це перепони. Важливо те, як до них відноситься сама людина, яким чином вона їх переборює. Пам’ятай, справжній характерник не знає такого слова, як «поразка». Бо поки людина не признає себе переможеною, такою вона і лишається.

 

Спокій. Більшість людей не може досягнути великих результатів у своїх справах через постійні хвилювання та занепокоєння кінцевим результатом. Так само неможливо рухатися Шляхом характерництва при постійному хвилюванні за результат. Заспокойтеся, відстороніться від всіх результатів, на які ви очікуєте, будьте готові боротися або тікати, вигравати або програвати, будьте готові зажди посміятися над усім, що вам зустрінеться на Шляху. Спокійно приймайте все, що вам посилає доля. Ніяке хвилювання не може допомогти вам у вирішенні ні одної проблеми. Тільки спокій та розсудливість, зневага до болю та пошана до ворогів, відкрите серце та щирість у всьому.

 

Безкінечність Шляху. Якщо ви стали на Шлях характерництва, то повинні пам’ятати, що кінця цьому шляху не буває. Інколи цей Шлях здається простим та легким, інколи будуть зустрічатися ситуації, коли буде здаватися, що більше ним рухатися неможливо. Щоб стати характерником, потрібно навчитися зажди просуватися вперед. Навіщо погіршувати ситуацію негативними емоціями та думками, якщо вона, скоріше за все, є ілюзією? Спочатку розберіться чи існує в дійсності та чи інша ситуація Можливо все, що ви бачите навколо себе лише хворобливість вашої уяви. Робіть те, що вам здається розумним, а потім забудьте про те, що зробили, та рухайтесь далі. Дивіться на все, що відкривається вам на шляху, як на сцени з кінофільму. Характерник – істота безсмертна, а Шлях, яким він йде, – безкінечний!

 

Вороги характерника.

 

Виклики. Рано чи пізно, але на шляху характерника обов’язково зустрінуться люди, які будуть кидати йому виклики. Потрібно пам’ятати, що у таких людей, як правило, є глибокі внутрішні проблеми, які вони намагаються вирішити шляхом придушення або знищення собі подібних. Для цього вони вибирають яскраві та сильні особистості. Чим вагомішими будуть досягнення характерника на Шляху, тим більша вірогідність зустрічі з такими дикунами. І не завжди дії цих обкрадених долею людей будуть ясними та відкритими. Більш за все, вони будуть діяти провокаційно, ховаючись у тіні, здалеку, але не менш дошкульніше від цього. Рідко хто з них наважиться зробити виклик характернику відкрито, дивлячись прямо у очі. Відповіддю характерника на виклики таких «доброзичливих людей» повинна бути пустота. Бо у характерника немає часу на тих, хто своїми дикунськими методами самоствердження намагається прогаяти його час та сили, які можна витратити на справи Загального Блага.

 

Закон понад усе. Але що робити, якщо якась людина все-таки встала на вашому шляху та своїми діями загрожує вам або вашій справі? Потрібно вирішити все у рамках правого поля тієї країни, де ви проживаєте. Сьогодні любе спірне питання можна владнати у законному або судовому порядку. Ми не говоримо зараз про випадки, коли злочинці грабують або намагаються вбити вас прямо на вулиці. Деякі ситуації потребують окремого обговорення. Ми говоримо про ті випадки, коли хтось намагається очорнити вас, нашкодити або унеможливити справу вашого життя тощо. На любі дії, які прописані в Кримінальному кодексі або Кодексі про адміністративні правопорушення, є адекватні способи реагування. Тому, якщо ви вважаєте, що вам завдано якоїсь шкоди або є реальна загроза скоєння такої шкоди, потрібно відповідати цивілізованим та законним шляхом. Це теж є однією з граней Шляху характерництва.

 

Керуйте ситуацією. Ніхто не може образити вас, доки ви не дозволите це зробити. Дивіться на все більш широко та мисліть стратегічно. Головне – мета.