Інформаційна технологія розв’язуваня задач з управлінського обліку.

План

1. Визначення поняття управлінського обліку.

2. Класифікація систем управлінського обліку.

 

Підприємницька діяльність може здійснюватися в різних галузях економіки й у різних організаційно-правових формах. Але незалежно від форми та сфери діяльності, реалізація функцій бізнесу потребує залучення капіталу для фінансування операцій, визначення об'єктів та обсягів інвестування отриманих коштів.Успіх бізнесу безпосередньо залежить від ефективного використання в процесі господарських операцій ресурсів, які є в наявності. Звідси будь-яка підприємницька діяльність складається з трьох взаємопов'язаних елементів: інвестиційної, операційної та фінансової діяльності. Для узгодження різних видів діяльності існує специфічна функція-управління. Управління забезпечує планування, організацію, мотивацію, контроль та регулювання діяльності (рис.18). Планування включає вибір мети діяльності, визначення необхідних ресурсів і шляхів для досягнення мети.Досягнення будь-якої мети можливе тільки в разі плідної роботи колективу підприємства. Тому необхідно організувати діяльність персоналу, узгодити його зусилля та, врахувавши інтереси людей, стимулювати їх. Контроль забезпечує порівняння досягнутих результатів із запланованими.

Рис. 18. Процес управління підприємством.

У разі виявлення значних розбіжностей здійснюється регулювання, тобто вносяться відповідні корективи в організацію або в плани - залежно від причин відхилень.Для нормального виконання розглянутих функцій управління необхідна інформація.Таку інформацію має представити, в першу чергу, система бухгалтерського обліку, яка виявляє і систематизує дані про господарську діяльність підприємства. Ту частину системи бухгалтерського обліку, яка забезпечує потребу управління в інформації, називають управлінським обліком. Управлінський облік - це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, яка використовується управлінською ланкою для планування, оцінки та контролю всередині організації та для забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів. Взаємозв'язок між функціями управління й системою обліку показано на рис.19. Як бачимо, бухгалтер відіграє значну роль на всіх етапах управління. У процесі планування діяльності бухгалтер бере участь у складанні та узгодженні бюджетів, розробленні стандартів витрат, надає інформацію про минулі події та складає розрахунки, які стосуються можливих наслідків майбутніх дій.

Рис. 19. Взаємозв'язок системи обліку та функцій управління.

Відображаючи операції, які здійснює підприємство, бухгалтер накопичує дані про витрати і доходи структурних підрозділів підприємства, розробляє систему звітності, що дає можливість оцінювати результати їх діяльності. Роль бухгалтера в процесі контролю полягає в тому, що він здійснює зіставлення фактичних даних про діяльність із планами або бюджетами, розраховує, аналізує й інтерпретує відхилення. Для забезпечення прийняття рішень на різних стадіях та рівнях управління бухгалтер узагальнює, систематизує і надає необхідну інформацію, готує рекомендації щодо можливих наслідків обраного напряму дії.Як бачимо, функції, виконувані бухгалтером, який обслуговує керівників усередині підприємства, значно ширші, ніж бухгалтера, який тільки реєструє господарські операції у системі рахунків методом подвійного запису. Тому бухгалтера, який здійснює інформаційне забезпечення системи управління компанії, називають бухгалтером-аналітиком. Інформація, яка надається управлінським обліком, орієнтована на задоволення потреб як стратегічного, так і поточного управління, на оптимізацію використання ресурсів, забезпечення об'єктивної оцінки діяльності підрозділів та окремих менеджерів. Отже, управлінський облік є складовою процесу управління і забезпечує інформацію, важливу для:

-Визначення стратегії та планування майбутніх операцій організації;

-Контролювання її поточної діяльності;

-Оптимізації використання ресурсів;

-Оцінки ефективності діяльності;

-Зниження суб'єктивності в процесі прийняття рішень.

Управлінський облік суттєво відрізняється від традиційного бухгалтерського обліку, зорієнтованого на складання фінансової (бухгалтерської) звітності. Розглянемо ці відмінності за допомогою порівняльної таблиці (табл. 1.1.). Головна відмінність - це споживачі інформації. Фінансова звітність призначена, в першу чергу, для зовнішніх споживачів (банків, акціонерів і т.д.), хоча може бути використана і керівництвом підприємства. Але для управління підприємством необхідна детальніша інформація, яка враховує технологію й організацію саме цього підприємства. Тому інформація управлінського обліку формується і надається з урахуванням потреб керівників конкретного підприємства.На відміну від фінансового обліку, який ведеться з дотриманням певних офіційних регламентів (інструкцій, стандартів і т.д.), встановлених державними органами або професійними організаціями, управлінський облік не обмежений у виборі методів та правил. Він розробляється самим підприємством з урахуванням різних параметрів, беручи до уваги при підготовці варіантів управлінських рішень якісні показники. Це також відрізняє його від фінансового обліку, де всі операції відображаються на рахунках і у звітності в єдиному грошовому вимірі.

Таблиця 1.1. Порівняльна характеристика фінансового та управлінського обліку

 

 

Фінансова звітність відображає фінансовий стан і результати діяльності підприємства за рік або за квартал. Така звітність не дає можливості оцінювати й аналізувати діяльність окремих підрозділів та оперативно впливати на відхилення від запланованих параметров.Поетому в системі управлінського обліку інформація про діяльність окремих сегментів (підрозділів, районів збуту, виробничих ліній і т.д.) готується і надається менеджерам у найкоротші відрізки часу (доба, тиждень, місяць) або по мірі необхідності прийняття рішень.Важливою рисою, яка відрізняє фінансовий та управлінський облік, є націленість (рис. 20.). Якщо фінансовий облік описує операції, які вже мали місце, то головним завданням управлінського обліку є передбачення наслідків майбутніх операцій. Безумовно, в управлінському обліку історична інформація використовується, але головним чином для прогнозування.

 

Рис. 20. Види облікової інформації.

Нарешті, якщо фінансова звітність публікується або може бути отримана за запитом, то більшість даних управлінського обліку є комерційною таємницею підприємства, оскільки відображає його стратегію і тактику у конкурентній боротьбі.Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський облік відбувалося поступово.Процес формування та розвитку управлінського обліку можна поділити на три етапи. Довгий час бухгалтерський облік був лише способом реєстрації господарських операцій методом подвійного запису і складання фінансової звітності. Облік витрат (виробничий облік), як частина бухгалтерського обліку, здійснював виключно узагальнення витрат для калькулювання собівартості продукції. Але вже на початку XX століття стало зрозуміло, що традиційний облік не повністю задовольняє потреби управління в умовах загострення конкуренції, ускладнення технології та організації виробництва.Внаслідок цього на основі розробки методів нормування праці (системи Тейлора, Ганта) була посилена контрольна функція обліку шляхом застосування систем калькулювання стандартних витрат і оперативного аналізу відхилень.Другий етап розвитку управлінського обліку почався в середині 30-х років і пов'язаний, в першу чергу, з розробкою систем калькулювання змінних витрат (тоді її називали "директ-костинг") та обліку за центрами відповідальності.Внаслідок впровадження цих систем сформувалась окрема підсистема бухгалтерського обліку, яка використовувала не тільки грошові вимірники і була орієнтована не на потреби калькулювання продукції для складання офіційної звітності, а на прийняття поточних управлінських рішень.Тому можна вважати, що управлінський облік, як самостійна система, сформувався до середини 50-х років XX століття. Саме з тих пір він став обов'язковим навчальним курсом для менеджерів в університетах США, а згодом і в інших країнах світу.Третій етап розвитку управлінського обліку почався в середині 70-х років у зв'язку з посиленням ролі стратегічного управління в умовах глобальних змін у технології та системах управління.Якщо до цього управлінський облік був орієнтований лише на управління виробництвом, то тепер він дедалі більше перетворюється на стратегічний управлінський облік.Сучасний управлінський облік, використовуючи зовнішню та внутрішню інформацію, забезпечує потреби не тільки виробництва, а й маркетингу, управління дослідженнями та інших функцій бізнесу. Він здійснює аналіз діяльності з урахуванням як поточних, так і довгострокових цілей, розробляє методи отримання інформації про критичні чинники успіху (якість, інновації, час тощо).У процесі розвитку управлінського обліку змінюється і трактування обліку витрат (виробничого обліку). У сучасній літературі існують різні підходи до трактування співвідношення понять «виробничий облік» і «управлінський облік».Наприклад, Р. Вилсон і В. Хуа розглядають виробничий облік, як важливу складову частину управлінського обліку. У свою чергу К. Друрі вважає, що виробничий облік забезпечує збір даних для визначення собівартості запасів, які необхідні для складання фінансової звітності.Але в останні роки простежується тенденція трактування виробничого обліку, як джерела даних про витрати, які використовуються як в управлінському, так і в фінансовому обліку (рис 21)

 

Рис.21. Взаємозв'язок обліку витрат (виробничого обліку), фінансового та управлінського обліку.

Такий підхід логічний, оскільки дані про витрати використовуються підприємством як для оцінювання запасів та визначення фінансових результатів, так і для прийняття управлінських рішень на різних стадіях та рівнях управління.Тому сучасний виробничий облік - складова частина системи бухгалтерського обліку, яка акумулює і систематизує витрати для:-оцінки запасів і визначення фінансових результатів;-прийняття управлінських рішень;-забезпечення контролю.

Лекція №7

Тема: Інформаційна технологія розрахунків податкового обліку.

План

 

1. Поділ бухгалтерського обліку на фінансовий, управлінський та податковий

 

В Україні бухгалтерський облік де-факто поділено на 3 види: фінансовий облік, управлінський та "податковий" (Закони України "Про бухгалтерський облік", "Про оподаткування прибутку підприємств", "Про ПДВ").

Поділ бухгалтерського обліку на такі підсистеми досить умовний, оскільки фінансовий, управлінський та "податковий" облік на підприємствах переважно здійснює єдиний структурний підрозділ — бухгалтерія, і вони базуються на одних і тих самих первинних документах. Розглянемо відмінні особливості управлінського і фінансового обліку (у табл. 2.1 наводиться коротка характеристика так званого податкового обліку, що ведеться на підприємствах України).

Аналізуючи табл., можна виділити основні відмінності управлінського та фінансового обліку:

• управлінський облік спрямований на майбутнє, у зв'язку з чим поєднується з плануванням, а фінансовий, навпаки, реєструє факти і господарські операції, які відбулися;

• управлінський облік не регламентується затвердженими бухгалтерськими стандартами, тоді як фінансовий чітко регламентований за змістом і формами подання даних;

• в управлінському обліку зосереджується увага на конкретних сегментах господарської діяльності (тобто на окремих видах продукції, яку виробляють і реалізують, на певних сферах ринку і території збуту, а також на різних рівнях управління тощо), а не на всьому підприємстві в цілому, як у фінансовому обліку;

• управлінський облік, на відміну від фінансового, не є обов'язковим.

Сам термін "управлінський облік" містить у собі суперечність. Адже фінансовий облік також необхідний власникам та керівникам для управління підприємством.

Виникнення плутанини в термінах пов'язане з різними шляхами розвитку бухгалтерського обліку в Україні та, скажімо, у СІЛА. В СРСР мета бухгалтерського обліку визначалася як забезпечення

збереженості соціалістичної власності і контроль за виконанням державного плану. Фінансові результати обчислювалися дуже ретельно. Свідомої фальсифікації за результатними рахунками майже не було. У США було прийнято таку концепцію: бухгалтерський облік необхідний для обчислення фінансових результатів господарської діяльності окремого підприємства. Засоби такого обчислення можуть бути різними. По-перше, оскільки керівництво будь-якого підприємства оцінює успішність своєї роботи за величиною отриманого прибутку, то, обираючи засоби (інструменти) його обчислення, бухгалтер формує і його обсяг. Остаточний вибір методологічних прийомів робить керівництво підприємства, але воно робить його за рекомендацією головного бухгалтера (фінансового директора). По-друге, оскільки для податкових служб з метою оподаткування також важлива сума прибутку, то вводяться певні обмеження на правила розрахунку оподатковуваного прибутку. Для цих двох груп користувачів західні фахівці і формують те, що вони називають фінансовим обліком.

Однак у керівництва підприємства може бути своя мета, яка не завжди збігається з метою податкових служб. Тому для обчислення фінансового результату в цьому разі адміністрація може обрати інші прийоми (інші засоби амортизації, своєрідні прийоми калькулювання готової продукції і послуг тощо) й організувати, крім фінансового обліку (Financial Accounting), свій внутрішній управлінський облік (Management Accounting). Прибуток, обчислений за даними фінансового обліку, може не збігатися з величиною, показаною в управлінському обліку. Але це не фальсифікація даних, а свідомий відкритий підхід до задоволення різних потреб — обчислення оподатковуваних сум і оцінки адміністрацією результатів своєї роботи. Взагалі, те, що в США називають управлінським обліком, містить у собі елементи фінансової роботи, економічного аналізу, прогнозування. У цьому розумінні управлінський облік за інформаційним змістом і колом вирішуваних завдань набагато ширший і різноманітніший, ніж фінансовий. Він повністю підпорядкований запитам менеджерів підприємства. Його дієвість забезпечується орієнтацією на конкретні господарські завдання, вирішення яких ґрунтується на відповідній інформації про витрати і доходи.

Що ж стосується правил обчислення податків, то в Україні з набранням чинності в 1997 році законів "Про оподаткування прибутку підприємств" та "Про ПДВ", вони стали фактично суперечити методології фінансового обліку. Це і дало підстави науковцям та практикам казати про появу так званого "податкового" обліку. У розвинутих країнах правила розрахунку бази оподаткування також відрізняються від правил розрахунку у фінансовому обліку, але різниця значно менш суттєва.

 

Лекція №8