Флотація при подачі повітря через пористі матеріали

Переваги:

· Можна отримати менші пухирці та досягти їх однорідності.

Недоліки:

· Ці пористі поверхні можуть заростати і забруднюватись.

Електрофлотація

Використовуються електроди; на катоді виділяється водень, на аноді кисень. Цей метод використовується для отримання пухирців. В процесі електрофлотації можуть бути використані як розчинні (залізо, алюміній) так і нерозчинні електроди. При використанні розчинних електродів в результаті анодного розчинення металів у воду переходять йони заліза чи алюмінію, які можна використовувати як коагулюючі гідроксиди. В одному процесі можна використоввати флотацію та коагуляцію одночасно.

При використанні нерозчинних електродів головну роль в процесі електрофлотаційного очищення відіграють електрофлоретичні явища — перенесення частинок.

Весь процес електрофлотації відбувається при постійному струмі.

Хімічна флотація

При введенні в стічну воду деяких реагентів спостерігаються хімічні процеси, що супроводжуються виділенням газів — О₂, СО₂, інші.

Знезараження води

Основні критерії якості питної води

1. Вода має бути безпечна в епідемічному відношенні.

2. Не шкідлива по хімічному складі.

3. Має володіти органоліптичними властивостями.

Методи знезараження води

1. Хімічні

Реагенти: хлор та його похідні, О₃, Н₂О₂, О₂, іони Ag⁺ та Cu²⁺, перманганат калію, I₂ Br₂,антибіотики, регулювання рН.

2. Фізичні

· УФ-випромінювання;

· – випромінювання;

· Надзвичайно високі частоти;

· Ультразвук;

· Плазмо- та радіохімія.

3. Комбіновані методи.

4. Консервування води.

Використовують: СО₂, іони Ag⁺ та Cu²⁺, бензоат натрію.

Хлорування

Для хлорування важливо доза хлору (~ 1мг/дм³) та наявність залишкової концентрації хлору. Цей ефект називається післядія.

Повна стерилізація води такою дозою хлору (~ 1мг/дм³) не забезпечується. Для цього потрібно збільшити час контакту, який становить від 15 с до декількох годин, залежно від того, яку воду треба отримати. Найкраще — 30 хв.

Для поверхневих вод використовують дозу до 2 – 3 мг/дм³. Для підземних вод — 0,7 – 1 мг/дм³. Для хлору використовують на початку технологічної схеми — прехлорування. Якщо використовують вкінці — постхлорування.

Озонування

Дози озону: 2 – 3 до 5 – 6 мг/дм³. В результаті обробки води озоном відбувається неповна деструкція органічних речовин.

УФ-випромінювання

Використовують лампи високого, середнього та низького тиску, залежно від того, який спектр необхідно отримати.

Основні дезинфіктанти та їх характеристика

1. Газоподібний хлор.

Використовується в газоподібному виді, володіє післядією.

Переваги: дуже ефективний окисник та дезинфіктант. Руйнує органічні з`єднання.

Недоліки: підвищена вимога до перевезення та зберігання; утворюється побічні продукти — тригалогенметилани (ТНМ), хлороформ, дихлорметан.

2. Гіпохлорид натрію.

Використовується у рідкому та гранульованому виді. Можливе отримання на місці електрохімічним методом.

Переваги: ефективний проти більшості хвороботворних мікробів. Безпечний при зберігання.

Недоліки:

· Втрачає активність при довгому зберіганні.

· Утворює побічні продукти дезинфекції.

· Неефективний проти цисти (тимчасова форма існування багатьох одноклітинних організмів).

3. Діоксид хлору.

Отримується тільки на місці використання.

Переваги:

· Найефективніший окисник і дезинфіктант із хлорвмісних реагентів.

· Не утворює хлораміни і ТГМ.

Недоліки:

· Обов`язкове отримання на місці використання.

· Потребує перевезення та зберігання легкозаймистих вихідних речовин.

4. Хлорамін (NH₂Cl).

Утворюється при взаємодії NH₃ зі з`єднаннями активного хлору:

NH₃ + Cl₂ = NH₂Cl + NH₄Cl

NH₃+NaClO = NH₂Cl + NaOH

Переваги:

· Володіє стійкою та довготривалою післядією.

· Знижує рівень побічних продуктів та ТГМ.

Недоліки:

· Слабкий окисник та дезинфіктант.

· Неефективний проти вірусів та цист.

· Утворює азотвмісні продукти.

5. Озон.

Використовується для дезинфекції, видалення кольору та запаху, для покращення смаку води.

Переваги:

· Дуже сильний окисник і дезинтифіктант;

· Дуже ефективний проти вірусів;

· Найбільш ефективний проти лямблій;

· Сприяє видаленню мутності з води;

· Не утворює хлорвмісних ТГМ.

Недоліки:

· Утворює побічні продукти;

· Необхідність використання біологічно активних фільтрів для видалення побічних продуктів.

БДОВ — біологічно доступний органічний вуглець, його видаляють на біологічних фільтрах.

· Не забезпечує залишкової дезинфекції;

· Потребує високих початковит витрат на обладнання.

6. УФ випромінювання

Його використовують для видалення різних типів організмів

Переваги:

· Не потребує зберігання та транспортування хімікатів.

· Не утворює побічних продуктів.

· Ефективний проти «латинських бактерій».

Недоліки:

· Не має післядії;

· Великі затрати на обладнання та технічне обслуговування;

· Дезинфіктивна активність залежить від мутності та твердості води;

· Коливання електричної межі;

· Відсутні можливості оперативної дії;