Механізм нейтралізації заряду

При адсорбції флокулянту частинка може нейтралізувати заряд. Зазвичай зважені частинки володіють негативним зарядом. Оптимальна флотація відбувається при дозі електроліту, необхідного для нейтралізації заряду частинки, дзета-потенціал дорівнює нулю.

Утворення електростатичної заплати

Важливим наслідком заплатної адсорбції є те, що частинки близько наближаються внаслідок електростатичного притягання між позитивними заплатами і негативними областями, що призводить до прилипання то флокуляції.

У природних водах відбувається флотація глинистих частинок. Для успішної флотації необхідно порушити агрегативну стійкість систем. Одним із процесів порушення стійкості систем є коагуляція.

На швидкість та ефективність процесу флотації впливають наступні фактори:

Ø Концентрація частинок та властивості їх поверхні.

Ø Розчинені у воді домішки.

Ø Перемішування.

Ø Послідовність введення коагулянтів та флокулянтів.

Витрата флокулянту залежить від сумарної питомої поверхні частинок. При незмінному розмірі частинок зберігається пропорційна залежність між оптимальною дозою коагулянту і концентрацією твердих частинок.

Зазвичай оптимальна доза коагулянту обернено пропорційна квадрату радіусу частинок.

Флокулююча здатність полімеру обчислюють за формулою:

де — швидкість освітлення суспензії, — мінімальна для цього потрібна концентрація полімеру.

Чим більший інтервал, в якому перебігає флокуляція тим легше керувати процесом, бо тоді зменшується небезпека погіршити процес, коли не відгадаєш оптимальну дозу.

Флокулююча дія високомолекулярних з’єднань (ВПС) залежить від наступних факторів:

1. Природа та кількість полімеру, який добавляється;

2. Молекулярна маса полімеру та його заряд;

3. Умова введення реагенту;

4. Вміст в системі дисперсної фази і електролітів.

Природні флокулянти (полімери) є речовинами з високою молекулярною масою, легко розчиняються у воді. Має бути достатнє зв’язування макромолекул.

Доза флокулянту дуже важлива.

Молекулярна маса.

Флокулююча здатність на іонних полімерів і одноіменно заряджених полімерів як правило зростає зі збільшенням степеня їх полімеризації, що призводить до зменшення оптимальної флокулюючої дози реагентів. Якщо молекули флокулянтів мають протилежні заряди, то молекулярна маса реагентів відіграє меншу роль. Ефективність цих речовин більш залежить від величини заряду макромолекул.